Головні рішення парламенту за 8 січня 2025 року:
Виконання маркерів Ukraine Facility, екологічна політика, кібербезбека.

✅ Законопроєкт №12131 про внесення змін до
деяких законодавчих актів України щодо відновлення моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. Маркер Ukraine Facility (UF). Документ має на меті відновлює обов’язкову систему моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ) викидів парникових газів, що сприятиме виконанню Україною міжнародних зобов’язань, гармонізації з нормами ЄС, створеній системі торгівлі квотами та прозорості даних.

✅ Законопроєкт №12032 щодо врегулювання питання стосовно реалізації права на отримання громадянства України другим із подружжя громадянина України, який бере (брав) участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України.

Законопроект спрощує процедуру отримання громадянства дружинам та чоловікам громадян України, які захищає (захищав) територіальну цілісність України.
Пропонується:
🔹надати можливість подавати декларацію про відмову від іноземного громадянства;
🔹встановити квоту імміграції для возз'єднання сімей з військовослужбовцями;
🔹усунути правові прогалини та неточності в законах про громадянство, імміграцію та статус іноземців.

✅ Законопроєкт №11290 щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.

Документ спрямований на посилення кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та критичної інфраструктури в умовах зростання кіберзагрози, зокрема через агресію рф. Він передбачає:

🔹створення національної системи реагування на кібератаки.
🔹управління ризиками та захист критичної інфраструктури.
🔹розбудова системи оцінювання кіберзахисту.
🔹гармонізація з міжнародними стандартами. Очікується підвищення стійкості до кіберзагроз, удосконалення законодавчої бази та ефективна протидія кібератакам.

Головні рішення парламенту за 9 січня 2025 року: військовий облік, укриття, євроінтеграція.

✅ Законопроєкт №12076 щодо особливостей взяття громадян України на військовий облік призовників та їх медичного огляду під час проходження базової загальновійськової підготовки.

🔹 Законопроєкт урегульовує питання первинного обліку призовників — громадян України, яким виповнилося 17 років.
🔹 Взяття на облік та БЗВП для жінок здійснюється виключно добровільно.
🔹 Визначаються поважні причини, через які громадянин України може бути не взятий на військовий облік призовників.

✅ Законопроєкт №9362-1 щодо запровадження відповідальності за порушення вимог утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту.

Документ спрямований на встановлення адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення вимог щодо утримання та експлуатації захисних об'єктів цивільного захисту.

Запроваджується нова стаття 175³ КУпАП із штрафами за:

🔸неналежне утримання укриттів;
🔸обмеження вільного доступу до захисних споруд;
🔸несправність засобів життєзабезпечення (освітлення, водопостачання тощо).

Доповнюється Кримінальний кодекс статтею 270², яка передбачає покарання за порушення, що призвели до:

🔸загибелі людей;
🔸важких наслідків (наприклад, через закриті укриття або неналежний технічний стан).

✅ Законопроєкт №12150 про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм законодавства Європейського Союзу з питань електронних комунікацій.

Законопроєкт спрямований на виконання заходів, пов’язаних з реалізацією стратегії інтеграції України до ЄС, зокрема поступової інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС.

Основна мета — отримання Україною режиму внутрішнього ринку з ЄС у частині послуг роумінгу шляхом приєднання до єдиної роумінгової зони Європейського Союзу «Роумінг як вдома».

Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. - йдеться в 47 статті Конституції України.

Зараз ми працюємо над реформою, яка зробить яка допоможе реалізувати право на житло через:

✔️ Пільгову іпотеку та фінансовий лізинг;
✔️ Державно-приватне партнерство для будівництва доступного житла та створення житлових кооперативів;
✔️ Соціальну оренду;
✔️ Державні програми компенсації вартості житла;
✔️ Цифровізацію – все має бути прозоро й доступно!

Більше у відео.

Хаос забудови? Стоп! Плани просторового розвитку – новий стандарт!

З 1 січня 2025 року громаді більше не можливо використовувати детальні плани території (ДПТ) для зміни цільового призначення землі чи нової забудови. Нарешті закриваємо цю "лазівку", яку роками використовували недобросовісні забудовники у змові з місцевою владою.

❓Що змінилося?

Тепер виділення земельних ділянок під забудову можливе лише через плани просторового розвитку (ППР) або актуальні Генеральні плани населених пунктів. Це означає, що забудовувати території "на глазок" чиновника більше не вийде.

Що зміниться?
1️⃣ Кінець хаотичній забудові. ППР охоплює всю територію громади, ділить її на функціональні зони (житлова, промислова тощо) та встановлює чіткі правила. Наприклад, не можна будувати житло там, де план передбачає промисловість.

2️⃣ Антикорупційні механізми. Створення ППР відбуватиметься із залученням громадськості, незалежною експертизою та обов'язковою публікацією. Тепер будь-який мешканець зможе перевірити, що і де планується.

