П'ять з половиною тисяч гривнів лишилося, аби закрити збір Бронко на серпневі витрати на ремонт корчів, крил, нові акуми і до облаштування позицій (хлопців перекинули на інший напрямок, і деякі процеси там їм доводиться налагоджувати з нуля).
Так що чур з кожного мого підписника по 2.5 гривні, і збір буде закрито!
Донейшен сюди
(На фото дивлюся, як ви донатите)

Ура, зібрано! Спасибі вам, тепер у хлопців є подушка безпеки на найближчий час (щиро сподіваюся, що не буде форс-мажорів 👀).
Дякую дуже
(Завтра прийду із ще один збором для Щедрика 😎 так що приготуйте ще пару гривнів).

Так, колись тут була моя цінна думка про рекламну кампанію 3ОШБ, тепер доберуся і до кампанії Азова 😁 Вважаю, що деяка компетенція в оцінці таких штук у мене є, 20 років роботи в сфері це вам не шубу в труси заправляти.

Якщо хто не бачив – є ролик і є борди "А мій в Азові". Сюжет: на базарі дві жінки, одна жаліється, що її чоловік і син втратили бронь на роботі, тому вона все тягне, бо вони сидять вдома (читай: ховаються від мобілізації). Вона питає іншу жінку – "А твій що?“ – "А мій – в Азові!“ з гордістю каже та.
Читав, що героїня ролика дійсно мама бійця Азова, який пройшов полон в тому числі.
Когось ролик стригерив, мовляв, це порівняння підрозділів, а якщо не в Азові то типу не такий крутий? Дехто, звісно, стригерився, бо ймовірно має ось таких чоловіків та синів, які сидять вдома, аби не потрапити на ТЦК.
Так власне, моя думка. Мені ця кампанія не подобається, але виключно з погляду медійної доцільності. Я її відверто не розумію саме з погляду комунікаційної цінності.
Хто ЦА? Жінки? Навряд, це не на них направлено. Чоловіки, які бояться служити, а тут їм кажуть "ну, принаймні твоя дружина/мама буде тобою пишатися“? В такому разі, меседж доволі розмитий і навряд чи є достатньо мотивуючим аж для того, щоб піти записуватися в Азов.
Кампанія виглядає більше як стьоб над тими, хто не воює і боїться і як моральне погладжування азовців та їхніх родин. Але в такому разі є питання до співвідношення вартості такої, безсумнівно, дорогої зйомки/ розміщення до "вихлопу". Якщо мета кампанії це рекрутинг, то на мою думку, вона дуже невдала. Якщо мета кампанії – зробити приємно людям, дотичним до Азову, то вона вдала, але геть провальна з погляду маркетингового вихлопу 🤷🏻‍♂️
Енівей, як кейс соціалки вона доволі цікава саме з погляду влучання у тригери купи людей. Вірусність у неї хороша. Але я маю сумніви, що ця вірусність матиме корисну конверсію для Азову.
Все це виключно моє імхо, звісно, я не в жюрі Еффі чи канського лева, просто люблю протриндіти 😁

Збережу тут відос, дуже вже він мені подобається
#eternaltrip

Так, ну як і було обіцяно, несу збір для Ендрю, а власне, для підрозділу Практика батальйону Щедрик.
Якщо вдасться зібрати більше заявленої суми, буде дуже добре, бо збір постійний, витрати постійні, ремонти і докупівля акумів постійні.
Допомагайте, бубласка 🖤

Вибачте, що я продовжую збирати коментарі до нашого виступу, але це чисте золото. Особливо переляканий хор, який ці чортиці батогами вигнали на сцену і змусили перевдягнуцця в страшних лізбіянок 🫣🫣🫣

Промова Альберта до кажанів
https://www.youtube.com/watch?v=_Jm3WLLqGq8

Мені було сьогодні днів, коли я дізнавсь, що першу "важку" версію традиційної ірландської пісні Whiskey in the jar зробили не Металіка, а Thin Lizzy в 1973 році
https://youtu.be/b3UOe5LF_bw?feature=shared

Ми сьогодні йшли з репетиції і побачили кажанів, які, бідні, доволі хаотично літали по освітленому подвір'ю. У них зараз, ймовірно, сезон міграції чи може період виходу малечі з кубла. Коротше, збільшені шанси, що лилик, нічниця чи кажан випадково залетить до вас у хату. Ось алгоритм, що робити в такому випадку.
Будь ласка, не вбивайте рукокрилих 🖤🦇🖤

Вибачте бубласка, що я до вас звертаюсь, але для підрозділа Практика батальйону Щедрик лишилося зібрати менше 3к грн

АПД: дякую всім дуже! 50 зібрано, але якщо хочете ще накидати, то велком, бо у Щедрика постійні витрати на ремонти тощо

Ладно, а тепер трохи порефлексую. 17 років тому, 8 серпня 2008 року, російські війська вторглися в Сакартвело. У мене був тоді в Тбілісі дуже добрий знайомий – Гіга, ми із ним пару років разом працювали в Києві в рекламній агенції, а потім він повернувся додому. Гіга завжди був (і є, на щастя) великим і голосним і дуже емоційним.
І от я пам'ятаю, як ми в цей день із ним зідзвонилися, він кричав в камеру типу "друзі, не вірте російським новинам, вони вбивають мирне населення!“, а у мене був якийсь ступор і повна недовіра до його слів. Мені здавалося, що Гіга просто за звичкою емоціонує і перебільшує, ну не може ж такого бути, щоб російські солдати вбивали грузинів, тим більше, мирне населення, Гіга вочевидь щось не так зрозумів, це все якісь політичні розбірки, в яких я не шарю, якийсь локальний прикордонний конфлікт.
Ну звісно, я сказав йому якісь банальності, типу "тримайся, це якесь непорозуміння, все має скоро минутися". Боже, як мені тепер соромно за це. Власне, соромно стало вже у 2013-14му, коли під час Майдану ми побачили справжнє обличчя росіян, коли стало зрозуміло, що так, вони дуже навіть можуть брехати по першому каналу і вбивати мирне населення також.

Коли не хочеш розбиратися, не хочеш розуміти ці "непонятні політичні ігри десь там", а хочеш поринути в комфортне заперечення реальності і побути "в домікє", бо це когось там обстрілюють, не тебе, це все якась помилка, непорозуміння... Варто пам'ятати, що ти можеш бути наступним.
Якби тоді, 17 років тому, ми всі, від простих людей до державних діячів, від України до Європи і США, відреагували агресивно! А не сміялися над жартами про "американці прочитали, що russians invaded Georgia, і вирішили, що це про їхній штат". Тоді, може, не було би віджатого Криму, розбитого Маріуполя, Бучі і шахедів щоночі.
Я знаю, що сьогодні розплачуюся за свою байдужість до несправедливості. Мені тільки соромно, що за неї також розплачується молодь і діти, змушені жити і вмирати на війні через мою та інших "внєполітичність" сімнадцять років тому.

Дякую дуже всім, хто дививсь стрім і донатив, 20 тисяч зібрали 😱