Наші вдома 🇺🇦
Воїни Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби. Більшість — у полоні з 2022-го.
Живі. Вільні. Нарешті — вдома.
Дякую всім, хто бореться за кожне повернення. І будемо боротися, доки не повернемо всіх.
Воїни Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби. Більшість — у полоні з 2022-го.
Живі. Вільні. Нарешті — вдома.
Дякую всім, хто бореться за кожне повернення. І будемо боротися, доки не повернемо всіх.
Зв’язок — це те, без чого в країні не працює нічого.
Ні сигнал тривоги. Ні порятунок. Ні відновлення.
Саме тому всі бар’єри, які заважають розвитку мережі, потрібно прибирати — особливо там, де вони вже давно не мають сенсу.
Тому важливо, щоб у країні не залишалося "білих плям" — ні технічних, ні регуляторних.
📌 Взяла участь у засіданні підкомітету з питань цивільного захисту населення та територій Комітету Верховної Ради, який очолює Сергій Мандзій. Обговорювали звернення асоціації операторів зв’язку «Телас» щодо перегляду норм ДБН В.2.5-56:2014. Йдеться про обов’язкове встановлення автоматичного пожежогасіння на базових станціях мобільного зв’язку.
У чому суть проблеми?
🔸 обладнання — малопотужне (до 8 кВт);
🔸 доступу людей туди немає;
🔸 ризик займання — мінімальний;
🔸 конструкції — з негорючих матеріалів.
💸 При цьому інші нормативні документи вже дозволяють такі системи не встановлювати. Маємо регуляторну колізію, яка щороку коштує бізнесу сотні мільйонів гривень. Це — втрачені можливості для розширення мережі, особливо у важкодоступних і деокупованих регіонах.
🤝 Завдяки активній підтримці Сергія Мандзія та Олега Бондаренка, голови Комітету з питань екологічної політики та природокористування, вдалося зібрати за одним столом представників мобільних операторів, ДСНС, Мінрегіону, Мінцифри, МВС та науковців.
І головне — почати діалог між усіма сторонами. Саме так шукається баланс між безпекою, здоровим глуздом і економікою.
👏 Вдячна ДСНС за конструктив і готовність рухатися в бік оновлення застарілих вимог. Бо пожежна безпека — це важливо. Але ще важливіше — щоб вона була адекватною до сучасних умов і не душила розвиток.
📶 Наше головне завдання — щоб зв’язок був. Завжди і всюди.
На прифронтовій території. У гірських селах. Після деокупації.
🇺🇦 Дякую всім операторам, які забезпечують зв’язок — навіть під обстрілами.
Це — бізнес, що працює для людей, тримає економіку і допомагає ЗСУ податками. І він заслуговує на підтримку.
Ні сигнал тривоги. Ні порятунок. Ні відновлення.
Саме тому всі бар’єри, які заважають розвитку мережі, потрібно прибирати — особливо там, де вони вже давно не мають сенсу.
Тому важливо, щоб у країні не залишалося "білих плям" — ні технічних, ні регуляторних.
📌 Взяла участь у засіданні підкомітету з питань цивільного захисту населення та територій Комітету Верховної Ради, який очолює Сергій Мандзій. Обговорювали звернення асоціації операторів зв’язку «Телас» щодо перегляду норм ДБН В.2.5-56:2014. Йдеться про обов’язкове встановлення автоматичного пожежогасіння на базових станціях мобільного зв’язку.
У чому суть проблеми?
🔸 обладнання — малопотужне (до 8 кВт);
🔸 доступу людей туди немає;
🔸 ризик займання — мінімальний;
🔸 конструкції — з негорючих матеріалів.
💸 При цьому інші нормативні документи вже дозволяють такі системи не встановлювати. Маємо регуляторну колізію, яка щороку коштує бізнесу сотні мільйонів гривень. Це — втрачені можливості для розширення мережі, особливо у важкодоступних і деокупованих регіонах.
🤝 Завдяки активній підтримці Сергія Мандзія та Олега Бондаренка, голови Комітету з питань екологічної політики та природокористування, вдалося зібрати за одним столом представників мобільних операторів, ДСНС, Мінрегіону, Мінцифри, МВС та науковців.