3️⃣ Якість життя. Забудова тепер враховуватиме потреби громади: де будуть школи, дитячі садки, лікарні чи парки. А сучасна інфраструктура означає комфорт і розвиток!

4️⃣ Фінансові переваги. Чітке планування приносить громадам більше податків, а це гроші на дороги, освітлення, громадський транспорт тощо. Доходи місцевих бюджетів можуть зрости на 10-20%!

Нові правила покладають край:
❌ земельному рейдерству;
❌ нелегальним забудовам;
❌ створенню «гетто» замість комфортних громад.

Так, у багатьох громадах ще немає ППР або морально застарілі Генеральні плани, але ми вже створили інструменти, які допоможуть:

✅Містобудівний кадастр державного рівня, що вже працює.
✅Програми комплексного відновлення – вони можуть стати основою для розробки планів просторового розвитку.

Це крок до прозорого, сучасного та ефективного управління нашими землями. Разом ми покладемо край хаосу забудови, земельному рейдерству та будівельним "схемам".

Я вірю, що наша ініціатива – це шанс для громад перетворитися на комфортні, екологічні та сучасні простори для життя кожного українця

А що по столиці ?

Звісно, сумними лідерами за кількістю обстрілів та руйнувань є прифронтові області, але й Київ упродовж усієї повномасштабної війни зазнає постійних атак – ракетних та дронами. За інформацією КМДА, яку вони надали порталу Київвлада, масштаби руйнувань у Києві:

🔺 З 24 лютого 2022 року по кінець першого півріччя 2024-го в Києві було пошкоджено 1 726 об’єктів, з яких 920 – багатоквартирні будинки (4 з них не підлягають відновленню).
🔺 Серед інших пошкоджених об’єктів – 189 об’єктів ЖКГ, 147 закладів освіти, 143 приватних нежитлових приміщення, 137 приватних садиб, 64 об’єкти транспортної інфраструктури, 33 заклади охорони здоров’я, 26 закладів культури тощо.
🔺Лише за перше півріччя 2024 року в столиці було пошкоджено 286 багатоквартирних будинків – це більше, ніж за весь 2023 рік (на 14 будинків).

🏢 Серед 34 будинків, які включені до переліку першочергового відновлення, у 21 будівлі ремонт уже завершили (11 – у 2022 році та 10 – у 2023-му). Ще у 12 будинках роботи тривають і будуть закінчені до кінця 2024-го або у 2025-му. Ще 212 житлових багатоповерхівок були відремонтовані у 2022 році за рахунок коштів резервного фонду держбюджету в сумі 111,06 млн гривень.

🏗 Темпи та обсяги відбудови

За 10 місяців 2024 року на відновлення багатоквартирних будинків використано лише 68,86 млн грн – це близько 28% від закладених у 2024 році 245,33 млн грн.
У 2022 році було використано 406,23 млн грн, у 2023-му – 197,82 млн грн.

❓ Що ж ці цифри означають на практиці? У першу чергу те, що, попри суттєві пошкодження, коштів на відбудову бракує. І навіть ті суми, які все ж виділяються з міського та державного бюджетів, використовують занадто повільно. Додає проблем і корупційна складова – відкриті кримінальні провадження щодо сумнівного витрачання коштів при відновленні пошкоджених будинків і транспортної інфраструктури, зокрема через діяльність КП “Київекспертиза” та КП “Житлоінвестбуд-УКБ”.

⏳ У підсумку, повільний темп відбудови буквально “консервує” проблему на роки. Відновлення України – це не лише масштабний виклик, але й можливість перезавантаження економіки та сфери держуправління. Прозорість і ефективність тут мають бути основою. Без системного подолання корупції та створення дієвого механізму контролю за коштами будь-які плани відбудови ризикують стати бюрократичними звітами без відчутних результатів для людей.

✅ Київ, хоч і не на передовій, несе значні втрати від ворожих атак і столиця потребує якісних рішень, злагодженої взаємодії між владою, фахівцями та громадою. Тільки так можна гарантувати, що повернення киян до нормального життя відбудеться швидше, а виділені ресурси будуть використані з максимальною віддачею.

Соціальне житло в Україні

📜В Україні розробляються законодавчі основи, які спрощують громадам створення власного житлового фонду — соціального житла.

Це не про "хрущовки 2.0". Це про:

✅Нові можливості для тих, хто потребує підтримки: переселенців, молодих сімей, людей у ​​складних умовах;
✅Сучасні підходи до житла: енергоефективність, комфорт, зручність;
✅Розвиток громад , які отримують інструменти для реалізації важливих проектів.

Більше у відео

Уявіть собі країну, де оренда житла — це не стрес, не ризик, а звичайна зручна послуга, як оплата інтернету чи мобільного зв’язку. Де кожен може обрати: жити у власному домі чи орендувати квартиру з упевненістю, що твої права захищені, ціна адекватна, а договір — прозорий. Це звучить як мрія, правда? Але ми працюємо над тим, щоб ця мрія стала реальністю для кожного українця.

