18 944 переїзди бізнесу з одного регіону в інший було зафіксовано в Україні від початку повномасштабної війни.

Найчастіше переїжджають компанії у сфері:
- оптової торгівлі — 39,4% від загальної кількості.
- будівництва — 6%
- нерухомості — 4,4%.

Найчастіше підприємці переїжджають з Києва (33,2%) та Дніпропетровщини (9,6%), а також з Київської області (8,5%).

Наразі найпопулярніший маршрут для переїзду бізнесу — з Києва до Київської області: цей шлях обрали 981 компанія.

Варто зазначити, що 173 компанії переїхали, але згодом знову повернулися до свого першого регіону. Проте 626 підприєств вже неодноразово переїжджали, але так і не повернулись до свого першого місця реєстрації.

Деталі: https://opendatabot.ua/analytics/business-relocation-2023
Понад 8,2 млн мікрокредитів на суму 40,62 млрд грн взяли українці у МФО за весь 2023 рік. Попри зростання у 1,5 рази за рік, кількість мікропозик все ще складає більш ніж половину від обсягів 2021 року.

Середня сума мікрокредиту торік склала 4 926 грн.

Водночас заборгованість українців за мікрокредитами зросла на 16% та сягла 9,3 млрд грн.

Деталі: https://opendatabot.ua/analytics/mfo-2023
Відсьогодні українці, які постраждали після початку повномасштабного вторгнення, можуть подати заяву до Реєстру збитків для України, який відкрився у Гаазі. Заяву можна подати безкоштовно через Дію.

Загалом за два роки щонайменш 397 рішень винесли українські суди щодо відшкодування шкоди, завданої військовою агресією Росії.

Кількість таких справ стабільно зростає: так, у 2022 їх було 44, у 2023 році — вже 262 рішень, а за три місяці 2024 року до реєстру додалось вже 91 судове рішення.

Більшість рішень стосується стягнень на користь людей — 292, ще 105 рішень винесено на користь бізнесу.

Деталі: https://opendatabot.ua/analytics/hague-refund
86,57 млрд грн заробили топ-10 українських агровиробників минулоріч за даними Індексу Опендатабота.

Хто потрапив до Індексу Опендатабота 2024?

- Миронівська птахофабрика — 21.43 млрд грн
- Лебединський насіннєвий завод — 15.68 млрд грн
- Дружба-Нова — 7.50 млрд грн
- Енселко Агро — 7.21 млрд грн
- Старинська птахофабрика — 7.13 млрд грн
- Поділля — 6.04 млрд грн
- Оріль-Лідер — 5.76 млрд грн
- Птахокомплекс Дніпровський — 5.37 млрд грн
- ПК Зоря Поділля — 5.30 млрд грн
- Західний буг — 5.15 млрд грн

Заробітки компаній зросли на третину до їх показників у 2022 році, та майже у 1,5 рази у порівнянні до початку повномасштабної

Хто вибув з топ-10: https://opendatabot.ua/analytics/index-agriculture-2024
Податкова оновила перелік бізнесів, які планує перевірити цьогоріч. У березні до нього потрапили 67 нових компаній, натомість 34 вибули зі списку. Загалом перелік поповнився на 33 перевірки компаній та 7 перевірок фопів.

Загалом наразі понад 3,2 тисячі компаній знаходиться у списку Податкової.

Варто зазначити, що 9 компаній, які перевірить Податкова цьогоріч, потрапили до Індексу Опендатабота.

Деталі: https://opendatabot.ua/analytics/dps-audits-update-2024
У 28 разів зросли заробітки лідерів сфери азартних ігор в Україні за даними Індексу Опендатабота. Так, у 2023 році топ-10 компаній заробили 54,92 млрд грн.

Хто ж потрапив до топу?

- Спейсикс — 27.95 млрд грн
- Фавбет — 9.79 млрд грн
- Укр гейм технолоджі — 3.62 млрд грн
- Слотс Ю.Ей — 3.42 млрд грн
- Вбет — 3.10 млрд грн
- Геймдев — 2.51 млрд грн
- Фьорст елемент — 2.00 млрд грн
- Лімон — 1.42 млрд грн
- Нейтів АППС — 604.79 млн грн
- Українська національна лотерея — 516.03 млн грн

Якщо у 2022-му лише третина бізнесів з Індексу змогли отримати прибуток, то минулий рік був прибутковим для всіх компаній з топ-10.

