Step by step — від руїн до нової країни.
Зустрілась з активом ЗеМолодіжки. Говорили — про війну, відновлення, про право не чекати “свого часу”, а діяти вже.
У кожному їхньому запитанні — конструктив. І якщо хтось і тримає руку на пульсі майбутнього — то це саме вони. Не пасивні спостерігачі, а ті, хто вже пише правила гри.
💬 Обговорили, чим є відбудова насправді. Адже це не лише про кошториси й цемент. Це про рішення. Про нову якість житла, нову інфраструктуру, нову етику управління. Про те, щоб після перемоги ми не просто відновили зруйноване, а побудували краще.
📲 Розповіла про DREAM, єВідновлення — цифрові інструменти, які вже сьогодні відкривають молоді доступ до реального впливу. Хочеш змін — бери планшет і йди в комісію єВідновлення. Хочеш нове планування — долучайся до обговорення комплексного плану громади. Хочеш бачити, як і на що витрачаються кошти на відбудову — працюй з відкритими даними у DREAM.
🟢 Ми вже створили законодавчу рамку, яка дозволяє долучатись до рішень з 14 років. Але цього замало. Потрібна зміна культури управління. Щоб молодь не «долучалась», а мала голос. Щоб її не запрошували для фото, а слухали та враховували їх ідеї та зауваження у рішеннях.
Зустрілась з активом ЗеМолодіжки. Говорили — про війну, відновлення, про право не чекати “свого часу”, а діяти вже.
У кожному їхньому запитанні — конструктив. І якщо хтось і тримає руку на пульсі майбутнього — то це саме вони. Не пасивні спостерігачі, а ті, хто вже пише правила гри.
💬 Обговорили, чим є відбудова насправді. Адже це не лише про кошториси й цемент. Це про рішення. Про нову якість житла, нову інфраструктуру, нову етику управління. Про те, щоб після перемоги ми не просто відновили зруйноване, а побудували краще.
📲 Розповіла про DREAM, єВідновлення — цифрові інструменти, які вже сьогодні відкривають молоді доступ до реального впливу. Хочеш змін — бери планшет і йди в комісію єВідновлення. Хочеш нове планування — долучайся до обговорення комплексного плану громади. Хочеш бачити, як і на що витрачаються кошти на відбудову — працюй з відкритими даними у DREAM.
🟢 Ми вже створили законодавчу рамку, яка дозволяє долучатись до рішень з 14 років. Але цього замало. Потрібна зміна культури управління. Щоб молодь не «долучалась», а мала голос. Щоб її не запрошували для фото, а слухали та враховували їх ідеї та зауваження у рішеннях.
Ефективне управління навпомацки.
Іноді здається, що в багатьох громадах політика управління сьогодні схожа на спробу зібрати LEGO в темряві. Деталей багато, частина елементів відсутня, інструкції — застарілі. А результат усе одно очікують швидкий, якісний і стабільний.
🧩 Саме про це говорили на конференції«Деокуповані та прифронтові громади на шляху до відновлення: інституційні рішення», організованій ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення», Міжнародним фондом «Відродження» за співорганізаторства нашого Комітету держвлади.
📉 І ключова проблема — не лише зруйнована інфраструктура. Найгостріше звучало питання організації управлінських процесів у громадах.
Бо без реальної інформації — жодна рада, жоден виконком, жоден староста не зможе ухвалити виважене рішення. Ні громади, ні держава часто не мають повного уявлення, що насправді відбувається в цих регіонах.
У нас досі немає системи муніципальної статистики в реальному часі.
❓ А тепер чесно: хтось знає, скільки людей реально живе у Ізюмі?
Скільки дітей мешкає у Ягідному?
Скільки лікарів працює, наприклад, у Високопіллі на Херсонщині?
Ніхто не скаже точно. Статистика — з 2015 року. Відновлення — у 2025-му. Управлінські рішення ухвалюються в інформаційній темряві. А це значить — наосліп.
📞 Благодійники телефонують: «У нас є кошти на будівництво амбулаторій».
