Прозорість ОМС це значно більше ніж міський голова, який записує відосики в TikTok, але приховує ключову інформацію про рішення, гроші чи майно громади.
❓ Хто отримав земельну ділянку в центрі міста?
❓ Яка компанія ремонтує школу і за які гроші?
❓ Скільки гуманітарної допомоги зайшло в громаду і хто її отримав?
Ці запитання мешканці ставлять владі рідше, ніж варто було б. І ще рідше отримують чіткі відповіді. Саме ця тиша визначає, чи виникає довіра між громадою і владою. Прозорість — прямий обов’язок влади перед людьми, а не декоративний елемент.
📉 Нещодавно було опубліковано рейтинг прозорості 100 міст України за 2024 рік, який підготувала Transparency International Ukraine. Результати, на жаль, невтішні:
➡️ середній рівень прозорості — лише 41,6%;
➡️ 72 міста досі залишаються «непрозорими»;
➡️ лише 5 міст здобули статус «прозорих»: Чернівці, Вінниця, Луцьк, Мукачево, Львів.
Київ — традиційно займає посередню позицію: лише 26-те місце (51,5 бала зі 100 можливих). Для міста, яке претендує бути європейською вітриною країни та інтегрується до ЄС, такий статус викликає питання.
У 2024 році влада міста не змогла виконати навіть половини індикаторів прозорості у ключових сферах:
🔹 реагування на виклики війни;
🔹 управління комунальним майном і землею;
🔹 кадрова політика;
🔹 надання базових послуг мешканцям.
На жаль, подібна історія характерна і для інших міст України, де ситуація іноді навіть гірша. У звіті особливо наголошується на важливості виконання саме законодавчих вимог. Отже, ключове питання не у можливостях, а у відповідальності й бажанні влади діяти відкрито. Бо на законодавчому рівні тільки за останні кілька років прийнято ряд серйозних законодавчих змін, які позитивно впливають на рейтинг відкритості ОМС.
🇪🇺 Не менш важливий євроінтеграційний компонент:
31 індикатор цього рейтингу відповідає критеріям Плану реформ UA Facility і Пакету розширення ЄС. Саме за такими критеріями європейські партнери оцінюють готовність України до вступу в ЄС. Тому питання прозорості сьогодні виходить далеко за межі місцевих реалій.
🛡 Ті міста, які системно працювали над відкритістю ще до 2022-го, зараз значно ефективніше справляються з викликами війни. Прозорість є частиною інституційної стійкості, без якої неможливі ані повноцінне відновлення, ані сталий економічний розвиток, ані європейська інтеграція.
📈 Рейтинг — водночас і показник, і лакмусовий папірець. Він чітко показує, наскільки органи місцевого самоврядування готові не лише декларувати відкритість, а й дійсно її практикувати.
❓ Хто отримав земельну ділянку в центрі міста?
❓ Яка компанія ремонтує школу і за які гроші?
❓ Скільки гуманітарної допомоги зайшло в громаду і хто її отримав?
Ці запитання мешканці ставлять владі рідше, ніж варто було б. І ще рідше отримують чіткі відповіді. Саме ця тиша визначає, чи виникає довіра між громадою і владою. Прозорість — прямий обов’язок влади перед людьми, а не декоративний елемент.
📉 Нещодавно було опубліковано рейтинг прозорості 100 міст України за 2024 рік, який підготувала Transparency International Ukraine. Результати, на жаль, невтішні:
➡️ середній рівень прозорості — лише 41,6%;
➡️ 72 міста досі залишаються «непрозорими»;
➡️ лише 5 міст здобули статус «прозорих»: Чернівці, Вінниця, Луцьк, Мукачево, Львів.
Київ — традиційно займає посередню позицію: лише 26-те місце (51,5 бала зі 100 можливих). Для міста, яке претендує бути європейською вітриною країни та інтегрується до ЄС, такий статус викликає питання.
У 2024 році влада міста не змогла виконати навіть половини індикаторів прозорості у ключових сферах:
🔹 реагування на виклики війни;
🔹 управління комунальним майном і землею;
🔹 кадрова політика;
🔹 надання базових послуг мешканцям.
На жаль, подібна історія характерна і для інших міст України, де ситуація іноді навіть гірша. У звіті особливо наголошується на важливості виконання саме законодавчих вимог. Отже, ключове питання не у можливостях, а у відповідальності й бажанні влади діяти відкрито. Бо на законодавчому рівні тільки за останні кілька років прийнято ряд серйозних законодавчих змін, які позитивно впливають на рейтинг відкритості ОМС.
