Комплексні плани просторового розвитку (КППР) — основа якісного розвитку та відновлення українських громад, тому над їх створенням необхідно працювати всім без винятку, а їх ухвалення окреслити чіткими дедлайнами. На цьому наголосила під час Конгресових слухань щодо просторового планування в громадах в рамках роботи Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України Володимирові Зеленському.

Для того, щоб перспективно використовувати території, забезпечити захист від незаконних забудов, організувати збалансований розвиток (в тому числі за рахунок активного залучення інвесторів), кожна українська громада повинна розробити комплексний План просторового розвитку (КППР). За умов, якби Україна нині не боролася з кровожерливим ворогом, КППР уже активно впроваджувалися. Та нинішні реалії вимагають відтермінування створення таких Планів, особливо у прифронтових областях.

Незважаючи на війну на сьогодні:
➡️ 492 українські громади вже розпочали процес створення ППР;
➡️ 32 з активно працюють над документом;
➡️ 4 громади вже ухвалили свої ППР.

Маємо розуміти, що прифронтові громади, перебуваючи поблизу бойових дій, не мають всіх інструментів для забезпечення якісного створення документу. Водночас громади з центральної і західної частини країни цілком справедливо можуть розробляти документ з чітким дедлайном їх прийняття.

❗️Зважаючи на ці чинники, спільно з представниками законодавчої, виконавчої та місцевої влади вирішили в рамках законодавчої ініціативи, яку реєструємо в терміновому порядку:
✅ Перенести обовʼязкове розроблення КППР на 1.01.28 — для не прифронтових громад; для прифронтових — після закінчення війни + 3 роки.
✅ Встановити, що наявність комплексного плану при фінансуванні за кошти держбюджету та МФО надає перевагу.
✅ Відмінити схему гірських територій як обов’язкового документа.

Окрім цього, під час слухань адресували звернення й пропозиції від громад для подальшої роботи нашому Комітету держвлади, місцсамоврядування, регрозвитку та містобудування та Міністерства розвитку громад та територій України.

Щиро дякую головам громад за свідому позицію, а Конгресу місцевих та регіональних влад за майданчик для перспективного діалогу. Впевнена, разом нам вдасться напрацювати компромісне рішення, яке дозволить закласти фундамент для розвитку спроможних і заможних громад.

Якщо фінансова система — це кровоносна система економіки, то будівельна — її кістяк і м’язи.
Без них країна не зведеться на ноги. Не підніметься з руїн. Не витримає ваги повернення.

🏗 Саме тому будівельна галузь — не просто важлива. Вона стратегічна.

Конфедерація будівельників України зібрала на Business Day тих, хто творить цю міць — архітекторів відбудови не лише у буквальному, а й у політичному сенсі.
На жаль, фахова спільнота очікувала позитивних новин щодо законопроєкту, важливого не лише для галузі, а й фактично для кожного громадянина — законопроєкту «Про основи житлової політики» (№12377), одного з маяків Ukraine Facility.
Поки що маємо відтермінування.

А отже — досі залишається чинним Житловий кодекс 1983 року.
Це вже радше музей радянських артефактів, ніж жива й ефективна система. І цього музею досить.

📐 Також фахову спільноту турбує просторове планування.
Без оновлених планів територій громади не можуть змінювати цільове призначення земельних ділянок. А без цього — жодне будівництво не зрушить з місця.
З 1 січня 2025 року старі механізми втратили чинність, а нові — ще не повністю запрацювали.

📉 Це створює ризики як для інвесторів, так і для громад: заморожуються проєкти, гальмується розвиток, втрачаються можливості.
Лише одиниці громад уже затвердили комплексні плани просторового розвитку, більшість — у процесі або на етапі підготовки.

📌 Тому на порядку денному не лише законопроєкт №12377, а й питання спроможності громад працювати з простором, залучати ресурси та впроваджувати планування, яке відповідатиме потребам відновлення.

🙏 Дякую КБУ за платформу, яка об’єднує політиків, фахівців і практиків. Саме такий діалог дозволяє говорити предметно й шукати реальні рішення.

🇺🇦 Наші вдома.

Захисники Маріуполя, Донеччини, Луганщини, Запоріжжя, Херсонщини, Харківщини, Чернігівщини. Воїни ЗСУ, Нацгвардії, ДПСУ.

Більшість із них понад два роки провели в полоні.

Кожен такий день — це ще один крок до справедливості. І ще один доказ: ми своїх не кидаємо.

Внутрішньо переміщені особи сьогодні — це мільйони українців, чиї долі змінила війна. Для них житло стало не лише питанням комфорту, а передусім питанням повернення стабільності, впевненості та гідності.

🤝 Сьогодні разом із Міжнародним фондом «Відродження» та Черкаським правозахисним центром детально обговорили стан житлової політики для ВПО. На жаль, реальність така, що нинішня система радше нагадує старий будинок, який вже давно потребує повної реконструкції.

📜 Житловий кодекс, ухвалений ще у 1983 році, не відповідає ні вимогам часу, ні потребам людей. Він став гальмом, яке не дозволяє розвивати прозорі й ефективні механізми забезпечення житлом. Саме тому нам необхідно ухвалити законопроєкт №12377 про основні засади житлової політики. Це — фундамент нової системи, яка гарантуватиме прозорість, зрозумілість та ефективність надання житла всім, хто цього потребує.

Основні напрями змін:

🔸 створення реального фонду соціального житла на рівні громад;
🔸 запровадження прозорих і зрозумілих правил оренди для винаймачів і орендодавців;
🔸 повна інвентаризація житлового фонду та цифровий облік житла;
🔸 сучасні цифрові сервіси для прозорого розподілу житла;
🔸 комплексна підтримка ВПО з інтеграцією житлових програм і ринку праці.

Це ті ключові кроки, які дозволять нам зробити державну житлову політику ефективною, прозорою, а головне справедливою для кожного українця🇺🇦