Сільський розвиток в Україні схожий на механізм без шестерень.
Стратегії є, а зчеплення між ними — ні.
Рух дуже повільний, але шуму багато. І поки кожен напрям працює окремо, село тримається не на системі, а на витривалості людей.
Але село чекати не буде.
Бо час не чекає. Війна не чекає.
Міни, деградація земель і втрата людей уже поруч.
🎤 На AGRO UKRAINE SUMMIT, організованому Всеукраїнською асоціацією громад спільно з Mercy Corps, під час панельної дискусії «Сільський розвиток: радянська утопія чи завдання від ЄС» прозвучало те, що надто довго ховали між рядками.
В Україні вже ухвалено три стратегії:
➡️ регіонального розвитку;
➡️ розвитку МСБ;
➡️ розвитку сільських територій;
Але замість оркестру маємо три сольні виступи.
І звучить це не як державна політика, а як набір розрізнених ініціатив без спільної мети.
🇪🇺 У Європі все працює інакше.
Єдине вікно для громади, бізнесу й фермерів.
Можна побачити приклади, отримати фінансування, масштабувати успішне.
Там ніхто не грає в «вгадай відповідальне міністерство».
🇺🇦 Європейський досвід — цінний, але не універсальний.
Бо там стабільність і довгострокове планування.
А в нас громади, які відновлюють себе після окупації, і фермери, що засівають під обстрілами.
Тому рішення мають бути не «з полички», а адаптовані до наших реалій: гнучкі, швидкі, практичні.
Що треба:
🔹 інвентаризувати землю, потужності щодо людського ресурсу, проблеми;
🔹 створити інтегровану цифрову мапу підтримки;
🔹 оцінювати не по звітах, а по реальному впливу;
🔹 навчити громади працювати як команди, а не як бюро скарг;
📊 Бо село — це не менша ланка державного управління, а місце, де проблеми з’являються першими, задовго до того, як стають загальнонаціональними.
І якщо ми не зберемо цю систему докупи зараз, потім буде пізно.
Не через стратегії, а через втрату того, що стратегічно найцінніше — людей, землі, часу.
Стратегії є, а зчеплення між ними — ні.
Рух дуже повільний, але шуму багато. І поки кожен напрям працює окремо, село тримається не на системі, а на витривалості людей.
Але село чекати не буде.
Бо час не чекає. Війна не чекає.
Міни, деградація земель і втрата людей уже поруч.
🎤 На AGRO UKRAINE SUMMIT, організованому Всеукраїнською асоціацією громад спільно з Mercy Corps, під час панельної дискусії «Сільський розвиток: радянська утопія чи завдання від ЄС» прозвучало те, що надто довго ховали між рядками.
В Україні вже ухвалено три стратегії:
➡️ регіонального розвитку;
➡️ розвитку МСБ;
➡️ розвитку сільських територій;
Але замість оркестру маємо три сольні виступи.
І звучить це не як державна політика, а як набір розрізнених ініціатив без спільної мети.
🇪🇺 У Європі все працює інакше.
Єдине вікно для громади, бізнесу й фермерів.
Можна побачити приклади, отримати фінансування, масштабувати успішне.
Там ніхто не грає в «вгадай відповідальне міністерство».
🇺🇦 Європейський досвід — цінний, але не універсальний.
Бо там стабільність і довгострокове планування.
А в нас громади, які відновлюють себе після окупації, і фермери, що засівають під обстрілами.
Тому рішення мають бути не «з полички», а адаптовані до наших реалій: гнучкі, швидкі, практичні.
Що треба:
🔹 інвентаризувати землю, потужності щодо людського ресурсу, проблеми;
🔹 створити інтегровану цифрову мапу підтримки;
🔹 оцінювати не по звітах, а по реальному впливу;
🔹 навчити громади працювати як команди, а не як бюро скарг;
📊 Бо село — це не менша ланка державного управління, а місце, де проблеми з’являються першими, задовго до того, як стають загальнонаціональними.
І якщо ми не зберемо цю систему докупи зараз, потім буде пізно.
Не через стратегії, а через втрату того, що стратегічно найцінніше — людей, землі, часу.
Наші вдома! 🇺🇦
З полону повертаються поранені, молоді бійці — ті, кого чекали з болем і надією.
Кожне повернення — це як подих для всієї країни.
Ми боремося за своїх і перемагаємо.