🇪🇺 Не менш важливий євроінтеграційний компонент:
31 індикатор цього рейтингу відповідає критеріям Плану реформ UA Facility і Пакету розширення ЄС. Саме за такими критеріями європейські партнери оцінюють готовність України до вступу в ЄС. Тому питання прозорості сьогодні виходить далеко за межі місцевих реалій.
🛡 Ті міста, які системно працювали над відкритістю ще до 2022-го, зараз значно ефективніше справляються з викликами війни. Прозорість є частиною інституційної стійкості, без якої неможливі ані повноцінне відновлення, ані сталий економічний розвиток, ані європейська інтеграція.
📈 Рейтинг — водночас і показник, і лакмусовий папірець. Він чітко показує, наскільки органи місцевого самоврядування готові не лише декларувати відкритість, а й дійсно її практикувати.
👍12❤3🔥1🤯1
За аналітикою дослідження «Дія.Бізнес» щодо ділової активності малого і середнього бізнесу:
більше 70% бізнесу допомагає ЗСУ (не лише податками і робочими місцями, а на регулярній основі грошима та обладнанням), понад 50% бізнесу розробили і допомагають своїм працівникам з різними соціальними програмами, а більш ніж ніж 30% — працевлаштували до себе ВПО.
Те, що наш бізнес — титани, ні для кого не секрет. Інше питання: як йому допомогти вижити під час війни і як створити умови для нормальної роботи? Ці та інші питання підіймали сьогодні під час VIII Нацфоруму «Відновлення та розвиток МСБ 2025», організованому Торгівельною палатою України.
Серед проблем бізнесу на сьогодні: питання невизначеності (що далі буде на фронті та як це вплине на активність та спроможність організувати працівників), низька купівельна спроможність у певних галузях, питання розблокування податкових накладних, непрогнозованість дій держави.
Звісно, мені як законотворцю багато речей здаються зрозумілими і прогнозованими: можливості для бізнесу згідно Ukraine Facility (інвестиційний фонд у 8 млрд євро), виконання Cтратегії розвитку малого і середнього бізнесу, Плану щодо дерегуляції, цифровізації. Втім, я прекрасно розумію, чому підприємницька спільнота не довіряє державі на всі 100%.
Тому ближчим часом ініціюватиму діалог з Державною Податковою службою щодо вирішення таких технічних історій як податкові накладні та ін. Водночас, будемо продовжувати цифровізацію в усіх сферах, щоб мінімізувати корупційні ризики, а також працювати над законодавством, яке не просто зменшить тиск на бізнес, а й відкриє нові можливості для розвитку.
більше 70% бізнесу допомагає ЗСУ (не лише податками і робочими місцями, а на регулярній основі грошима та обладнанням), понад 50% бізнесу розробили і допомагають своїм працівникам з різними соціальними програмами, а більш ніж ніж 30% — працевлаштували до себе ВПО.
Те, що наш бізнес — титани, ні для кого не секрет. Інше питання: як йому допомогти вижити під час війни і як створити умови для нормальної роботи? Ці та інші питання підіймали сьогодні під час VIII Нацфоруму «Відновлення та розвиток МСБ 2025», організованому Торгівельною палатою України.
Серед проблем бізнесу на сьогодні: питання невизначеності (що далі буде на фронті та як це вплине на активність та спроможність організувати працівників), низька купівельна спроможність у певних галузях, питання розблокування податкових накладних, непрогнозованість дій держави.
Звісно, мені як законотворцю багато речей здаються зрозумілими і прогнозованими: можливості для бізнесу згідно Ukraine Facility (інвестиційний фонд у 8 млрд євро), виконання Cтратегії розвитку малого і середнього бізнесу, Плану щодо дерегуляції, цифровізації. Втім, я прекрасно розумію, чому підприємницька спільнота не довіряє державі на всі 100%.
Тому ближчим часом ініціюватиму діалог з Державною Податковою службою щодо вирішення таких технічних історій як податкові накладні та ін. Водночас, будемо продовжувати цифровізацію в усіх сферах, щоб мінімізувати корупційні ризики, а також працювати над законодавством, яке не просто зменшить тиск на бізнес, а й відкриє нові можливості для розвитку.
