Що бачить інвестор, коли дивиться на Україну?
⚠️ Ризики, війна, бюрократія, корупція...
🏗 Але все частіше — бачить і потенціал. Бачить країну, яка змінюється системно, а не декларативно. Через закони, стандарти, цифрові сервіси. Це не схоже на веселу прогулянку з інвестиційним буклетом у руках — швидше на складну реконструкцію будівлі, в якій люди живуть просто зараз. Але саме це ми й робимо.
🌐 На інвестиційному форумі Foreign Investment Congress’25 говорили саме про це — як відновлення перетворити на модернізацію, а модернізацію — на точку входу для інвестора.
Сказала про головне:
👉 відновлення = євроінтеграція;
👉 інвестиції можливі лише там, де є прозорі, цифрові, уніфіковані правила;
👉 бізнес — як український, так і міжнародний — має працювати в системі, де ризики мінімізовані, а планування передбачуване;
👉 архітектура стратегічних документів, дозвільних процедур, технічного регулювання має бути єдиною — і європейською;
👉 місцевій владі потрібні кадри, які орієнтуються в міжнародних процедурах.
Ми не просимо інвесторів повірити в нас.
Ми створюємо країну, в яку логічно інвестувати.
І той, хто заходить сюди сьогодні, — стає співархітектором нового європейського простору.
🔁Можна хоч як мантру 100500 разів повторювати «інвестор, прийди».
Але краще — не гасла, а довіра, яка виникає там, де є чіткі правила.
І ці правила вже ухвалюються в парламенті. Але щоб вони справді працювали, потрібна синергія: уряд, громади, бізнес, міжнародні партнери.
⚠️ Ризики, війна, бюрократія, корупція...
🏗 Але все частіше — бачить і потенціал. Бачить країну, яка змінюється системно, а не декларативно. Через закони, стандарти, цифрові сервіси. Це не схоже на веселу прогулянку з інвестиційним буклетом у руках — швидше на складну реконструкцію будівлі, в якій люди живуть просто зараз. Але саме це ми й робимо.
🌐 На інвестиційному форумі Foreign Investment Congress’25 говорили саме про це — як відновлення перетворити на модернізацію, а модернізацію — на точку входу для інвестора.
Сказала про головне:
👉 відновлення = євроінтеграція;
👉 інвестиції можливі лише там, де є прозорі, цифрові, уніфіковані правила;
👉 бізнес — як український, так і міжнародний — має працювати в системі, де ризики мінімізовані, а планування передбачуване;
👉 архітектура стратегічних документів, дозвільних процедур, технічного регулювання має бути єдиною — і європейською;
👉 місцевій владі потрібні кадри, які орієнтуються в міжнародних процедурах.
Ми не просимо інвесторів повірити в нас.
Ми створюємо країну, в яку логічно інвестувати.
І той, хто заходить сюди сьогодні, — стає співархітектором нового європейського простору.
🔁Можна хоч як мантру 100500 разів повторювати «інвестор, прийди».
Але краще — не гасла, а довіра, яка виникає там, де є чіткі правила.
І ці правила вже ухвалюються в парламенті. Але щоб вони справді працювали, потрібна синергія: уряд, громади, бізнес, міжнародні партнери.
👍11❤3
Колись ЖБК були дієвим інструментом. Не ідеальним, але зрозумілим. Люди об’єднувались, щоб разом збудувати житло для себе.
⏳ Але з часом цей інструмент ніби законсервували. Держава не адаптувала його до нових умов, а умови змінились докорінно: війна, мільйони ВПО, тисячі заморожених недобудов, хронічний дефіцит доступного житла.
📉 Люди змушені роками орендувати, жити в тісноті або чекати на обіцяне. Все більше з них готові не чекати, а будувати самі. Втім, не знають з чого почати і кому довіряти.
🛠 Саме тому під час круглого столу у форматі ZOOM «Своє житло — своїми руками», організованого Громадянською мережею ОПОРА, ми говорили про ЖБК як інструмент, який можна повернути в дію. Як реальне рішення для ВПО, молодих родин, людей із незавершеним житлом. Та для цього потрібні чіткі правила, прозора система і державна участь.
Зокрема потрібно:
➡️ чіткі та зрозумілі правила;
➡️ прозора цифрова система, в якій фіксується кожен крок;
➡️ і державна участь — як гарантія стабільності й довіри.
