Экс-начальник территориального отдела контроля за подакцизными товарами Главного управления ГНС в Одесской области Александр Балануца указал неправдивые данные на сумму 3 миллиона гривен, а также ряд других нарушений.
Об этом стало известно из результатов полной проверки его декларации за 2022 год.
Первые нарушения НАПК зафиксировало уже в разделе о личных данных. Балануца не указал сведения о своих заграничных паспортах, хотя они существуют и выданы на имя BALANUTSA OLEKSANDR. Это же касается жены и двух сыновей — Семена и Льва: в декларации указано «Данные отсутствуют». Кроме того, в данных жены Александры Балануца указал «Не применяется» в поле о реквизитах паспорта или свидетельства о рождении, хотя эти документы существуют.
«Такие ошибки не позволяют идентифицировать личность за пределами Украины, что является нарушением закона», — говорится в справке НАПК.
Балануца завысил стоимость одного земельного участка (45,5 тыс. грн вместо «Не применяется»), хотя он был образован путем объединения двух участков. Еще два участка — его и жены — получены бесплатно от Приморского сельсовета, но в декларации их стоимость также указана некорректно.
Но больше всего вопросов вызвали транспортные средства. Жена Балануцы в 2022 году стала владелицей Mercedes-Benz ML 300 CDI (2011) за 974 тыс. грн. В декларации указано «Не применяется», хотя сделка купли-продажи между Балануцей и его женой четко фиксирует эту сумму. Балануца объяснил, что подписал документ в сервисном центре МВД, но копии не получил и цены не знал. НАПК отклонило эти аргументы: как сторона договора он должен был быть осведомлен о стоимости.
Прогулочное судно Grand C-360 (2008) Балануца приобрел за 12,5 тыс. грн, но в декларации указал «Неизвестно». Данные Государственной службы морского транспорта опровергают это, подтверждая реальную цену.
В разделе корпоративных прав он указал деятельность жены как ФЛП, хотя это не подлежит декларированию в этой категории, а также упустил информацию о ее бенефициарной собственности в нескольких предприятиях, в частности:
— ЧП «Проект» (50%, 1 тыс. грн);
— ЧП «Фарт Нафта» (49%, 12,2 тыс. грн);
— ООО «Пилигрим-И» (100%, 366 тыс. грн);
— ООО «Глобал Ойл Трейд» (66,7%, 4 млн грн);
— ООО «Глобал Порт Терминалс» (100%, 10 тыс. грн);
— ООО «Глобал Ойл Ритейл» (50%, 250 тыс. грн).
Эти упущения НАПК расценило как нарушение, ведь жена является конечным бенефициаром этих компаний, что подтверждается ЕГР.
Среди доходов жены Балануца не указал Mercedes как подарок в неденежной форме, хотя авто осталось в семье после сделки. НАПК считает это скрытым доходом.
Самое интересное — незадекларированный доход жены в 378 тыс. грн из неустановленных источников. В 2022 году она внесла 1 млн грн в уставный капитал ООО «Глобал Ойл Трейд». Балануца утверждает, что это средства из сбережений 2021 года (616,4 тыс. грн в эквиваленте 22,6 тыс. долларов) и доходы 2022 года. Но НАПК посчитало: даже вместе это всего 622 тыс. грн, так откуда взялись остальные 378 тыс. грн — непонятно.
Самое масштабное нарушение — незадекларированные финансовые обязательства жены перед ООО «Глобал Ойл Трейд» (3 млн грн) и ООО «Глобал Ойл Ритейл» (250 тыс. грн). В первом случае уставный капитал компании утверждён на 6 млн грн, из которых жена должна была внести 4 млн грн, но внесла лишь 1 млн. Во втором — из 500 000 грн уставного капитала её доля (250 тыс. грн) осталась невнесенной. Компании утверждают, что обязательств нет, но НАПК настаивает: закон требует полного формирования уставного капитала, и эти 3,25 млн грн — реальный долг.
Балануца объяснил, что не имел доступа к этим данным и полагался на слова жены. Однако НАПК отклонило эти аргументы, ведь он указал эти компании в декларации и знал о долях жены.
Всего НАПК обнаружило неправдивые сведения на 3 млн грн. Это классифицируется как признак уголовного правонарушения по ч. 1 ст. 366-2 УК (декларирование неправдивой информации).
