⚡️Сумщина
Ситуація на прикордонні станом на 21:30
19 січня 2023

▪️російські військові із мінометів обстріляли Краснопільську громаду. 8 мін вибухнули на нашій території.
А також скинули вибухівку із безпілотника на прикордоння.

В обох випадках обійшлося без постраждалих та руйнувань.

Віримо в наших захисників і захисниць!🇺🇦
Тихої ночі нам, Сумщино!

Сьогодні прийнято одразу кілька потужних рішень партнерів для посилення нашої оборони. Передусім для посилення нашої артилерії.
Дякую Естонії за черговий і найбільший від цієї країни пакет збройної допомоги. За гаубиці та боєприпаси.
Дякую Швеції за новий військовий пакет. За NLAW, Archer і БМП.
Дякую Данії за ухвалення рішення щодо CAESAR для наших воїнів – це серйозно посилить нашу армію.
Дякую Литві за новий військовий пакет. За зенітні гармати, амуніцію та гвинтокрили.

Готуємося до завтрашнього «Рамштайну» – очікуємо сильних рішень. І очікуємо потужного пакета військової підтримки від Сполучених Штатів.

Дякую всім, хто захищає свободу разом із нами! Слава всім нашим воїнам, які проявляють стійкість і дають Україні необхідні результати! Слава кожному і кожній, хто працює на перемогу!
Слава Україні!

🕯9:00 загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок російської агресії

Роман Лавриненко загинув 3 березня 2022 року, коли росіяни скинули авіабомбу на Охтирську ТЕЦ.
 
Чоловік народився в Охтирці. Закінчив школу №2, згодом – місцевий технікум. Далі служив у розвідувальній роті в Афганістані. Там отримав поранення.
Із 1990 року (з невеликими перервами) працював на Охтирській ТЕЦ. Останні роки був старшим машиністом турбінного відділення.
 
«Роман був всебічно розвиненою людиною: багато читав, цікавився мистецтвом, слухав рок. Був душею компанії, через це і мав багато друзів», - розповідає його дружина Валентина.
 
Роман Лавриненко прожив із нею у громадянському шлюбі 20 років. Виховували разом доньку Валентини від першого шлюбу. Але дитина була прив’язаною до вітчима як до рідного.
 
Роман, попри свою спокійну натуру, любив активний відпочинок – часто із друзями робили сплави на байдарках річками Сумщини.
 
«Його улюблена фраза: «Можна все! Не можна лише хворіти». Після повномасштабного вторгнення багато працівників ТЕЦ виїхало з міста, боячись за свої життя. А Роман ходив на роботу. Зміни були частішими, бо робітників було мало», - розповідає дружина Романа.
 
У день загибелі, 3 березня, Роман був якраз на роботі. Зателефонував додому близько 11:00, а вже за три години над Охтиркою пролетів літак і скинув авіабомбу. На ТЕЦ пролунав вибух. Тоді 9-ро людей отримали поранення, 5-ть чоловік, серед них - Роман Лавриненко, Ярослав Однороб та Сергій Єлістратов, - загинули на місці.
 
Донька та дружина після трагедії, сподівалися на диво, разом із друзями шукали поблизу місця вибуху бодай якісь зачіпки. Сподівалися, що Роман встиг сховатися. Але, як розповіли свідки, за дві хвилини до авіаудару бачили чоловіка у тій частині ТЕЦ, де був епіцентр вибуху.

Від тіла загиблого нічого не лишилося.

На території ТЕЦ встановили меморіальну дошку із іменами працівників, які загинули того дня. Туди часто приходять жителі Охтирки, аби вшанувати їхню пам‘ять.

Романові Лавриненку було 56 років.

Пам‘ятаємо🇺🇦

✨Ніч на Сумщині минула без обстрілів

Дякую нашим захисникам і захисницям🇺🇦

20 січня 2023
09:30

#Сумщина_365

Грот «Німф» - театр для вельмож чи вхід у давнє підземелля
 
Кам’яний грот у Тростянецькому дендропарку збудований 1809 року на честь 100-річчя Полтавської битви.

Відтоді він "обріс" не лише мохом, а й легендами. Місцеві розповідають і про 20-кілометрові таємні підземні переходи звідси до Охтирки, і про листи, які закохані залишали тут одне одному, і про театралізовані вистави та концерти, що відбувалися в гроті, і навіть про "дорослі" веселощі панів з "німфами"-кріпачками.
 
Раніше грот служив входом у підземелля міста. Там є чотири різні підземні ходи. Однак з них експлуатувався тільки один. Цей грот декоративний, побудований для дозвілля власника садиби і його відвідувачів.
 
У журналі «Столица и усадьба» за 1916 рік записано, що грот призначався для розваг — там під звучання живої музики та в сяйві факелів відпочивала знать. Для вельмож влаштовувалися театралізовані вистави, героїнями яких були переодягнені в лісових німф дівчата — звідси й пішла назва споруди.