Це не повернення в минуле. Це можливість нарешті створити модель, яка працює на людей. І дає їм головне — шанс на власне житло.
⏳ Але з часом цей інструмент ніби законсервували. Держава не адаптувала його до нових умов, а умови змінились докорінно: війна, мільйони ВПО, тисячі заморожених недобудов, хронічний дефіцит доступного житла.
📉 Люди змушені роками орендувати, жити в тісноті або чекати на обіцяне. Все більше з них готові не чекати, а будувати самі. Втім, не знають з чого почати і кому довіряти.
🛠 Саме тому під час круглого столу у форматі ZOOM «Своє житло — своїми руками», організованого Громадянською мережею ОПОРА, ми говорили про ЖБК як інструмент, який можна повернути в дію. Як реальне рішення для ВПО, молодих родин, людей із незавершеним житлом. Та для цього потрібні чіткі правила, прозора система і державна участь.
Зокрема потрібно:
➡️ чіткі та зрозумілі правила;
➡️ прозора цифрова система, в якій фіксується кожен крок;
➡️ і державна участь — як гарантія стабільності й довіри.
Це не повернення в минуле. Це можливість нарешті створити модель, яка працює на людей. І дає їм головне — шанс на власне житло.
🙏9❤2👍2
Коли країна у стані відновлення — кожен документ, кожна цифра і кожен підпис важать як балка в несучій конструкції. Один прорахунок — і тріщина. А далі — або катастрофа, або все зводити з нуля.
📍 На FLOMBU EVENT — міжнародній конференції, що об’єднала ключових гравців ринку нерухомості задля розвитку економіки України, ми говорили не лише про цифри (хоча за оцінкою Світового банку: $176 млрд прямих збитків, $524 млрд — загальна потреба у відновленні на 10 років).
🤝 Але головне — людський вимір. Бо формула майбутнього виглядає просто, як рівняння: люди + закони + цифра = результат.
Тому розповіла під час свого виступу, як цифровізація та реформи в межах Ukraine Facility вже змінюють доступ українців до житла:
🔹 €50 млрд допомоги від ЄС структуровано так, щоб працювати на всі етапи відновлення — від прямої бюджетної підтримки до інвестицій і технічної допомоги.
🔹 Компенсація за пошкоджене й зруйноване житло: понад 90 тис. погоджених заяв, 8,9 млрд грн виплачено, 17,4 тис. сертифікатів видано.
🔹 Закон «Про засади житлової політики» — це нова філософія державної житлової політики.
🔹 Житлові кооперативи, оренда, пільгова іпотека, револьверний фонд — елементи моделі, яка має забезпечити доступне, якісне й справедливе житло для всіх категорій громадян.
🔹 ЄДЕССБ, DREAM, РПЗМ — цифрові інструменти, які знищують корупцію
Відновлення — це про системну роботу, де кожен крок має наслідки для життя конкретної людини. Тому головне — не масштаби, а якість рішень. І здатність виконувати їх до кінця.
📍 На FLOMBU EVENT — міжнародній конференції, що об’єднала ключових гравців ринку нерухомості задля розвитку економіки України, ми говорили не лише про цифри (хоча за оцінкою Світового банку: $176 млрд прямих збитків, $524 млрд — загальна потреба у відновленні на 10 років).
🤝 Але головне — людський вимір. Бо формула майбутнього виглядає просто, як рівняння: люди + закони + цифра = результат.
Тому розповіла під час свого виступу, як цифровізація та реформи в межах Ukraine Facility вже змінюють доступ українців до житла:
🔹 €50 млрд допомоги від ЄС структуровано так, щоб працювати на всі етапи відновлення — від прямої бюджетної підтримки до інвестицій і технічної допомоги.
🔹 Компенсація за пошкоджене й зруйноване житло: понад 90 тис. погоджених заяв, 8,9 млрд грн виплачено, 17,4 тис. сертифікатів видано.
🔹 Закон «Про засади житлової політики» — це нова філософія державної житлової політики.
🔹 Житлові кооперативи, оренда, пільгова іпотека, револьверний фонд — елементи моделі, яка має забезпечити доступне, якісне й справедливе житло для всіх категорій громадян.
🔹 ЄДЕССБ, DREAM, РПЗМ — цифрові інструменти, які знищують корупцію
Відновлення — це про системну роботу, де кожен крок має наслідки для життя конкретної людини. Тому головне — не масштаби, а якість рішень. І здатність виконувати їх до кінця.
