🏚 Житлова політика в Україні — як стара панелька: тримається не на конструкції, а на відсутності альтернативи.
Ми довго робили вигляд, що все “працює”.
Черги на житло? Ну якісь є.
Закон? Ще радянський.
Актуальні дані? Десь, колись, якось збирали.
Будуємо? Та, щось будуємо...
На Recovery Construction Forum Ukraine 2.0, організованому Конфедерацією будівельників України, ми говорили про те, що латати вже пізно — час перебудовувати.
📍Але ми не можемо будувати країну, не знаючи, скільки в ній людей без даху над головою.
📍Не можемо планувати програми, коли в одних реєстрах — одні цифри, у донорів — інші, а в громадах — треті.
📍Не можемо кликати людей додому, коли не розуміємо, куди саме їм повертатись.
Тому готуємо фундамент. І перша цеглина — законопроєкт "Про житлову політику", що скасує радянський Житловий кодекс і нарешті запустить реформу. Він пройшов уряд, має сприяння від партнерів, але досі чекає на належну підтримку профільного міністерства.
Один із ключових пунктів реформи — це створення державної житлової інформаційно-аналітичної системи.
Не ще один “реєстр для галочки”, а цифрову платформу, яка:
🔹 збирає всі програми — від єОселі до соціального житла;
🔹 фіксує реальний попит;
🔹 автоматично підбирає рішення для конкретної людини.
Система, яка дозволить не просто “реєструватись”, а реально отримати рішення — пільгову іпотеку, соціальну оренду чи компенсацію через єВідновлення. Прозоро, зрозуміло, по суті.
Але окрім законодавчих змін, є ще системні бар’єри, які блокують розвиток галузі щодня.
💸 Банки. Ліквідність є, а проєктного фінансування немає. Без нього не буде масштабного житлового будівництва.
⚙️ Містобудівні умови. Якщо оцінювати рівень корупції за 10-бальною шкалою, то під час отримання містобудів маємо усі 15. Це не просто ризики. Це бетонна плита, яка перекриває шлях інвесторам.
📅 Відтермінування Планів просторового розвитку, які мали запустити з 2025-го, але відклали до 2028-го.
Але я не втрачаю оптимізму. Бо є цифрові рішення, автоматичні дозволи, сильні громади і люди, які не хочуть більше жити у схемах і "домовленостях". Тому працюємо далі, спільно наближаючи важливі системні рішення.
Ми довго робили вигляд, що все “працює”.
Черги на житло? Ну якісь є.
Закон? Ще радянський.
Актуальні дані? Десь, колись, якось збирали.
Будуємо? Та, щось будуємо...
На Recovery Construction Forum Ukraine 2.0, організованому Конфедерацією будівельників України, ми говорили про те, що латати вже пізно — час перебудовувати.
📍Але ми не можемо будувати країну, не знаючи, скільки в ній людей без даху над головою.
📍Не можемо планувати програми, коли в одних реєстрах — одні цифри, у донорів — інші, а в громадах — треті.
📍Не можемо кликати людей додому, коли не розуміємо, куди саме їм повертатись.
Тому готуємо фундамент. І перша цеглина — законопроєкт "Про житлову політику", що скасує радянський Житловий кодекс і нарешті запустить реформу. Він пройшов уряд, має сприяння від партнерів, але досі чекає на належну підтримку профільного міністерства.
Один із ключових пунктів реформи — це створення державної житлової інформаційно-аналітичної системи.
Не ще один “реєстр для галочки”, а цифрову платформу, яка:
🔹 збирає всі програми — від єОселі до соціального житла;
🔹 фіксує реальний попит;
🔹 автоматично підбирає рішення для конкретної людини.
Система, яка дозволить не просто “реєструватись”, а реально отримати рішення — пільгову іпотеку, соціальну оренду чи компенсацію через єВідновлення. Прозоро, зрозуміло, по суті.