👍16❤1🔥1
Принцип: “жодних рішень для молоді без участі молоді” має бути не лише на папері, а в реальності. І я рада, що можу стверджувати: ми вже активно рухаємося в цьому напрямку. Вже зараз українці віком від 14 років можуть робити це через консультативно-дорадчі органи, публічні консультації тощо, що є типовою для ЄС практикою.
📍На важливості долучення молоді в політичних та процесах відновлення наголосила під час Конференції «Майбутнє політичних партій в Україні», організованої Данським інститутом партій та демократії (DIPD).
📣Важливим не лише голосом, а й учасником процесів, повʼяних з майбутнім країни має стати саме українська молодь, оскільки від їх бачення того, у яких громадах вони хочуть жити надалі, багато у чому залежить курс української відбудови за принципом “краще, ніж було”.
Зокрема, вже сьогодні наша молодь через передбачені законодавством інструменти (можливість долучатися до прийняття рішень з 14 років через Нацраду з питань молоді при Кабміні, на місцевому рівні – через молодіжні ради та радників з питань молоді) може впливати на:
✅ створення інклюзивних просторів;
✅ створення і розвиток молодіжної інфраструктури;
✅ ветеранських просторів;
✅ маршрутів безбар’єрності тощо.
Разом із тим, ми продовжимо вдосконалювати законодавство у сфері молодіжної політики, адже усі свіжі та корисні ініціативи молоді мають бути втіленні в життя.
📍На важливості долучення молоді в політичних та процесах відновлення наголосила під час Конференції «Майбутнє політичних партій в Україні», організованої Данським інститутом партій та демократії (DIPD).
📣Важливим не лише голосом, а й учасником процесів, повʼяних з майбутнім країни має стати саме українська молодь, оскільки від їх бачення того, у яких громадах вони хочуть жити надалі, багато у чому залежить курс української відбудови за принципом “краще, ніж було”.
Зокрема, вже сьогодні наша молодь через передбачені законодавством інструменти (можливість долучатися до прийняття рішень з 14 років через Нацраду з питань молоді при Кабміні, на місцевому рівні – через молодіжні ради та радників з питань молоді) може впливати на:
✅ створення інклюзивних просторів;
✅ створення і розвиток молодіжної інфраструктури;
✅ ветеранських просторів;
✅ маршрутів безбар’єрності тощо.
Разом із тим, ми продовжимо вдосконалювати законодавство у сфері молодіжної політики, адже усі свіжі та корисні ініціативи молоді мають бути втіленні в життя.
👍7❤3
390 українців з запланованого обміну 1 000 на 1000 повернулися з неволі.
Живі. Сильні. Незламні.
Тисяча життів, які ми вистояли й витягли з темряви.
Боротимемось далі — доки останній українець не буде вдома.
Слава Україні 💙💛
Живі. Сильні. Незламні.
Тисяча життів, які ми вистояли й витягли з темряви.
Боротимемось далі — доки останній українець не буде вдома.
Слава Україні 💙💛
❤11👍2🔥1🙏1
🇺🇦 Рух України до ЄС — як спринт по мінному полю: швидкість важлива, але кожен крок вимагає точності. Помилятись не маємо права. Бо для нас євроінтеграція — це наш цивілізаційний вибір. Відповідь на запитання: ким ми хочемо бути у світі, що змінюється щодня.
❓Що таке реформа в умовах миру?
Це кабінети, консультації, регламенти, роки дискусій.
❓А що таке реформа під обстрілами?
Це дія. Ризик. І шанс, який або береш, або втрачаєш.
На конференції «ЄС. Але є одне але», організованій Вокс Україна, ми говорили про зміни, які вже відбулись. І про бар’єри, які досі не подолано на шляху до ЄС.
Сьогодні Україна — не учень, якого викликали до дошки. Україна — це виклик. І для себе, і для Європи. Бо будь-яка інтеграція — це не лише отримання вигод. Це внесення власного досвіду. Власних рішень. І власного болю.
Не дарма гасло ЄС — «Єдність у різноманітті». І ми — живе підтвердження того, як різноманіття може стати точкою сили.
Тому є логіка у наступному:
✅ ми створили антикорупційну інфраструктуру: ВАКС, НАБУ, САП — працюють;
✅ ми впровадили земельну реформу — політично ризиковану, але стратегічно необхідну;
✅ ми побудували цифрову державу — і щодня розширюємо сервіси, які наближають громадянина до держави без черг, кабінетів і бар’єрів.
