763 759 нових фопів відкрилось в Україні від початку повномасштабної. Водночас 684 995 підприємців вирішили закритись за останні 3 роки.
Топ-3 сфери, які обирають нові підприємці під час війни:
- роздрібна торгівля — 28%
- IT — 9%
- оптова торгівля — 7%.

Найбільше нових фопів за час великої війни зареєстровано у Києві — 108 536, на Дніпропетровщині (68 377) та Львівщині (60 009). Помітно скоротились відкриття нових справ у прифронтових та частково окупованих регіонах регіонах: Луганській, Херсонській та Донецькій областях.

Попри ризики війни, фопономіка била усі рекорди: щомісяця більше фопів відкривалось, ніж закривалось. Однак наприкінці 2024 року ситуація змінилась. Антирекорд зафіксовано у січні 2025 року: було закрито 61 455 фопів. До порівняння, відкрило власну справу лише 21 358 підприємців.

Деталі: https://opendatabot.ua/analytics/foponomics-2024 

1,7 млн повідомлень про фінансові операції перевірив Держфінмоніторинг минулоріч. За рік повідомлень побільшало на 23%.

Рік до року зростає кількість повідомлень про підозрілі операції – 5% у 2021 році проти 18% торік. Втім переважна більшість все ж стосується порогових операцій — 82% або 1,44 млрд.

Понад 1 тис. матеріалів після перевірки було направлено до відповідних органів. Їх загальна сума склала 62,59 млрд грн.

Найбільше матеріалів направляють до:
- Національної поліції — 323 справи.
- СБУ — 289
- НАБУ — 156

Деталі: https://opendatabot.ua/analytics/financial-monitoring-2024

103,7 млрд грн заробили українські банки після сплати податку на прибуток минулоріч. Це на 20% більше, ніж у 2023 році. Загалом за минулий рік банки мають сплатити 83,72 млрд грн податку на прибуток.

39% загального прибутку усіх банків отримав ПриватБанк: 40,14 млрд грн після оподаткування. При цьому банк сплатив до бюджету рекордні 40,86 млрд грн податку.

65% загального прибутку банківської системи припадає на державні банки: 67,19 млрд грн. Найбільший приріст продемонстрував Ощадбанк — його прибуток зріс утричі порівняно з попереднім роком.

14 банків із іноземним капіталом заробили 22,51 млрд грн. Найбільший приріст продемонстрував Креді Агріколь Банк — його чистий прибуток зріс у 1,5 рази.

Банки з приватним капіталом заробили 14 млрд грн після оподаткування. Найбільший приріст стався у МТБ Банка: у 6,8 рази за рік.

Деталі: https://opendatabot.ua/analytics/banks-2024-12

24,1 млрд грн зібрали найбільші благодійні фонди України торік. Це на 28% більше, ніж у 2023 році. Загалом 93 млрд грн зібрали Повернись живим, Фонд Притули та United24 за 3 роки повномасштабної війни. 

Найбільше донатів того року зібрала платформа United24: 17,5 млрд грн. 92% усіх пожертв, зібраних цією платформою, було спрямовано на підтримку ЗСУ.

4,4 млрд грн або ж 18% від загального обсягу донатів минулого року вдалось зібрати фонду “Повернись живим”. Ще 2,1 млрд грн пожертв акумулював фонд Сергія Притули за 2024 рік. 

Водночас Нова Пошта перевезла 63,9 тис тонн гуманітарних вантажів у 1,9 млн посилках. У перший рік повномасштабної війни, в середньому, щомісяця пересилали 20 тис. посилок загальною вагою 1,8 т, але минулоріч середній місячний показник виріс — до 160 тис. посилок вагою 5,3 т на місяць. 

Загалом за 3 роки повномасштабної війни Нова Пошта перевезла 3,1 млн посилок з гуманітарною допомогою загальною вагою 118,2 тонни.

Деталі: https://opendatabot.ua/analytics/donates-in-war-2024 

735 тис. нових боргів через штрафи ПДР зафіксували торік. 37% з них так й не були сплачені. 

83% боржників по штрафах ПДР торік — чоловіки. Водночас частка порушень серед жінок зростає. Якщо у 2021 році таких проваджень було лише 9%, то наразі побільшало до 17%.

Найбільше боржників: 
- на Дніпропетровщині — 10,4% усіх боргів за несплачені штрафи 
- у Києві — 10,3%
- на Одещині – 7,8%.