Об этом стало известно из результатов полной проверки его декларации за 2022 год.
Первые нарушения НАПК зафиксировало уже в разделе о личных данных. Балануца не указал сведения о своих заграничных паспортах, хотя они существуют и выданы на имя BALANUTSA OLEKSANDR. Это же касается жены и двух сыновей — Семена и Льва: в декларации указано «Данные отсутствуют». Кроме того, в данных жены Александры Балануца указал «Не применяется» в поле о реквизитах паспорта или свидетельства о рождении, хотя эти документы существуют.
«Такие ошибки не позволяют идентифицировать личность за пределами Украины, что является нарушением закона», — говорится в справке НАПК.
Балануца завысил стоимость одного земельного участка (45,5 тыс. грн вместо «Не применяется»), хотя он был образован путем объединения двух участков. Еще два участка — его и жены — получены бесплатно от Приморского сельсовета, но в декларации их стоимость также указана некорректно.
Но больше всего вопросов вызвали транспортные средства. Жена Балануцы в 2022 году стала владелицей Mercedes-Benz ML 300 CDI (2011) за 974 тыс. грн. В декларации указано «Не применяется», хотя сделка купли-продажи между Балануцей и его женой четко фиксирует эту сумму. Балануца объяснил, что подписал документ в сервисном центре МВД, но копии не получил и цены не знал. НАПК отклонило эти аргументы: как сторона договора он должен был быть осведомлен о стоимости.
Прогулочное судно Grand C-360 (2008) Балануца приобрел за 12,5 тыс. грн, но в декларации указал «Неизвестно». Данные Государственной службы морского транспорта опровергают это, подтверждая реальную цену.
В разделе корпоративных прав он указал деятельность жены как ФЛП, хотя это не подлежит декларированию в этой категории, а также упустил информацию о ее бенефициарной собственности в нескольких предприятиях, в частности:
— ЧП «Проект» (50%, 1 тыс. грн);
— ЧП «Фарт Нафта» (49%, 12,2 тыс. грн);
— ООО «Пилигрим-И» (100%, 366 тыс. грн);
— ООО «Глобал Ойл Трейд» (66,7%, 4 млн грн);
— ООО «Глобал Порт Терминалс» (100%, 10 тыс. грн);
— ООО «Глобал Ойл Ритейл» (50%, 250 тыс. грн).
Эти упущения НАПК расценило как нарушение, ведь жена является конечным бенефициаром этих компаний, что подтверждается ЕГР.
Среди доходов жены Балануца не указал Mercedes как подарок в неденежной форме, хотя авто осталось в семье после сделки. НАПК считает это скрытым доходом.
Самое интересное — незадекларированный доход жены в 378 тыс. грн из неустановленных источников. В 2022 году она внесла 1 млн грн в уставный капитал ООО «Глобал Ойл Трейд». Балануца утверждает, что это средства из сбережений 2021 года (616,4 тыс. грн в эквиваленте 22,6 тыс. долларов) и доходы 2022 года. Но НАПК посчитало: даже вместе это всего 622 тыс. грн, так откуда взялись остальные 378 тыс. грн — непонятно.
Самое масштабное нарушение — незадекларированные финансовые обязательства жены перед ООО «Глобал Ойл Трейд» (3 млн грн) и ООО «Глобал Ойл Ритейл» (250 тыс. грн). В первом случае уставный капитал компании утверждён на 6 млн грн, из которых жена должна была внести 4 млн грн, но внесла лишь 1 млн. Во втором — из 500 000 грн уставного капитала её доля (250 тыс. грн) осталась невнесенной. Компании утверждают, что обязательств нет, но НАПК настаивает: закон требует полного формирования уставного капитала, и эти 3,25 млн грн — реальный долг.
Балануца объяснил, что не имел доступа к этим данным и полагался на слова жены. Однако НАПК отклонило эти аргументы, ведь он указал эти компании в декларации и знал о долях жены.
Всего НАПК обнаружило неправдивые сведения на 3 млн грн. Это классифицируется как признак уголовного правонарушения по ч. 1 ст. 366-2 УК (декларирование неправдивой информации).
Народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк в 2024 році купував державні облігації України та криптовалюту, а його дружина також нардепка, правда, від фракції "Слуга народу" Ольга Коваль викупила автомобіль Lexus, який раніше орендувала.