І головне — почати діалог між усіма сторонами. Саме так шукається баланс між безпекою, здоровим глуздом і економікою.
👏 Вдячна ДСНС за конструктив і готовність рухатися в бік оновлення застарілих вимог. Бо пожежна безпека — це важливо. Але ще важливіше — щоб вона була адекватною до сучасних умов і не душила розвиток.
📶 Наше головне завдання — щоб зв’язок був. Завжди і всюди.
На прифронтовій території. У гірських селах. Після деокупації.
🇺🇦 Дякую всім операторам, які забезпечують зв’язок — навіть під обстрілами.
Це — бізнес, що працює для людей, тримає економіку і допомагає ЗСУ податками. І він заслуговує на підтримку.
Сьогодні в Україні можна стати жертвою нападу лише через те, ким ти є: через твою релігію, стать, колір шкіри, сексуальну орієнтацію чи інвалідність. І найстрашніше — за такий напад неможливо притягнути до відповідальності, адже законодавчо це непередбачено.
Тим часом, законопроєкт №5488, який є реальним шансом це змінити, лежить у парламенті вже 14 місяців. Сьогодні на цьому наголосила під час Форуму «Inclusion for Justice / Інклюзія заради Справедливості», організованому Gender Stream та Точка опори ЮА - NGO Fulcrum UA
Україна не просто воює з божевільним сусідом. Ми боремося за незалежність, за те, щоб бути частиною вільного, демократичного світу. Законопроєкт №5488 — це ще один крок до ЄС, де права людини не декларація, а реальність.
Вдумайтеся: серед наших захисників — представники ЛГБТ+ спільноти, люди з різним походженням, вірою, ідентичністю та всі вони готові покласти життя за свободу країни. А ще щодня з війни повертаються українці з інвалідністю, які безперечно мають право жити в суспільстві без упереджень і бар’єрів. Ми морально не можемо залишати їх беззахисними перед дискримінацією.
Законопроект 5488 не обирає, кого захищати. Бо він захищає всіх: і тебе, і твоїх батьків, і твоїх дітей, і людей з інвалідністю, і тих, хто повернувся з фронту, і кожного, хто колись чув за спиною: «ти не такий».
Тому на сьогодні ми з колегами продовжуємо боротьбу за його ухвалення і щиро дякую всім, хто з нами на цьому шляху! Всім колегам у парламенті та міністерствах, всім представникам громадських організацій та просто всім небайдужим. Рівність і повага має бути не тільки на словах, а й у законі. Вірю, цій каденції парламенту вдасться цього досягнути.
Тим часом, законопроєкт №5488, який є реальним шансом це змінити, лежить у парламенті вже 14 місяців. Сьогодні на цьому наголосила під час Форуму «Inclusion for Justice / Інклюзія заради Справедливості», організованому Gender Stream та Точка опори ЮА - NGO Fulcrum UA
Україна не просто воює з божевільним сусідом. Ми боремося за незалежність, за те, щоб бути частиною вільного, демократичного світу. Законопроєкт №5488 — це ще один крок до ЄС, де права людини не декларація, а реальність.
Вдумайтеся: серед наших захисників — представники ЛГБТ+ спільноти, люди з різним походженням, вірою, ідентичністю та всі вони готові покласти життя за свободу країни. А ще щодня з війни повертаються українці з інвалідністю, які безперечно мають право жити в суспільстві без упереджень і бар’єрів. Ми морально не можемо залишати їх беззахисними перед дискримінацією.
Законопроект 5488 не обирає, кого захищати. Бо він захищає всіх: і тебе, і твоїх батьків, і твоїх дітей, і людей з інвалідністю, і тих, хто повернувся з фронту, і кожного, хто колись чув за спиною: «ти не такий».
Тому на сьогодні ми з колегами продовжуємо боротьбу за його ухвалення і щиро дякую всім, хто з нами на цьому шляху! Всім колегам у парламенті та міністерствах, всім представникам громадських організацій та просто всім небайдужим. Рівність і повага має бути не тільки на словах, а й у законі. Вірю, цій каденції парламенту вдасться цього досягнути.
