Війна закінчиться. І тоді на нас чекає нова держава з великою спільнотою людей, які пройшли війну.
Це вже не виняток, а частина нашої нової реальності. І від того як ми побудуємо політику підтримки для ветеранів залежить якою буде ця реальність — сильною і згуртованою чи роз'єднаною й травмованою.
📊 У державних реєстрах уже 1,3 мільйона ветеранів. І це лише початок. Без урахування родин.
Це — країна, яка повертається з фронту. І працювати з цією реальністю треба не точково, а системно: від уряду до громади, від великого бізнесу до місцевого роботодавця.
На конференції аналітичного центру We build Ukraine ми говорили про людський капітал як головну точку росту. Я свідомо зосередилась на ветеранах, бо вони не просто частина ринку праці, а його потенційне ядро.
Оператор БПЛА ➡️ опертаор агродрону.
Снайпер ➡️ аналітик або тренер тактики.
Парамедик ➡️ інструктор із першої допомоги.
Інженер зі ЗСУ ➡️ проєктант інфраструктури.
У кожному — досвід, точність, витривалість і головне — мотивація.
Побачила хорошу практику при розробці ПКВ в Київській області: громади провели аналіз, визначили навчальні заклади для перекваліфікації, налагодили зв’язки з роботодавцями. Це виглядає як комплексна екосистема: освіта ➡️ робота ➡️ підтримка. Саме так має діяти кожен регіон.
❗️Але поки що це радше виняток. У багатьох громадах досі немає жодного розуміння, скільки ветеранів повертаються і як їх інтегрувати в економіку. Немає цифр, немає плану, немає політики.
📜 У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13180 щодо квотування працевлаштування ветеранів. Є й інша пропозиція збільшити квоту до 10% для держорганів і передбачити податкові стимули для бізнесу, який бере ветеранів на роботу. Втім, над такими ідеями ще потрібно працювати, адже до них сьогодні є чимало зауважень та пропозицій.
📊 Соціологія це підтверджує:
– 66% українців підтримують квоти,
– понад 57% ветеранів вказують на бар’єри при працевлаштуванні.
⚠️ Але без гарантій виконання навіть найкращий закон стає фікцією. Ми вже мали приклади, коли квоти для людей з інвалідністю працювали лише на папері. Такого підходу до ветеранів допустити не можна.
🤝 Потрібен чесний діалог: із громадами, бізнесом, освітянами, самими ветеранами. І спільна мета — побудувати систему, яка не залишає без відповіді питання: “Що далі?” для тих, хто пройшов війну.
Це вже не виняток, а частина нашої нової реальності. І від того як ми побудуємо політику підтримки для ветеранів залежить якою буде ця реальність — сильною і згуртованою чи роз'єднаною й травмованою.
📊 У державних реєстрах уже 1,3 мільйона ветеранів. І це лише початок. Без урахування родин.
Це — країна, яка повертається з фронту. І працювати з цією реальністю треба не точково, а системно: від уряду до громади, від великого бізнесу до місцевого роботодавця.
На конференції аналітичного центру We build Ukraine ми говорили про людський капітал як головну точку росту. Я свідомо зосередилась на ветеранах, бо вони не просто частина ринку праці, а його потенційне ядро.
Оператор БПЛА ➡️ опертаор агродрону.
Снайпер ➡️ аналітик або тренер тактики.
Парамедик ➡️ інструктор із першої допомоги.
Інженер зі ЗСУ ➡️ проєктант інфраструктури.
У кожному — досвід, точність, витривалість і головне — мотивація.
Побачила хорошу практику при розробці ПКВ в Київській області: громади провели аналіз, визначили навчальні заклади для перекваліфікації, налагодили зв’язки з роботодавцями. Це виглядає як комплексна екосистема: освіта ➡️ робота ➡️ підтримка. Саме так має діяти кожен регіон.
❗️Але поки що це радше виняток. У багатьох громадах досі немає жодного розуміння, скільки ветеранів повертаються і як їх інтегрувати в економіку. Немає цифр, немає плану, немає політики.
