Forwarded from Zelenskiy / Official
Сьогодні день нашої вдячності кожному журналісту, всім працівникам і працівницям медіа, кожному, хто розвиває нові інформаційні платформи й ресурси.
Світ знає, що відбувається в Україні. Кожна країна знає нашу позицію і чує, що ми робимо заради захисту своєї незалежності й людей. Це все було б неможливим без тисяч наших медійників.
Фаховість, сміливість та енергійність українських журналістів, наших військових журналістів, усіх працівників наших медіа, усіх, хто створює і поширює контент українською та про Україну мовами світу, – це все теж наша зброя, наш захист, наша українська сила. Дякую вам!
Вітаю з Днем журналіста. І будь ласка, не забувайте імена журналістів, чиї життя забрала ця війна – після 24 лютого і від 2014 року. Вони заслуговують на памʼять і шану.
Слава Україні!
Фото: Медіа «Цукр», Getty Images, 93-тя ОМБр «Холодний Яр», 92-га ОШБр ім. кошового отамана Івана Сірка, Ian Dobronosov, Гнат Голик для «Ґвара Медіа».
Світ знає, що відбувається в Україні. Кожна країна знає нашу позицію і чує, що ми робимо заради захисту своєї незалежності й людей. Це все було б неможливим без тисяч наших медійників.
Фаховість, сміливість та енергійність українських журналістів, наших військових журналістів, усіх працівників наших медіа, усіх, хто створює і поширює контент українською та про Україну мовами світу, – це все теж наша зброя, наш захист, наша українська сила. Дякую вам!
Вітаю з Днем журналіста. І будь ласка, не забувайте імена журналістів, чиї життя забрала ця війна – після 24 лютого і від 2014 року. Вони заслуговують на памʼять і шану.
Слава Україні!
Фото: Медіа «Цукр», Getty Images, 93-тя ОМБр «Холодний Яр», 92-га ОШБр ім. кошового отамана Івана Сірка, Ian Dobronosov, Гнат Голик для «Ґвара Медіа».
У кожної людини, яка втратила дім, є своя точка відліку.
Для когось це момент прильоту, для когось — повідомлення, що компенсацію вже нараховано. Між цими двома точками — біль, очікування і надія на те, що держава не залишить наодинці.
На заході «Компенсації за житло в умовах війни», організованому Національною платформою стійкості та згуртованості, ми говорили про те, як зробити так, щоб ця точка відліку не залишалась точкою зависання, а ставала початком повернення — до дому.
📲 Закон ухвалено. Компенсаційний механізм єВідновлення працює. Ми маємо ефективну цифрову систему. Але досі відкритим залишається питання компенсації для людей із житлом на тимчасово окупованих територіях. Вони ставлять запитання: «А ми?» І це запитання не лише емоційне. У ньому — суть рівності всіх громадян.
💸 Так, сьогодні механізм компенсацій значною мірою залежить від фінансування.
Але навіть в умовах обмежених ресурсів держава показує, що може більше.
🛰 Уряд реалізував Мелітопольський експеримент і довів, що пошкоджене або знищене житло можна верифікувати дистанційно — на основі супутникових знімків.
І це потрібно масштабувати.
🏚 Ще одна ініціатива — автоматичне визнання житла знищеним у громадах, де зруйновано понад 70 % будівель.
Без зайвої бюрократії. Це і здоровий глузд, і ефективність держави. А ще — визнання очевидного, адже таких населених пунктів, на жаль, немало.
🧾 Окремий крок — звільнення від пенсійного збору при використанні житлового сертифіката.
Коли в людини немає ані даху, ані доходу, додаткові витрати стають бар’єром. І це бар’єр, який держава має прибрати.
🔍 Усі ці ініціативи мають спиратися на головне — довіру. А довіра — це не тільки міжнародна підтримка, а й прозорість усередині країни.
🏠 Повернення додому — це не лише про фізичне місце.
Це відчуття, що держава поруч. Не на словах, а в дії.
Для когось це момент прильоту, для когось — повідомлення, що компенсацію вже нараховано. Між цими двома точками — біль, очікування і надія на те, що держава не залишить наодинці.
На заході «Компенсації за житло в умовах війни», організованому Національною платформою стійкості та згуртованості, ми говорили про те, як зробити так, щоб ця точка відліку не залишалась точкою зависання, а ставала початком повернення — до дому.
📲 Закон ухвалено. Компенсаційний механізм єВідновлення працює. Ми маємо ефективну цифрову систему. Але досі відкритим залишається питання компенсації для людей із житлом на тимчасово окупованих територіях. Вони ставлять запитання: «А ми?» І це запитання не лише емоційне. У ньому — суть рівності всіх громадян.
💸 Так, сьогодні механізм компенсацій значною мірою залежить від фінансування.
Але навіть в умовах обмежених ресурсів держава показує, що може більше.
🛰 Уряд реалізував Мелітопольський експеримент і довів, що пошкоджене або знищене житло можна верифікувати дистанційно — на основі супутникових знімків.
І це потрібно масштабувати.