👍12❤5🙏2
🇺🇦 Виробляти продукцію за європейськими стандартами під час війни — це як ремонтувати дорогу, коли по ній їздять танки. Ніби здається дивним, але український бізнес уже звик робити неможливе можливим.
Сьогодні була на виробництві Рууккі Україна - це виробник сучасних будівельних матеріалів зі сталі, представник фінського бренду Ruukki. Вони першими в країні зареєстрували декларації відповідності для 48 своїх видів продукції у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва. Якщо по-простому: їхня продукція вже відповідає 305-му регламенту ЄС — ключовому стандарту якості та безпеки в будівельній сфері.
Це саме той регламент, який ми впровадили в українське законодавство через Закон України "Про надання будівельної продукції на ринку". Пам’ятаю, наскільки непростими і багаторічними були обговорення, скільки разів доводилося переконувати, пояснювати, відстоювати. Але сьогодні результат очевидний — стандарти високої якості працюють на те, щоб Україна не декларативно, а буквально відбудовувалась за принципом "краще, ніж було".
До слова, Ruukki виготовляє металочерепицю, яка відповідає не лише технічним вимогам ЄС, а й сучасним уявленням про безпечне й екологічне будівництво. Це надійна альтернатива старому шиферу з небезпечним азбестом — матеріалом, використання якого ми ще раніше заборонили на законодавчому рівні.
Поспілкувалися з командою Ruukki і про подальший розвиток галузі. Одна з ідей — інтеграція ЄДЕССБ з публічними закупівельними майданчиками, зокрема Prozorro, щоб в аукціонах могли брати участь ті учасники ринку, стандарти яких відповідають європейським вимогам.
Це справді велика історія. Не гасла, не красиві слова, а конкретна продукція, яку без зайвих питань приймуть на ринку будь-якої країни ЄС. Бо це і є Європа — у відповідальності та підході до якості.
Дякую команді Ruukki за приклад того, як можна працювати швидко, якісно й з орієнтиром на майбутнє. Саме такі історії переконують Європу, що Україна готова бути її частиною — не колись, а вже зараз.
Рухаємось далі! 🇺🇦🇪🇺
Сьогодні була на виробництві Рууккі Україна - це виробник сучасних будівельних матеріалів зі сталі, представник фінського бренду Ruukki. Вони першими в країні зареєстрували декларації відповідності для 48 своїх видів продукції у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва. Якщо по-простому: їхня продукція вже відповідає 305-му регламенту ЄС — ключовому стандарту якості та безпеки в будівельній сфері.
Це саме той регламент, який ми впровадили в українське законодавство через Закон України "Про надання будівельної продукції на ринку". Пам’ятаю, наскільки непростими і багаторічними були обговорення, скільки разів доводилося переконувати, пояснювати, відстоювати. Але сьогодні результат очевидний — стандарти високої якості працюють на те, щоб Україна не декларативно, а буквально відбудовувалась за принципом "краще, ніж було".
До слова, Ruukki виготовляє металочерепицю, яка відповідає не лише технічним вимогам ЄС, а й сучасним уявленням про безпечне й екологічне будівництво. Це надійна альтернатива старому шиферу з небезпечним азбестом — матеріалом, використання якого ми ще раніше заборонили на законодавчому рівні.
Поспілкувалися з командою Ruukki і про подальший розвиток галузі. Одна з ідей — інтеграція ЄДЕССБ з публічними закупівельними майданчиками, зокрема Prozorro, щоб в аукціонах могли брати участь ті учасники ринку, стандарти яких відповідають європейським вимогам.
Це справді велика історія. Не гасла, не красиві слова, а конкретна продукція, яку без зайвих питань приймуть на ринку будь-якої країни ЄС. Бо це і є Європа — у відповідальності та підході до якості.
Дякую команді Ruukki за приклад того, як можна працювати швидко, якісно й з орієнтиром на майбутнє. Саме такі історії переконують Європу, що Україна готова бути її частиною — не колись, а вже зараз.
Рухаємось далі! 🇺🇦🇪🇺
👍12❤4👏1
🇺🇦 На карті Європи Україна у центрі. Але справа не в географії. Бути частиною європейської спільноти це не про розташування. Це про дії, принципи й сталість у найскладніших умовах.