І далі — класичний квест:
МОЗ — «це до місцевої влади»,
місцева влада — «нам без МОЗ не можна»,
Мінвідновлення — «це не наш мандат».
І так — по колу. У кожному регіоні. В кожному проєкті. Ми часто називаємо це «дефіцитом ресурсів». Але насправді — це дефіцит управлінської спроможності.
⚠️ Без чіткої координації між міністерствами, ВА, громадами, донорами усе тримається на людях. Часто — дуже сильних. Але цього замало.
Так, у нас є DREAM. Є єВідновлення. Є законопроєкти.
Але системна політика відрізняється тим, що вона працює завжди і всюди, а не лише там, де зібралась правильна команда. Інструменти без людей і процесів — мертвий багаж.
Якщо говорити прямо, маємо сформулювати два ключові завдання:
👉 надати громадам сучасні інструменти управління та навчити з ними працювати;
👉 забезпечити, щоб рішення — від сільради до Кабміну і ВРУ — ухвалювались на підставі точних даних, а не припущень.
Відновлення — важливе. Але організація ефективного управління в громадах — це фундамент. Якщо він слабкий, тріщини будуть всюди: у лікарні, у школі, в очікуваннях людей.
🛠 У 2022-му ми всі зрозуміли: маємо шанс побудувати Україну з нуля — ефективну, прозору, орієнтовану на людину.
Але шанс — це ще не система.
А без системи ми що робимо?
Правильно: шукаємо чорну кішку в темній кімнаті.
І переконуємо себе, що вона там є. Бо так спокійніше.
💡 Настав час увімкнути світло
Іноді здається, що в багатьох громадах політика управління сьогодні схожа на спробу зібрати LEGO в темряві. Деталей багато, частина елементів відсутня, інструкції — застарілі. А результат усе одно очікують швидкий, якісний і стабільний.
🧩 Саме про це говорили на конференції«Деокуповані та прифронтові громади на шляху до відновлення: інституційні рішення», організованій ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення», Міжнародним фондом «Відродження» за співорганізаторства нашого Комітету держвлади.
📉 І ключова проблема — не лише зруйнована інфраструктура. Найгостріше звучало питання організації управлінських процесів у громадах.
Бо без реальної інформації — жодна рада, жоден виконком, жоден староста не зможе ухвалити виважене рішення. Ні громади, ні держава часто не мають повного уявлення, що насправді відбувається в цих регіонах.
У нас досі немає системи муніципальної статистики в реальному часі.
❓ А тепер чесно: хтось знає, скільки людей реально живе у Ізюмі?
Скільки дітей мешкає у Ягідному?
Скільки лікарів працює, наприклад, у Високопіллі на Херсонщині?
Ніхто не скаже точно. Статистика — з 2015 року. Відновлення — у 2025-му. Управлінські рішення ухвалюються в інформаційній темряві. А це значить — наосліп.
📞 Благодійники телефонують: «У нас є кошти на будівництво амбулаторій».
І далі — класичний квест:
МОЗ — «це до місцевої влади»,
місцева влада — «нам без МОЗ не можна»,
Мінвідновлення — «це не наш мандат».
І так — по колу. У кожному регіоні. В кожному проєкті. Ми часто називаємо це «дефіцитом ресурсів». Але насправді — це дефіцит управлінської спроможності.
⚠️ Без чіткої координації між міністерствами, ВА, громадами, донорами усе тримається на людях. Часто — дуже сильних. Але цього замало.
Так, у нас є DREAM. Є єВідновлення. Є законопроєкти.
Але системна політика відрізняється тим, що вона працює завжди і всюди, а не лише там, де зібралась правильна команда. Інструменти без людей і процесів — мертвий багаж.
Якщо говорити прямо, маємо сформулювати два ключові завдання:
👉 надати громадам сучасні інструменти управління та навчити з ними працювати;
👉 забезпечити, щоб рішення — від сільради до Кабміну і ВРУ — ухвалювались на підставі точних даних, а не припущень.