🏚 Ще одна ініціатива — автоматичне визнання житла знищеним у громадах, де зруйновано понад 70 % будівель.
Без зайвої бюрократії. Це і здоровий глузд, і ефективність держави. А ще — визнання очевидного, адже таких населених пунктів, на жаль, немало.
🧾 Окремий крок — звільнення від пенсійного збору при використанні житлового сертифіката.
Коли в людини немає ані даху, ані доходу, додаткові витрати стають бар’єром. І це бар’єр, який держава має прибрати.
🔍 Усі ці ініціативи мають спиратися на головне — довіру. А довіра — це не тільки міжнародна підтримка, а й прозорість усередині країни.
🏠 Повернення додому — це не лише про фізичне місце.
Це відчуття, що держава поруч. Не на словах, а в дії.
У когось — мегаполіс із сотнями тисяч мешканців. У когось — маленька громада, де всі знають одне одного по імені. Але коли ці голоси звучать разом, це вже не статистика. Це — Україна.
Конгрес місцевих та регіональних влад при Президентові України, ініційований Президентом України Володимиром Зеленським, став місцем, де кожна громада має голос, а рішення — спільну вагу. Тут формується співпраця місцевої влади, центральних органів і міжнародних партнерів. Саме вона дозволяє Україні відновлюватися навіть у розпал війни.
🏙 На III Міжнародному Саміті міст і регіонів сьогодні зібралися ті, хто щодня ухвалює рішення для своїх громад. А отже, і для всієї країни. Щоб ділитися досвідом, шукати рішення й рухатись уперед разом.
💬 Один із найважливіших інструментів, про який згадували багато спікерів, — наша програма #єВідновлення. Та це більше, ніж просто цифрова система компенсацій. Це приклад нової моделі взаємодії: людина формує запит, центральна та місцева влада забезпечує інструмент, а партнери допомагають його реалізувати. Це про прозорість, ефективність і довіру. І головне — про результат. Житло компенсують, люди повертаються додому, оживає економіка на місцях.
🌍 І саме в цьому контексті звучала вдячність міжнародним партнерам. Ідеться не лише про конкретні організації на кшталт Світового банку чи Банку розвитку Ради Європи, а ширше — про всіх партнерів, усі країни, які підтримують нашу державу в цей критичний час. Їхня допомога — не формальність, а реальні проєкти, ресурси й рішення, які вже працюють у громадах.
Відновлення — це спільна справа. І саме в такій співпраці народжується сила, здатна відбудувати країну.
Конгрес місцевих та регіональних влад при Президентові України, ініційований Президентом України Володимиром Зеленським, став місцем, де кожна громада має голос, а рішення — спільну вагу. Тут формується співпраця місцевої влади, центральних органів і міжнародних партнерів. Саме вона дозволяє Україні відновлюватися навіть у розпал війни.
🏙 На III Міжнародному Саміті міст і регіонів сьогодні зібралися ті, хто щодня ухвалює рішення для своїх громад. А отже, і для всієї країни. Щоб ділитися досвідом, шукати рішення й рухатись уперед разом.
💬 Один із найважливіших інструментів, про який згадували багато спікерів, — наша програма #єВідновлення. Та це більше, ніж просто цифрова система компенсацій. Це приклад нової моделі взаємодії: людина формує запит, центральна та місцева влада забезпечує інструмент, а партнери допомагають його реалізувати. Це про прозорість, ефективність і довіру. І головне — про результат. Житло компенсують, люди повертаються додому, оживає економіка на місцях.
🌍 І саме в цьому контексті звучала вдячність міжнародним партнерам. Ідеться не лише про конкретні організації на кшталт Світового банку чи Банку розвитку Ради Європи, а ширше — про всіх партнерів, усі країни, які підтримують нашу державу в цей критичний час. Їхня допомога — не формальність, а реальні проєкти, ресурси й рішення, які вже працюють у громадах.
Відновлення — це спільна справа. І саме в такій співпраці народжується сила, здатна відбудувати країну.
Місце сили. Витачів.
Дніпровські кручі тримають у собі історію. Тут усе нагадує: ми лише частина великого шляху. До нас були ті, хто будував, захищав, молився. Після нас будуть ті, кому ми маємо передати щось більше, ніж просто землю.
У День Трійці це відчувається особливо гостро. Бо є речі, які не зміниш: ріка тече, трава шумить, небо стоїть високо. А є ті, за які ми відповідаємо — громади, люди, рідні місця.
Держава — це не лише інституції. Це ще й пам’ять, вдячність і любов до свого.
Є місця, що тримають сенс і пам’ять. Завдяки ним ми знаємо, куди йти.
Куди дивитися.
За що триматися.
І для чого вистояти.
Дніпровські кручі тримають у собі історію. Тут усе нагадує: ми лише частина великого шляху. До нас були ті, хто будував, захищав, молився. Після нас будуть ті, кому ми маємо передати щось більше, ніж просто землю.
У День Трійці це відчувається особливо гостро. Бо є речі, які не зміниш: ріка тече, трава шумить, небо стоїть високо. А є ті, за які ми відповідаємо — громади, люди, рідні місця.
