86 днів оборони. 1096 днів полону.

Три роки тому, 20 травня 2022 року, Маріупольський гарнізон виконав наказ вищого командування і вийшов у полон.

Перед цим — майже три місяці оборони в повному оточенні, без сну, без достатньої кількості медикаментів та їжі, під постійним вогнем.

Це більше, ніж оборонна операція. Це був момент, коли існування держави висіло на волосині. Коли російська армія розраховувала захопити країну за кілька тижнів — Маріуполь тримався майже три місяці. Відтягнув сили. Зламав темп наступу. І змусив ворога змінити плани.

Це була одна з найжорстокіших битв повномасштабної війни. І одна з найважливіших. Маріупольський гарнізон став стіною, яку не змогли проломити ані ворожі танки, ані авіабомби.

20 травня — день, коли битва за Маріуполь перейшла у нову фазу. Фазу полону. Боротьби без зброї.

За ці три роки багато чого змінилося. Фронт перемістився. «Азов» виріс, зміцнів, загартувався. Незмінним лишається одне: ми щодня приймаємо бій на фронті заради них — наших полонених побратимів.

«Азов» був, є і завжди буде силою, яка не залишає своїх.

Ми пам’ятаємо кожного. Боремось за кожного.

І ніколи не назвемо цю історію завершеною, поки останній наш боєць не ступить на вільну землю.

СЛОВО КОМАНДИРА ПРО ПОЛОНЕНИХ ПОБРАТИМІВ.

Страшніше кривавих боїв у Маріуполі, гірше цілодобових бомбардувань «Азовсталі», жахливіше втрат побратимів може бути лише забуття та бездіяльність.

Відколи Маріупольський гарнізон, виконавши всі поставленні перед ним завдання, вийшов за наказом вищого військово-політичного керівництва країни у полон, минуло три роки. Саме стільки часу понад 800 військовослужбовців 12-ої бригади «Азов» знаходяться у російському полоні.

Тривалі тюремні терміни, катування, постійний психологічний тиск, відсутність нормального харчування та медичного забезпечення — щоденна реальність для моїх полонених побратимів. Кожен день там — це боротьба за власне життя, гідність та надію на визволення.

Маріупольський гарнізон тримав оборону міста 86 діб. Вони тримаються у неволі більше 1000 днів.

Забути про це — означає зрадити їх. Не докладати всіх зусиль, аби будь-яким чином пришвидшити їхнє повернення — означає стати співучасником злочину проти них.

Оборона Маріуполя стала для України порятунком. Ті, хто продовжує боротись у ворожих тюрмах, чекають, що Україна віддячить їм так, як вони цього заслуговують. Так, як чинили вони три роки тому у повному оточенні: самовіддано, через «не можу».

І як вони неодмінно б зробили, якщо б сотні українців протягом трьох років знаходились у пеклі російського полону, і були б бодай якісь можливості врятувати їх.

А такі можливості завжди є. Потрібні лише воля та бажання.

© Командир 1-го корпусу НГУ "АЗОВ" полковник Денис Прокопенко

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ  ПАНЕ БАРОН !!!

День народження великого Еволи, філософа і шукача пригод, фахівця з аскетичних практик й улюбленця жінок, італійця який не боявся критикувати Муссоліні й куміра терористів- муссоліністів доби "свинцевих років", знавця алхімії та реалістично мислячого політичного філософа.

Він був крут, і я не знаю, що в ньому цікавіше : його яскраве життя чи  його радикальні ідеї.

Він мав лише два недоліка  - Він не був українцем (не пощастило) і не був православним (недопрацювання наших проповідників).

САУДІВСЬКА АРАВІЯ НАРОЩУЄ ЦИФРОВИЙ СЕКТОР ЕКОНОМІКИ.

В абсолютній теократичній монархії триває "разгул мракобісся".

Саудівська Аравія у 2024 році стала найбільшою цифровою економікою регіону Близького Сходу та Північної Африки. Ринкова вартість цифрового сектору країни перевищила $131,9 млрд,що становить 15% ВВП королівства.