Проте залишається ще багато «але»:
🛑 митниця;
🛑 перезавантаження БЕБ;
🛑 нагляд за рішеннями органів місцевого самоврядування.
Якщо подивитись на сьогодення — може здатись, що це непробивні стіни.
Але якщо згадати 2022-й чи навіть 2019-й — видно, який шлях ми вже пройшли. І що ті бар’єри — не вічні.
Україна точно не «молода демократія». Це країна, яка реформує не лише систему, а й себе.
Ми не просто в черзі до ЄС. Ми — в процесі його переосмислення.
Наше «але» — це не перешкода.
Це нагадування.
Бо той, хто пройшов крізь війну, не боїться говорити про складне.
Він знає, заради чого йде до спільного дому.
❓Що таке реформа в умовах миру?
Це кабінети, консультації, регламенти, роки дискусій.
❓А що таке реформа під обстрілами?
Це дія. Ризик. І шанс, який або береш, або втрачаєш.
На конференції «ЄС. Але є одне але», організованій Вокс Україна, ми говорили про зміни, які вже відбулись. І про бар’єри, які досі не подолано на шляху до ЄС.
Сьогодні Україна — не учень, якого викликали до дошки. Україна — це виклик. І для себе, і для Європи. Бо будь-яка інтеграція — це не лише отримання вигод. Це внесення власного досвіду. Власних рішень. І власного болю.
Не дарма гасло ЄС — «Єдність у різноманітті». І ми — живе підтвердження того, як різноманіття може стати точкою сили.
Тому є логіка у наступному:
✅ ми створили антикорупційну інфраструктуру: ВАКС, НАБУ, САП — працюють;
✅ ми впровадили земельну реформу — політично ризиковану, але стратегічно необхідну;
✅ ми побудували цифрову державу — і щодня розширюємо сервіси, які наближають громадянина до держави без черг, кабінетів і бар’єрів.
Проте залишається ще багато «але»:
🛑 митниця;
🛑 перезавантаження БЕБ;
🛑 нагляд за рішеннями органів місцевого самоврядування.
Якщо подивитись на сьогодення — може здатись, що це непробивні стіни.
Але якщо згадати 2022-й чи навіть 2019-й — видно, який шлях ми вже пройшли. І що ті бар’єри — не вічні.
Україна точно не «молода демократія». Це країна, яка реформує не лише систему, а й себе.
Ми не просто в черзі до ЄС. Ми — в процесі його переосмислення.
Наше «але» — це не перешкода.
Це нагадування.
Бо той, хто пройшов крізь війну, не боїться говорити про складне.
Він знає, заради чого йде до спільного дому.
👍9❤6
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Світовий банк виділяє Україні ще 84 млн доларів на програму єВідновлення — компенсації за знищене чи пошкоджене житло.
📊 Вже понад 100 тисяч родин скористались допомогою, ще 25 тисяч отримають компенсації завдяки новому фінансуванню.
📉 Але щороку потрібно щонайменше 25 млрд грн — і це більше, ніж закладено в бюджет.
🤝 Щоб програма працювала стабільно, потрібна підтримка з усіх рівнів — від держави, міжнародних партнерів і місцевої влади.
📊 Вже понад 100 тисяч родин скористались допомогою, ще 25 тисяч отримають компенсації завдяки новому фінансуванню.
📉 Але щороку потрібно щонайменше 25 млрд грн — і це більше, ніж закладено в бюджет.
🤝 Щоб програма працювала стабільно, потрібна підтримка з усіх рівнів — від держави, міжнародних партнерів і місцевої влади.
👍8
Важка ніч для Києва, Одеси, для всієї України.
Знову — дрони, ракети, знову цілеспрямований удар по цивільним об'єктам. Нажаль є загиблі та постраждалі.
Це не "випадковість", не "військова ціль" — це системний терор мирного міста.
І кожен такий обстріл — ще один доказ: рф не зупиниться, поки її не зупинять.
Тримаємось. Допомагаємо одне одному. Підтримуємо.
І пам’ятаємо, заради чого стоїмо.
Знову — дрони, ракети, знову цілеспрямований удар по цивільним об'єктам. Нажаль є загиблі та постраждалі.
Це не "випадковість", не "військова ціль" — це системний терор мирного міста.
І кожен такий обстріл — ще один доказ: рф не зупиниться, поки її не зупинять.
Тримаємось. Допомагаємо одне одному. Підтримуємо.
І пам’ятаємо, заради чого стоїмо.
💯7😢5🙏3