Але окрім законодавчих змін, є ще системні бар’єри, які блокують розвиток галузі щодня.
💸 Банки. Ліквідність є, а проєктного фінансування немає. Без нього не буде масштабного житлового будівництва.
⚙️ Містобудівні умови. Якщо оцінювати рівень корупції за 10-бальною шкалою, то під час отримання містобудів маємо усі 15. Це не просто ризики. Це бетонна плита, яка перекриває шлях інвесторам.
📅 Відтермінування Планів просторового розвитку, які мали запустити з 2025-го, але відклали до 2028-го.
Але я не втрачаю оптимізму. Бо є цифрові рішення, автоматичні дозволи, сильні громади і люди, які не хочуть більше жити у схемах і "домовленостях". Тому працюємо далі, спільно наближаючи важливі системні рішення.
Головні рішення парламенту від 17 квітня 2025 року:
✅ Законопроєкт №0302 — про ратифікацію Угоди про фінансування програми Interreg (Interreg VI-C) Interreg Europe 2021–2027.
Що дає Україні участь у програмі:
🔹 доступ до фінансування з боку ЄС для підтримки розвитку всіх регіонів України;
🔹 можливість реалізовувати спільні міжнародні проєкти у сферах «розумної», «зеленої», «соціальної» та «ближчої до громадян» Європи;
🔹 посилення міжрегіональної співпраці, обміну досвідом і впровадження європейських практик управління.
✅ Законопроєкт №0301 — про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Японії про безпеку інформації.
Документ створює правові засади для обміну та взаємної охорони секретної інформації, яка передається або створюється в межах співробітництва між Україною та Японією.
✅ Законопроєкт №12295-д — «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо компенсації витрат певних категорій осіб.
Передбачає:
🔹 повну компенсацію 50% вартості поліса ОСЦПВ для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни;
🔹 тимчасове (до 30.06.2025) скасування обов’язку мати договір страхування для цих категорій;
🔹 встановлення механізму відшкодування збитків через МТСБУ у випадку ДТП за участю таких осіб.
✅ Законопроєкт №9485 — «Про фізичну культуру і спорт» щодо адаптивного спорту.
Визнає адаптивний спорт окремим напрямом фізичної культури — не змагальним, а реабілітаційним і соціалізаційним.
Основні положення:
🔹 визначення поняття «адаптивний спорт» у законі;
🔹 розвитком напряму займатимуться центри фізичного здоров’я населення;
🔹 акцент на фізичну і психологічну реабілітацію людей з інвалідністю та обмеженнями.
✅ Законопроєкт №12385 — «Про охорону дитинства» щодо реалізації права дітей на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій чи збройних конфліктів.
Усуває юридичну колізію між законом і підзаконним актом щодо порядку надання статусу.
Основні зміни:
🔹 розширюється перелік органів, які можуть надавати статус постраждалої дитини;
🔹 статус зможуть отримати діти, які постраждали, але не є ВПО або не проживали в зоні бойових дій/окупації;
🔹 встановлюються чіткі підстави для надання статусу на рівні закону.
✅ Законопроєкт №0302 — про ратифікацію Угоди про фінансування програми Interreg (Interreg VI-C) Interreg Europe 2021–2027.
Що дає Україні участь у програмі:
🔹 доступ до фінансування з боку ЄС для підтримки розвитку всіх регіонів України;
🔹 можливість реалізовувати спільні міжнародні проєкти у сферах «розумної», «зеленої», «соціальної» та «ближчої до громадян» Європи;
🔹 посилення міжрегіональної співпраці, обміну досвідом і впровадження європейських практик управління.
✅ Законопроєкт №0301 — про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Японії про безпеку інформації.
Документ створює правові засади для обміну та взаємної охорони секретної інформації, яка передається або створюється в межах співробітництва між Україною та Японією.
✅ Законопроєкт №12295-д — «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо компенсації витрат певних категорій осіб.