📜 У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13180 щодо квотування працевлаштування ветеранів. Є й інша пропозиція збільшити квоту до 10% для держорганів і передбачити податкові стимули для бізнесу, який бере ветеранів на роботу. Втім, над такими ідеями ще потрібно працювати, адже до них сьогодні є чимало зауважень та пропозицій.
📊 Соціологія це підтверджує:
– 66% українців підтримують квоти,
– понад 57% ветеранів вказують на бар’єри при працевлаштуванні.
⚠️ Але без гарантій виконання навіть найкращий закон стає фікцією. Ми вже мали приклади, коли квоти для людей з інвалідністю працювали лише на папері. Такого підходу до ветеранів допустити не можна.
🤝 Потрібен чесний діалог: із громадами, бізнесом, освітянами, самими ветеранами. І спільна мета — побудувати систему, яка не залишає без відповіді питання: “Що далі?” для тих, хто пройшов війну.
Зміцнення демократії під час війни — можливе. Завдяки всім нам.
Вчора мала нагоду взяти участь у презентації звіту "Огляд демократичних інститутів України під час війни", представленому Democracy Reporting International Ukraine у співпраці з Центром політико-правових реформ та Реанімаційний Пакет Реформ - РПР . Вдячна громадському сектору: експертам, аналітикам, правозахисникам, журналістам за глибоку, системну роботу, завдяки якій ми маємо можливість проаналізувати їхнє бачення щодо роботи ключових демократичних інститутів — парламенту, уряду, судової влади, місцевого самоврядування, громадянського суспільства та медіа.
Попри всі виклики, ми зберегли функціонування парламенту, уряду, судів, місцевого самоврядування. Продовжуємо рух до ЄС. Але разом із досягненнями маємо відверто говорити і про виклики: як-то слабкість інституційної спроможності у деяких сферах чи нестабільне правове поле для громадянського суспільства.
Ми готові до співпраці. Ба більше — як законодавці маємо й свої зауваження та пропозиції, тому запрошуємо до діалогу. В умовах війни надзвичайно важливо чути і бачити одне одного, тому на базі нашого Комітету держвлади готова організовувати спільні зустрічі з представниками громадських організацій щодо різних питань, які потребують вирішення у законодавчому полі. До слова, такі діалоги для мене добра традиція. Наприклад, з Украінською радою бізнесу ми зустрічаємося чи не щомісяця, щоб тримати руку на пульсі важливих законодавчих змін. Тому від схожого формату роботи з громадським сектором виграють всі. А розпочати ми можемо з Рухом Чесно, яким запропонувала разом поміркувати щодо перегляду методики відкритості парламентських комітетів. Попередньо вони погодилися, тож чекаю на спільну роботу!
Лише разом — через спільну працю, конструктивну критику і реальні рішення ми зможемо не просто втримати демократичну систему, а відновити її сильнішою, ніж була до повномасштабної війни.
Вчора мала нагоду взяти участь у презентації звіту "Огляд демократичних інститутів України під час війни", представленому Democracy Reporting International Ukraine у співпраці з Центром політико-правових реформ та Реанімаційний Пакет Реформ - РПР . Вдячна громадському сектору: експертам, аналітикам, правозахисникам, журналістам за глибоку, системну роботу, завдяки якій ми маємо можливість проаналізувати їхнє бачення щодо роботи ключових демократичних інститутів — парламенту, уряду, судової влади, місцевого самоврядування, громадянського суспільства та медіа.
Попри всі виклики, ми зберегли функціонування парламенту, уряду, судів, місцевого самоврядування. Продовжуємо рух до ЄС. Але разом із досягненнями маємо відверто говорити і про виклики: як-то слабкість інституційної спроможності у деяких сферах чи нестабільне правове поле для громадянського суспільства.