Держава робить усе, щоб повернувся кожен.
Дякую всім, хто наближає ці миті.
З полону повертаються поранені, молоді бійці — ті, кого чекали з болем і надією.
Кожне повернення — це як подих для всієї країни.
Ми боремося за своїх і перемагаємо.
Держава робить усе, щоб повернувся кожен.
Дякую всім, хто наближає ці миті.
Знову ніч атак. Київ, Одеса, Київщина — під ударами.
Ракети й дрони ворога влучили у житлові будинки та цивільні об’єкти. Є загиблі. Є поранені.
Співчуття всім, хто цієї ночі втратив рідних, домівки, відчуття спокою. Подяка всім, хто ризикував життям, рятуючи інших.
Ми вистоїмо. Бо інакше не можемо. Бо наша сила — це життя, яке ми продовжуємо захищати.
Ракети й дрони ворога влучили у житлові будинки та цивільні об’єкти. Є загиблі. Є поранені.
Співчуття всім, хто цієї ночі втратив рідних, домівки, відчуття спокою. Подяка всім, хто ризикував життям, рятуючи інших.
Ми вистоїмо. Бо інакше не можемо. Бо наша сила — це життя, яке ми продовжуємо захищати.
🇺🇦 Шлях України до Європейського Союзу — це не лише наш процес адаптації, а й обмін досвідом.
У багатьох сферах ми вже маємо рішення, які можуть бути корисними й нашим європейським партнерам.
🎙 На конференції «ЄС. Але є одне але», організованій Vox Ukraine, у відкритій розмові з Юрієм Табаченком я поділилася думками про те, як змінюється країна попри війну, під тиском обставин, але з чітким напрямком.
✅ Серед ключових досягнень — антикорупційна інфраструктура, цифровізація та земельна реформа.
⚠️ Серед викликів — пенсійна система, реформа митниці, завершення децентралізації.
В основі кожної реформи — люди. І наш обов’язок зробити зміни відчутними для кожного громадянина.
Посилання на повну версію інтерв’ю
У багатьох сферах ми вже маємо рішення, які можуть бути корисними й нашим європейським партнерам.
🎙 На конференції «ЄС. Але є одне але», організованій Vox Ukraine, у відкритій розмові з Юрієм Табаченком я поділилася думками про те, як змінюється країна попри війну, під тиском обставин, але з чітким напрямком.
✅ Серед ключових досягнень — антикорупційна інфраструктура, цифровізація та земельна реформа.
⚠️ Серед викликів — пенсійна система, реформа митниці, завершення децентралізації.
В основі кожної реформи — люди. І наш обов’язок зробити зміни відчутними для кожного громадянина.
Посилання на повну версію інтерв’ю
VoxUkraine
Точки зростання у відбудові та реформах: ключові меседжі відкритого інтерв’ю з Оленою Шуляк
На конференції «ЄС. АЛЕ Є ОДНЕ АЛЕ», організованій «Вокс Україна», Олена Шуляк, народна депутатка, Голова Комітету Верховної Ради України з...
🇺🇦 Наші воїни — вдома.
Повертаємо з російського полону тих, хто зазнав важких поранень. Це — життєво важливий гуманітарний крок, про який домовилися наші дипломати в Стамбулі.
Ми боремось за кожного. І повернемо всіх✊
Повертаємо з російського полону тих, хто зазнав важких поранень. Це — життєво важливий гуманітарний крок, про який домовилися наші дипломати в Стамбулі.
Ми боремось за кожного. І повернемо всіх✊
🎓 Незабаром стартує вступна кампанія.
І для багатьох молодих українців — це не просто вибір професії. Це — вибір ролі у великому процесі відновлення країни.
Після війни нам доведеться зводити з руїн міста, лікувати травми — фізичні й психологічні, відновлювати школи, запускати виробництва, доглядати землю, розвивати нові технології.
І саме під ці завдання МОН формує державне замовлення.
📌 Ключові напрями визначені через 5 пріоритетів, навколо яких Україна будуватиме своє майбутнє:
🔹 Людина. Вчителі, лікарі, терапевти, психологи. Ті, хто повертає людей до нормального життя — після окупації, втрат, травм, евакуацій.
🔹 Інфраструктура. Інженери, архітектори, енергетики, транспортники. Усі, хто відновлює зруйноване та будує нове.