Передбачає:
🔹 повну компенсацію 50% вартості поліса ОСЦПВ для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни;
🔹 тимчасове (до 30.06.2025) скасування обов’язку мати договір страхування для цих категорій;
🔹 встановлення механізму відшкодування збитків через МТСБУ у випадку ДТП за участю таких осіб.
✅ Законопроєкт №9485 — «Про фізичну культуру і спорт» щодо адаптивного спорту.
Визнає адаптивний спорт окремим напрямом фізичної культури — не змагальним, а реабілітаційним і соціалізаційним.
Основні положення:
🔹 визначення поняття «адаптивний спорт» у законі;
🔹 розвитком напряму займатимуться центри фізичного здоров’я населення;
🔹 акцент на фізичну і психологічну реабілітацію людей з інвалідністю та обмеженнями.
✅ Законопроєкт №12385 — «Про охорону дитинства» щодо реалізації права дітей на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій чи збройних конфліктів.
Усуває юридичну колізію між законом і підзаконним актом щодо порядку надання статусу.
Основні зміни:
🔹 розширюється перелік органів, які можуть надавати статус постраждалої дитини;
🔹 статус зможуть отримати діти, які постраждали, але не є ВПО або не проживали в зоні бойових дій/окупації;
🔹 встановлюються чіткі підстави для надання статусу на рівні закону.
Airbnb починався з надувного матраца. Shopify — з інтернет-магазину сноубордів. Apple — з гаража. А Grammarly — з київської квартири.
Сьогодні вони — глобальні компанії з мільярдною капіталізацією. Історії успіху, які починалися з ідеї, ноутбука і постійного "а давай ще раз перепишемо це краще".
🇺🇦 Якщо Україна хоче бути серед глобальних лідерів — вона має чути тих, хто створює технологічне майбутнє. Не просто слухати, а синхронізуватись.
Днями разом із партійними колегами — народними депутатами з економічного, цифрового, оборонного та фінансового комітетів зустрілися з представниками технологічного бізнесу: резидентами Diia.City та учасниками Спілки Diia.City United. Це ті, хто вже сьогодні формує нову економіку України — інноваційну, гнучку й орієнтовану на світ.
📱 Diia.City — це не просто спецрежим.
Це екосистема для стартапів, платформа для інвестицій і середовище, де народжуються продукти з потенціалом виходу на глобальні ринки. Але як будь-який масштабований продукт, вона потребує постійного оновлення.
📱 Diia.City United – це найбільша спілка продуктових технологічних компаній України, яка обʼєднує вже понад 120 бізнесів. Її учасники відкриті до діалогу та взаємодії з урядом задля розвитку техсектору та його глобального зростання.
💬 Один із головних меседжів, який ми почули:
держава не має бути бар’єром — вона має працювати як інтерфейс. Швидкий, передбачуваний, логічний.
У фокусі обговорення були:
👉запуск інвестиційних фондів, хедж-фондів і криптобірж;
👉податкові умови для стартапів і гіг-спеціалістів;
👉ліквідація дискримінації у виплатах роялті;
👉імпорт елементів британського права — як інструмент довіри для інвесторів;
👉 розширення напрямів діяльності Diia.City — від AI до Defence Tech та багато іншого.
📣 Бізнес не просить пільг.
Він просить середовище, у якому ідеї реалізуються, а не застрягають у ланцюгу дозволів і перевірок. Саме тому такі зустрічі — це не PR. Це code review для економічної політики.
Сьогодні вони — глобальні компанії з мільярдною капіталізацією. Історії успіху, які починалися з ідеї, ноутбука і постійного "а давай ще раз перепишемо це краще".
🇺🇦 Якщо Україна хоче бути серед глобальних лідерів — вона має чути тих, хто створює технологічне майбутнє. Не просто слухати, а синхронізуватись.