Відновлення — важливе. Але організація ефективного управління в громадах — це фундамент. Якщо він слабкий, тріщини будуть всюди: у лікарні, у школі, в очікуваннях людей.
🛠 У 2022-му ми всі зрозуміли: маємо шанс побудувати Україну з нуля — ефективну, прозору, орієнтовану на людину.
Але шанс — це ще не система.
А без системи ми що робимо?
Правильно: шукаємо чорну кішку в темній кімнаті.
І переконуємо себе, що вона там є. Бо так спокійніше.
💡 Настав час увімкнути світло
Прозорість ОМС це значно більше ніж міський голова, який записує відосики в TikTok, але приховує ключову інформацію про рішення, гроші чи майно громади.
❓ Хто отримав земельну ділянку в центрі міста?
❓ Яка компанія ремонтує школу і за які гроші?
❓ Скільки гуманітарної допомоги зайшло в громаду і хто її отримав?
Ці запитання мешканці ставлять владі рідше, ніж варто було б. І ще рідше отримують чіткі відповіді. Саме ця тиша визначає, чи виникає довіра між громадою і владою. Прозорість — прямий обов’язок влади перед людьми, а не декоративний елемент.
📉 Нещодавно було опубліковано рейтинг прозорості 100 міст України за 2024 рік, який підготувала Transparency International Ukraine. Результати, на жаль, невтішні:
➡️ середній рівень прозорості — лише 41,6%;
➡️ 72 міста досі залишаються «непрозорими»;
➡️ лише 5 міст здобули статус «прозорих»: Чернівці, Вінниця, Луцьк, Мукачево, Львів.
Київ — традиційно займає посередню позицію: лише 26-те місце (51,5 бала зі 100 можливих). Для міста, яке претендує бути європейською вітриною країни та інтегрується до ЄС, такий статус викликає питання.
У 2024 році влада міста не змогла виконати навіть половини індикаторів прозорості у ключових сферах:
🔹 реагування на виклики війни;
🔹 управління комунальним майном і землею;
🔹 кадрова політика;
🔹 надання базових послуг мешканцям.
На жаль, подібна історія характерна і для інших міст України, де ситуація іноді навіть гірша. У звіті особливо наголошується на важливості виконання саме законодавчих вимог. Отже, ключове питання не у можливостях, а у відповідальності й бажанні влади діяти відкрито. Бо на законодавчому рівні тільки за останні кілька років прийнято ряд серйозних законодавчих змін, які позитивно впливають на рейтинг відкритості ОМС.
🇪🇺 Не менш важливий євроінтеграційний компонент:
31 індикатор цього рейтингу відповідає критеріям Плану реформ UA Facility і Пакету розширення ЄС. Саме за такими критеріями європейські партнери оцінюють готовність України до вступу в ЄС. Тому питання прозорості сьогодні виходить далеко за межі місцевих реалій.
🛡 Ті міста, які системно працювали над відкритістю ще до 2022-го, зараз значно ефективніше справляються з викликами війни. Прозорість є частиною інституційної стійкості, без якої неможливі ані повноцінне відновлення, ані сталий економічний розвиток, ані європейська інтеграція.
📈 Рейтинг — водночас і показник, і лакмусовий папірець. Він чітко показує, наскільки органи місцевого самоврядування готові не лише декларувати відкритість, а й дійсно її практикувати.
❓ Хто отримав земельну ділянку в центрі міста?
❓ Яка компанія ремонтує школу і за які гроші?
❓ Скільки гуманітарної допомоги зайшло в громаду і хто її отримав?
Ці запитання мешканці ставлять владі рідше, ніж варто було б. І ще рідше отримують чіткі відповіді. Саме ця тиша визначає, чи виникає довіра між громадою і владою. Прозорість — прямий обов’язок влади перед людьми, а не декоративний елемент.
📉 Нещодавно було опубліковано рейтинг прозорості 100 міст України за 2024 рік, який підготувала Transparency International Ukraine. Результати, на жаль, невтішні:
➡️ середній рівень прозорості — лише 41,6%;
➡️ 72 міста досі залишаються «непрозорими»;
➡️ лише 5 міст здобули статус «прозорих»: Чернівці, Вінниця, Луцьк, Мукачево, Львів.
