Робота ТрО «Азов» Дніпро.

Результат бою - знищена техніка та кілька «хароших рускіх».

Унікальне відео з передової - бойові медики рятують життя бійців ССО «Азов», які потрапили під артилерійський обстріл під час захоплення позицій противника. Це важка та кривава бойова робота, яка часто лишається за кадром.

Може здаватися, що порятунок поранених - не надто надихаюча справа. Але подивіться на стосунки між бійцями у критичні моменти - побратими підтримують одне-одного, жартують.

Це і є «азовський» український дух!

Побратими з ТрО «АЗОВ» Дніпро затрофеїли техніку русні.

Недільної мотивації вам від мого побратима, командира другого батальйону ССО «Азов» Київ друга Сліпа.

Нищимо русню із завидною регулярністю та без вихідних!

8 років тому Луганськ, Донецьк і Маріуполь були захоплені, а їх швидке звільнення для влади виглядало малореалістичною затією.

На світанку 13 червня «Азов» успішно штурмував позиції ворога в Маріуполі. Того ж дня над містом замайоріли синьо-жовті прапори.

Сьогодні в Маріуполі не буде українських прапорів, дітей у вишиванках, параду і концертів.
Росія перетворила Маріуполь на братську могилу. З вулиць не прибрані тіла. Та і самих вулиць не лишилося. Захисники Азовсталі, залізні люди, яким Країна так і не встигла протягнути руку допомоги, опинилися під контролем ворога.
На взяття Маріуполя росіяни кинули все найбоєздатніше, що є в їхній армії. І місто, і його захисники прийняли на себе непропорційний удар.

Росія думає, що знищила Маріуполь і «Азов». Але для Маріуполя і «Азова» нічого не закінчилося. Те, що зараз виглядає мало реалістичним, знову стане реальністю в один зі світанків. Одного дня о 4-ій ранку передові підрозділи «Азову» тихо з‘являться на вулицях міста Марії.

Маріуполь знову буде українським.

Азовський дух нікому не зламати. Наші брати повернуться із російських катівень, а Маріуполь знову відвоюємо.

Коли в тебе в країні війна, ти не можеш бути «поза політикою». Дякую Діані Петренко та кожному спортсмену, хто підтримує азовців на міжнародному рівні.

Азовських рух - про своїх не забуває.

https://www.tg-me.com/slipo_ck/2713

​​‼️Важлива інформація щодо воїнів з “Азовсталі”, які знаходяться на непідконтрольній Україні території!

Найближчим часом у мережі можуть з’явитися провокативні повідомлення та заяви від наших побратимів, маріупольських захисників, які наразі перебувають в полоні російських окупантів. Оприлюднений матеріал може містити пропагандистський зміст, який не відповідатиме дійсності. 

Будьте уважними та довіряйте лише перевіреній інформації з офіційних джерел!

@AZOVsof🇺🇦

«У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути творцями, або жертвами історії», - заявив Євген Коновалець, створюючи ОУН у 1929 р.
Усе своє свідоме життя він творив історію.

На наше покоління випав той самий вибір. Завдання теж мало змінилися з тих часів - боротися з окупантами і будувати українську державу.

Іменем полковника Євгена Коновальця названа Азовська сержантська школа, чиї випускники обрали шлях «не ридать, а здобувать» і нині воюють.

У Провідника сьогодні день народження. Будьмо гідними послідовниками!

Заліковий день навчань у піхоти ССО «Азов».

Підрозділи виведені з переднього краю на відпочинок і відновлення, щодня продовжують тренування фактично в прифронтовій смузі.

Навчання Азову – це завжди піт, але він береже кров.

Сьогодні на Півдні України ставимо оцінки бійцям, скоро вони самі знову роздаватимуть по «200 балів» противнику.

На це можна дивитися вічно: боєць підрозділу ЗРДн полку ССО «Азов» з позивним Бецик збив ворожий гелікоптер Мі-24 на бойовому чергуванні на Запорізькому напрямку. Оригінал відео.

Твоє обличчя, коли ти щойно збив російський гелікоптер.

Друг «Бецик» в Азовському Братерстві ще з битви за Київ, зараз виконує завдання на Запорізькому напрямку.

Три місяці тому за Київ загинув мій близький друг, легендарний націоналіст, бойовий товариш та історик Микола Кравченко «Крук». Все життя він боровся за Вільну Україну. Спочатку з Круком ми створювали «Патріот України», потім відбивали Харків у «русского мира», далі – воювали на Сході. І в лютому 2022 року – знову разом воювали за Україну.

Микола, як і я, народився у Харкові, але останні кілька років жив у Києві та загинув у боях за столицю. Сьогодні є шанс, що у Києві буде вулиця на честь Миколи Кравченка.

Це стане можливим, якщо кожен власник смартфону витратить 1 хвилину свого часу та зробить такий вибір у додатку «Київ Цифровий» (завантажити Android/iOS: kyiv.digital):

1. Розділ «Електронна демократія».
2. Розділ «Дерусифікація».
3. Вул. Волго-Донська. Варіант – Кравченка Миколи.

Проголосувати може кожен громадянин України.

Боєць Богдан Цимбал «Воґ» - один із поранених, кого евакуювали гелікоптерами із «Азовсталі». Йому 20 років. На цій війні він втратив брата, отримав 6 кульових поранень. Але на запитання «що будеш робити після реабілітації» - відповідає «продовжу службу».

Будні азовців. «Без фільтрів».

Батальйон мого побратима друга Радіка ТрО «Азов» Дніпро.

Скількох смертей вдалося б уникнути, скільки диверсій попередити, скільки колаборантів, які зараз очолюють окупаційні адміністрації, посадити - якщо б ОПЗЖ заборонили раніше.

Але ж всім хотілося домовлятися, додавати голосів у важливі «економічні» голосування.
Так, просто нагадаю, що від акцій з вимогою заборони ОПЗЖ, від ветеранів і патріотів, покидьків охороняла Держава, у вигляді кордонів «нових поліцейських». Яким норм було бити кийками ветеранів, відбиваючи офіс ОПЗЖ.

А все одно добре. Хоч і в свинячий голос…