Значний внесок у зростання сектора зробили інвестиції у розмірі $14,7 млрд,на розвиток штучного інтелекту, хмарних технологій та дата-центрів. У 2024 році загальна потужність центрів обробки даних збільшилася на 42% і досягла 290,5 мегават.

У Саудівській Аравії зосереджено найбільшу концентрацію цифрових талантів на Близькому Сході: у технологічному секторі налічується понад 381 000 спеціалізованих робочих місць.

Саудіти явно відстали від життя і забули,що "прогрес" це не про технологію,а про права (точніше привілеї ) деструктивних меншин і роздуту соціалку. Вони настільки "відсталі",що правляча династія навіть не збирається передавати владу бандам бюрократів й політиканів.

Серед 1000 полонених за умовами обміну ЖОДНОГО воїна Азову !

Особливо ганебно ця новина звучить сьогодні, коли Золотоверхий Київ святкує свій день.

Столицю було врятовано не тільки героїзмом її безпосередніх захисників але й жертвою Міста Марії яке пішло на хрест, щоб врятувати Золотоверхий й відтягнути сили ворога.

Для мене це має особливе особисте значення. Осаду Київа я пережив як цивільний. І хоча влітку 2022 вже знаходився в лавах тоді щє ОЗСП "Азов" але захисники Маріуполя для мене є тими хто захищали мене і моїх близьких, коли я щє не одягнув форму. Вони пожертвували собою щоб захистити мене і тих кого я люблю.

Я назавжди перед ними в боргу. Перед ними та безпосередніми захисниками Київа.

Азовці були хребтом цієї оборони та рушійною силою подвигу, що врятував Україну.

Якщо Нація не врятує тих з них кого зараз треба рятувати - Господь не буде рятувати Націю, а ця ганьба увійде чорною сторінкою в світову історію.

Всесвіт складна система. Але на рівні "базових налаштувань" в ньому все чітко.

На Небесах Бог, а на Землі (в матеріальній частині всесвіту) Золотоверхий Київ. Ось базовий принцип космічної гармонії.

Катастрофа яку всі ми переживаємо, це  хаос в якому народиться або смерть або щось якісно  нове.

Порятунок лише в поєднанні архаїки та традиціоналізму з технологічним футурізмом.

Це породжує асоціації з Тілем, Маском та іншими правими технобаронами.

Але , умовний Маск буржуа, а нам потрібен військово - аристократичний кібер - козацький проект з якісно іншим рівнем агресивності та волі до влади.

З ДНЯМИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ХРИСТИЯНСЬКИЙ КАВКАЗ !!!

Сьогодні братня Вірменія відмітила День Незалежності.

Позавчора, в той самий день коли Вірменія згадувала великий День перемоги в Сардарапатскій битві, Незалежність відзначала братня Сакартвело.

Україна приречена на боротьбу за Кавказ, і нашим природним союзником є християнські нації регіону.

Тимчасові ускладнення на кшталт проросійських (інших прочужинських) урядів в Тбілісі чи Єревані або геополітично імпотентного політикуму в Києві, не здатні відмінити ані геополітичної необхідності, ані цивілізаційної спорідненості наших країн.

Ми не можемо лише тримати оборону, ми приречені на експансію. Не маємо іншого виходу.

Але на відміну від чужинських імперії, з півночі чи півдня, для українців нації Кавказу є не розмінною монетою, а братами та сусідами, свобода яких є гарантом нашої.

Ми всі приречені на спільну боротьбу за нашу свободу, незалежність та базові орієнтири спільної християнської цивілізації.

Слава Сакартвело! Слава Вірменії! Слава Україні!

Вознесіння Господнє

Тропар, глас 4

Возне́слся єси́ во сла́ві, Христе́ Бо́же наш, / ра́дость сотвори́вий ученико́м / обітова́нієм Свята́го Ду́ха, / ізвіще́нним їм би́вшим благослове́нієм, // я́ко Ти єси́ Син Бо́жий, Ізба́витель ми́ра.