Хто вибув з топ-10: https://opendatabot.ua/analytics/index-gambling-2024
Понад 400 тис. фінансових звітностей подали компанії у 2023 році.

Яке програмне забезпечення найчастіше використовує український бізнес для подачі звітності:
- MEDOC — 53,6%
- Кабінет платника податків ДПА — 31,2%
- Соната — 4,3%
- Арт-Звіт Pro — 3%.

2,6 тисячі поданих документів містили помилки, основною похибкою є розміщення звіту в гривнях, а не в тисячах.

Найбільше помилок допускають обслуговуючі кооперативи — 23,5% від загальної кількості. До антирейтингу також потрапили товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) та профспілки – 9,6% та 6,7% відповідно.

Деталі: https://opendatabot.ua/analytics/financial-reporting-errors
2,4 тис. осіб потрапили до Реєстру корупціонерів у 2023 році. Це майже утричі менше, аніж у 2021 році.

Від початку великої війни змінився топ причин, через які порушники потрапляють до переліку. Ще 2021 році до Реєстру, переважно, вносили через порушення, пов’язані з деклараціями (76%). Проте від початку повномасштабного вторгнення перевірка та подання декларацій стали необов'язковими.

Тому у 2022 та 2023 роках кількість записів поменшала, а найчастіше до реєстру вносили через пропозицію чи обіцянку неправомірної вигоди за дії або бездіяльність у владі.

Найчастіше зловмисників засуджують до штрафів – 92% вироків. Найбільше вироків за корупцію виносять на Львівщині та Київщині.

Як ще карають корупціонерів: https://opendatabot.ua/analytics/corrupted-officials-2023
Майже 19 тис. компаній переїхало від початку 2022 року. З них трохи більше 1 тис. переїхали з міста до області.

Найчастіше переїжджають до області підприємства з Києва — понад 600 бізнесів, а ще 60 — з Одещини.

Переважно, для переїзду компанії обирають Київську область – 546 переїздів.

Топ найпопулярніших маршрутів:
- з Києва до Київської області — 30%.
- з Львівської до Київської області — 2,7%
- із Києва до Закарпаття – 2,6% відповідно.

Одна з найбільших компаній, яка змінила своє розташування — ТОВ “Керхер” з обігом у понад 1 млрд грн. Підприємство змінило місце реєстрації зі столиці на Київську область.

Які ще великі компанії вирішили переїхати до області: https://opendatabot.ua/analytics/business-relocation-2023-2
Щонайменш 1283 га продали українські компанії за майже 3 місяці 2024 року.

Від початку 2024 року 12 компаній продали свої ділянки та вибули з системи земельного моніторингу, адже наразі їх земельні володіння менше 100 га.

Наразі ДЗК відстежує 271 українську компанію, яка має у своїй власності землі понад 100 гектарів.

Хто володіє найбільшою кількістю землі в Україні:
- агрофірма «Світанок» — понад 5 тисяч га
- Дружківське рудоуправління — 3,3 тисячі га.
- «Землетрейд» — 3 тисячі га.

Варто зазначити, що «Землетрейд» за неповні три місяці продав майже 160 га своєї землі. Проте найбільшу кількість землі за цей час продала компанія «А.Т.К.» — 284 га.

Чому український бізнес не поспішає купляти землю — розібралися у матеріалі: https://opendatabot.ua/analytics/land-for-business-2
Рекордні 24 тис. кримінальних справ про шахрайство відкрили в першому кварталі 2024 року. Це на 20% більше, ніж в аналогічний період 2023 року.

В середньому, цьогоріч відкривають по 8 тисяч справ на місяць, тоді як торік – майже 7 тис. Для порівняння, у 2021 році цей показник був меншим у 4 рази – 2 тис.

Лише 14% усіх зареєстрованих цьогоріч справ дійшли до суду. Ще понад 2 тис. проваджень було закрито.