Днями разом із партійними колегами — народними депутатами з економічного, цифрового, оборонного та фінансового комітетів зустрілися з представниками технологічного бізнесу: резидентами Diia.City та учасниками Спілки Diia.City United. Це ті, хто вже сьогодні формує нову економіку України — інноваційну, гнучку й орієнтовану на світ.
📱 Diia.City — це не просто спецрежим.
Це екосистема для стартапів, платформа для інвестицій і середовище, де народжуються продукти з потенціалом виходу на глобальні ринки. Але як будь-який масштабований продукт, вона потребує постійного оновлення.
📱 Diia.City United – це найбільша спілка продуктових технологічних компаній України, яка обʼєднує вже понад 120 бізнесів. Її учасники відкриті до діалогу та взаємодії з урядом задля розвитку техсектору та його глобального зростання.
💬 Один із головних меседжів, який ми почули:
держава не має бути бар’єром — вона має працювати як інтерфейс. Швидкий, передбачуваний, логічний.
У фокусі обговорення були:
👉запуск інвестиційних фондів, хедж-фондів і криптобірж;
👉податкові умови для стартапів і гіг-спеціалістів;
👉ліквідація дискримінації у виплатах роялті;
👉імпорт елементів британського права — як інструмент довіри для інвесторів;
👉 розширення напрямів діяльності Diia.City — від AI до Defence Tech та багато іншого.
📣 Бізнес не просить пільг.
Він просить середовище, у якому ідеї реалізуються, а не застрягають у ланцюгу дозволів і перевірок. Саме тому такі зустрічі — це не PR. Це code review для економічної політики.
Уявіть собі громаду, де:
❌ частина генеральних планів датована ще 1970–1980-ми роками;
❌ деякі села взагалі ніколи не мали містобудівної документації;
❌ 36 днів тривали бої та окупація;
❌ 2597 об’єктів було зруйновано або пошкоджено;
❌ тисячі людей були змушені покинути свої домівки.
Це не гіпотетична ситуація. Це — Бородянка у 2022 році.
Нещодавно було представлено Програму комплексного відновлення Бородянської громади, розроблену Бородянською громадою спільно з UN-Habitat Ukraine / Офісом ООН-Хабітат в Україні.
📍 І це не просто звіт. Це — демонстрація того, як має виглядати відбудова у перспективі + 10 років:
— з повною інвентаризацією пошкоджень;
— з аналізом демографії, інфраструктури, довкілля, економіки;
— з рішеннями: що відновлювати, що — ні, і що потрібно будувати з нуля;
— з конкретними проєктами, пріоритетами й фінансовими оцінками.
🎯 ПКВ — це не бюрократія.
Це відповідь на ключове питання: що робити, щоб громада не просто вижила, а відновилася — системно, стійко і з прицілом на майбутнє.
Бо відбудова — це не про “дайте грошей”.
Це про “ми знаємо, що і навіщо робити”.
🔧 Саме тому ПКВ — це інструмент, який:
▪️ дозволяє громаді змагатися за міжнародні ресурси на рівних;
▪️ економить час і нерви місцевому самоврядуванню;
▪️ дає чітку стратегію: що залишити, що змінити, а що створити заново — з прицілом на 10+ років.
📣 І так має бути в кожній громаді — незалежно від того, постраждала вона від бойових дій чи ні.
Бо навіть умовно тилові громади до 24 лютого і зараз — це різні виклики, різні умови і різні вектори розвитку, на які має дати відповідь ПКВ.
❌ частина генеральних планів датована ще 1970–1980-ми роками;
❌ деякі села взагалі ніколи не мали містобудівної документації;
❌ 36 днів тривали бої та окупація;
❌ 2597 об’єктів було зруйновано або пошкоджено;
❌ тисячі людей були змушені покинути свої домівки.
Це не гіпотетична ситуація. Це — Бородянка у 2022 році.
Нещодавно було представлено Програму комплексного відновлення Бородянської громади, розроблену Бородянською громадою спільно з UN-Habitat Ukraine / Офісом ООН-Хабітат в Україні.