🔹 Інтелект. Природничі науки — фізика, хімія, біологія. Основа інновацій, медицини, оборонних розробок, екологічних рішень.
🔹 Технології. Програмісти, фахівці з AI, дронів, радіоелектроніки. Це не лише майбутнє економіки, це майбутнє безпеки.
🔹 АПК. Агроінженери, агрономи, ветеринари. Харчова безпека, експорт, стабільність. Без цього — не буде ані розвитку, ані виживання.
💡 Саме на ці спеціальності спрямовані бюджетні місця, гранти, державна підтримка.
Натомість обсяг держзамовлення на популярні, але перевантажені ринки професій скорочується. Бо освіта повинна вести до роботи, а не до розчарування.
🇺🇦 Вступ-2025 — це вибір не лише для себе. Це вибір на користь України.
Вибирайте мудро. Бо ваше навчання — це вже частина відбудови.
І для багатьох молодих українців — це не просто вибір професії. Це — вибір ролі у великому процесі відновлення країни.
Після війни нам доведеться зводити з руїн міста, лікувати травми — фізичні й психологічні, відновлювати школи, запускати виробництва, доглядати землю, розвивати нові технології.
І саме під ці завдання МОН формує державне замовлення.
📌 Ключові напрями визначені через 5 пріоритетів, навколо яких Україна будуватиме своє майбутнє:
🔹 Людина. Вчителі, лікарі, терапевти, психологи. Ті, хто повертає людей до нормального життя — після окупації, втрат, травм, евакуацій.
🔹 Інфраструктура. Інженери, архітектори, енергетики, транспортники. Усі, хто відновлює зруйноване та будує нове.
🔹 Інтелект. Природничі науки — фізика, хімія, біологія. Основа інновацій, медицини, оборонних розробок, екологічних рішень.
🔹 Технології. Програмісти, фахівці з AI, дронів, радіоелектроніки. Це не лише майбутнє економіки, це майбутнє безпеки.
🔹 АПК. Агроінженери, агрономи, ветеринари. Харчова безпека, експорт, стабільність. Без цього — не буде ані розвитку, ані виживання.
💡 Саме на ці спеціальності спрямовані бюджетні місця, гранти, державна підтримка.
Натомість обсяг держзамовлення на популярні, але перевантажені ринки професій скорочується. Бо освіта повинна вести до роботи, а не до розчарування.
🇺🇦 Вступ-2025 — це вибір не лише для себе. Це вибір на користь України.
Вибирайте мудро. Бо ваше навчання — це вже частина відбудови.
Україна VS ЄС
І ні — зараз не про протиставлення. А про зіставлення, яке дає орієнтири.
Про те, як ми синхронізуємо досвіди, підходи й стандарти — щоби не просто стати частиною Європейського Союзу, а вписатися в нього змістовно, відповідально, на рівних.
🇺🇦🔜🇪🇺 Ми не йдемо в ЄС. Ми вбудовуємося в нього — як цеглина в конструкцію, що має витримати історичні випробування. І від того, наскільки якісною буде зроблена наша частина, залежить міцність усього європейського дому.
💡 Україна вже має готові рішення, які можуть стати корисними для європейських партнерів.
Наприклад, єВідновлення — цифрова програма, що стала наймасштабнішою компенсаційною системою в історії України. Понад 100 тисяч громадян уже отримали виплати за пошкоджене житло. Швидко. Прозоро. Без черг.
Цей формат кризового управління уже вивчають у країнах ЄС як можливу модель дій у разі стихійних лих або надзвичайних ситуацій.
🤝 Але інтеграція — це не лише про те, що можемо дати ми. Це — про синхронізацію темпів, процесів і правил.
Україна vs ЄС — це формат аналізу, який допомагає ухвалювати правильні рішення.
🏛 Саме над цим сьогодні працює український Парламент. Ми не просто гармонізуємо законодавство. Ми переосмислюємо європейські норми у власному контексті — часом адаптуючи, часом створюючи з нуля. Особливо у сферах безпеки, будівництва, публічної інфраструктури.
1️⃣Промисловий безвіз
У ЄС: єдині стандарти якості — ключ до внутрішнього ринку.
В Україні: частина виробників ще не відповідає цим вимогам. Часу на адаптацію дедалі менше. Хто не модернізується — ризикує втратити експортні позиції.
2️⃣Енергоефективність
У ЄС: ощадливість ресурсів вбудована в кожен норматив і проєкт.