Деталі: https://opendatabot.ua/analytics/fraud-2024-4
Опендатабот сформував рейтинг найбільших роботодавців України 2024 року. До переліку потрапили компанії, які мають найбільшу кількість співробітників за даними фінзвітності Держстату.

Найбільшим роботодавцем України стала Укрзалізниця — у компанії працює 187 620 співробітників. На другому місці із 44 тисячами робітників опинився АТБ-МАРКЕТ. Третю сходинку обіймає Укрпошта, де працює 34,7 тисяч співробітників.

9 компаній з рейтингу скоротили кількість своїх співробітників у 2023 році. Так, протягом минулого року Укрпошта звільнила 35% своїх працівників. До трійки компаній, які помітно скоротили свій штат торік, також потрапили Сільпо (-18.1%) та Енергоатом (-12.5%)

У яких регіонах найбільша кількість топових роботодавців: https://opendatabot.ua/analytics/top-employer-2024
54% житлових комплексів, що наразі зводяться в Україні, мають судові процеси щодо земельних ділянок.

Забудовники 22 ЖК не подовжили оренду земельної ділянки. Втім, найбільш критична ситуація у 9 майбутніх комплексах — в Реєстрі речових прав відсутня інформаціі про зв'язок землі із будівництвом.

Опендатабот проаналізував усі новобудови України та створив новий безоплатний проєкт, який допоможе перевірити новобудову на законність та убезпечитись від проблем при придбанні із житлом.

Проєкт аналітичної системи щодо виявлення корупційних ризиків на будівництві "Опендатабот. Корупційні ризики новобудов" став переможцем національного конкурсу Open Datathon reUkraine, у межах якого розшукували рішення, що підвищують прозорість діяльності державних структур та запобігають корупції. Проєкт створений за підтримки USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS» і за сприяння Міністерства цифрової трансформації України. Партнер проєкту — Фонд Східна Європа.

Деталі: https://opendatabot.ua/analytics/realty-problems
93% заявок на дозвіл отримати зброю, схвалюють в Україні. Загалом українці подали майже 226 тис. заявок за 8 місяців.

Найчастіше запити подають через Єдине вікно, але попри зростання бажаючих отримати дозвіл на зброю, його популярність знизилася. За 8 місяців існування сервісом скористалося понад 65 тис. людей.

Схожа ситуація й з зверненнями через чат-бот: за увесь час туди звернулося понад 14 тис. осіб. 62% заяв було подано у перші 3 місяці.

Деталі: https://opendatabot.ua/analytics/weapon-registry-1
745,87 млрд грн заробили лідери енергетичного комплексу України у 2023 році за даними Індексу Опендатабота. Це на 8% більше, ніж сукупний дохід цих компаній у 2022 році.

До цьогорічного рейтингу потрапили 5 державних компаній та 4 компанії, які входять до групи СКМ Ріната Ахметова. Ще одна компанія належить Костенко Нелі.

Хто потрапив до топу?

- Д.Трейдінг — 165.65 млрд грн
- Енергоатом — 153.84 млрд грн
- Нафтогаз трейдінг — 119.82 млрд грн
- Укренерго — 82.94 млрд грн
- Нафтогаз України — 55.69 млрд грн
- Укргідроенерго — 48.61 млрд грн
- Київські енергетичні послуги — 34.20 млрд грн
- Дніпровські енергетичні послуги — 31.66 млрд грн
- ДТЕК Західенерго — 30.97 млрд грн
- Київська обласна енергопостачальна компанія — 22.50 млрд грн

Деталі: https://opendatabot.ua/analytics/index-electricity-2024
Рекордні 74 050 нових фопів відкрили українці за перший квартал 2024 року за даними Єдиного державного реєстру. Це на 34% більше, ніж за перший квартал минулоріч, та навіть більше, аніж до початку повномасштабного вторгнення.

14% нових фопів цьогоріч відкрили у Києві — столиця кілька років поспіль залишається беззаперечним лідером. На другому місці Дніпропетровщина: 6,8 тисяч новостворених бізнесів. Замикає трійку лідерів Київська область: 5,7 тисяч нових фопів.

25% новозареєстрованих фопів займаються роздрібною торгівлею — це найпопулярніша сфера, незмінна протягом останніх 4 років. Серед найбільш запитаних напрямків бізнесу серед українських підприємців також опинилися надання індивідуальних послуг та комп'ютерне програмування.

Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/foponomics-2024-1
Кожен другий розрахунок українців проходить через онлайн-каси: за останні три роки кількість ПРРО зросла у 8,5 разів.

69% від усієї кількості кас, тобто майже 605 тис., нині становлять ПРРО. Наразі кількість онлайн-кас вдвічі перевищує традиційні До порівняння, ще на початку квітня 2021 року ситуація була кардинально іншою – кількість РРО у 4,2 раза переважала онлайн-каси. Тож тоді кожен сотий чек був з ПРРО, а у 2024 – кожен другий.

Зросла також і середня сума за чеками ПРРО – у 11 разів за 3 роки. У 2024 загальна сума на місяць за чеками, в середньому, складає 238,4 млрд грн. Майже половина з яких — 43% — це онлайн-каси. У 2021 частка ПРРО була лише 6%.

Наразі в Міністерстві фінансів України планують обмежити діяльність "кас у смартфоні. Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/safe-prro
Лише 685 церков перейшли до ПЦУ від початку повномасштабного вторгнення.
Пік переходів відбувся у 2023 році – тоді до ПЦУ навернулося 386 громад. Від початку цього року їх кількість зросла всього на 96 церков. Найбільше таких церков на Київщині, Хмельниччині та Вінничині.

Водночас досі 8 097 церков пов'язані з країною-агресором. Найбільше таких релігійних установ на Донеччині – 683 громади, та на Дніпропетровщині й Вінничині — по 526 церков.

За законом з 2022 року церкви, пов'язані з РФ, мають відбивати це у назві. Проте за весь час лише 22 церкви вказали це самостійно, а ще 42 отримали таку позначку в реєстрах примусово. Варто зазначити, що 3 церкви після такого перейменування перейшли до ПЦУ. А ще 7 релігійних громад, усі з Чернівецької області, самовільно прибрали примусову назву.

Перевірити релігійну організацію: https://opendatabot.ua/open/russian-church
Понад 140 тис. компаній зареєстровані на адресах масової реєстрації в Україні — тобто таких адресах, де зареєстровано понад 50 бізнесів. Найбільше компаній за такими адресами зафіксовано у Києві – понад 101 тис., або 71,8% від загальної кількості. У трійцю потрапили також Харківська та Одеська області – понад 8 тис. (6,3%) та 5 тис. (4,1%) відповідно.

Ті ж самі регіони лідують й за кількістю адрес. У Києві компанії масово реєструються за 815 адресами (63,4%), на Харківщині та Одещині – 105 (8,2%) та 65 (5,1%) відповідно.

Найбільше компаній на одному місці зареєстровано у столиці: на вулиці Мельникова, 12. Це юридична адреса 2 363 компаній, з яких 1 978 активних і 385 неактивних.

Перевіряємо компанії на сторінці Реєстру місць масової реєстрації юридичних осіб: https://opendatabot.ua/open/mass-address
789 державних та казенних підприємств подали фінансові звіти до Держстату у 2023 році. Це лише чверть від усіх держкомпаній в Україні у 2024 році.

Майже 40% від держпідприємств, що подали звіти минулоріч, є збитковими.

Найбільших збитків торік зазнав аеропорт “Бориспіль” – 1,4 млрд грн. А за темпами зростання збитків лідирує “Добропіллявугілля-Видобуток” – майже у 12 разів, зі 122 млн грн до майже 1,4 млрд грн за рік.

Проте є й ті компанії, що нарощують свої обороти. Наприклад, обіги “Укрспецекспорт” за рік зросли майже на третину, до 32 млрд грн. А “Павлоградський хімічний завод” від початку повномасштабної війни збільшив обіг у 2,6 рази – до 8,2 млрд грн.

А найприбутковішим державним підприємством країни є “Ліси України” – 2,8 млрд грн. Проте найбільший ріст прибутку продемонстрував торговельний порт “Чорноморськ”, адже за рік його прибутки зросли у 26 разів: з 37,2 млн до 986 млн грн.

Деталі: https://opendatabot.ua/analytics/state-companies-2024
2024/05/09 06:18:32
Back to Top
HTML Embed Code: