Здається, знайшов ще одну ознаку того, що ти став дорослим: тобі починає подобатись поезія Тичини.

Кришмітки: #життя #мистецтво #ЧайконутіДумки .

Колись у восьмому класі, щоб не ходити на літню практику, вирішив написати наукову роботу про зв'язані теореми.

Приклад. 👇
Теорему про суму кутів трикутника можна довести через описане коло. Кожен з кутів трикутника спиратиметься на свою дугу. В сумі ці дуги дають 360°. Позаяк вписаний кут дорівнює половині дуги, на яку спирається, то сума кутів трикутника дорівнюватиме половині од 360°, а значить 180°.

Класно? Наче класно.

Але ж теорему про вписані кути доводять через суму кутів трикутника. Опа... Рука руку миє.

Нагадує парадокс подорожей у часі, коли винахідник машини часу передає її кресленики собі в минулому, щоб молода його версія змогла створити машину часу й передати її кресленики своїй молодій копії. Ясна річ, що цей винахідник креслеників отримав їх од себе з майбутнього.

Але з машиною часу це ж вигадки, коли з цими теоремами — ні. Проте цикл ось цих теорем можна розірвати, якщо вдасться довести теорему про суму кутів трикутника без кола. А це можна зробити через властивості паралельних прямих. 😏

В інший цикл можна втрапити, якщо скакати по Вікіпедії від однієї статті про фізичну одиницю до іншої.

Кулон можна виразити через ампер, ампер виражається через вольт і ом, а вольт виражається через кулон. Вуаля. Цикл замкнули.

Класно, звісно, що одиниці мають такі зв'язки, що випливають із фундаментальних співвідношень про відповідальні фізичні величини. Але що ж було спочатку? Як вчені-першовідкривачі їх міряли? Вони ж не з'явилися всі одразу...

З цього циклу можна вийти так само, як виходять із циклу про зв'язані теореми в геометрії. Є аксіоми Евкліда, з яких виводять теореми. Так само є система СІ з чудовою сімкою одиниць, які взяті за базу: метр, кілограм, моль, кельвін, кандела, секунда й ампер. До ампера, звісно, в мене питання: чому він, а не кулон. Але то буде матеріал для іншого допису.

Ці ігри в пошук базовости нагадують, як ми дітьми вчили слова: якщо спитати маму про тлумачення слова, наприклад, енергія — вона може сказати, що це здатність виконувати роботу. Але дитина не знає тлумачення слова робота, і здатність — проте їх тлумачення залучить іще більше невідомих дитині слів. І ця гора немов снігова куля знищить шлях дитини до вивчення мови. Доводиться шукати виходу з такого циклу й тлумачити слова не використовуючи слова...

Словом, варто менше думати про засади світобудови, бо можна з'їхати з глузду. 😂

Кришмітки: #наука #життя #ЧайконутіДумки

P. S. Наукову роботу я тоді так і не дописав.

Будете в Києві у цю суботу — приходьте на відкриту лекцію про акустику, що її читатиму від і для спільноти Pre post.

📆 28 вересня, 16:00
🪧 м. Київ, Кловський узвіз, 7, коворкінг «Сад» – "Carnegie Tower", 14 поверх, офіс 58

P.S. Там же і розкажу, чому на обкладинці Матриця.

У людей, що ностальгують за СССР, ватна голова не лише під час застуди.

Кришмітки: #віц #життя #ЧайконутіДумки

У мене вдома більше котів, аніж зірок у всій Сонячній системі.

#наука #віц #ЧайконутіДумки

P. S. Одного звати Пан Коцький, а іншу — Чані, й вони мають власний канал: @catsaround. 😏

Я — кчемний.
Я — здара.
Я — віглас.
Я — вдаха.
Я — долугий.
Я — гідник.
Я — чупара.
Я — доумок.
Я — зграбний.

Цей список не без доліків. Продовження буде забаром.

#віц #ЧайконутіДумки

Якщо ви хотіли прийти, але не змогли, ділимося записом цієї лекції.

Дякую спільноті Pre post за місце, запис та монтаж і слухачів. 💙💛

Слухачі це головне, бо ж розказати всякий зможе — а висидіти й вислухати понад годину... 😏

друзі, ділимося записом лекції про те, що таке звук і як ми його сприймаємо і описуємо:
https://www.youtube.com/watch?v=SuKRua3xceQ

Добрий вечір Тобі Маґваєре!

Кришмітки: #віц #ЧайконутіДумки

Задумався про те, що словосполучення безнадійно зіпсований та надійно зіпсований це радше синоніми аніж антоніми.