Кондак, глас 6

Є́же о нас іспо́лнив смотре́ніє / і я́же на землі́ соєдини́в Небе́сним, / возне́слся єси́ во сла́ві, Христе́ Бо́же наш, / ніка́коже отлуча́яся, но пребива́я неотсту́пний / і вопія́ лю́б'ящим Тя: // Аз єсьм с ва́ми, і нікто́же на ви.

Заява Київської Митрополії Православної Церкви України
07 Червня 2025

Повідомлення
Побачивши у публічних повідомленнях інформацію про проведення неподалік від Михайлівського Золотоверхого монастиря заходу, спрямованого на підтримку і пропагування в суспільстві гріха содомії (гомосексуалізму) та гендерної ідеології, Київська Митрополія Православної Церкви України розглядає обрані місце, час та мету цього заходу як свідому цинічну антицерковну провокацію, спрямовану на його скандальну рекламу.

Враховуючи, що попередній подібний захід цього року організатори також призначили на священний для християн час Страсної пʼятниці, коли Церква згадує розпʼяття і хресну смерть Спасителя, нинішнє проведення такого ж заходу під стінами Михайлівського Золотоверхого монастиря у переддень дня Святої Трійці не є випадковим збігом обставин, але свідчить про свідомі провокативні та антицерковні наміри організаторів.

Київська Митрополія ПЦУ висловлює протест проти цієї провокації та нагадує, що позиція Православної Церкви щодо самого явища гомосексуалізму та його ідеологічного пропагування зафіксована у Декларації Помісного Собору ПЦУ «Про негативне ставлення до гріха содомії (гомосексуалізму), його пропаганди у суспільстві, до гендерної ідеології і так званих одностатевих шлюбів (одностатевих співжиттів)» від 27 липня 2023 р.



Пресслужба Київської Митрополії
Української Православної Церкви (ПЦУ

День Пресвятої Тройці (Трійця, П’ятдесятниця, Зелені Свята)

Тропар, глас 8

Благослове‌н єси‌, Христе‌ Бо‌же наш, / І‌же прему‌дри ловці‌ явле‌й, / низпосла‌в їм Духа Свята‌го, / і ті‌ми уловле‌й вселе‌нную, // Человіколю‌бче, сла‌ва Тебі‌.

Кондак, глас 8

Єгда‌ снизше‌д, язи‌ки слія‌, разділя‌ше язи‌ки, Ви‌шній; / єгда‌ же о‌гненния язи‌ки раздая‌ше, в соєдине‌ніє вся призва‌, // і согла‌сно сла‌вим Всесвята‌го Духа.

ЩО ТАМ В КАЛІФОРНІЇ ?

Після того як Трамп кинув проти бунтівних мігрантів нацгвардію, в вітчизняних соцмережах піднялась хвиля фантазій про "революцію проти Трампа".

Насправді мають місце виступи нелегальних мігрантів, які намагаються пручатись депортації. Бунти мають агресивно антиамериканський характер. Зокрема, супроводжуються спаленням американських прапорів та вивішуванням мексиканських. (Прямо якась "мексиканська весна" за зразком "російської").

Більшість населення, включно з поміркованою частиною електорату демпартії , налякана і підтримує наведення порядку. Можна сказати, що ці події трапились для Трампа дуже вчасно.

Верхівка демпартії продемонструвала еталонну неадекватність і фактично підтримала бунтівників. Це на фоні того, що антиіммігрантські заходи Трампа користуються найбільшою підтримкою серед політичних кроків нової влади. Замість того щоб зіграти на невдаволенні поміркованих республіканців, верхівка демпартії відштовхує помірковану частину власного електорату.

"Необучаємі" ...

Рекомендується канал з відео підготовленими провідними консервативними інтелектуалами країни та за моєї скромної участі теж (себе я вважаю просто скромним філософом тому і згадую окремо).

Прошу максимального розповсюдження.

https://www.youtube.com/@conservative_tv1

РОКОВИНИ В'ЯЧЕСЛАВА КАЗИМИРОВИЧА ЛИПИНСЬКОГО

В цей день пішов у вічність, до Бога та своїх шляхетних предків, національний геній, спадщина якого потребує ще ретельного осмислення й вивчення. Але при цьому нерідко неприємно вражає своєю актуальністю. Неприємно, бо Липинський майстерно бачив наші внутрішні слабкості й хвороби та попереджав про них, а ліки нерідко бувають гіркими.