Про це свідчать електронні декларації обох нардепів.
За 2024 рік Железняк купив 10845 державних облігацій України різної вартості. Також нардеп придбав криптовалюту Binance на суму 514 683 грн.
Дружина нардепа Ольга Коваль за 844800 грн купила автомобіль Lexus NX 300H 2019 року випуску. Цей автомобіль в попередній декларації нардепки був зазначений як оренда у ПАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів". Правда, вартість цієї оренди Коваль не вказувала.
Тим часом доходи подружжя нардепів відносно невеликі. Ярослав Железняк отримав у парламенті зарплату в сумі 744 616 грн плюс 1 500 грн бонусів від ТОВ "Діджитум" та 14 702 грн – дохід від Облігацій.
Ольга Коваль у Верховній Раді отримала зарплату в сумі 736414 грн та 9 грн процентів від "ПриватБанку".
У зв’язку з цим варто зазначити, що, як повідомляли ЗМІ, НАЗК почало перевірку декларацій про доходи депутата Ярослава Железняка та його дружини депутатки Ольги Коваль на предмет порушення антикорупційного законодавства.
Справа в тому, що у серпні 2023 року Железняк разом із дружиною поселилися в квартирі в центрі Києва. Вартість цієї нерухомості становить близько 12 мільйонів гривень. Квартира площею 134 квадратних метри розташована на Печерську і записана на Володимира Коваля - тестя Железняка та батька його дружини.
Згідно з офіційною декларацією, річна заробітна плата Ярослава Железняка, як народного депутата, становила тоді приблизно 660 тисяч гривень. Тобто, вартість квартири перевищує його річний дохід у 17 разів. Те ж саме можна сказати і про його дружину.
У Ольги Коваль ще є квартира площею 49,7 кв. м. у Жашкові та земельна ділянка на 10 соток у селі Погреби на Київщині. Ще три квартири нардепки у Києві знаходяться на етапі будівництва.
У її чоловіка Ярослава Железняка нерухомості немає.
Нагадаємо, НАЗК завершило перевірку декларації політика так і не дочекавшись відповіді на запит від ПрАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів".
Про це свідчать електронні декларації обох нардепів.
За 2024 рік Железняк купив 10845 державних облігацій України різної вартості. Також нардеп придбав криптовалюту Binance на суму 514 683 грн.
Дружина нардепа Ольга Коваль за 844800 грн купила автомобіль Lexus NX 300H 2019 року випуску. Цей автомобіль в попередній декларації нардепки був зазначений як оренда у ПАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів". Правда, вартість цієї оренди Коваль не вказувала.
Тим часом доходи подружжя нардепів відносно невеликі. Ярослав Железняк отримав у парламенті зарплату в сумі 744 616 грн плюс 1 500 грн бонусів від ТОВ "Діджитум" та 14 702 грн – дохід від Облігацій.
Ольга Коваль у Верховній Раді отримала зарплату в сумі 736414 грн та 9 грн процентів від "ПриватБанку".
У зв’язку з цим варто зазначити, що, як повідомляли ЗМІ, НАЗК почало перевірку декларацій про доходи депутата Ярослава Железняка та його дружини депутатки Ольги Коваль на предмет порушення антикорупційного законодавства.
Справа в тому, що у серпні 2023 року Железняк разом із дружиною поселилися в квартирі в центрі Києва. Вартість цієї нерухомості становить близько 12 мільйонів гривень. Квартира площею 134 квадратних метри розташована на Печерську і записана на Володимира Коваля - тестя Железняка та батька його дружини.
Згідно з офіційною декларацією, річна заробітна плата Ярослава Железняка, як народного депутата, становила тоді приблизно 660 тисяч гривень. Тобто, вартість квартири перевищує його річний дохід у 17 разів. Те ж саме можна сказати і про його дружину.
У Ольги Коваль ще є квартира площею 49,7 кв. м. у Жашкові та земельна ділянка на 10 соток у селі Погреби на Київщині. Ще три квартири нардепки у Києві знаходяться на етапі будівництва.
У її чоловіка Ярослава Железняка нерухомості немає.
Нагадаємо, НАЗК завершило перевірку декларації політика так і не дочекавшись відповіді на запит від ПрАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів".