Найбільше порушень ПДР побільшало на Тернопільщині – на 81%. В Івано-Франківській області приріст склав 60%, а в Закарпатській – +57%.

Нагадаємо, що в Опендатаботі можна безкоштовно відслідковувати інформацію про наявні штрафи ПДР ще до того, як вони перетворяться на борги.

Деталі: https://opendatabot.ua/analytics/pdr-debts-2024 

272,3 млн посилок ввезли в Україну за останні 5 років. Найбільше посилок надійшло у 2024 році — 75 млн. Це у 1,3 раза більше, ніж до повномасштабного. За рік відправлень побільшало в 1,6 раза.

На понад 2 млн посилок було накладене мито і завдяки цьому до держбюджету надійшло 668 млн грн податків за цей час. Ще понад 185 млн грн надійшло до держбюджету торік. У порівнянні до 2021 мита надійшло аж на 41% більше, але коливання курсу звели різницю до 2,5%. 

В середньому, доплата на 1 посилку становила 351 грн (приблизно 8 євро) у 2024 році.

Наразі на сайті Верховної Ради зареєстровано два законопроєкти, які передбачають скасування поточного ліміту у 150 євро на безподаткові посилки та оподаткування міжнародних посилок ПДВ 20%. Експерти вважають, що новий закон підтримає українських виробників, водночас поштові оператори зауважують, що це призведе до здорожчання товарів та ускладнення логістики.

Розбирались у ситуації: https://opendatabot.ua/analytics/post-tax-2024 

На 164 304 проваджень побільшало з моменту останнього оновлення Єдиного реєстру боржників у грудні 2024 року. Загалом понад 9 млн боргів наразі зафіксовано у Реєстрі.

Побільшало записів через: 
- спецконфіскації — стягнення майна за рішенням суду у межах кримінальних справ: +14%.
- стягнення майна за виконавчим документом: +9% 
- оплатних вилучень предметів, які стали або знаряддям правопорушення, або об'єктом: +7%

Загалом найчастіше українці потрапляють до Реєстру за несплачені штрафи за порушення ПДР — 1,9 млн або 21,4% від загальної кількості.

Найбільше боргів зафіксовано на Дніпропетровщині — 973 185 проваджень. Наслідує Київ із 633 286 боргами та Харківщина — 620 211. Значні борги також мають українці на Одещині (525 210) та Донеччині (521 062).

Деталі: https://opendatabot.ua/analytics/erb-2025 

Директорами нових компаній в Україні все частіше стають жінки. 
У сфері айті, яка вважалась традиційно чоловічою, в нових компаніях за рік жінок-директорок побільшало на 69%. На 25% побільшало очільниць бізнесу у сільськогосподарській сфері та на 17% —  у компаніях, що займаються будівництвом. 

Загалом жінки очолюють близько 449 тис. українських бізнесів — це майже кожна третя компанія. Наразі жінки-директори переважають у сфері освіти (70% жінок на чолі компаній), держуправління та оборони (58%) і у діяльності пов'язаної з творчістю, мистецтвом та розвагами (58%).

Найбільше директорок у прифронтових областях: у 37% компаній на Донеччині, 35% бізнесів на Херсонщині та 34% — на Луганщині. 

Топ-10 найбільших українських компаній, якими керують жінки: https://opendatabot.ua/analytics/women-in-business-2024 

9 658 проваджень через протерміновані та несплачені штрафи від ТЦК було відкрито від початку року. Це майже стільки ж, як за весь 2023 рік — 10 541 провадження.

Проте українці не поспішають сплачувати штрафи. Так, 23% проваджень, відкритих у 2023 році, досі не сплачені. Серед торішніх боргів за штрафи ТЦК не сплачено 52%.

Найбільш активно цьогоріч штрафують українців у таких регіонах:
- Дніпропетровщина — 1 053 проваджень
- Київ — 1 003
- Полтавщина — 916.

Майже половину від протермінованих штрафів цьогоріч виписали українцям у віці 25-35 років. Нагадаємо, в Опендатаботі можна перевірити наявність штрафу ТЦК.

Деталі: https://opendatabot.ua/analytics/tck-fines-2025

267,2 млрд грн склав сукупний дохід десятки найкращих банків торік за даними Індексу Опендатабота. Це на 14% більше, ніж у 2023 році.