Ми готові до співпраці. Ба більше — як законодавці маємо й свої зауваження та пропозиції, тому запрошуємо до діалогу. В умовах війни надзвичайно важливо чути і бачити одне одного, тому на базі нашого Комітету держвлади готова організовувати спільні зустрічі з представниками громадських організацій щодо різних питань, які потребують вирішення у законодавчому полі. До слова, такі діалоги для мене добра традиція. Наприклад, з Украінською радою бізнесу ми зустрічаємося чи не щомісяця, щоб тримати руку на пульсі важливих законодавчих змін. Тому від схожого формату роботи з громадським сектором виграють всі. А розпочати ми можемо з Рухом Чесно, яким запропонувала разом поміркувати щодо перегляду методики відкритості парламентських комітетів. Попередньо вони погодилися, тож чекаю на спільну роботу!
Лише разом — через спільну працю, конструктивну критику і реальні рішення ми зможемо не просто втримати демократичну систему, а відновити її сильнішою, ніж була до повномасштабної війни.
🇺🇦 День Конституції — це не лише про текст Основного Закону. Це про те, як ми щодня наповнюємо його змістом.
Коли свобода — не декларація, а реальність, за яку борються і якої вимагають.
Коли рівність — не гасло, а обов’язок держави перед кожним громадянином.
Коли закон працює для всіх, а не вибірково.
В умовах війни значення Конституції лише зростає: вона — фундамент державності, гарантія прав і свобод, орієнтир у відновленні країни. Вітаю з Днем Конституції України. Працюймо далі, щоб її принципи були живими, дієвими й незламними.
Коли свобода — не декларація, а реальність, за яку борються і якої вимагають.
Коли рівність — не гасло, а обов’язок держави перед кожним громадянином.
Коли закон працює для всіх, а не вибірково.
В умовах війни значення Конституції лише зростає: вона — фундамент державності, гарантія прав і свобод, орієнтир у відновленні країни. Вітаю з Днем Конституції України. Працюймо далі, щоб її принципи були живими, дієвими й незламними.
🇺🇦🇪🇺 Україна — частина європейської спільноти. Не географічно — політично, ціннісно, стратегічно.
Саме тому наша партія Слуга Народу є частиною ALDE Party – Liberals and Democrats for Europe — об’єднання ліберально-демократичних партій Європи, яке з першого дня повномасштабного вторгнення послідовно підтримує Україну.
І це знову підтвердила резолюція “Accelerating Ukraine’s Membership to the EU”, яку було ухвалено на з’їзді Ради ALDE у Гельсінкі.
У резолюції:
🔹 визнано ключову роль України для безпеки і стабільності Європи;
🔹 закликано відкрити всі переговорні кластери до кінця 2025 року;
🔹 підтримано створення чіткого дорожнього плану вступу України до ЄС;
🔹 засуджено блокування з боку Угорщини;
🔹 наголошено на необхідності посилення санкцій проти рф та конфіскації її активів;
🔹 підтримано роботу Спеціального трибуналу щодо злочину агресії;
🔹 закликано звільнити українських військовополонених та депортованих дітей;
🔹 підтверджено, що Україна продовжує реформи та виконує Копенгагенські критерії.
Дякую партнерам з ALDE за віру в Україну, за конкретні кроки та політичну сміливість.
Продовжуємо шлях — впевнено і разом.
Саме тому наша партія Слуга Народу є частиною ALDE Party – Liberals and Democrats for Europe — об’єднання ліберально-демократичних партій Європи, яке з першого дня повномасштабного вторгнення послідовно підтримує Україну.
І це знову підтвердила резолюція “Accelerating Ukraine’s Membership to the EU”, яку було ухвалено на з’їзді Ради ALDE у Гельсінкі.
У резолюції:
🔹 визнано ключову роль України для безпеки і стабільності Європи;
🔹 закликано відкрити всі переговорні кластери до кінця 2025 року;
🔹 підтримано створення чіткого дорожнього плану вступу України до ЄС;
🔹 засуджено блокування з боку Угорщини;
🔹 наголошено на необхідності посилення санкцій проти рф та конфіскації її активів;
🔹 підтримано роботу Спеціального трибуналу щодо злочину агресії;
🔹 закликано звільнити українських військовополонених та депортованих дітей;
🔹 підтверджено, що Україна продовжує реформи та виконує Копенгагенські критерії.