Карткові перекази громадян автоматично відслідковуються Державною Податковою службою.
Про це йдеться у повідомленні ДПС.
"Відтепер ДПС на постійній основі ідентифікує громадян та платників податків, які здійснюють продаж товарів через мережу Інтернет та отримують грошові перекази за нього", - йдеться у повідомленні.
З 1 березня поточного року ДПС отримує із Системи обліку даних РРО інформацію щодо:
- громадян, які систематично отримують кошти на власні рахунки за продані товари, тобто фактично займаються підприємницькою діяльністю без державної реєстрації;
- фізичних осіб – підприємців, які також отримують кошти на свої рахунки, при цьому не мають зареєстрованих РРО/ПРРО, таким чином порушуючи вимоги в частині порядку проведення розрахунків, тощо.
ДПС підкреслює, що націлена на профілактику та упередження порушень, які можуть виникати у платників податків та громадян через хибну організацію господарських операцій, та не має на меті лише застосування фінансових (штрафних) санкцій.
Лише за перші 20 днів березня ДПС ідентифікувала десятки тисяч платників податків і громадян, які систематично отримують кошти на власні рахунки.
В окремих випадках кількість переказів на одну особу досягає сотень транзакцій, при цьому відсутня державна реєстрація або використання РРО/ПРРО.
Державна податкова служба закликає громадян та підприємців, які здійснюють продаж товарів через Інтернет:
- офіційно зареєструватися як суб'єкт господарювання;
- здійснювати розрахунки через належним чином зареєстровані РРО/ПРРО;
- дотримуватися податкового законодавства, щоб уникнути фінансової та адміністративної відповідальності у майбутньому.
Про це йдеться у повідомленні ДПС.
"Відтепер ДПС на постійній основі ідентифікує громадян та платників податків, які здійснюють продаж товарів через мережу Інтернет та отримують грошові перекази за нього", - йдеться у повідомленні.
З 1 березня поточного року ДПС отримує із Системи обліку даних РРО інформацію щодо:
- громадян, які систематично отримують кошти на власні рахунки за продані товари, тобто фактично займаються підприємницькою діяльністю без державної реєстрації;
- фізичних осіб – підприємців, які також отримують кошти на свої рахунки, при цьому не мають зареєстрованих РРО/ПРРО, таким чином порушуючи вимоги в частині порядку проведення розрахунків, тощо.
ДПС підкреслює, що націлена на профілактику та упередження порушень, які можуть виникати у платників податків та громадян через хибну організацію господарських операцій, та не має на меті лише застосування фінансових (штрафних) санкцій.
Лише за перші 20 днів березня ДПС ідентифікувала десятки тисяч платників податків і громадян, які систематично отримують кошти на власні рахунки.
В окремих випадках кількість переказів на одну особу досягає сотень транзакцій, при цьому відсутня державна реєстрація або використання РРО/ПРРО.
Державна податкова служба закликає громадян та підприємців, які здійснюють продаж товарів через Інтернет:
- офіційно зареєструватися як суб'єкт господарювання;
- здійснювати розрахунки через належним чином зареєстровані РРО/ПРРО;
- дотримуватися податкового законодавства, щоб уникнути фінансової та адміністративної відповідальності у майбутньому.
ЧЕХЛОВА АРТЕМА ЮРІЙОВИЧА зняли з посади директора Департаменту запобігання фінансовим операціям, пов’язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом
От здания налоговой Харьковской области откололись и упало два куска штукатурки.
Никто , слава богу , не пострадал.
Сука, все у них разваливается!
Никто , слава богу , не пострадал.
Сука, все у них разваливается!
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) України опублікувала повний документ матриці оподаткування віртуальних активів (ВА), згідно з якою ставка оподаткування ВА складає 18% податку на доходи фізосіб і 5% військового збору, або пільгові 5% та 9%.
Документ опублікував голова регулятора Руслан Магомедов у своєму Телеграм-каналі у вівторок.
"У цифрову епоху питання податків для криптовалюти - не гіпотеза, а реальність, що дуже швидко наближається. Саме тому НКЦПФР розробила матрицю, яка демонструє варіанти оподаткування різних операцій з віртуальними активами - від майнінгу до airdrop. Вона базується на міжнародному досвіді та адаптована до української юрисдикції", - прокоментував документ Магомедов.