Склад рейтингу зазнав зміни: державний Укрексімбанк витіснив іноземний Креді Агріколь, який опустився на 11-те місце.

Які ж банки потрапили до десятки найкращих:
- Приватбанк — 110,5 млрд грн
- Ощадбанк — 36,9 млрд грн
- Райффайзен — 21,9 млрд грн
- Універсал банк — 19,1 млрд грн
- ПУМБ — 18,3 млрд грн
- Укрсиббанк — 15,2 млрд грн
- Укргазбанк — 12,5 млрд грн
- Укрексімбанк — 11,09 млрд грн
- Сенс банк — 11,06 млрд грн
- ОТП банк — 10,3 млрд грн

Як змінювалися прибутки банків торік: https://opendatabot.ua/analytics/index-banks-2025 

259 976 фопів, які платять Єдиний податок, мали найманих працівників у 2024 році. За рік кількість робочих місць зросла на 9% — до 673 тис. осіб.

Найбільше фопів з найманими працівниками зареєстровано на Дніпропетровщині –– 24 тис. або 9% від загальної кількості. Друге та третє місце розділили Київ та Львівщина, де таких підприємців по 23 тис.

У порівнянні з періодом до повномасштабного вторгнення, на 26% побільшало таких фопів-роботодавців на Рівненщині та Хмельниччині. Ще на 25% зросла їх кількість у Чернівецькій області та на 24% — у Волинській та Житомирській. Водночас поменшало підприємців із найманими працівниками на Одещині, Миколаївщині та прифронтових регіонах.

Деталі: https://opendatabot.ua/analytics/fop-employee 

В Україні вперше зафіксували випадок превентивної реструктуризації компанії — способу компанії у скрутному становищі втриматись на плаву та не закритись.

Загалом 1 087 українських бізнесів почали процес припинення своєї роботи від початку цього року. 66,7% з них самостійно припинили діяльність без судової процедури банкрутства. Це означає, що у компанії немає боргів, але її власники вирішили закрити бізнес. 

Ще 164 компанії, які припинили роботу, наразі проходять процедуру банкрутства через суд. Це на 22% більше, ніж на початку минулого року.

Окрім цього, 118 компаній перейшли на стадію судової ліквідації, тобто закриття через неспроможність сплатити борги. В такому разі кредиторам виплачують гроші за продане майно бізнесу.

80 інших бізнесів нині на стадії реорганізації в інший проєкт. Такий процес можуть запустити аби приховати сумнівні бізнеси або партнерів шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення компаній. 

Деталі: https://opendatabot.ua/analytics/preventive-restructuring 

529,24 млрд грн склав сукупний дохід компаній-лідерів Індексу Опендатабота 2025 в сфері роздрібної торгівлі. Жодна з компаній з топ-10 не зазнала збитків, а їх загальний дохід виріс на 17% за рік.

9,82 млрд грн склав сукупний прибуток лідерів українського ритейлу.

Хто потрапив до топу?
- АТБ-Маркет — 208.91 млрд грн
- Сільпо — 93.02 млрд грн
- Аврора — 37.98 млрд грн
- Фора — 34.95 млрд грн
- Rozetka — 29.74 млрд грн
- NOVUS — 29.01 млрд грн
- Metro — 28.75 млрд грн
- EVA — 26.93 млрд грн
- Varus — 20.02 млрд грн
- Велика Кишеня — 19.92 млрд грн

Деталі: https://opendatabot.ua/analytics/index-retail-2025

Лише 44% наразі складає Рейтинг якості відкритих даних в Україні у 2025 році. Дані державних реєстрів, що за законом повинні бути публічними, все ще залишаються напіввідкритими та менш, ніж на половину відповідають міжнародним вимогам. 

Для порівняння, напередодні повномасштабного вторгнення показник відкритості даних в Україні складав 57,6%.

Вторгнення РФ за один день відкинуло Україну на 6 років у питаннях прозорості та доступності публічної інформації. У перші дні держава закрила реєстри, аби захистити інформацію від ворога.

Наразі найбільш сумлінно дотримуються закону та публікують дані Верховна Рада, Державна судова адміністрація та Міністерство внутрішніх справ.

Водночас найбільш закритими досі залишаються Державна податкова служба, Пенсійний фонд, Моторне (транспортне) страхове бюро, Міністерство соціальної політики та Міністерство економіки. 

