Важка ніч для всієї України.

Ці нічні удари по мирних містах — це їхня “відповідь” на нашу стійкість і незламність.
Київ, Луцьк, Тернопіль, Чернігів під ударом.

Є загиблі та поранені. Щирі співчуття тим, хто втратив рідних.

Дякую всім, хто цієї ночі рятував, допомагав, тримався.
Ми сильні. І ми вистоїмо.

Сьогодні день нашої вдячності кожному журналісту, всім працівникам і працівницям медіа, кожному, хто розвиває нові інформаційні платформи й ресурси.

Світ знає, що відбувається в Україні. Кожна країна знає нашу позицію і чує, що ми робимо заради захисту своєї незалежності й людей. Це все було б неможливим без тисяч наших медійників.

Фаховість, сміливість та енергійність українських журналістів, наших військових журналістів, усіх працівників наших медіа, усіх, хто створює і поширює контент українською та про Україну мовами світу, – це все теж наша зброя, наш захист, наша українська сила. Дякую вам!

Вітаю з Днем журналіста. І будь ласка, не забувайте імена журналістів, чиї життя забрала ця війна – після 24 лютого і від 2014 року. Вони заслуговують на памʼять і шану.
Слава Україні!

Фото: Медіа «Цукр», Getty Images, 93-тя ОМБр «Холодний Яр», 92-га ОШБр ім. кошового отамана Івана Сірка, Ian Dobronosov, Гнат Голик для «Ґвара Медіа».

У кожної людини, яка втратила дім, є своя точка відліку.
Для когось це момент прильоту, для когось — повідомлення, що компенсацію вже нараховано. Між цими двома точками — біль, очікування і надія на те, що держава не залишить наодинці.

На заході «Компенсації за житло в умовах війни», організованому Національною платформою стійкості та згуртованості, ми говорили про те, як зробити так, щоб ця точка відліку не залишалась точкою зависання, а ставала початком повернення — до дому.

📲 Закон ухвалено. Компенсаційний механізм єВідновлення працює. Ми маємо ефективну цифрову систему. Але досі відкритим залишається питання компенсації для людей із житлом на тимчасово окупованих територіях. Вони ставлять запитання: «А ми?» І це запитання не лише емоційне. У ньому — суть рівності всіх громадян.

💸 Так, сьогодні механізм компенсацій значною мірою залежить від фінансування.
Але навіть в умовах обмежених ресурсів держава показує, що може більше.

🛰 Уряд реалізував Мелітопольський експеримент і довів, що пошкоджене або знищене житло можна верифікувати дистанційно — на основі супутникових знімків.
І це потрібно масштабувати.

🏚 Ще одна ініціатива — автоматичне визнання житла знищеним у громадах, де зруйновано понад 70 % будівель.
Без зайвої бюрократії. Це і здоровий глузд, і ефективність держави. А ще — визнання очевидного, адже таких населених пунктів, на жаль, немало.

🧾 Окремий крок — звільнення від пенсійного збору при використанні житлового сертифіката.
Коли в людини немає ані даху, ані доходу, додаткові витрати стають бар’єром. І це бар’єр, який держава має прибрати.

🔍 Усі ці ініціативи мають спиратися на головне — довіру. А довіра — це не тільки міжнародна підтримка, а й прозорість усередині країни.

🏠 Повернення додому — це не лише про фізичне місце.
Це відчуття, що держава поруч. Не на словах, а в дії.