Київ — традиційно займає посередню позицію: лише 26-те місце (51,5 бала зі 100 можливих). Для міста, яке претендує бути європейською вітриною країни та інтегрується до ЄС, такий статус викликає питання.
У 2024 році влада міста не змогла виконати навіть половини індикаторів прозорості у ключових сферах:
🔹 реагування на виклики війни;
🔹 управління комунальним майном і землею;
🔹 кадрова політика;
🔹 надання базових послуг мешканцям.
На жаль, подібна історія характерна і для інших міст України, де ситуація іноді навіть гірша. У звіті особливо наголошується на важливості виконання саме законодавчих вимог. Отже, ключове питання не у можливостях, а у відповідальності й бажанні влади діяти відкрито. Бо на законодавчому рівні тільки за останні кілька років прийнято ряд серйозних законодавчих змін, які позитивно впливають на рейтинг відкритості ОМС.
🇪🇺 Не менш важливий євроінтеграційний компонент:
31 індикатор цього рейтингу відповідає критеріям Плану реформ UA Facility і Пакету розширення ЄС. Саме за такими критеріями європейські партнери оцінюють готовність України до вступу в ЄС. Тому питання прозорості сьогодні виходить далеко за межі місцевих реалій.
🛡 Ті міста, які системно працювали над відкритістю ще до 2022-го, зараз значно ефективніше справляються з викликами війни. Прозорість є частиною інституційної стійкості, без якої неможливі ані повноцінне відновлення, ані сталий економічний розвиток, ані європейська інтеграція.
📈 Рейтинг — водночас і показник, і лакмусовий папірець. Він чітко показує, наскільки органи місцевого самоврядування готові не лише декларувати відкритість, а й дійсно її практикувати.
За аналітикою дослідження «Дія.Бізнес» щодо ділової активності малого і середнього бізнесу:
більше 70% бізнесу допомагає ЗСУ (не лише податками і робочими місцями, а на регулярній основі грошима та обладнанням), понад 50% бізнесу розробили і допомагають своїм працівникам з різними соціальними програмами, а більш ніж ніж 30% — працевлаштували до себе ВПО.
Те, що наш бізнес — титани, ні для кого не секрет. Інше питання: як йому допомогти вижити під час війни і як створити умови для нормальної роботи? Ці та інші питання підіймали сьогодні під час VIII Нацфоруму «Відновлення та розвиток МСБ 2025», організованому Торгівельною палатою України.
Серед проблем бізнесу на сьогодні: питання невизначеності (що далі буде на фронті та як це вплине на активність та спроможність організувати працівників), низька купівельна спроможність у певних галузях, питання розблокування податкових накладних, непрогнозованість дій держави.
Звісно, мені як законотворцю багато речей здаються зрозумілими і прогнозованими: можливості для бізнесу згідно Ukraine Facility (інвестиційний фонд у 8 млрд євро), виконання Cтратегії розвитку малого і середнього бізнесу, Плану щодо дерегуляції, цифровізації. Втім, я прекрасно розумію, чому підприємницька спільнота не довіряє державі на всі 100%.
Тому ближчим часом ініціюватиму діалог з Державною Податковою службою щодо вирішення таких технічних історій як податкові накладні та ін. Водночас, будемо продовжувати цифровізацію в усіх сферах, щоб мінімізувати корупційні ризики, а також працювати над законодавством, яке не просто зменшить тиск на бізнес, а й відкриє нові можливості для розвитку.
більше 70% бізнесу допомагає ЗСУ (не лише податками і робочими місцями, а на регулярній основі грошима та обладнанням), понад 50% бізнесу розробили і допомагають своїм працівникам з різними соціальними програмами, а більш ніж ніж 30% — працевлаштували до себе ВПО.
Те, що наш бізнес — титани, ні для кого не секрет. Інше питання: як йому допомогти вижити під час війни і як створити умови для нормальної роботи? Ці та інші питання підіймали сьогодні під час VIII Нацфоруму «Відновлення та розвиток МСБ 2025», організованому Торгівельною палатою України.