Деталі: https://opendatabot.ua/analytics/opendataday-2025 

14,59 млрд грн склав сукупний дохід десятки найкращих компаній у сфері охорони здоров'я. Заробітки бізнесів з топ-10 Індексу Опендатабота 2025 зросли на 37% за рік. До рейтингу потрапили 4 мережі медичних центрів та 6 мереж діагностичних лабораторій.

Які компанії потрапили до Індексу?

- Медичний центр Добробут-поліклініка — 3.34 млрд грн
- мережа відділень медичної лабораторії ДІЛА — 2.75 млрд грн
- Сінево Україна — 2.35 млрд грн
- Смартлаб — 1.17 млрд грн
- Дім медицини Odrex — 1.10 млрд грн
- мережа лабораторій Ескулаб — 942.44 млн грн
- мережа лабораторій CSD LAB — 857.78 млн грн
- Сінево схід — 795.83 млн грн
- Lisod (Медікс-рей інтернешнл груп) — 659.86 млн грн
- мережа клінік Мати та дитина (Неомед 2007) — 627.23 млн грн

Деталі: https://opendatabot.ua/analytics/index-healthcare

2113 декларації з криптовалютою подали чиновники за 2024 рік. Це у 2,2 раза більше, ніж до початку повномасштабної.

Найбільше поціновувачів цифрових грошей знайдено у Національній поліції України (322 декларації), прокуратурі (240) та судах (227). Варто зазначити, що посадовці НАБУ та Міністерства оборони також декларували крипту.

Найчастіше посадовці декларують криптодолари Tether (802 держслужбовця), Bitcoin (731) та Ethereum (713).

Найбільше криптовалюти в країні задекларував Олег Бондаренко, голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики. На його рахунку 80 BTC (близько 279,4 млн гривень в еквіваленті).

У категорії ефіріуму (ETH) лідером став депутат Сергій Майзель — він володіє 200 токенами, еквівалентними 15,5 млн гривень.

Рекорд за кількістю криптодоларів належить начальнику департаменту Офісу Генерального прокурора Віталію Бровку — у його декларації фігурує 847 908 USDT, що оцінюється у 35 млн гривень.

Втім є й посадовці, які втратили доступ до своїх мільйонних криптоактивів. Рекордну суму серед українських посадовців втратив заступник Голови Державної служби геології та надр України Роман Сарамага: 380.95 біткоїнів або близько 1.33 млрд грн в гривневому еквіваленті. Ще до 1 800 одиниць ефіріума або понад 140 млн грн втратив доступ депутат з Одещини Ігор Осипов.

Деталі: https://opendatabot.ua/analytics/crypto-2025 

Понад 8,3 млн мікрокредитів на загальну суму 51,69 млрд грн взяли українці торік. Обсяги позик зросли аж на 27% порівняно з 2023 роком.

Середня сума мікрокредиту також зросла за рік на 26% — до 6217 грн. У середньому, мікрокредитні організації видавали 693 тисячі позик на місяць, проте місяць до місяця кількість мікрокредитів змінювалась.

Українці не лише брали більше кредитів, але й накопичували борги. За перші три квартали заборгованість за мікрокредитами подвоїлась: з 9,3 млрд грн зросла до 18,47 млрд грн. 

15,77 млрд грн складає борг перед МФО на початок поточного року. Це у 1,7 раза або на 6,47 млрд грн більше, ніж на початку 2024-го. 

Деталі: https://opendatabot.ua/analytics/mfo-2024 

56,48 млрд грн склав сукупний дохід кращих ІТ-компаній з Індексу Опендатабота 2025. Трійка лідерів належать американським компаніям. Цьогоріч у топ увійшли дві нові компанії, посунувши багаторічних лідерів. 7 з 10 компаній Індексу знаходяться в реєстрі Дія City.

Хто потрапив до топу?
- Глобаллоджик Україна — 11.66 млрд грн
- Епам Системз — 11.35 млрд грн
- Епам діджитал — 7.53 млрд грн
- Люксофт солюшнс — 5.45 млрд грн
- Інститут інформаційних технологій „Інтелліас“ — 4.06 млрд грн
- Софтсерв технології — 3.83 млрд грн
- Фінтех бенд — 3.71 млрд грн
- Хайлоад солюшнс — 3.22 млрд грн
- Інфопульс Україна — 3.06 млрд грн
- Сквод Україна — 2.60 млрд грн

Хто вибув з топу: https://opendatabot.ua/analytics/index-it-2025