Дякую партнерам з ALDE за віру в Україну, за конкретні кроки та політичну сміливість.
Продовжуємо шлях — впевнено і разом.
Понад 600 тисяч українців перебувають у чергах на житло.
Чергах, які не рухаються. Житло, якого не існує. Програми, які ніхто не реалізовує. Імітація житлової політики, закріплена в Житловому кодексі 1983 року.
📆 Так, на календарі — 2025, а в житловій політиці — досі епоха застою. Не дивно, що вона давно перетворилася на вивіску без змісту.
І саме це ми готові змінити.
📘 Законопроєкт № 12377 запускає повноцінну модель соціального й службового житла, де житло — не привілей, а право.
Що змінює цей законопроєкт:
🔹 скасовує радянський кодекс і вводить єдині сучасні правила;
🔹 запроваджує трирівневу систему стратегій — державну, регіональну та місцеву, щоб планування відбувалося не «на око», а на основі реальних даних;
🔹 створює державний фонд соціального та службового житла, який щороку поповнюється і не може бути приватизований;
🔹 визначає, що орендна плата залежатиме від доходу сім’ї й субсидуватиметься державою;
🔹 запускає єдиний цифровий реєстр заявок — без кулуарного «просування»;
🔹 передбачає квартири для тих, хто тримає країну: військових, медиків, освітян, рятувальників;
🔹 гарантує прозорість, відповідальність і нову державну політику, яка працює для людей, а не на словах.
Це також важливий індикатор для Ukraine Facility — європейської програми фінансування, яку Україна не має права втратити. Ухвалення законопроєкту — одна з умов подальшої підтримки з боку ЄС.
Для тих, хто бажає дізнатися більше: 2 липня о 14:00 запрошую всіх зацікавлених на Zoom-зустріч з Асоціацією малих міст України, де розповім детальніше про № 12377 — нову філософію житлової політики, причини ухвалити закон саме зараз і роль муніципалітетів у впровадженні реформи.
Україні потрібна не фікція житлової політики, а реальні квартири для реальних людей.
Чергах, які не рухаються. Житло, якого не існує. Програми, які ніхто не реалізовує. Імітація житлової політики, закріплена в Житловому кодексі 1983 року.
📆 Так, на календарі — 2025, а в житловій політиці — досі епоха застою. Не дивно, що вона давно перетворилася на вивіску без змісту.
І саме це ми готові змінити.
📘 Законопроєкт № 12377 запускає повноцінну модель соціального й службового житла, де житло — не привілей, а право.
Що змінює цей законопроєкт:
🔹 скасовує радянський кодекс і вводить єдині сучасні правила;
🔹 запроваджує трирівневу систему стратегій — державну, регіональну та місцеву, щоб планування відбувалося не «на око», а на основі реальних даних;
🔹 створює державний фонд соціального та службового житла, який щороку поповнюється і не може бути приватизований;
🔹 визначає, що орендна плата залежатиме від доходу сім’ї й субсидуватиметься державою;
🔹 запускає єдиний цифровий реєстр заявок — без кулуарного «просування»;
🔹 передбачає квартири для тих, хто тримає країну: військових, медиків, освітян, рятувальників;
🔹 гарантує прозорість, відповідальність і нову державну політику, яка працює для людей, а не на словах.
Це також важливий індикатор для Ukraine Facility — європейської програми фінансування, яку Україна не має права втратити. Ухвалення законопроєкту — одна з умов подальшої підтримки з боку ЄС.
Для тих, хто бажає дізнатися більше: 2 липня о 14:00 запрошую всіх зацікавлених на Zoom-зустріч з Асоціацією малих міст України, де розповім детальніше про № 12377 — нову філософію житлової політики, причини ухвалити закон саме зараз і роль муніципалітетів у впровадженні реформи.
Україні потрібна не фікція житлової політики, а реальні квартири для реальних людей.
