Вітаємо на офіційному Telegram-каналі Михайла Подоляка, радника керівника Офісу Президента України Володимира Зеленського. Наголошуємо: лише цей канал у месенджері Telegram є офіційним.

Що відбувається просто зараз. 1. Контрнаступ ЗСУ на низці оперативних напрямків. Це кардинально змінює диспозиції сторін. 2. Починається втеча російських журналістів із телеканалів. 3. Керівництво РФ намагається знайти союзників, солдати яких готові помирати в українських полях.

Безперечно, ми розуміємо спробу наших партнерів залишитися ініціативною стороною в переговорному процесі. Звідси слова про шведську чи австрійську моделі нейтралітету. Але Україна зараз перебуває у стані прямої війни з РФ. Тому модель може бути лише українською і лише про юридично вивірені гарантії безпеки. І жодних інших моделей чи варіантів.
Що це означає? По-перше, абсолютні гарантії безпеки. Дієві, а не протокольні чи «будапештські». А це означає, що підписанти гарантій не стоять осторонь у разі нападу на Україну, як сьогодні. Але беруть активну участь на боці України в конфлікті та офіційно забезпечують нам негайне постачання необхідного обсягу зброї. І, по-друге, Україна більше не хоче залежати від бюрократичних процедур, які дозволяють чи не дозволяють закривати небо від тих самих крилатих ракет. Нам потрібні прямі й жорсткі гарантії того, що небо обов'язково буде закрите.
Додам, що Україна ніколи не була мілітаристською державою, яка б нападала чи планувала напасти на сусідів. На відміну від цих сусідів. Саме тому сьогодні Україна хоче мати справді потужний пул союзників із чітко прописаними гарантіями безпеки.

Наша позиція на переговорах цілком конкретна – юридично вивірені гарантії безпеки; припинення вогню; виведення російських військ. Все це можливе лише за прямого діалогу глав України та РФ. Докладно, в інтерв'ю американському каналу PBS.

Драмтеатр Мариуполя. Города который методично, упорно, с особой злостью уничтожался русскими. В театре тысячи мирных граждан. И надписи «дети». И «спецоперация» РФ по умышленному сбрасыванию именно на этот театр сверхмощной авиабомбы. А теперь давайте обсудим «достоинства» русской культуры или литературы и страх третьей мировой войны в берлинском кафе…

Тактика РФ. Вязкие позиционные бои по всем линиям фронтов. Создание локальных котлов для мирных граждан. Прицельные удары по объектам, где прячутся гражданские. Максимальное затягивание решений по гуманитарным коридорам. Активные информационные попытки дестабилизировать общественное мнение у нас. Спровоцировать внутренние конфликты.

Ни блицкрига, ни тем более внятной стратегии в России нет. Поэтому тактика РФ выглядит сейчас крайне отвратительно. Ключевые удары направлены исключительно против мирного населения. Наши ВСУ русские панически боятся… Отсюда и проистекают новые тактические элементы «российских гениев военных сражений»:
— вязкие позиционные бои по всем линиям фронтов. За счёт постоянного количественного давления. Чем больше живой силы — тем лучше. Смертность собственных военнослужащих русских не волнует…
— создание локальных котлов для мирных граждан. Прицельные бомбовые или ракетные удары по объектам, где массово прячутся гражданские. Базовая задача — максимально шокировать население, вызвать ощущение ужаса и спровоцировать масштабную панику…
— максимальное затягивание решений по гуманитарным коридорам. Постоянный обман с попыткой провести ту или иную передислокацию и обстрел мирных эвакокараванов. Важно понять, что русские с исключительной ненавистью и абсолютно не скрываясь повсеместно совершают насилие над мирными гражданами. Все это преступления против человечности. Но столь демонстративное презрение к правилам войны говорит о том, что адекватности и хотя бы короткого горизонта планирования у военно-политического руководства РФ по-прежнему нет…
— параллельно с этим россияне предпринимают активные информационные попытки дестабилизировать общественное мнение у нас. Спровоцировать внутренние конфликты. Отсюда постоянные «сливы» в иностранные медиа тех или иных замыслов, идей, в том числе российских «переговорных позиций».