В Україні: нові будівельні норми вже передбачають високі показники енергоефективності. Відмова від “опалення під’їздів” — не виняток, а нова політика сталого розвитку.
3️⃣Безбар’єрність
У ЄС: доступність є обов’язковим стандартом.
В Україні: діє Стратегія безбар’єрності, обрано пілотні міста. Наступне завдання — масштабувати реальні рішення на всю систему: від ЦНАПів до міського транспорту.
4️⃣Безпека
У ЄС: мирні країни не закладають укриття в архітектурні плани.
В Україні: вже діють оновлені ДБН із вимогою захисних споруд. Ми формуємо власний стандарт безпеки — науково обґрунтований, адаптований до умов війни, і критично важливий для сучасної відбудови.
📌 Євроінтеграція — це спільна архітектура майбутнього.
Україна вбудовується в неї не як запрошена — а як авторка власного модуля.
Там, де підходи збігаються — синхронізуємось.
Де досвід унікальний — створюємо нове.
І ні — зараз не про протиставлення. А про зіставлення, яке дає орієнтири.
Про те, як ми синхронізуємо досвіди, підходи й стандарти — щоби не просто стати частиною Європейського Союзу, а вписатися в нього змістовно, відповідально, на рівних.
🇺🇦🔜🇪🇺 Ми не йдемо в ЄС. Ми вбудовуємося в нього — як цеглина в конструкцію, що має витримати історичні випробування. І від того, наскільки якісною буде зроблена наша частина, залежить міцність усього європейського дому.
💡 Україна вже має готові рішення, які можуть стати корисними для європейських партнерів.
Наприклад, єВідновлення — цифрова програма, що стала наймасштабнішою компенсаційною системою в історії України. Понад 100 тисяч громадян уже отримали виплати за пошкоджене житло. Швидко. Прозоро. Без черг.
Цей формат кризового управління уже вивчають у країнах ЄС як можливу модель дій у разі стихійних лих або надзвичайних ситуацій.
🤝 Але інтеграція — це не лише про те, що можемо дати ми. Це — про синхронізацію темпів, процесів і правил.
Україна vs ЄС — це формат аналізу, який допомагає ухвалювати правильні рішення.
🏛 Саме над цим сьогодні працює український Парламент. Ми не просто гармонізуємо законодавство. Ми переосмислюємо європейські норми у власному контексті — часом адаптуючи, часом створюючи з нуля. Особливо у сферах безпеки, будівництва, публічної інфраструктури.
1️⃣Промисловий безвіз
У ЄС: єдині стандарти якості — ключ до внутрішнього ринку.
В Україні: частина виробників ще не відповідає цим вимогам. Часу на адаптацію дедалі менше. Хто не модернізується — ризикує втратити експортні позиції.
2️⃣Енергоефективність
У ЄС: ощадливість ресурсів вбудована в кожен норматив і проєкт.
В Україні: нові будівельні норми вже передбачають високі показники енергоефективності. Відмова від “опалення під’їздів” — не виняток, а нова політика сталого розвитку.
3️⃣Безбар’єрність
У ЄС: доступність є обов’язковим стандартом.
В Україні: діє Стратегія безбар’єрності, обрано пілотні міста. Наступне завдання — масштабувати реальні рішення на всю систему: від ЦНАПів до міського транспорту.
4️⃣Безпека
У ЄС: мирні країни не закладають укриття в архітектурні плани.
В Україні: вже діють оновлені ДБН із вимогою захисних споруд. Ми формуємо власний стандарт безпеки — науково обґрунтований, адаптований до умов війни, і критично важливий для сучасної відбудови.
📌 Євроінтеграція — це спільна архітектура майбутнього.
Україна вбудовується в неї не як запрошена — а як авторка власного модуля.
Там, де підходи збігаються — синхронізуємось.
Де досвід унікальний — створюємо нове.
Що відрізняє громаду, якій немає чого приховувати, від громади, яка досі грає в “радянське самоврядування”?
🗣 Перша каже: «Впливай, вирішуй, змінюй».
🤫 Друга — «Сиди тихо, поки ми тут усе погодимо».
Цього тижня Асоціація міст України презентувала типовий статут громади. Мінрозвитку провело перше засідання робочої групи з розробки модельного.
📘 Це важливо, бо Статут — це як Конституція громади. І з 2027 року оновлений Статут буде обов’язковим для кожної громади відповідно до прийнятого та підписаного Президентом Закону України №3703-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування».