1 липня — професійне свято тих, хто мислить містами й мріє простором. Щиро вітаю всіх українських архітекторів із Днем архітектури України!
Ваша робота — це набагато більше, ніж креслення й макети. Це безпечні школи, відновлені лікарні, зручні домівки, нові парки та вулиці. Ви закладаєте фундамент міцності для країни, яка виборює майбутнє просто зараз.
Як голова профільного комітету Верховної Ради, я зосереджуюся на тому, щоб ваша робота спиралася на чіткі правила гри: цифрові дозволи, прозорий контроль, зрозумілі норми просторового планування.
Бажаю сміливих ідей, точних рішень і невичерпного натхнення. Нехай кожен проєкт, підписаний вашим ім’ям, стає простором гордості для України. Зі святом!
Ваша робота — це набагато більше, ніж креслення й макети. Це безпечні школи, відновлені лікарні, зручні домівки, нові парки та вулиці. Ви закладаєте фундамент міцності для країни, яка виборює майбутнє просто зараз.
Як голова профільного комітету Верховної Ради, я зосереджуюся на тому, щоб ваша робота спиралася на чіткі правила гри: цифрові дозволи, прозорий контроль, зрозумілі норми просторового планування.
Бажаю сміливих ідей, точних рішень і невичерпного натхнення. Нехай кожен проєкт, підписаний вашим ім’ям, стає простором гордості для України. Зі святом!
Будівництво × AI.
Думали, каска і бетон — не його профіль?
Дарма думали.
Штучний інтелект уже на будмайданчику. Без пилу, але з точністю до міліметра. Він не кладе цеглу і не заливає бетон — зате проєктує, рахує, аналізує, прогнозує і навіть підказує, де економити.
І разом із цими новими інструментами приходить нове запитання:
а що буде з професіями?
Очевидно: частину завдань AI виконує краще, швидше й стабільніше. І це не питання «хто гірший» — це про зміну самої логіки ринку.
🧠 Де вже працює AI у будівництві?
🔹 Проєктування та BIM-моделювання.
Системи на кшталт Autodesk AI, Spacemaker або Hypar аналізують тисячі варіантів і створюють оптимальні проєкти у 2–3 рази швидше.
🔹 Управління процесом.
ШІ-системи передбачають затримки, камери з комп’ютерним зором стежать за технікою безпеки — все в режимі реального часу.
🔹 Контроль витрат.
Алгоритми виявляють зайві витрати, дублікати заявок, підозрілі цінові стрибки. І роблять це без емоцій.
🔹 Сталий розвиток.
AI ще на етапі креслень мінімізує вуглецевий слід і розраховує енергоефективність.
🧱 Хто під загрозою автоматизації?
AI вже частково бере на себе функції, які раніше виконували люди. Під тиском змін — насамперед ті, чия робота передбачає повторювані, стандартизовані завдання:
📐 Архітектори-початківці.
Алгоритми швидше й дешевше генерують базові концепції та плани забудови.
🧮 Кошторисники.
ШІ точно прораховує вартість будівництва, виявляє аномалії й знижує ризик помилок до мінімуму.
📋 Технічні інспектори.
Камери з комп’ютерним зором уже здатні контролювати хід робіт і дотримання техніки безпеки в реальному часі.
👨💻 Менеджери середньої ланки.
Багато рутинних функцій — контроль графіків, звітність, моніторинг — перекладаються на цифрові системи управління.
👷♀️ Робітники з монофункціональними завданнями.
3D-принтери, дрони та роботи поступово витісняють ручну працю на простих і повторюваних етапах будівництва.
🤖 А кого не замінить жоден алгоритм?
🔸 Інженерів-конструкторів, які ухвалюють нестандартні рішення.
🔸 Майстрів, що працюють із матеріалами на складних ділянках.
🔸 Керівників великих проєктів, які координують цілу систему підрядників.
🔸 Спеціалістів зі сталого будівництва, інтеграції інновацій, авторського нагляду.
🛠 AI у будівництві — це не «замість людини», а «разом із людиною», яка знає, як цим скористатися.