На сегодняшний день очевидна их базовая задача — за счёт нагнетания страха (среди гражданского населения), паники, а также за счёт массированной лживой пропагандистской кампании спровоцировать внутренний управленческий кризис…

⚡️Спікер російського МЗС Захарова заявляє, що обстріли українських міст важкою артилерією, авіацією, крилатими ракетами – постановочні натівські фейки. Все просто: багатомільйонні позови та компенсації сім'ям загиблих, строки за воєнні злочини – і Захарова повірить у правду.

Нашим западным партнёрам категорически пора избавляться от иллюзий. Политика умиротворения, которую активно лоббировали в течение длительного времени отдельные западноевропейские топы, получавшие российское финансирование, закончилась. Она больше не работает.

После масштабных разрушений в Украине у РФ нет формата, чтобы как ни в чем не бывало вернуться к своей обычной жизни. Мир для них будет закрыт надолго. Глобальные нарастающие санкции и абсолютно провальная военная операция РФ в Украине до предела обострили у части российских элит чувство ненависти к окружающему миру. Оно иррационально, но именно оно сейчас доминирует. Как следствие этого РФ либо навяжет миру собственные правила (а это можно сделать только через бесконечные войны и устрашение), либо ее политическая элита будет тотально заменена. Других вариантов просто нет.

Первый сценарий, по мнению российских политиков разной тяжеловесности, выглядит предпочтительнее (они же не могут трезво мыслить и живут в тумане собственной пропаганды, а потому им кажется, что у них все идёт по военному плану)…

Поэтому периодически появляются практически официальные заявления различных российских политиков о необходимости начала войны против Европы. В прямом смысле слова.

Так, пусть и чрезвычайно карикатурный и мемный, но все же вполне влиятельный Дмитрий Медведев (экс-президент РФ и действующий заместитель главы Совбеза) публично сообщил: «У России достаточно мощи, чтобы поставить на место всех оборзевших недругов нашей страны. Мы будем и дальше бороться за тот миропорядок, который устраивает Российскую Федерацию и наших граждан».

Вполне конкретное заявление о вполне конкретных желаниях нынешней российской элиты. И вполне, кстати, реализуемые желания. Если бы не Украина…

​​На жаль, Європа досі не зробила обов’язкових висновків. І тому кров і далі литиметься потоками.

Ба більше, французький президент Макрон уже прямо говорить про можливість «великої війни» у самій Європі. І що? А нічого… Європейські компанії неохоче йдуть із Росії. Світові банки шукають способи залишитися «сидіти» в російських резервах.

А німецькі бізнесмени хочуть вдати, що нічого не відбувається. Саме тому зовсім не дивує той факт, що канцлер Шольц, намагаючись виправдати свою нерішучість, пропонує розділити простих росіян і Путіна як автора війни. Ніби це взагалі не одне й те саме. І ніби 200-тисячне угруповання російських солдатів, які у прямому ефірі розстрілюють мирних громадян України, це НЕ громадяни Росії, а їхні сім'ї не живуть там.

На жаль, судячи з усього, у Європі це може стати вкрай брехливим і шкідливим трендом. Ще й проросійські лобісти активно працюватимуть. Але треба добре пам'ятати головне: офіційно 71% (за уточненими буквально сьогодні даними – 86,4%) росіян категорично підтримують війну проти України та масові вбивства наших громадян.

Ще раз уважно подивіться на цифри російського людожерства. І все ж позбавляйтеся ілюзій, наші європейські друзі.

Настоящая «сахарная» жизнь в России только начинается. В классическом формате. Совсем скоро будет дефицит, талоны, магазинный мордобой, «больше 100 грамм в одни руки не давать» и красноречивые «бусы» на шее из рулонов туалетной бумаги. Короче, все то, что является обязательным элементом жизни в любом лагере. А иначе никак, если население (более 86%) готово жизнерадостно голосовать за массовые убийства граждан соседней страны и за полномасштабную войну с применением тяжёлой техники для разрушения мирных городов и гражданской инфраструктуры. После всегда начинается веселая дорога в ад.

P.S. Где-то в сети магазинов «Магнит» в Воронежской области РФ.