Війна закінчиться. І тоді на нас чекає нова держава з великою спільнотою людей, які пройшли війну.
Це вже не виняток, а частина нашої нової реальності. І від того як ми побудуємо політику підтримки для ветеранів залежить якою буде ця реальність — сильною і згуртованою чи роз'єднаною й травмованою.
📊 У державних реєстрах уже 1,3 мільйона ветеранів. І це лише початок. Без урахування родин.
Це — країна, яка повертається з фронту. І працювати з цією реальністю треба не точково, а системно: від уряду до громади, від великого бізнесу до місцевого роботодавця.
На конференції аналітичного центру We build Ukraine ми говорили про людський капітал як головну точку росту. Я свідомо зосередилась на ветеранах, бо вони не просто частина ринку праці, а його потенційне ядро.
Оператор БПЛА ➡️ опертаор агродрону.
Снайпер ➡️ аналітик або тренер тактики.
Парамедик ➡️ інструктор із першої допомоги.
Інженер зі ЗСУ ➡️ проєктант інфраструктури.
У кожному — досвід, точність, витривалість і головне — мотивація.
Побачила хорошу практику при розробці ПКВ в Київській області: громади провели аналіз, визначили навчальні заклади для перекваліфікації, налагодили зв’язки з роботодавцями. Це виглядає як комплексна екосистема: освіта ➡️ робота ➡️ підтримка. Саме так має діяти кожен регіон.
❗️Але поки що це радше виняток. У багатьох громадах досі немає жодного розуміння, скільки ветеранів повертаються і як їх інтегрувати в економіку. Немає цифр, немає плану, немає політики.
📜 У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13180 щодо квотування працевлаштування ветеранів. Є й інша пропозиція збільшити квоту до 10% для держорганів і передбачити податкові стимули для бізнесу, який бере ветеранів на роботу. Втім, над такими ідеями ще потрібно працювати, адже до них сьогодні є чимало зауважень та пропозицій.
📊 Соціологія це підтверджує:
– 66% українців підтримують квоти,
– понад 57% ветеранів вказують на бар’єри при працевлаштуванні.
⚠️ Але без гарантій виконання навіть найкращий закон стає фікцією. Ми вже мали приклади, коли квоти для людей з інвалідністю працювали лише на папері. Такого підходу до ветеранів допустити не можна.
🤝 Потрібен чесний діалог: із громадами, бізнесом, освітянами, самими ветеранами. І спільна мета — побудувати систему, яка не залишає без відповіді питання: “Що далі?” для тих, хто пройшов війну.
Це вже не виняток, а частина нашої нової реальності. І від того як ми побудуємо політику підтримки для ветеранів залежить якою буде ця реальність — сильною і згуртованою чи роз'єднаною й травмованою.
📊 У державних реєстрах уже 1,3 мільйона ветеранів. І це лише початок. Без урахування родин.
Це — країна, яка повертається з фронту. І працювати з цією реальністю треба не точково, а системно: від уряду до громади, від великого бізнесу до місцевого роботодавця.
На конференції аналітичного центру We build Ukraine ми говорили про людський капітал як головну точку росту. Я свідомо зосередилась на ветеранах, бо вони не просто частина ринку праці, а його потенційне ядро.
Оператор БПЛА ➡️ опертаор агродрону.
Снайпер ➡️ аналітик або тренер тактики.
Парамедик ➡️ інструктор із першої допомоги.
Інженер зі ЗСУ ➡️ проєктант інфраструктури.
У кожному — досвід, точність, витривалість і головне — мотивація.
Побачила хорошу практику при розробці ПКВ в Київській області: громади провели аналіз, визначили навчальні заклади для перекваліфікації, налагодили зв’язки з роботодавцями. Це виглядає як комплексна екосистема: освіта ➡️ робота ➡️ підтримка. Саме так має діяти кожен регіон.
❗️Але поки що це радше виняток. У багатьох громадах досі немає жодного розуміння, скільки ветеранів повертаються і як їх інтегрувати в економіку. Немає цифр, немає плану, немає політики.