Для України, яка відбудовується з нуля, це не виклик — це перевага.
Бо ми можемо не доганяти світ, а будувати одразу в майбутньому.
📌 Хто опанує ці інструменти — той і зведе нову Україну.
Швидшу. Безпечнішу. Розумнішу.
Думали, каска і бетон — не його профіль?
Дарма думали.
Штучний інтелект уже на будмайданчику. Без пилу, але з точністю до міліметра. Він не кладе цеглу і не заливає бетон — зате проєктує, рахує, аналізує, прогнозує і навіть підказує, де економити.
І разом із цими новими інструментами приходить нове запитання:
а що буде з професіями?
Очевидно: частину завдань AI виконує краще, швидше й стабільніше. І це не питання «хто гірший» — це про зміну самої логіки ринку.
🧠 Де вже працює AI у будівництві?
🔹 Проєктування та BIM-моделювання.
Системи на кшталт Autodesk AI, Spacemaker або Hypar аналізують тисячі варіантів і створюють оптимальні проєкти у 2–3 рази швидше.
🔹 Управління процесом.
ШІ-системи передбачають затримки, камери з комп’ютерним зором стежать за технікою безпеки — все в режимі реального часу.
🔹 Контроль витрат.
Алгоритми виявляють зайві витрати, дублікати заявок, підозрілі цінові стрибки. І роблять це без емоцій.
🔹 Сталий розвиток.
AI ще на етапі креслень мінімізує вуглецевий слід і розраховує енергоефективність.
🧱 Хто під загрозою автоматизації?
AI вже частково бере на себе функції, які раніше виконували люди. Під тиском змін — насамперед ті, чия робота передбачає повторювані, стандартизовані завдання:
📐 Архітектори-початківці.
Алгоритми швидше й дешевше генерують базові концепції та плани забудови.
🧮 Кошторисники.
ШІ точно прораховує вартість будівництва, виявляє аномалії й знижує ризик помилок до мінімуму.
📋 Технічні інспектори.
Камери з комп’ютерним зором уже здатні контролювати хід робіт і дотримання техніки безпеки в реальному часі.
👨💻 Менеджери середньої ланки.
Багато рутинних функцій — контроль графіків, звітність, моніторинг — перекладаються на цифрові системи управління.
👷♀️ Робітники з монофункціональними завданнями.
3D-принтери, дрони та роботи поступово витісняють ручну працю на простих і повторюваних етапах будівництва.
🤖 А кого не замінить жоден алгоритм?
🔸 Інженерів-конструкторів, які ухвалюють нестандартні рішення.
🔸 Майстрів, що працюють із матеріалами на складних ділянках.
🔸 Керівників великих проєктів, які координують цілу систему підрядників.
🔸 Спеціалістів зі сталого будівництва, інтеграції інновацій, авторського нагляду.
🛠 AI у будівництві — це не «замість людини», а «разом із людиною», яка знає, як цим скористатися.
Для України, яка відбудовується з нуля, це не виклик — це перевага.
Бо ми можемо не доганяти світ, а будувати одразу в майбутньому.
📌 Хто опанує ці інструменти — той і зведе нову Україну.
Швидшу. Безпечнішу. Розумнішу.
🇯🇵 У японській культурі є приказка: «впасти сім разів, підвестися восьмий».
Україна зараз саме в такому моменті, піднімаємося після кожного удару.
І маємо поруч тих, хто не роздає порад зі сторони, а приходить із практичними рішеннями.
До Києва прибула японська бізнес-делегація, до якої долучився Надзвичайний і Повноважний Посол Масасі Накаґоме, — гості привезли не протокольні компліменти, а чіткий набір практичних кроків, потрібних, щоб запустити відбудову на повну.
У зустрічі взяли участь представники найвідоміших компаній японського будівельного й логістичного секторів:
🔹 Кеїчі Йошії, голова ради директорів Daiwa House Industry, одного з найбільших індустріальних забудовників світу;
🔹 Йоджі Окумура, президент Fujita Corporation, компанії-ветерана з майже столітнім досвідом комплексного будівництва;
🔹 Ясухіро Оканіші, виконавчий директор Nippon Express Holdings, глобального логістичного оператора, без якого не рухається жоден великий проєкт;
🔹 керівники Daiwa Lease та асоціацій модульного житла.