⚖️ Іронія в тому, що наша житлова політика досі базується на Житловому кодексі 1983 року — документі, який більше нагадує спадок радянського минулого, ніж інструмент для вирішення сучасних проблем. За всі роки незалежності оренда житла була, скоріше, нелюбим "пасинком", який залишився в тіні більш гучних реформ.

Але це потрібно змінювати.

🏠 Житло — це не розкіш, а базова потреба кожної людини. Це має з мрії в реальність здійснити законопроєкт №12377 «Про основні засади житлової політики», який було зареєстровано на початку цього року. Цей документ — точка відліку для справедливої житлової реформи, яка враховує реальні запити українців.

🔎 Що лягло в основу законопроєкту?
Відповідь проста: голоси наших громадян. Під час підготовки ми провели масштабні публічні консультації, де українці чітко окреслили свої проблеми:

🔷 висока вартість оренди житла;
🔷 відсутність соціального орендного житла з доступною орендною платою;
🔷 відсутність державних програм підтримки громадян для оренди житла;
🔷 недостатню кількість пропозицій на ринку житла;
🔷 незахищені права сторін;
🔷 старі немодернізовані будинки, низьку якість житла;
🔷 те, що більшість договорів оренди укладаються «у тіні».

👥 Ці проблеми — це не просто статистика. За кожним пунктом стоять реальні історії: молоді сім'ї, які витрачають майже весь дохід на оренду; літні люди, які не мають можливості модернізувати житло; переселенці, які залишилися без даху над головою.

📜 Законопроєкт — це рамковий документ, фундамент, на якому буде побудовано нову житлову політику. Але він уже закладає чіткі механізми:

🔷 Соціальне орендне житло, де частина вартості покривається державою;
🔷 Державно-приватне партнерство для будівництва доступного житла;
🔷 Пільгова іпотека, фінансовий лізинг, житлові кооперативи тощо.

💡 Цей законопроєкт — це маркер, що Україна готова до змін, і він є важливою частиною програми Ukraine Facility. Радянщина у житловій політиці, хоч і затримкою в 34 роки, нарешті поступається місцем сучасному підходу

Нещодавно Президент України Володимир Зеленський підписав Закон №3703-IX, який посилює роль громадян у місцевому самоврядуванні.

Що зміниться?

🔷 Громадяни отримають більше можливостей впливати на рішення через громадські слухання та загальні збори;
🔷 Запроваджуються прозорі механізми консультацій із громадськістю.
🔷 Впроваджено більше можливостей для громадян ініціювати проєкти, що сприяють розвитку їхніх громад.

Навіщо це потрібно?

🔑Місцева демократія — це основа сильної держави. Закон відкриває нові можливості для взаємодії громади та влади, забезпечуючи прозорість і підзвітність рішень.

Головні рішення парламенту за 14 січня 2025 року:

✅ Законопроєкт №11321 про внесення змін до деяких законів України щодо посилення деяких гарантій діяльності медіа, журналістів та громадян на доступ до інформації. Документ передбачає:

🔹обов’язкове розміщення відеозаписів засідань парламентських комітетів на офіційному вебсайті протягом 24 годин;
🔹розширення гарантій звільнення від відповідальності для журналістів, включно з тими, хто працює за цивільно-правовими договорами.

✅ Законопроєкт №12351 щодо зміни найменування місцевих загальних судів.
Цим самим Рада перейменування 103 місцевих загальних судів які містили в своїх назвах tлементи радянського минулого.

✅ Законопроєкт №12220 щодо відновлення платоспроможності окремих державних підприємств у сфері енергетики, що перебувають у критичному стані.
Законопроєкт продовжує ще на рік мораторій на виконавчі провадження та банкрутства для державних енергетичних підприємств. Зокрема, це стосується вугледобувних підприємств.

✅ Законопроєкт №12271 щодо державної підтримки та економічного відновлення ракетно - космічної галузі в умовах воєнного стану.

Документ направлений на підтримку державних підприємств, зокрема стратегічного "Південмашу" через тимчасове обмеження виконавчих дій та арешту майна.

Україна готується до великої житлової реформи: що зміниться?

🇺🇦 Україна стоїть на порозі масштабної житлової реформи, яка має докорінно змінити підхід до управління житлом та вирішення житлових проблем.

Ключові зміни:
🔹 інвентаризація житлового фонду для переведення частини приміщень у комунальну власність;
🔹 запуск фінансово-кредитних механізмів для купівлі чи будівництва житла;
🔹 створення фонду соціального житла.

📜 Законодавчі етапи:
До кінця 2025 року планується ухвалити законопроєкт "Про основи житлової політики", а у 2026 році — законодавство про соціальне житло.

💡 Чому це важливо?
Ця реформа дасть українцям реальну можливість реалізувати своє право на житло: через соціальні програми або доступні фінансові інструменти. Крім того, вона є умовою отримання Україною 50 млрд євро від ЄС у межах програми Ukraine Facility.