📜 У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13180 щодо квотування працевлаштування ветеранів. Є й інша пропозиція збільшити квоту до 10% для держорганів і передбачити податкові стимули для бізнесу, який бере ветеранів на роботу. Втім, над такими ідеями ще потрібно працювати, адже до них сьогодні є чимало зауважень та пропозицій.
📊 Соціологія це підтверджує:
– 66% українців підтримують квоти,
– понад 57% ветеранів вказують на бар’єри при працевлаштуванні.
⚠️ Але без гарантій виконання навіть найкращий закон стає фікцією. Ми вже мали приклади, коли квоти для людей з інвалідністю працювали лише на папері. Такого підходу до ветеранів допустити не можна.
🤝 Потрібен чесний діалог: із громадами, бізнесом, освітянами, самими ветеранами. І спільна мета — побудувати систему, яка не залишає без відповіді питання: “Що далі?” для тих, хто пройшов війну.
Зміцнення демократії під час війни — можливе. Завдяки всім нам.
Вчора мала нагоду взяти участь у презентації звіту "Огляд демократичних інститутів України під час війни", представленому Democracy Reporting International Ukraine у співпраці з Центром політико-правових реформ та Реанімаційний Пакет Реформ - РПР . Вдячна громадському сектору: експертам, аналітикам, правозахисникам, журналістам за глибоку, системну роботу, завдяки якій ми маємо можливість проаналізувати їхнє бачення щодо роботи ключових демократичних інститутів — парламенту, уряду, судової влади, місцевого самоврядування, громадянського суспільства та медіа.
Попри всі виклики, ми зберегли функціонування парламенту, уряду, судів, місцевого самоврядування. Продовжуємо рух до ЄС. Але разом із досягненнями маємо відверто говорити і про виклики: як-то слабкість інституційної спроможності у деяких сферах чи нестабільне правове поле для громадянського суспільства.
Ми готові до співпраці. Ба більше — як законодавці маємо й свої зауваження та пропозиції, тому запрошуємо до діалогу. В умовах війни надзвичайно важливо чути і бачити одне одного, тому на базі нашого Комітету держвлади готова організовувати спільні зустрічі з представниками громадських організацій щодо різних питань, які потребують вирішення у законодавчому полі. До слова, такі діалоги для мене добра традиція. Наприклад, з Украінською радою бізнесу ми зустрічаємося чи не щомісяця, щоб тримати руку на пульсі важливих законодавчих змін. Тому від схожого формату роботи з громадським сектором виграють всі. А розпочати ми можемо з Рухом Чесно, яким запропонувала разом поміркувати щодо перегляду методики відкритості парламентських комітетів. Попередньо вони погодилися, тож чекаю на спільну роботу!
Лише разом — через спільну працю, конструктивну критику і реальні рішення ми зможемо не просто втримати демократичну систему, а відновити її сильнішою, ніж була до повномасштабної війни.
Вчора мала нагоду взяти участь у презентації звіту "Огляд демократичних інститутів України під час війни", представленому Democracy Reporting International Ukraine у співпраці з Центром політико-правових реформ та Реанімаційний Пакет Реформ - РПР . Вдячна громадському сектору: експертам, аналітикам, правозахисникам, журналістам за глибоку, системну роботу, завдяки якій ми маємо можливість проаналізувати їхнє бачення щодо роботи ключових демократичних інститутів — парламенту, уряду, судової влади, місцевого самоврядування, громадянського суспільства та медіа.
Попри всі виклики, ми зберегли функціонування парламенту, уряду, судів, місцевого самоврядування. Продовжуємо рух до ЄС. Але разом із досягненнями маємо відверто говорити і про виклики: як-то слабкість інституційної спроможності у деяких сферах чи нестабільне правове поле для громадянського суспільства.