📍 Саме про це говорили на третьому засіданні Керівного комітету з впровадження Плану дій Ради Європи для України "Стійкість, відновлення та реконструкція» 2023–2026".
Ми не зупиняємо розвиток, не відкладаємо реформи на потім. Працюємо з тими, хто поруч і над тим, що справді має значення.
🙏 Дякую команді Ради Європи — Клаудіа Лучіані, Даніелу Попеску, Ольга Шевчук і всім експертам, які з 2023 року йдуть із нами пліч-о-пліч. Це партнерство, що тримає реформи навіть тоді, коли хитається світ навколо.
💬 Символічно, що саме сьогодні єврокомісар з питань розширення Марта Кос підтвердила: Україна виконала своє "домашнє завдання", а за такої динаміки скринінг усіх кластерів може бути завершений до осені.
📌 Що вже зроблено в напрямі роботи Комітету держвлади, який я очолюю:
— Ухвалено Закон про публічні консультації;
— Активно запроваджуються дієві інструменти місцевого народовладдя;
— Розпочато реалізацію нової моделі служби в органах місцевого самоврядування.
Усі ці зміни спираються на три чіткі орієнтири:
1️⃣ Європейська хартія місцевого самоврядування — як база для змін у Конституції, виборчому та бюджетному законодавстві.
2️⃣ Професійна, спроможна служба в ОМС — стабільна команда, яка працює на довгу дистанцію.
3️⃣ Участь громадян — через публічні консультації, локальні інструменти демократії, реальний вплив людей на рішення.
🤝 Так ми створюємо державу, яка не лише тримається, а й розвивається. І росте разом із тими, хто їй довіряє.
📍 Саме про це говорили на третьому засіданні Керівного комітету з впровадження Плану дій Ради Європи для України "Стійкість, відновлення та реконструкція» 2023–2026".
Ми не зупиняємо розвиток, не відкладаємо реформи на потім. Працюємо з тими, хто поруч і над тим, що справді має значення.
🙏 Дякую команді Ради Європи — Клаудіа Лучіані, Даніелу Попеску, Ольга Шевчук і всім експертам, які з 2023 року йдуть із нами пліч-о-пліч. Це партнерство, що тримає реформи навіть тоді, коли хитається світ навколо.
💬 Символічно, що саме сьогодні єврокомісар з питань розширення Марта Кос підтвердила: Україна виконала своє "домашнє завдання", а за такої динаміки скринінг усіх кластерів може бути завершений до осені.
📌 Що вже зроблено в напрямі роботи Комітету держвлади, який я очолюю:
— Ухвалено Закон про публічні консультації;
— Активно запроваджуються дієві інструменти місцевого народовладдя;
— Розпочато реалізацію нової моделі служби в органах місцевого самоврядування.
Усі ці зміни спираються на три чіткі орієнтири:
1️⃣ Європейська хартія місцевого самоврядування — як база для змін у Конституції, виборчому та бюджетному законодавстві.
2️⃣ Професійна, спроможна служба в ОМС — стабільна команда, яка працює на довгу дистанцію.
3️⃣ Участь громадян — через публічні консультації, локальні інструменти демократії, реальний вплив людей на рішення.
🤝 Так ми створюємо державу, яка не лише тримається, а й розвивається. І росте разом із тими, хто їй довіряє.
👍14❤5🤔2👎1
Step by step — від руїн до нової країни.
Зустрілась з активом ЗеМолодіжки. Говорили — про війну, відновлення, про право не чекати “свого часу”, а діяти вже.
У кожному їхньому запитанні — конструктив. І якщо хтось і тримає руку на пульсі майбутнього — то це саме вони. Не пасивні спостерігачі, а ті, хто вже пише правила гри.
💬 Обговорили, чим є відбудова насправді. Адже це не лише про кошториси й цемент. Це про рішення. Про нову якість житла, нову інфраструктуру, нову етику управління. Про те, щоб після перемоги ми не просто відновили зруйноване, а побудували краще.
📲 Розповіла про DREAM, єВідновлення — цифрові інструменти, які вже сьогодні відкривають молоді доступ до реального впливу. Хочеш змін — бери планшет і йди в комісію єВідновлення. Хочеш нове планування — долучайся до обговорення комплексного плану громади. Хочеш бачити, як і на що витрачаються кошти на відбудову — працюй з відкритими даними у DREAM.