🚀 Ще до його підписання прогресивні громади, які сказали своїм мешканцям: «Нам нема чого приховувати», — почали змінювати свої статути відповідно до норм тоді ще законопроєкту.
У Статуті обов’язково мають бути передбачені:
🔹 місцеві ініціативи;
🔹 громадські слухання;
🔹 громадське оцінювання;
🔹 участь з 14 років;
🔹 публічні консультації тощо.
🙈 Але не всім хочеться змінюватися. Дехто вважає, що прозорість — це про вітражі у ратуші.
🏛 Візьмемо до прикладу Львів — прекрасне і велике місто. Але поки фасади сяють для туристів, Статут залишився десь у 90-х. За формою — декоративний. За змістом — відстало-дискримінаційний.
Що саме не так?
🔸 Статут Львова досі поширюється лише на жителів міста, не охоплюючи мешканців Дублян, Винників, Рудного, Брюховичів і ще 15 сіл. Хоча всі вони давно — частина Львівської міської громади.
🔸 Участь у громадському житті — тільки з 18 років. Хоча законом чітко визначено: молодь із 14 років — суб’єкти участі.
🔸 Відсутні базові механізми участі: громадське оцінювання, місцеві ініціативи, публічні консультації, обов’язкові форми звітування посадовців.
🎭 Іронія в тому, що Львів — «Молодіжна столиця Європи». Але згідно з чинним Статутом, усе, що залишається молоді — це зробити селфі на фоні ратуші. Впливати — не можна. Ініціювати — не передбачено.
📬 Я вже звернулася з депутатським зверненням до Львівської міської ради з проханням переглянути підходи — бути відкритішими, сучаснішими, включити в правила гри усю громаду, незалежно від віку чи місця проживання. Хочеться також звернутися і до решти, хто досі буксує з оновленням статутів: настав час змін, не баріться!
🗣 Перша каже: «Впливай, вирішуй, змінюй».
🤫 Друга — «Сиди тихо, поки ми тут усе погодимо».
Цього тижня Асоціація міст України презентувала типовий статут громади. Мінрозвитку провело перше засідання робочої групи з розробки модельного.
📘 Це важливо, бо Статут — це як Конституція громади. І з 2027 року оновлений Статут буде обов’язковим для кожної громади відповідно до прийнятого та підписаного Президентом Закону України №3703-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування».
🚀 Ще до його підписання прогресивні громади, які сказали своїм мешканцям: «Нам нема чого приховувати», — почали змінювати свої статути відповідно до норм тоді ще законопроєкту.
У Статуті обов’язково мають бути передбачені:
🔹 місцеві ініціативи;
🔹 громадські слухання;
🔹 громадське оцінювання;
🔹 участь з 14 років;
🔹 публічні консультації тощо.
🙈 Але не всім хочеться змінюватися. Дехто вважає, що прозорість — це про вітражі у ратуші.
🏛 Візьмемо до прикладу Львів — прекрасне і велике місто. Але поки фасади сяють для туристів, Статут залишився десь у 90-х. За формою — декоративний. За змістом — відстало-дискримінаційний.
Що саме не так?
🔸 Статут Львова досі поширюється лише на жителів міста, не охоплюючи мешканців Дублян, Винників, Рудного, Брюховичів і ще 15 сіл. Хоча всі вони давно — частина Львівської міської громади.
🔸 Участь у громадському житті — тільки з 18 років. Хоча законом чітко визначено: молодь із 14 років — суб’єкти участі.
🔸 Відсутні базові механізми участі: громадське оцінювання, місцеві ініціативи, публічні консультації, обов’язкові форми звітування посадовців.
🎭 Іронія в тому, що Львів — «Молодіжна столиця Європи». Але згідно з чинним Статутом, усе, що залишається молоді — це зробити селфі на фоні ратуші. Впливати — не можна. Ініціювати — не передбачено.
📬 Я вже звернулася з депутатським зверненням до Львівської міської ради з проханням переглянути підходи — бути відкритішими, сучаснішими, включити в правила гри усю громаду, незалежно від віку чи місця проживання. Хочеться також звернутися і до решти, хто досі буксує з оновленням статутів: настав час змін, не баріться!
Можна безкінечно стверджувати "все не так". А можна бути драйвером змін — у великому процесі відновлення країни.