📍 І це не просто звіт. Це — демонстрація того, як має виглядати відбудова у перспективі + 10 років:
— з повною інвентаризацією пошкоджень;
— з аналізом демографії, інфраструктури, довкілля, економіки;
— з рішеннями: що відновлювати, що — ні, і що потрібно будувати з нуля;
— з конкретними проєктами, пріоритетами й фінансовими оцінками.
🎯 ПКВ — це не бюрократія.
Це відповідь на ключове питання: що робити, щоб громада не просто вижила, а відновилася — системно, стійко і з прицілом на майбутнє.
Бо відбудова — це не про “дайте грошей”.
Це про “ми знаємо, що і навіщо робити”.
🔧 Саме тому ПКВ — це інструмент, який:
▪️ дозволяє громаді змагатися за міжнародні ресурси на рівних;
▪️ економить час і нерви місцевому самоврядуванню;
▪️ дає чітку стратегію: що залишити, що змінити, а що створити заново — з прицілом на 10+ років.
📣 І так має бути в кожній громаді — незалежно від того, постраждала вона від бойових дій чи ні.
Бо навіть умовно тилові громади до 24 лютого і зараз — це різні виклики, різні умови і різні вектори розвитку, на які має дати відповідь ПКВ.
Наші — вдома.
Обмін відбувся.
Кожне повернення — це зміцнення віри. І нагадування: Україна бореться за своїх. Завжди.
Повернемо всіх.
Обмін відбувся.
Кожне повернення — це зміцнення віри. І нагадування: Україна бореться за своїх. Завжди.
Повернемо всіх.
Forwarded from Zelenskiy / Official
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Зло має свою годину, а Бог має свій день. Це один із сенсів, що закладено в історію Христа. Про те, що рано чи пізно, але неодмінно зло відступить і життя переможе.
Ми хочемо цього всі 1152 дні повномасштабної війни. Ми єдині в цьому. Щодня й особливо сьогодні, коли українці всіх християнських конфесій відзначають Великдень в одну дату. Разом. Ми разом боремось за Україну. І разом молимось за Україну.
Нехай година зла скінчиться. Прийде день життя. День миру. День України. День довжиною в століття. І ми зможемо знову зібратися разом. За одним столом. У мирний Великдень.
Хай усе це здійсниться.
Хай Бог поможе нам у цьому.
Хай буде мир. Хай буде Україна.
Христос воскрес!
Воістину воскрес!
Ми хочемо цього всі 1152 дні повномасштабної війни. Ми єдині в цьому. Щодня й особливо сьогодні, коли українці всіх християнських конфесій відзначають Великдень в одну дату. Разом. Ми разом боремось за Україну. І разом молимось за Україну.
Нехай година зла скінчиться. Прийде день життя. День миру. День України. День довжиною в століття. І ми зможемо знову зібратися разом. За одним столом. У мирний Великдень.
Хай усе це здійсниться.
Хай Бог поможе нам у цьому.
Хай буде мир. Хай буде Україна.
Христос воскрес!
Воістину воскрес!
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
❓ Чи є місце сексизму в українській політиці? На жаль, іноді — так. Ми просуваємось уперед, але певні стереотипи все ще дають про себе знати.
Мене часто питають: а ви особисто стикались із дискримінацією через те, що ви — жінка?
Відповідаю в цьому відео — на основі власного досвіду.
Саме через ці реалії ми запровадили гендерні квоти, розвиваємо програми навчання та менторства. Бо жінки мають інший досвід, інше бачення, і цей досвід повинен бути представленим там, де ухвалюються рішення.
Мене часто питають: а ви особисто стикались із дискримінацією через те, що ви — жінка?
Відповідаю в цьому відео — на основі власного досвіду.
Саме через ці реалії ми запровадили гендерні квоти, розвиваємо програми навчання та менторства. Бо жінки мають інший досвід, інше бачення, і цей досвід повинен бути представленим там, де ухвалюються рішення.