🟢 Ми вже створили законодавчу рамку, яка дозволяє долучатись до рішень з 14 років. Але цього замало. Потрібна зміна культури управління. Щоб молодь не «долучалась», а мала голос. Щоб її не запрошували для фото, а слухали та враховували їх ідеї та зауваження у рішеннях.
Зустрілась з активом ЗеМолодіжки. Говорили — про війну, відновлення, про право не чекати “свого часу”, а діяти вже.
У кожному їхньому запитанні — конструктив. І якщо хтось і тримає руку на пульсі майбутнього — то це саме вони. Не пасивні спостерігачі, а ті, хто вже пише правила гри.
💬 Обговорили, чим є відбудова насправді. Адже це не лише про кошториси й цемент. Це про рішення. Про нову якість житла, нову інфраструктуру, нову етику управління. Про те, щоб після перемоги ми не просто відновили зруйноване, а побудували краще.
📲 Розповіла про DREAM, єВідновлення — цифрові інструменти, які вже сьогодні відкривають молоді доступ до реального впливу. Хочеш змін — бери планшет і йди в комісію єВідновлення. Хочеш нове планування — долучайся до обговорення комплексного плану громади. Хочеш бачити, як і на що витрачаються кошти на відбудову — працюй з відкритими даними у DREAM.
🟢 Ми вже створили законодавчу рамку, яка дозволяє долучатись до рішень з 14 років. Але цього замало. Потрібна зміна культури управління. Щоб молодь не «долучалась», а мала голос. Щоб її не запрошували для фото, а слухали та враховували їх ідеї та зауваження у рішеннях.
👍10🙏4❤1
Ефективне управління навпомацки.
Іноді здається, що в багатьох громадах політика управління сьогодні схожа на спробу зібрати LEGO в темряві. Деталей багато, частина елементів відсутня, інструкції — застарілі. А результат усе одно очікують швидкий, якісний і стабільний.
🧩 Саме про це говорили на конференції«Деокуповані та прифронтові громади на шляху до відновлення: інституційні рішення», організованій ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення», Міжнародним фондом «Відродження» за співорганізаторства нашого Комітету держвлади.
📉 І ключова проблема — не лише зруйнована інфраструктура. Найгостріше звучало питання організації управлінських процесів у громадах.
Бо без реальної інформації — жодна рада, жоден виконком, жоден староста не зможе ухвалити виважене рішення. Ні громади, ні держава часто не мають повного уявлення, що насправді відбувається в цих регіонах.
У нас досі немає системи муніципальної статистики в реальному часі.
❓ А тепер чесно: хтось знає, скільки людей реально живе у Ізюмі?
Скільки дітей мешкає у Ягідному?
Скільки лікарів працює, наприклад, у Високопіллі на Херсонщині?
Ніхто не скаже точно. Статистика — з 2015 року. Відновлення — у 2025-му. Управлінські рішення ухвалюються в інформаційній темряві. А це значить — наосліп.
📞 Благодійники телефонують: «У нас є кошти на будівництво амбулаторій».
І далі — класичний квест:
МОЗ — «це до місцевої влади»,
місцева влада — «нам без МОЗ не можна»,
Мінвідновлення — «це не наш мандат».
І так — по колу. У кожному регіоні. В кожному проєкті. Ми часто називаємо це «дефіцитом ресурсів». Але насправді — це дефіцит управлінської спроможності.
⚠️ Без чіткої координації між міністерствами, ВА, громадами, донорами усе тримається на людях. Часто — дуже сильних. Але цього замало.
Так, у нас є DREAM. Є єВідновлення. Є законопроєкти.
Але системна політика відрізняється тим, що вона працює завжди і всюди, а не лише там, де зібралась правильна команда. Інструменти без людей і процесів — мертвий багаж.
Якщо говорити прямо, маємо сформулювати два ключові завдання:
👉 надати громадам сучасні інструменти управління та навчити з ними працювати;
👉 забезпечити, щоб рішення — від сільради до Кабміну і ВРУ — ухвалювались на підставі точних даних, а не припущень.
Відновлення — важливе. Але організація ефективного управління в громадах — це фундамент. Якщо він слабкий, тріщини будуть всюди: у лікарні, у школі, в очікуваннях людей.
🛠 У 2022-му ми всі зрозуміли: маємо шанс побудувати Україну з нуля — ефективну, прозору, орієнтовану на людину.