Держава — це не лише інституції. Це ще й пам’ять, вдячність і любов до свого.
Є місця, що тримають сенс і пам’ять. Завдяки ним ми знаємо, куди йти.
Куди дивитися.
За що триматися.
І для чого вистояти.
Сільський розвиток в Україні схожий на механізм без шестерень.
Стратегії є, а зчеплення між ними — ні.
Рух дуже повільний, але шуму багато. І поки кожен напрям працює окремо, село тримається не на системі, а на витривалості людей.
Але село чекати не буде.
Бо час не чекає. Війна не чекає.
Міни, деградація земель і втрата людей уже поруч.
🎤 На AGRO UKRAINE SUMMIT, організованому Всеукраїнською асоціацією громад спільно з Mercy Corps, під час панельної дискусії «Сільський розвиток: радянська утопія чи завдання від ЄС» прозвучало те, що надто довго ховали між рядками.
В Україні вже ухвалено три стратегії:
➡️ регіонального розвитку;
➡️ розвитку МСБ;
➡️ розвитку сільських територій;
Але замість оркестру маємо три сольні виступи.
І звучить це не як державна політика, а як набір розрізнених ініціатив без спільної мети.
🇪🇺 У Європі все працює інакше.
Єдине вікно для громади, бізнесу й фермерів.
Можна побачити приклади, отримати фінансування, масштабувати успішне.
Там ніхто не грає в «вгадай відповідальне міністерство».
🇺🇦 Європейський досвід — цінний, але не універсальний.
Бо там стабільність і довгострокове планування.
А в нас громади, які відновлюють себе після окупації, і фермери, що засівають під обстрілами.
Тому рішення мають бути не «з полички», а адаптовані до наших реалій: гнучкі, швидкі, практичні.
Що треба:
🔹 інвентаризувати землю, потужності щодо людського ресурсу, проблеми;
🔹 створити інтегровану цифрову мапу підтримки;
🔹 оцінювати не по звітах, а по реальному впливу;
🔹 навчити громади працювати як команди, а не як бюро скарг;
📊 Бо село — це не менша ланка державного управління, а місце, де проблеми з’являються першими, задовго до того, як стають загальнонаціональними.
І якщо ми не зберемо цю систему докупи зараз, потім буде пізно.
Не через стратегії, а через втрату того, що стратегічно найцінніше — людей, землі, часу.
Стратегії є, а зчеплення між ними — ні.
Рух дуже повільний, але шуму багато. І поки кожен напрям працює окремо, село тримається не на системі, а на витривалості людей.
Але село чекати не буде.
Бо час не чекає. Війна не чекає.
Міни, деградація земель і втрата людей уже поруч.
🎤 На AGRO UKRAINE SUMMIT, організованому Всеукраїнською асоціацією громад спільно з Mercy Corps, під час панельної дискусії «Сільський розвиток: радянська утопія чи завдання від ЄС» прозвучало те, що надто довго ховали між рядками.
В Україні вже ухвалено три стратегії:
➡️ регіонального розвитку;
➡️ розвитку МСБ;
➡️ розвитку сільських територій;
Але замість оркестру маємо три сольні виступи.
І звучить це не як державна політика, а як набір розрізнених ініціатив без спільної мети.
🇪🇺 У Європі все працює інакше.
Єдине вікно для громади, бізнесу й фермерів.
Можна побачити приклади, отримати фінансування, масштабувати успішне.
Там ніхто не грає в «вгадай відповідальне міністерство».
🇺🇦 Європейський досвід — цінний, але не універсальний.
Бо там стабільність і довгострокове планування.
А в нас громади, які відновлюють себе після окупації, і фермери, що засівають під обстрілами.
Тому рішення мають бути не «з полички», а адаптовані до наших реалій: гнучкі, швидкі, практичні.
Що треба:
🔹 інвентаризувати землю, потужності щодо людського ресурсу, проблеми;
🔹 створити інтегровану цифрову мапу підтримки;
🔹 оцінювати не по звітах, а по реальному впливу;
🔹 навчити громади працювати як команди, а не як бюро скарг;
📊 Бо село — це не менша ланка державного управління, а місце, де проблеми з’являються першими, задовго до того, як стають загальнонаціональними.
І якщо ми не зберемо цю систему докупи зараз, потім буде пізно.
Не через стратегії, а через втрату того, що стратегічно найцінніше — людей, землі, часу.
Наші вдома! 🇺🇦
З полону повертаються поранені, молоді бійці — ті, кого чекали з болем і надією.
Кожне повернення — це як подих для всієї країни.
Ми боремося за своїх і перемагаємо.
Держава робить усе, щоб повернувся кожен.
Дякую всім, хто наближає ці миті.
З полону повертаються поранені, молоді бійці — ті, кого чекали з болем і надією.
Кожне повернення — це як подих для всієї країни.
Ми боремося за своїх і перемагаємо.
Держава робить усе, щоб повернувся кожен.
Дякую всім, хто наближає ці миті.