Дотепер у гроті збереглися залишки лож для глядачів, стіни театру під відкритим небом і бруківка, по якій проїжджали карети вельмож.

Сьогодні день «Рамштайну» – і оборонних новин для України, які тиждень за тижнем приносить наш дипломатичний марафон. Не завжди можна публічно оголошувати, про що ведуться розмови у форматі «Рамштайну». Це закрита дискусія – і так має бути.

Загалом можна підсумувати, що сьогоднішній «Рамштайн» зміцнить нашу стійкість. Партнери принципові у своєму ставленні – вони будуть підтримувати Україну, скільки це необхідно для нашої перемоги.

Так, ще доведеться поборотись за постачання сучасних танків, але щоденно ми робимо сильнішою очевидність безальтернативності того, що рішення щодо танків має бути ухвалене. 

Я дякую всім партнерам, які чітко підтримали українську позицію в дискусіях, що відбулись.

Слава Україні! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦

⚡️Сумщина
Ситуація на прикордонні станом на 22:00
20 січня 2023

Протягом дня росіяни обстріляли дві прикордонні громади та завдали по них 27 ударів.
 
▪️По Білопільській громаді ворог бив із мінометів, 20 прильотів.

▪️По Есманьській громаді росіяни вели вогонь теж із мінометів, 7 прильотів.

Обійшлося без постраждалих та руйнувань.

Віримо в наших захисників і захисниць!🇺🇦
Тихої ночі нам, Сумщино!

#Сумщина_365

Геній українського кіно зростав на Сумщині.

Йдеться про Степана Шкурата. Хоч і народився він у Кобеляках Полтавської області, але становлення його як актора було саме на нашій Роменщині.

У Степана був гарний голос, змалку він співав у церковному хорі. У 20-ть років дебютував на сцені Кобеляцького народного будинку у ролі Миколи в опері «Наталка Полтавка».
Це було в 1905-у. А вже через 5 років Степан Шкурат переїздить до Ромен.
Там працює пічником, а у вільний від роботи час грає у виставках Роменського народного театру.

А в 1918 році починається новий етап у театральному житті Степана Йосиповича.
Його відкриває у своєму Робітничо-селянському театрі Іван Кавалерідзе.
Познайомились вони на встановленні пам’ятника Шевченку. І першу роль, яку Іван Петрович запропонував  Шкурату, – була роль Прокопа у «Сватання на Гончарівці».

У 1928 році Степан Йосипович уперше пробує себе у кінофільмі Івана Кавалерідзе «Злива» на Одеській кінофабриці.

Доленосне значення в творчому житті Степана Шкурата мала зустріч з кінорежисером Олександром Довженком, який згодом затвердив актора в епічному фільмі, бестселері українського кіно – «Земля».

Шкурат знявся більше, ніж у двадцяти фільмах. А останньою роллю у кіно став образ старого козака Явтуха у фільмі «Вій».

🕯9:00 загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок російської агресії

Максиму Оксанчуку був 41 рік. Чоловік родом із Охтирки. Там же і навчався у 8-й школі.

Здобув спеціальність повара в училищі на Харківщині. А згодом - і вищу освіту в Харкінському державному університеті харчування і торгівлі.

Після навчання Максим повернувся до Охтирки. Працював адміністратором у місцевому ресторані.

В останні роки був помічником бурильника в «ОхтиркаНафтогаз».

У вільний від роботи час любив активний відпочинок: ходив з друзями збирати гриби, на риболовлю.

Наприкінці лютого у Максима якраз мала бути відпустка. Та після 24-го плани змінилися.

Починаючи з перших днів повномасштабного вторгнення росіяни нещадно бомбили Охтирку з повітря.
У місцевому дитсадочку «Сонечко» люди облаштували бомбосховище і ховалися під час авіанальотів.

25 лютого Максим разом із рідними теж прийшли у сховок. Чоловік вийшов на вулицю, аби занести в будівлю лавки, щоб розсадити людей.

І в цей момент почався обстріл. росіяни били із «Градів» і «Ураганів» по житловому масиву. Максим загинув на місці. Осколок пробив йому артерію на нозі, швидка не встигла приїхати. Того дня загинули 5-ро місцевих, серед них і семирічна Аліса Гланс та працівниця дитсадка Наталія Прокуда. Ще 15-ть - отримали поранення.

У Максима Оксанчука лишилися два сина і дружина.

Пам‘ятаємо🇺🇦

✨Ніч на Сумщині минула без обстрілів

Дякую нашим захисникам і захисницям🇺🇦

21 січня 2023
10:30

російська ДРГ знову спробувала перетнути кордон на Сумщині.

Учора, близько 5-ї години ранку, група з 6 осіб намагалась рухатися з території рф до Юнаківської громади.
Наші військові відкрили вогонь, ворог втік.

Дякую нашим захисникам та захисницям 🇺🇦