🧰 Кожен має свій інструмент дії: можна подавати проєкти, голосувати за зміни, писати петиції, впливати на бюджет.
І головне — це гарантоване право, закріплене законом.
🗳 На законодавчому рівні ми створили і інструменти, що дають людині голос впливу: єВідновлення, DREAM, нові форми місцевої демократії, розширені права ВПО й молоді від 14 років.
🛠 Закон 3703-IX зобов’язує органи місцевого самоврядування відкрити двері для петицій, громадських слухань, бюджетів участі та цифрових консультацій. А до 2027 року кожна громада мусить оновити свій Статут, щоби ці можливості працювали без збоїв.
📊 Прозорі дані тепер у відкритому доступі: від реєстрів пошкодженого житла до інтерактивної карти DREAM із бюджетами та статусами проєктів. Кожен мешканець може бачити, куди йдуть кошти й що будується поруч.
❓Як зробити так, щоб відновлення було не лише про будівництво, а й про вплив?
Більше практичних відповідей — у моїй повній колонці.
🧰 Кожен має свій інструмент дії: можна подавати проєкти, голосувати за зміни, писати петиції, впливати на бюджет.
І головне — це гарантоване право, закріплене законом.
🗳 На законодавчому рівні ми створили і інструменти, що дають людині голос впливу: єВідновлення, DREAM, нові форми місцевої демократії, розширені права ВПО й молоді від 14 років.
🛠 Закон 3703-IX зобов’язує органи місцевого самоврядування відкрити двері для петицій, громадських слухань, бюджетів участі та цифрових консультацій. А до 2027 року кожна громада мусить оновити свій Статут, щоби ці можливості працювали без збоїв.
📊 Прозорі дані тепер у відкритому доступі: від реєстрів пошкодженого житла до інтерактивної карти DREAM із бюджетами та статусами проєктів. Кожен мешканець може бачити, куди йдуть кошти й що будується поруч.
❓Як зробити так, щоб відновлення було не лише про будівництво, а й про вплив?
Більше практичних відповідей — у моїй повній колонці.
Укрінформ
Україна в умовах війни: як кожному долучитися до відновлення та розвитку
Майбутнє країни залежить від нашої активності, відповідальності та готовності долучатися до змін — Укрінформ.
Бородянка. Перші дні повномасштабної війни. Росія скидає авіабомби на цивільні багатоквартирні будинки. Один із них — на вулиці Центральна, 359. Його фасад, розтрощений вибухом, облетів усі світові ЗМІ та став символом цієї війни.
🕯 Після звільнення сюди приїжджали десятки міжнародних делегацій. Стояли біля руїн, слухали історії тих, хто вижив у підвалах, і обіцяли підтримку. Минуло кілька років надії — і вона починає справджуватись.
🏗 На тому самому місці планується зведення нового будинку.Проєкт передбачає 105 квартир із продуманими плануваннями, енергоефективними матеріалами та безбар’єрним доступом.
📑 Нещодавно громада презентувала свій План комплексного відновлення — ПКВ. Він охоплює період до 2034 року і став результатом спільної роботи з мешканцями, фахівцями та міжнародними партнерами.
🤝 Цей прогрес — результат взаємодії місцевої влади, будівельників, донорів і самої громади. Наша сила — у прозорості DREAM, довірі й відповідальному використанні кожної вкладеної гривні.
🔄 Бородянка вже була одним із символів руйнування. Настав час зробити її символом відродження.
🕯 Після звільнення сюди приїжджали десятки міжнародних делегацій. Стояли біля руїн, слухали історії тих, хто вижив у підвалах, і обіцяли підтримку. Минуло кілька років надії — і вона починає справджуватись.
🏗 На тому самому місці планується зведення нового будинку.Проєкт передбачає 105 квартир із продуманими плануваннями, енергоефективними матеріалами та безбар’єрним доступом.
📑 Нещодавно громада презентувала свій План комплексного відновлення — ПКВ. Він охоплює період до 2034 року і став результатом спільної роботи з мешканцями, фахівцями та міжнародними партнерами.
🤝 Цей прогрес — результат взаємодії місцевої влади, будівельників, донорів і самої громади. Наша сила — у прозорості DREAM, довірі й відповідальному використанні кожної вкладеної гривні.
🔄 Бородянка вже була одним із символів руйнування. Настав час зробити її символом відродження.