П'ять цитат генія.

1. Смерть консерватизму означає скрізь і завжди смерть нації.

2. "Блеф і страшна для українства небезпека большовицької українізації України лежить в тому, що правляча тепер Україною московсько-інтернаціональна верства намагається вживати української мови не для того, щоб самій злитись з українським народом в одну національну цілість і сотворити на Україні свою місцеву владу (свою українську державу), а для того, щоб під покришкою "народньої" української мови прищеплювати народові свої не місцеві, московсько-інтернаціональні політичні змагання.

3. ……. «свідомі» інтеліґенти українські й самі нічого не роблять і другим не дають робити.

Всякі реальні політичні українські починання, роблені во ім’я якоїсь ясної і виразної політичної ідеї, для них ненависні тому, що здійснення цих починань виказало б повну непотрібність людей, живучих з українського романтичного скигління.

Отже вони мріють, скиглять і лають.

Лають нещадно всіх і вся, що щось робили, хотіли робити чи пориваються щось робити в Україні.

....

В результаті «свідома» інтеліґенція при нашій недержавности, добірається по прикметам завеликої чутливости, озлоблености, пасивности і трусливости. Вона витворює оце «свідоме демократичне українство», в якому задихаються всі мужські активні елєменти, як зверху, так і знизу.

4. Бо факти нашої історії говорять, що істнували ми як велика держава й як велика нація за Великих Київських Князів і упали з упадком князівської влади. Після нашого першого „лихоліття“ пристали ми до Литви й Польщи тоді, коли там була сильна монархічна влада й підняли повстання проти Польщи тоді, коли там влада Короля ослабла, та запанувала шляхецько-республіканська демократія.

Державою й нацією стали ми знов за Гетьмана Богдана, що єдиний із посеред Гетьманів був не тільки на словах а й наділі „самодержцем руським“.

І не виконавши його заповіту, не сотворивши після його смерти власної наслідственної монархії, після послідньої спроби Гетьмана Івана Мазепи стати „самовладним князем в Україні“, перехилились ми цілою вагою — власне маси народньої — на бік монархії московської, проти якої підняли всенародне повстання тільки тоді, коли Царя в Петербурзі не стало.

Трудно втім усім бачити врожденне демократичне республіканство.

5. Знайте, що не буде ніколи Великої України, доки українськими руками не буде переможена “Україна” підла і мала.”

РІЧНИЦЯ КОСОВСЬКОЇ БИТВИ

(Ми можемо мати претензії до сучасної Сербії за її дружбу з рашкою, але цивілізаційне значення стародавнього подвигу для всього християнського світу це не скасовує).

Вважається, що Косовська битва — це подія визначальна для Сербії. Але це не так. Це страшна і водночас героїчна подія для всього християнського світу.

На Косовому полі тоді стояли поруч не тільки православні, але й католики з ордену Госпітальєрів; не тільки серби, але й бошняки й албанці, які лише значно пізніше перетворились в провідника османських інтересів.

Окремо треба виділити участь Руссо-Влахії, якою тоді керувала руська (тобто українська) аристократія. Отже, українці теж взяли пряму участь у цьому героїчному чині.

Вважається, що християнське військо тоді зазнало поразки, але для сучасників битви все було не так однозначно. Османи зазнали небачених втрат і на тактичному рівні призупинили наступ. Це був той випадок, коли «коса найшла на каміння».

Але стратегічно східний загарбник виграв. Знекровлені нації Балкан були вимушені шукати мира з ворогом, з яким мир неможливий. Все це завершилось сторіччями азійського панування, а деякі народи втратили власну європейську ідентичність.

В будь-якому разі, попри поразку, НАШУ честь було тоді врятовано.

Нашу, бо не можливо відділяти долю Русі-України від долі християнських націй Балкан, які є не від'ємною частиною Київського світу і без безпеки яких саме існування нашої державності знаходиться під загрозою.