Ми готові до співпраці. Ба більше — як законодавці маємо й свої зауваження та пропозиції, тому запрошуємо до діалогу. В умовах війни надзвичайно важливо чути і бачити одне одного, тому на базі нашого Комітету держвлади готова організовувати спільні зустрічі з представниками громадських організацій щодо різних питань, які потребують вирішення у законодавчому полі. До слова, такі діалоги для мене добра традиція. Наприклад, з Украінською радою бізнесу ми зустрічаємося чи не щомісяця, щоб тримати руку на пульсі важливих законодавчих змін. Тому від схожого формату роботи з громадським сектором виграють всі. А розпочати ми можемо з Рухом Чесно, яким запропонувала разом поміркувати щодо перегляду методики відкритості парламентських комітетів. Попередньо вони погодилися, тож чекаю на спільну роботу!
Лише разом — через спільну працю, конструктивну критику і реальні рішення ми зможемо не просто втримати демократичну систему, а відновити її сильнішою, ніж була до повномасштабної війни.
🇺🇦 День Конституції — це не лише про текст Основного Закону. Це про те, як ми щодня наповнюємо його змістом.
Коли свобода — не декларація, а реальність, за яку борються і якої вимагають.
Коли рівність — не гасло, а обов’язок держави перед кожним громадянином.
Коли закон працює для всіх, а не вибірково.
В умовах війни значення Конституції лише зростає: вона — фундамент державності, гарантія прав і свобод, орієнтир у відновленні країни. Вітаю з Днем Конституції України. Працюймо далі, щоб її принципи були живими, дієвими й незламними.
Коли свобода — не декларація, а реальність, за яку борються і якої вимагають.
Коли рівність — не гасло, а обов’язок держави перед кожним громадянином.
Коли закон працює для всіх, а не вибірково.
В умовах війни значення Конституції лише зростає: вона — фундамент державності, гарантія прав і свобод, орієнтир у відновленні країни. Вітаю з Днем Конституції України. Працюймо далі, щоб її принципи були живими, дієвими й незламними.
🇺🇦🇪🇺 Україна — частина європейської спільноти. Не географічно — політично, ціннісно, стратегічно.
Саме тому наша партія Слуга Народу є частиною ALDE Party – Liberals and Democrats for Europe — об’єднання ліберально-демократичних партій Європи, яке з першого дня повномасштабного вторгнення послідовно підтримує Україну.
І це знову підтвердила резолюція “Accelerating Ukraine’s Membership to the EU”, яку було ухвалено на з’їзді Ради ALDE у Гельсінкі.
У резолюції:
🔹 визнано ключову роль України для безпеки і стабільності Європи;
🔹 закликано відкрити всі переговорні кластери до кінця 2025 року;
🔹 підтримано створення чіткого дорожнього плану вступу України до ЄС;
🔹 засуджено блокування з боку Угорщини;
🔹 наголошено на необхідності посилення санкцій проти рф та конфіскації її активів;
🔹 підтримано роботу Спеціального трибуналу щодо злочину агресії;
🔹 закликано звільнити українських військовополонених та депортованих дітей;
🔹 підтверджено, що Україна продовжує реформи та виконує Копенгагенські критерії.
Дякую партнерам з ALDE за віру в Україну, за конкретні кроки та політичну сміливість.
Продовжуємо шлях — впевнено і разом.
Саме тому наша партія Слуга Народу є частиною ALDE Party – Liberals and Democrats for Europe — об’єднання ліберально-демократичних партій Європи, яке з першого дня повномасштабного вторгнення послідовно підтримує Україну.
І це знову підтвердила резолюція “Accelerating Ukraine’s Membership to the EU”, яку було ухвалено на з’їзді Ради ALDE у Гельсінкі.
У резолюції:
🔹 визнано ключову роль України для безпеки і стабільності Європи;
🔹 закликано відкрити всі переговорні кластери до кінця 2025 року;
🔹 підтримано створення чіткого дорожнього плану вступу України до ЄС;
🔹 засуджено блокування з боку Угорщини;
🔹 наголошено на необхідності посилення санкцій проти рф та конфіскації її активів;
🔹 підтримано роботу Спеціального трибуналу щодо злочину агресії;
🔹 закликано звільнити українських військовополонених та депортованих дітей;
🔹 підтверджено, що Україна продовжує реформи та виконує Копенгагенські критерії.
Дякую партнерам з ALDE за віру в Україну, за конкретні кроки та політичну сміливість.
Продовжуємо шлях — впевнено і разом.