Душевні каліки з перебинтованим відчаєм
Плацебо напічкані, по факту- не зцілені зовсім
Ми кричали про вірність з чужих причалів
Закликаючи весну, де була уже осінь.

Він щоразу закохувався
В перекручені нею слова,
Вона завжди писала наосліп
Й не бачила далі
Свого носа,
Й ділила на всіх
І не вміла на два,
І не знала
Навіщо потрібні звання і медалі,
Якщо є загустіла від тиші
Зупинка метро,
Якщо є перші квіти
І промені сонця останні,
Якщо кожному з нас
В цьому світі так щедро дано,
То що можуть змінити
Якісь там кружечки зі сталі...
...
Вона завжди приходила вчасно,
Не завжди туди,
І не завжди насправді вона,
Та приходила вчасно,
Ну, а він так любив
Запах щастя, весни, води
Що вривалися в простір із нею
Завжди одночасно...

11.04.2024

П. С. Вчора світ вирішив мені приємного наговорити☺ от прям під ногами порозкидав😁😉. Хто я така, щоб не вірити? 😉🙃❤

Друзі ситуація складна і буде складнішати. Ви читаєте новини, ви не спите від тривог і знаєте, що безпека нашого неба це мастхев

Я граю вже соту на біс виставу
Дивись- тобі буде цікаво.
Я тримаю тебе мотузками зі сталі
Ти малюєш мені синці.

Я імітую і сміх і оргазми
Та раптом-збій. І ми уже-пазли.
Шалію, доводиш мене до сказу
По венах тече джин.

Без причин, і гордості- йду до тебе
Без обладунків, гола як небо.
Ти береш мене мовчки,немов так і треба
І лишаєшся знову чужим. 

Бачиш як дивно-ми ні в чому не винні,
Та говоримо “вибач” невпинно
В інших обіймах нам чомусь  зимно
А ти мені є Ніким.

На підлозі лежать мої речі і зброя
Як Сонце вже поруч-Землі не встоять
Ця ніч розчиняється димом у спогад
Я бажаю у ній згоріть. 

Ми одне одному і спрага і колодязь.
Набираємо відра,повні відра прозорих натхнень.
Напуваємо мізки,відкидаємо зайвий одяг.
Пишем вірші тілами,захмелілі від власних ідей.

Ми одне одному настільки чужі,що аж рідні
Провокуємо Випадок,затіваючи ігри в Ніщо
Робим випади,креслим вигини,межі й лінії.
Обпікаєм язик,закуривши від прірви зірок.

Ми коханці,ми блазні,ми розпечені брудом янголи.
Загартовані правдою,дурними людьми і дощем.
П'ємо доти,доки пахнуть ще келихи ядами
І втікаєм подалі. Від колодязів..до пустель
©Соля Сойка

Це вже майже залежність -
Твоїм долоням потрібна моя спина,
А між нами -
Стіна, стіна, двері, вулиця,
Знов стіна,
А між нами місто, тиша,
Великий маленький світ,
А між нами щастя, світло,
Вільний, як вітер політ..
А між нами немає нічого,
От просто ніц -
Лиш посмішка юного бога
Сотні смішних дурниць,
Чарівна якась незабутність,
Квітуча немов бузок,
І довірливо теплі долоні
І відчинені двері
І той великий
маленький крок...



21...22.04.2024

👋 Ведучі: Анґа Зелена & Вероніка Мовчан
👉Коли: 27 квітня, 18:00
👉Де: Мораліст, літній дворик, Ярославська 22
👉Вхід: від 150 грн (всі кошти на ЗСУ)

💰 Як зазначено, захід благодійний, тому всі зібрані на івенті кошти ми спрямуємо на купівлю авто для хлопців добровольців з 41 ОСБ (Купʼянський напрямок).
👉Кидайте донат сюди і надсилайте скрін:
https://send.monobank.ua/jar/LTWNvD16j

🤝 Цього разу ми вирішили зупинитись на дуже важливій темі – читатимемо про гостро-соціальне та наболіле. Про все, що тривожить та хвилює.

⚡️ А оскільки йдеться про дійсно серйозні речі, то зібрали для вас не менш серйозних авторок, яким точно є що сказати. Крім того, після основної частини вас чекатиме музичний джем, вільний мікрофон та аукціон.

Роблять вітер:
Анґа Зелена
Вероніка Мовчан
Muza Huyuza
Anastasiiith
Аліна Залізінська
Соля Сойка
Ольга Бурканова
ІнґіҐерда
Ксенія Нестеренко
Юлія Кірюхіна
Марія Косян
Амішкінс

Створюють музичний вайб:
Андрій Школьний
Karoev
Іван Дюденко
Даня

💥 Чекаємо вас! Нам точно є про що поговорити!

Окупанти атакували Україну шахедами, використовуючи нову тактику, заявив речник командування Повітряних сил ЗСУ Ілля Євлаш.

«Поки ми ще не отримали допомогу від США, ворог намагатиметься інтенсифікувати обстріли різними методами, як сьогодні за допомогою дронів. Ми бачили дещо нову тактику», — сказав він в ефірі телемарафону.

🇺🇦 Надіслати новину🇺🇦
    Київ LIVE | Instagram

Нагадую про збір для ППО

І буде перший, з ким ти ляжеш після Нього
Кому довіриш зняти з тебе сукню
І буде ніч дивитися похмуро
І буде травень, а, можливо, лютий

І буде другий з ким ти снідатимеш тостом
І другий після Нього з ким ти спатимеш
Це буде вперше, а можливо вшосте
І вшосте ти знесилено ридатимеш

Ти закохаєш в себе сотню раз
І змінить літо тепла,стигла осінь
Новий герой, якому ти шепочеш “фас”
Але Його. Його не буде. Зовсім. 

Паша! 8 років назад я навіть не підозрювала який світ ти мені відкриєш! Про тебе є вірші, є найтепліші спогади, є друзі, які з'явились завдяки тобі! Є Соля Сойка, яка теж створилась завдяки тобі! Безмежно вдячна за розмови, прогулянки, квартирники,які ми робили, "літературні шашлики" (наче з минулого життя), концерти, вечори, зустрічі на півгодини і весь вечір. Мій найкращий бог)

Збір триває!!!

Впиши мене в свій дуже щільний графік,
На п'ять хвилин, на погляд, на "привіт",
На каву з молоком, на теплі вафлі,
На той вже з вишень облетівший цвіт...
Впиши мене на травень, на суботу,
На тиху ніч, на галасливий день,
На невагому лагідну турботу,
Впиши мене в перелік тих людей,
Які твої, які тобі потрібні,
Для котрих ти завжди знаходиш час,
Для котрих, хоч на мить, тотально вільний
Для пари слів, для жменьки теплих фраз,
Для смайлика кумедного чи фото
Весняних квітів чи смачних дурниць,
Для тиші, для відсутності супротиву,
Для всіх тих "зараз" і для всіх "колись"...

30.05.2024
П. С. Раніше я ходила в Сільпо тому, що це єдиний магазин, де в чеках є передбачення, тепер я ходжу туди ще й тому, що це єдиний собакофрендлі магазин поблизу..
Але передбачення не перестають бути актуальними😉😊