Згідно з матрицею, об'єктом оподаткування є чистий дохід (дохід-витрати) або виручка. Момент визначення доходу може бути за загальним правилом, що передбачає визнання доходу у момент отримання, як компенсації за товари/послуги чи у момент відчуження віртуальних активів в обмін на інші активи, у тому числі на інші віртуальні активи.
Існує також варіант визначення доходу у момент обміну віртуальних активів на валютні цінності чи на інші (не цифрові) активи. В якості оподатковуваних операцій розглядаються лише операції відчуження ВА в обмін на інші валютні цінності чи на інші активи, що не є віртуальними активами. Країни, що не оподатковують crypto-to-crypto: Австрія, Франція, Сінгапур (не має податку на приріст капіталу для індивідуальних інвесторів та компаній), Малайзія (криптовалютні транзакції звільняються від податків, лише якщо вони не є регулярними або повторюваними); Грузія (фізособи звільняються від будь-якого прибуткового податку на прибуток від продажу криптовалюти та від податку на приріст капіталу).
У матриці також розписані методи оподаткування окремих операцій: майнінгу, стейкінгу, хардфорку та еірдропсів.
Згідно із документом, створення токенів, поставка без оплати, зберігання та переказ ВА (якщо послуги безкоштовні), обмін ВА та модифікація токенів не підлягають ПДВ. Проте, поставка товарів/послуг з отриманням винагороди криптовалютою, винагороди за зберігання та переказ ВА, деякі модифікації, що призводять до поліпшення існуючого токена або до створення нового токена - будуть обкладатися ПДВ і, можливо, звільнятися від нього на підставі статті 135(1)(e) Директиви про ПДВ як послуги, що стосуються платіжних засобів.
Як повідомляв 12 березня Магомедов, комісія презентувала матрицю оподаткування віртуальних активів на робочій групі комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, а також підготувала драфт законопроєкту.
У свою чергу в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" заступниця голови НБУ Катерина Рожкова зазначила, що законопроєкт про віртуальні активи в Україні із розподілом повноважень регуляторів буде підготовлено до жовтня 2025 року із залученням технічної допомоги міжнародних партнерів, він базуватиметься на європейській директиві MiCA.
Документ опублікував голова регулятора Руслан Магомедов у своєму Телеграм-каналі у вівторок.
"У цифрову епоху питання податків для криптовалюти - не гіпотеза, а реальність, що дуже швидко наближається. Саме тому НКЦПФР розробила матрицю, яка демонструє варіанти оподаткування різних операцій з віртуальними активами - від майнінгу до airdrop. Вона базується на міжнародному досвіді та адаптована до української юрисдикції", - прокоментував документ Магомедов.
Згідно з матрицею, об'єктом оподаткування є чистий дохід (дохід-витрати) або виручка. Момент визначення доходу може бути за загальним правилом, що передбачає визнання доходу у момент отримання, як компенсації за товари/послуги чи у момент відчуження віртуальних активів в обмін на інші активи, у тому числі на інші віртуальні активи.
Існує також варіант визначення доходу у момент обміну віртуальних активів на валютні цінності чи на інші (не цифрові) активи. В якості оподатковуваних операцій розглядаються лише операції відчуження ВА в обмін на інші валютні цінності чи на інші активи, що не є віртуальними активами. Країни, що не оподатковують crypto-to-crypto: Австрія, Франція, Сінгапур (не має податку на приріст капіталу для індивідуальних інвесторів та компаній), Малайзія (криптовалютні транзакції звільняються від податків, лише якщо вони не є регулярними або повторюваними); Грузія (фізособи звільняються від будь-якого прибуткового податку на прибуток від продажу криптовалюти та від податку на приріст капіталу).
У матриці також розписані методи оподаткування окремих операцій: майнінгу, стейкінгу, хардфорку та еірдропсів.
Згідно із документом, створення токенів, поставка без оплати, зберігання та переказ ВА (якщо послуги безкоштовні), обмін ВА та модифікація токенів не підлягають ПДВ. Проте, поставка товарів/послуг з отриманням винагороди криптовалютою, винагороди за зберігання та переказ ВА, деякі модифікації, що призводять до поліпшення існуючого токена або до створення нового токена - будуть обкладатися ПДВ і, можливо, звільнятися від нього на підставі статті 135(1)(e) Директиви про ПДВ як послуги, що стосуються платіжних засобів.