Але шанс — це ще не система.
А без системи ми що робимо?
Правильно: шукаємо чорну кішку в темній кімнаті.
І переконуємо себе, що вона там є. Бо так спокійніше.
💡 Настав час увімкнути світло
Іноді здається, що в багатьох громадах політика управління сьогодні схожа на спробу зібрати LEGO в темряві. Деталей багато, частина елементів відсутня, інструкції — застарілі. А результат усе одно очікують швидкий, якісний і стабільний.
🧩 Саме про це говорили на конференції«Деокуповані та прифронтові громади на шляху до відновлення: інституційні рішення», організованій ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення», Міжнародним фондом «Відродження» за співорганізаторства нашого Комітету держвлади.
📉 І ключова проблема — не лише зруйнована інфраструктура. Найгостріше звучало питання організації управлінських процесів у громадах.
Бо без реальної інформації — жодна рада, жоден виконком, жоден староста не зможе ухвалити виважене рішення. Ні громади, ні держава часто не мають повного уявлення, що насправді відбувається в цих регіонах.
У нас досі немає системи муніципальної статистики в реальному часі.
❓ А тепер чесно: хтось знає, скільки людей реально живе у Ізюмі?
Скільки дітей мешкає у Ягідному?
Скільки лікарів працює, наприклад, у Високопіллі на Херсонщині?
Ніхто не скаже точно. Статистика — з 2015 року. Відновлення — у 2025-му. Управлінські рішення ухвалюються в інформаційній темряві. А це значить — наосліп.
📞 Благодійники телефонують: «У нас є кошти на будівництво амбулаторій».
І далі — класичний квест:
МОЗ — «це до місцевої влади»,
місцева влада — «нам без МОЗ не можна»,
Мінвідновлення — «це не наш мандат».
І так — по колу. У кожному регіоні. В кожному проєкті. Ми часто називаємо це «дефіцитом ресурсів». Але насправді — це дефіцит управлінської спроможності.
⚠️ Без чіткої координації між міністерствами, ВА, громадами, донорами усе тримається на людях. Часто — дуже сильних. Але цього замало.
Так, у нас є DREAM. Є єВідновлення. Є законопроєкти.
Але системна політика відрізняється тим, що вона працює завжди і всюди, а не лише там, де зібралась правильна команда. Інструменти без людей і процесів — мертвий багаж.
Якщо говорити прямо, маємо сформулювати два ключові завдання:
👉 надати громадам сучасні інструменти управління та навчити з ними працювати;
👉 забезпечити, щоб рішення — від сільради до Кабміну і ВРУ — ухвалювались на підставі точних даних, а не припущень.
Відновлення — важливе. Але організація ефективного управління в громадах — це фундамент. Якщо він слабкий, тріщини будуть всюди: у лікарні, у школі, в очікуваннях людей.
🛠 У 2022-му ми всі зрозуміли: маємо шанс побудувати Україну з нуля — ефективну, прозору, орієнтовану на людину.
Але шанс — це ще не система.
А без системи ми що робимо?
Правильно: шукаємо чорну кішку в темній кімнаті.
І переконуємо себе, що вона там є. Бо так спокійніше.
💡 Настав час увімкнути світло
👍15❤4😢1
Прозорість ОМС це значно більше ніж міський голова, який записує відосики в TikTok, але приховує ключову інформацію про рішення, гроші чи майно громади.
❓ Хто отримав земельну ділянку в центрі міста?
❓ Яка компанія ремонтує школу і за які гроші?
❓ Скільки гуманітарної допомоги зайшло в громаду і хто її отримав?
Ці запитання мешканці ставлять владі рідше, ніж варто було б. І ще рідше отримують чіткі відповіді. Саме ця тиша визначає, чи виникає довіра між громадою і владою. Прозорість — прямий обов’язок влади перед людьми, а не декоративний елемент.
📉 Нещодавно було опубліковано рейтинг прозорості 100 міст України за 2024 рік, який підготувала Transparency International Ukraine. Результати, на жаль, невтішні:
➡️ середній рівень прозорості — лише 41,6%;
➡️ 72 міста досі залишаються «непрозорими»;
➡️ лише 5 міст здобули статус «прозорих»: Чернівці, Вінниця, Луцьк, Мукачево, Львів.
Київ — традиційно займає посередню позицію: лише 26-те місце (51,5 бала зі 100 можливих). Для міста, яке претендує бути європейською вітриною країни та інтегрується до ЄС, такий статус викликає питання.
У 2024 році влада міста не змогла виконати навіть половини індикаторів прозорості у ключових сферах:
🔹 реагування на виклики війни;
🔹 управління комунальним майном і землею;
🔹 кадрова політика;
🔹 надання базових послуг мешканцям.
На жаль, подібна історія характерна і для інших міст України, де ситуація іноді навіть гірша. У звіті особливо наголошується на важливості виконання саме законодавчих вимог. Отже, ключове питання не у можливостях, а у відповідальності й бажанні влади діяти відкрито. Бо на законодавчому рівні тільки за останні кілька років прийнято ряд серйозних законодавчих змін, які позитивно впливають на рейтинг відкритості ОМС.
🇪🇺 Не менш важливий євроінтеграційний компонент:
31 індикатор цього рейтингу відповідає критеріям Плану реформ UA Facility і Пакету розширення ЄС. Саме за такими критеріями європейські партнери оцінюють готовність України до вступу в ЄС. Тому питання прозорості сьогодні виходить далеко за межі місцевих реалій.
🛡 Ті міста, які системно працювали над відкритістю ще до 2022-го, зараз значно ефективніше справляються з викликами війни. Прозорість є частиною інституційної стійкості, без якої неможливі ані повноцінне відновлення, ані сталий економічний розвиток, ані європейська інтеграція.
📈 Рейтинг — водночас і показник, і лакмусовий папірець. Він чітко показує, наскільки органи місцевого самоврядування готові не лише декларувати відкритість, а й дійсно її практикувати.
❓ Хто отримав земельну ділянку в центрі міста?
❓ Яка компанія ремонтує школу і за які гроші?
❓ Скільки гуманітарної допомоги зайшло в громаду і хто її отримав?
Ці запитання мешканці ставлять владі рідше, ніж варто було б. І ще рідше отримують чіткі відповіді. Саме ця тиша визначає, чи виникає довіра між громадою і владою. Прозорість — прямий обов’язок влади перед людьми, а не декоративний елемент.
📉 Нещодавно було опубліковано рейтинг прозорості 100 міст України за 2024 рік, який підготувала Transparency International Ukraine. Результати, на жаль, невтішні:
➡️ середній рівень прозорості — лише 41,6%;
➡️ 72 міста досі залишаються «непрозорими»;
➡️ лише 5 міст здобули статус «прозорих»: Чернівці, Вінниця, Луцьк, Мукачево, Львів.
Київ — традиційно займає посередню позицію: лише 26-те місце (51,5 бала зі 100 можливих). Для міста, яке претендує бути європейською вітриною країни та інтегрується до ЄС, такий статус викликає питання.
У 2024 році влада міста не змогла виконати навіть половини індикаторів прозорості у ключових сферах:
🔹 реагування на виклики війни;
🔹 управління комунальним майном і землею;
🔹 кадрова політика;
🔹 надання базових послуг мешканцям.
На жаль, подібна історія характерна і для інших міст України, де ситуація іноді навіть гірша. У звіті особливо наголошується на важливості виконання саме законодавчих вимог. Отже, ключове питання не у можливостях, а у відповідальності й бажанні влади діяти відкрито. Бо на законодавчому рівні тільки за останні кілька років прийнято ряд серйозних законодавчих змін, які позитивно впливають на рейтинг відкритості ОМС.
🇪🇺 Не менш важливий євроінтеграційний компонент:
31 індикатор цього рейтингу відповідає критеріям Плану реформ UA Facility і Пакету розширення ЄС. Саме за такими критеріями європейські партнери оцінюють готовність України до вступу в ЄС. Тому питання прозорості сьогодні виходить далеко за межі місцевих реалій.
🛡 Ті міста, які системно працювали над відкритістю ще до 2022-го, зараз значно ефективніше справляються з викликами війни. Прозорість є частиною інституційної стійкості, без якої неможливі ані повноцінне відновлення, ані сталий економічний розвиток, ані європейська інтеграція.
📈 Рейтинг — водночас і показник, і лакмусовий папірець. Він чітко показує, наскільки органи місцевого самоврядування готові не лише декларувати відкритість, а й дійсно її практикувати.
👍12❤3🔥1🤯1