Золотоверхий Київ приречений на боротьбу за свободу Балкан, це наша доля і наше майбутнє.
Це за нас вирішили історія та географія і ми не маємо іншого вибору.

Вільні Балкани не повинні належати жодній з євразійських орд, ані османський, ані москвинській. Та й вплив інших чужинців там не потрібен, вони приносять лише чвари та нещастя. Заспокоїти регіон зможе лише Русь-Україна.

Нехай герої Косова поля, що здобули безсмертя в бою, будуть з нами в цій боротьбі.

ПРИЄДНУЄМОСЬ ПАНОВЕ !

Ми — не частина системи. Ми — ті, хто прийшов її змінити.
Ми — українські традиціоналісти, філософи дії, солдати культури.
Ми будуємо перший медіа-форпост правої думки в Україні. Без цензури. Без комплексів. Без компромісів.

🎙 Аналітика, яка б’є по суті.
📜 Філософія, що пробуджує дух.
📽 Відео, яке формує нову свідомість.
🧠 Інтерв’ю з тими, хто має сказати правду.

Це більше, ніж канал. Це — рух.

📲 Підпишись. Пошир. Стань частиною нової еліти:
👉 https://www.youtube.com/channel/UCHkNmlHvzvKcuNha9ZHbGUA ← Перший Правий Канал

21 СТОРІЧЧЯ - ДОБА ВОЇНІВ, РОБОТІВ ТА ТРУДІВНИКІВ ФІЗИЧНОЇ ПРАЦІ.

Зараз найкращий час ставати робітником фізичної праці, наприклад, сантехніком, заявив один із творців ШІ ("хресний батько" ШІ як його нерідко навзивають), топовий фахівець з "глибинного навчання", Джеффрі Хінтон.

За його словами, ШІ найближчими роками витіснить юристів, клерків та інших "білих комірців", а ось фізична праця залишиться незамінною.

ВИЗВОЛЕННЯ УМАНІ.

21 червня 1768 року, Коліївщина досягла найвищого успіху - було визволено Умань.

Подальші дії повстанців підтверджують те, що мова йшла не про бунт, а про спробу національно - державницької Реставрації.

Залізняка було проголошено гетьманом та князем Смілянським, а Гонту полковником та князем Уманським. Українці розпочали розбудову державності в її традиційних формах.

Характерно, що про це не люблять згадувати ані псевдо - українські ліві "народники" (яким не до вподоби те, що повстанці зовсім  не збирались будувати егалітарну божевільню в якобінському стилі), ані поляки з москвинами (яким вігідно було виставляти державотворчий порив українців як бунт дикунів).

Важливим уроком Коліївщини є і те як  легко об'єднались два взаємних  ворога зі Сходу і Заходу, проти самої спроби відновлення державності Русі - України.

Мусимо це пам'ятати, добре пам'ятати....бо ми нікому крім самих собі не потрібні і пошук чергових "старших братів" завжди веде нас під ніж чергового Каїна.

Український сегмент соцмереж завжди був переповнений персонажами які водночас вимагали іранської крові щє ДО початку поставок "шахедів" РФ (з аргументом "наші західні друзі проти клятих аятол і треба бути солідарними"), щиро й фанатично ненавиділи Трампа і водночас абсолютно ірраціонально любили Ізраїль (виправдовуючи його проросійську позицію тим, що "ми з ним недостатньо дружимо").

При тому їх улюблена "проукраїнська" демпартія виступала з мир з Іраном й мала непрості стосунки з Ізраїлем.

Все б нічого якби це поєднувалось з україноцентризмом та ідеєю "розкладання яєць в усі кошики". Але ж ні, там все було на фоні агресивно чорно - білого бачення світової політики,віри в реальність"орко - ельфійських війн" та демонстративного носіння "білого пальта".

Дикунська віра аборигенів в чергового "старшого брата" призводить до політичної шизофренії.

П. С...ні, Путін не підтримав Іран, бо злякався. Просто Путін цінує дружбу з Ізраїлем..

П.П.С....демпартія США агресивно виступила проти вступу в війну.