Кришмітки: #віц #життя #ЧайконутіДумки

Якщо замінити [г] на глухий йому відповідник, то такі твори як Пригоди Астерікса та Обелікса стають веселішими. 🚬😏

Кришмітки: #віц #ЧайконутіДумки

Як наслідок визначає причину
чи не визначає ?😉

Ми вже спілкувалися про те, як спостерігач змінює світ довкола самим фактом свого спостереження за цим світом.

Сьогодні натрапив на відео, яке розвиває цю ідею іще далі та ґрунтує на цьому цілий світогляд.

У 1978 році Джон Віллер розвинув експеримент із двома щілинами. Він розмістив детектор виявлення частинок не до щілин, а після. В результаті цього фотон почав поводитися як частинка ще до того, як його фіксуватиме детектор. Неначе він знав, що його будуть детектувати як частинку і вже проклав собі шлях певною траєкторією.

Виходить що? Спостерігач мало того, що міняє світ навколо, так він ще й змушує цей світ визначати своє минуле залежно він наслідків у майбутньому? Спостерігач тепер впливає і на час, і на простір! 😎😱

Якщо забути хвильову теорію, то звучить дійсно фантастично, але розберімося детальніше. Одна з ідей корпускулярно-хвильового дуалізму полягає у тім, що частинка залежно від взаємодії може поводитися або як частинка, або як хвиля.

З цього погляду принцип суперпозиції не видаєтья неймовірним: так, частинка не може бути у всіх місцях одночасно, проте хвиля може; так, хвиля не може створювати променеві траєкторії руху, але частинка може. Відтак, якщо ви установите після щілини детектор частинок, то він очевидно повзаємодіє зі світлом як із частинкою, не залежно від того, де він стоятиме. Якщо ви поставите у цьому місці екран для спостереження за інтерференцією хвиль, то ви очевидно побачите інтерференцію хвиль.

Позаяк хвиля може одночасно перебувати у всіх місцях, то і фотон може. І якщо поставити детектор за певною зі щілин, то ви зафіксуєте один із можливих шляхів поширення хвилі. І так, не беручи до уваги хвильової поведінки світла, можна припустити, що фотон заднім числом вирішив поводитись як частинка, щоб ви його зафіксували саме як частинку детектором, але ви просто обрали один із безлічі можливих траєкторій руху хвилі.

Це як зі звуком у приміщенні або трубі. Якщо увімкнути джерело звуку, то в приміщенні утвориться звукове поле. Відбиті від стінок хвилі накладатимуться одна на одну й у певних точках приміщення будуть зони підвищеного тиску, а в деяких — зменшеного або навіть нульового.

Якщо ви поставите мікрофон у зону підвищеного тиску, то ви неначе зафіксуєте частинку детектором. І може здатися, що звуковий промінь обрав саме таку траєкторію руху з перевідбиттями, щоб ви його зафіксували саме в цій точці. Але ж ви насправді зафіксували тільки один із безлічі можливих напрямків руху, бо хвиля пішла у всі напрямки.

Ось іще цікавий дослід. Чоловік грає на саксі біля труби, але ми чуємо як звук від сакса, так і звук із труби. Він же мав од сакса в трубу піти, а не виходити з неї. Неначе звук уже був у трубі й вилетів з неї саме тоді, коли чоловік почав грати. Оце так! 🤯

Насправді ж у трубі утворюється суперпозиція двох хвиль, які біжать у двох протилежних напрямках: одна в трубу, а інша з труби.

Наслідок не визначає причину. Принаймні не тут і не сьогодні.

Кришмітки: #наука #життя #ЧайконутіДумки

Чоловікові треба з'їздити із Франківська в Калуш і назад. Чоловік вирішив їхати в обидва боки із середньою швидкістю 60 км/год, але приїхавши в Калуш, з'ясував, що цю половину шляху проїхав зі швидкістю 30 км/год. З якою швидкістю він має їхати назад у Франківськ, щоб таки отримати заплановані 60 км за годину?

Спробуйте розв'язати задачку самостійно, а потім дивіться під спойлер.

Якщо ви намагалися це розв'язати так само, як я, то у вас виходило остаточне рівняння 1/v=0. З чого маємо, що v -› ∞. Швидкість виходить нескінченною.

Начебто парадоксально, але інтуїтивно все гаразд. Оскільки він їхав удвічі повільніше, ніж треба, він уже витратив увесь одведений на дорогу туди й назад час за першу половину шляху. Тому догнати цей час він зможе тільки моментально телепортувавшись додому.

З цієї задачі можна зробити цікавий моральний висновок: подеколи, якщо розумієш, що відстав, то краще не намагатися наздогнати, а відпустити, бо це потребуватиме нескінченної кількости зусиль.

Кришмітки: #життя #наука #ЧайконутіДумки