Дзвінок по сигналу.
Військові.

- Альо, це 12 вартових?
- Так, що у вас?
- У нас сова. У неї поранене крило, що робити? Ми під Добропіллям, можливості виїхати немає!
- Зараз щось придумаємо, дайте годинку

(за цю годинку ми шукаємо логістику, щоб негайно забрати сову та зв'язуємось з Садиба Нюшанік. Допомога птахам. Громадська організація, консультуємося, що можно зробити в цих умовах)

- Прийом, прийом. Це 12 вартових. Сову треба нагодувати. М'ясо, можна куряче, але краще за все вам зловити мишу. (останнє пишемо скоріше, як жарт)
- ++, а можна вам ще привезти пару кошенят? До нас прибилися...
- та вже везіть...

***
За декілька годин вирішується логістика.

Лариса на стабіку в Крамі зустрічає тварин і телефонує зі сміхом.

- Уявіть, приїздить коробка з совою, але перше, що з неї випадає, це МИША. А потім ще одна. А, і до речі, ще 4 кошеняти привезли, щоб ви знали.

Перепитуємо у військових:

- Все добре, всі на базі, але ж там були миші...
- Ну ви ж самі сказали, треба зловити мишів, ми сприйняли це, як наказ.

Боже, дай їм всім здоров'я, цим хлопчикам золотим.