Серед проблем бізнесу на сьогодні: питання невизначеності (що далі буде на фронті та як це вплине на активність та спроможність організувати працівників), низька купівельна спроможність у певних галузях, питання розблокування податкових накладних, непрогнозованість дій держави.
Звісно, мені як законотворцю багато речей здаються зрозумілими і прогнозованими: можливості для бізнесу згідно Ukraine Facility (інвестиційний фонд у 8 млрд євро), виконання Cтратегії розвитку малого і середнього бізнесу, Плану щодо дерегуляції, цифровізації. Втім, я прекрасно розумію, чому підприємницька спільнота не довіряє державі на всі 100%.
Тому ближчим часом ініціюватиму діалог з Державною Податковою службою щодо вирішення таких технічних історій як податкові накладні та ін. Водночас, будемо продовжувати цифровізацію в усіх сферах, щоб мінімізувати корупційні ризики, а також працювати над законодавством, яке не просто зменшить тиск на бізнес, а й відкриє нові можливості для розвитку.
Принцип: “жодних рішень для молоді без участі молоді” має бути не лише на папері, а в реальності. І я рада, що можу стверджувати: ми вже активно рухаємося в цьому напрямку. Вже зараз українці віком від 14 років можуть робити це через консультативно-дорадчі органи, публічні консультації тощо, що є типовою для ЄС практикою.
📍На важливості долучення молоді в політичних та процесах відновлення наголосила під час Конференції «Майбутнє політичних партій в Україні», організованої Данським інститутом партій та демократії (DIPD).
📣Важливим не лише голосом, а й учасником процесів, повʼяних з майбутнім країни має стати саме українська молодь, оскільки від їх бачення того, у яких громадах вони хочуть жити надалі, багато у чому залежить курс української відбудови за принципом “краще, ніж було”.
Зокрема, вже сьогодні наша молодь через передбачені законодавством інструменти (можливість долучатися до прийняття рішень з 14 років через Нацраду з питань молоді при Кабміні, на місцевому рівні – через молодіжні ради та радників з питань молоді) може впливати на:
✅ створення інклюзивних просторів;
✅ створення і розвиток молодіжної інфраструктури;
✅ ветеранських просторів;
✅ маршрутів безбар’єрності тощо.
Разом із тим, ми продовжимо вдосконалювати законодавство у сфері молодіжної політики, адже усі свіжі та корисні ініціативи молоді мають бути втіленні в життя.
📍На важливості долучення молоді в політичних та процесах відновлення наголосила під час Конференції «Майбутнє політичних партій в Україні», організованої Данським інститутом партій та демократії (DIPD).
📣Важливим не лише голосом, а й учасником процесів, повʼяних з майбутнім країни має стати саме українська молодь, оскільки від їх бачення того, у яких громадах вони хочуть жити надалі, багато у чому залежить курс української відбудови за принципом “краще, ніж було”.
Зокрема, вже сьогодні наша молодь через передбачені законодавством інструменти (можливість долучатися до прийняття рішень з 14 років через Нацраду з питань молоді при Кабміні, на місцевому рівні – через молодіжні ради та радників з питань молоді) може впливати на:
✅ створення інклюзивних просторів;
✅ створення і розвиток молодіжної інфраструктури;
✅ ветеранських просторів;
✅ маршрутів безбар’єрності тощо.
Разом із тим, ми продовжимо вдосконалювати законодавство у сфері молодіжної політики, адже усі свіжі та корисні ініціативи молоді мають бути втіленні в життя.
390 українців з запланованого обміну 1 000 на 1000 повернулися з неволі.
Живі. Сильні. Незламні.
Тисяча життів, які ми вистояли й витягли з темряви.
Боротимемось далі — доки останній українець не буде вдома.
Слава Україні 💙💛
Живі. Сильні. Незламні.
Тисяча життів, які ми вистояли й витягли з темряви.
Боротимемось далі — доки останній українець не буде вдома.
Слава Україні 💙💛