Як повідомляв 12 березня Магомедов, комісія презентувала матрицю оподаткування віртуальних активів на робочій групі комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, а також підготувала драфт законопроєкту.
У свою чергу в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" заступниця голови НБУ Катерина Рожкова зазначила, що законопроєкт про віртуальні активи в Україні із розподілом повноважень регуляторів буде підготовлено до жовтня 2025 року із залученням технічної допомоги міжнародних партнерів, він базуватиметься на європейській директиві MiCA.
"Укрпочта" закупала куриные ножки для защиты почтальонов от собак, рассказал гендиректор компании Игорь Смилянский.
По задумке, если на почтальона нападает собака, он кидает ей мясо и отвлекает внимание.
Налоговая, а вы чего отстаете? Не жалко ревизоров?)
По задумке, если на почтальона нападает собака, он кидает ей мясо и отвлекает внимание.
Налоговая, а вы чего отстаете? Не жалко ревизоров?)
У конкурсі на директора Бюро економічної безпеки залишається 16 кандидатів, з яких майже половина – працівники НАБУ
Наступний етап оцінювання 16 кандидатів на директора БЕБ відбудеться 16 квітня.
Усі 16 кандидатів на посаду директора Бюро економічної безпеки 7 квітня успішно склали тестування на знання законодавства.
На засіданні 8 квітня голова конкурсної комісії з відбору директора Лаура Стефан оголосила, що всі кандидати проходять на наступний етап. Слід зазначити, що на засіданні були присутні лише троє членів комісії від «міжнародників». Тим не менш, незважаючи на відсутність кворуму, Стефан зазначила, що «нам не потрібно приймати сьогодні рішення, бо всі кандидати пройшли попередній етап конкурсу».
Наступний етап відбудеться 16 квітня. При цьому в один день відбудеться виконання кандидатами практичних завдань на володіння професійними практичними уміннями та навичками – о 10 ранку, вже о 14-тій – виконання практичних завдань на наявність організаційних та лідерських якостей, а о 16 годині – оцінювання особистісних компетенцій.
Участь у цих етапах мають взяти 16 кандидатів. З них майже половина – це працівники НАБУ.
1. Борисенко Олег Володимирович (керівник Територіального управління БЕБ у Чернівецькій області, був старшим детективом НАБУ, брав участь у конкурсі на директора НАБУ)
2. Буртовий МихайлоОлексійович (старший детектив НАБУ, брав участь у конкурсі на директора НАБУ)
3. Ворвуль МаксимВасильович (заступник керівника Третього підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів НАБУ, брав участь у конкурсі на директора НАБУ)
4. Даменцов Руслан Васильович (заступник керівника Другого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів НАБУ)
5. Дубовик Віктор Вікторович (генеральний директор Директорату з питань правової політики Офісу Президента)
6. Ковчі Аттіла Ласлович (прокурор Офісу Генпрокурора, брав участь у конкурсі на директора БЕБ в 2021 році)
7. Маштабей Сергій Валентинович(головний спеціаліст відділу з питань цифрового розвитку на транспорті у Мінінфраструктури, вже брав в 2021 році участь у конкурсі на директора БЕБ, на посаду директора ДП «ІСС», яке належить до сфери ДСА, на директора НАБУ та в інших конкурсах)
8. Омаров Аміл Азад огли (керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова)
9. Пахомов Руслан Володимирович (працював у ТОВ «ЕНТЕРПРАЙЗ БІЗНЕС СОЛЮШИНЗ», ТОВ «МЕДІА ГРУПА Україна», ТОВ «ТЕЛЕ ПРО», ТОВ «ФРОНТ СІНЕМА», ТОВ «СЬОГОДНІ МУЛЬТІМЕДІА» та інших)
10. Рачинський Руслан Михайлович (екс-заступник начальника ГУ ДПС у Київській області, працював там до 2024 року)
11. Ситников Олександр Анатолійович (начальник відділу внутрішнього контролю у САП, до цього начальник відділу в Офісі Генпрокурора)
12. Скомаров Олександр Вікторович (керівник Другого Головного підрозділу детективів НАБУ, брав участь у конкурсі на голову НАЗК)
13. Татарінов Роман Володимирович (у 2021 році був заступником начальника Головного управління – начальником управління Головного слідчого управління Державної фіскальної служби)
14. Цивінський Олександр Ігорович (керівник підрозділу детективів НАБУ, брав участь у конкурсі на посаду директора НАБУ і дійшов майже до фіналу)
15. Шепетін Ігор Олегович (оперуповноважений в особливо важливих справах СБУ)
16. Яроменок Роман Олександрович (старший детектив НАБУ, неодноразово брав участь у конкурсі на посаду судді Конституційного Суду України).