🏚 Масштаб виклику зрозумілий: за четвертою спільною оцінкою Світового банку, ЄС, ООН та Уряду України на відбудову знадобиться 524 млрд доларів.
Йдеться про базові речі: житло, транспорт, енергетику, лікарні, школи — усе, що повертає життя.
Чому японський досвід для нас важливий?
Після бомбардувань Другої світової війни та природних катаклізмів 2011-го Японія відновлювалася швидко, роблячи безпеку й ефективність стандартом, а не «додатком».
Масове індустріальне будівництво від Daiwa House та Fujita допомогло країні закрити житловий дефіцит у рекордні строки.
А логістичні рішення Nippon Express довели: навіть острівна держава може залишатися відкритою до світу, саме таких мереж потребує українська відбудова.
Я детально поінформувала японських партнерів про єВідновлення:
як працює програма, скільки вже зафіксовано руйнувань, які моделі компенсацій застосовуємо, як готуємося до масштабної відбудови, що робимо для інтеграції укриттів в громадські заклади та посилення безпеки.
Говорили відверто: про болючі питання, про бар’єри, про потребу в системності.
І головне — про те, як зробити так, щоб відбудова не затягувалася на десятиліття.
🤝 Вдячна японським партнерам за увагу до деталей, готовність до співпраці і за віру в те, що Україна підніметься. Восьмий раз і всі наступні.
Україна зараз саме в такому моменті, піднімаємося після кожного удару.
І маємо поруч тих, хто не роздає порад зі сторони, а приходить із практичними рішеннями.
До Києва прибула японська бізнес-делегація, до якої долучився Надзвичайний і Повноважний Посол Масасі Накаґоме, — гості привезли не протокольні компліменти, а чіткий набір практичних кроків, потрібних, щоб запустити відбудову на повну.
У зустрічі взяли участь представники найвідоміших компаній японського будівельного й логістичного секторів:
🔹 Кеїчі Йошії, голова ради директорів Daiwa House Industry, одного з найбільших індустріальних забудовників світу;
🔹 Йоджі Окумура, президент Fujita Corporation, компанії-ветерана з майже столітнім досвідом комплексного будівництва;
🔹 Ясухіро Оканіші, виконавчий директор Nippon Express Holdings, глобального логістичного оператора, без якого не рухається жоден великий проєкт;
🔹 керівники Daiwa Lease та асоціацій модульного житла.
🏚 Масштаб виклику зрозумілий: за четвертою спільною оцінкою Світового банку, ЄС, ООН та Уряду України на відбудову знадобиться 524 млрд доларів.
Йдеться про базові речі: житло, транспорт, енергетику, лікарні, школи — усе, що повертає життя.
Чому японський досвід для нас важливий?
Після бомбардувань Другої світової війни та природних катаклізмів 2011-го Японія відновлювалася швидко, роблячи безпеку й ефективність стандартом, а не «додатком».
Масове індустріальне будівництво від Daiwa House та Fujita допомогло країні закрити житловий дефіцит у рекордні строки.
А логістичні рішення Nippon Express довели: навіть острівна держава може залишатися відкритою до світу, саме таких мереж потребує українська відбудова.
Я детально поінформувала японських партнерів про єВідновлення:
як працює програма, скільки вже зафіксовано руйнувань, які моделі компенсацій застосовуємо, як готуємося до масштабної відбудови, що робимо для інтеграції укриттів в громадські заклади та посилення безпеки.
Говорили відверто: про болючі питання, про бар’єри, про потребу в системності.
І головне — про те, як зробити так, щоб відбудова не затягувалася на десятиліття.
🤝 Вдячна японським партнерам за увагу до деталей, готовність до співпраці і за віру в те, що Україна підніметься. Восьмий раз і всі наступні.