Наступний етап оцінювання 16 кандидатів на директора БЕБ відбудеться 16 квітня.
Усі 16 кандидатів на посаду директора Бюро економічної безпеки 7 квітня успішно склали тестування на знання законодавства.
На засіданні 8 квітня голова конкурсної комісії з відбору директора Лаура Стефан оголосила, що всі кандидати проходять на наступний етап. Слід зазначити, що на засіданні були присутні лише троє членів комісії від «міжнародників». Тим не менш, незважаючи на відсутність кворуму, Стефан зазначила, що «нам не потрібно приймати сьогодні рішення, бо всі кандидати пройшли попередній етап конкурсу».
Наступний етап відбудеться 16 квітня. При цьому в один день відбудеться виконання кандидатами практичних завдань на володіння професійними практичними уміннями та навичками – о 10 ранку, вже о 14-тій – виконання практичних завдань на наявність організаційних та лідерських якостей, а о 16 годині – оцінювання особистісних компетенцій.
Участь у цих етапах мають взяти 16 кандидатів. З них майже половина – це працівники НАБУ.
1. Борисенко Олег Володимирович (керівник Територіального управління БЕБ у Чернівецькій області, був старшим детективом НАБУ, брав участь у конкурсі на директора НАБУ)
2. Буртовий МихайлоОлексійович (старший детектив НАБУ, брав участь у конкурсі на директора НАБУ)
3. Ворвуль МаксимВасильович (заступник керівника Третього підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів НАБУ, брав участь у конкурсі на директора НАБУ)
4. Даменцов Руслан Васильович (заступник керівника Другого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів НАБУ)
5. Дубовик Віктор Вікторович (генеральний директор Директорату з питань правової політики Офісу Президента)
6. Ковчі Аттіла Ласлович (прокурор Офісу Генпрокурора, брав участь у конкурсі на директора БЕБ в 2021 році)
7. Маштабей Сергій Валентинович(головний спеціаліст відділу з питань цифрового розвитку на транспорті у Мінінфраструктури, вже брав в 2021 році участь у конкурсі на директора БЕБ, на посаду директора ДП «ІСС», яке належить до сфери ДСА, на директора НАБУ та в інших конкурсах)
8. Омаров Аміл Азад огли (керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова)
9. Пахомов Руслан Володимирович (працював у ТОВ «ЕНТЕРПРАЙЗ БІЗНЕС СОЛЮШИНЗ», ТОВ «МЕДІА ГРУПА Україна», ТОВ «ТЕЛЕ ПРО», ТОВ «ФРОНТ СІНЕМА», ТОВ «СЬОГОДНІ МУЛЬТІМЕДІА» та інших)
10. Рачинський Руслан Михайлович (екс-заступник начальника ГУ ДПС у Київській області, працював там до 2024 року)
11. Ситников Олександр Анатолійович (начальник відділу внутрішнього контролю у САП, до цього начальник відділу в Офісі Генпрокурора)
12. Скомаров Олександр Вікторович (керівник Другого Головного підрозділу детективів НАБУ, брав участь у конкурсі на голову НАЗК)
13. Татарінов Роман Володимирович (у 2021 році був заступником начальника Головного управління – начальником управління Головного слідчого управління Державної фіскальної служби)
14. Цивінський Олександр Ігорович (керівник підрозділу детективів НАБУ, брав участь у конкурсі на посаду директора НАБУ і дійшов майже до фіналу)
15. Шепетін Ігор Олегович (оперуповноважений в особливо важливих справах СБУ)
16. Яроменок Роман Олександрович (старший детектив НАБУ, неодноразово брав участь у конкурсі на посаду судді Конституційного Суду України).