[2/2]
В той же час політично режим може залишитися міцним навіть, якщо конфлікт затягнеться. Ситуація могла б змінитись, якби США забезпечили сухопутне вторгнення, але без нього зафіксувати успіхи операції майже точно не вийде. А от для невеликого Ізраїлю, що перебуває в стані тривалої політичної кризи, затягування може призвести до втоми й кінця уряду Нетаньяху. Новий ізраїльський уряд може почати уникати подальших військових дій проти Ірану, що виграє для Ісламської Республіки ще часу на відновлення.
Але цікавішим питанням є те, чи зможе Іран вийти з поточної ситуації з задовільними для себе результатами. Себто, чи збереже свої атакуючі можливості, й чи буде здатний захищати своє небо. Тут мені здається, що обидві сторони рухатимуться близько у вичерпанні своїх наступальних можливостей, й припинення бойових дій буде проходити відносно симетрично. Себто, ні Іран, ні Ізраїль не зможуть завадити нанесенню ударів один по одному й почнуть виходити з конфлікту з вичерпанням ресурсів.
Що стосується України, то для нас це виглядає як win-win ситуація. Зростання міжнародної ескалації буде підвищувати оборонні витрати, RnD та обсяги виробництва озброєнь наших союзників, плодами чого ми будемо користуватися. Найімовірніше, Іран істотно скоротить експорт озброєнь в РФ через необхідність поповнення втрат, ба більше, можливо він перетягне на себе частину експорту КНДР в РФ.
Таким чином, тут можна хіба побажати військових успіхів обидвом сторонам. Політично, звісно, вони нічого не отримають, але світ отримає гарний приклад можливості конвенційних рішень проти ядерних держав та стане багатшим на ще один стимул до нової гонки озброєнь. Що, врешті, створює можливість глобального конфлікту, котрий остаточно поховає наших ворогів.
В той же час політично режим може залишитися міцним навіть, якщо конфлікт затягнеться. Ситуація могла б змінитись, якби США забезпечили сухопутне вторгнення, але без нього зафіксувати успіхи операції майже точно не вийде. А от для невеликого Ізраїлю, що перебуває в стані тривалої політичної кризи, затягування може призвести до втоми й кінця уряду Нетаньяху. Новий ізраїльський уряд може почати уникати подальших військових дій проти Ірану, що виграє для Ісламської Республіки ще часу на відновлення.
Але цікавішим питанням є те, чи зможе Іран вийти з поточної ситуації з задовільними для себе результатами. Себто, чи збереже свої атакуючі можливості, й чи буде здатний захищати своє небо. Тут мені здається, що обидві сторони рухатимуться близько у вичерпанні своїх наступальних можливостей, й припинення бойових дій буде проходити відносно симетрично. Себто, ні Іран, ні Ізраїль не зможуть завадити нанесенню ударів один по одному й почнуть виходити з конфлікту з вичерпанням ресурсів.
Що стосується України, то для нас це виглядає як win-win ситуація. Зростання міжнародної ескалації буде підвищувати оборонні витрати, RnD та обсяги виробництва озброєнь наших союзників, плодами чого ми будемо користуватися. Найімовірніше, Іран істотно скоротить експорт озброєнь в РФ через необхідність поповнення втрат, ба більше, можливо він перетягне на себе частину експорту КНДР в РФ.
Таким чином, тут можна хіба побажати військових успіхів обидвом сторонам. Політично, звісно, вони нічого не отримають, але світ отримає гарний приклад можливості конвенційних рішень проти ядерних держав та стане багатшим на ще один стимул до нової гонки озброєнь. Що, врешті, створює можливість глобального конфлікту, котрий остаточно поховає наших ворогів.
Vae Victis 🇺🇦✙
[2/2] В той же час політично режим може залишитися міцним навіть, якщо конфлікт затягнеться. Ситуація могла б змінитись, якби США забезпечили сухопутне вторгнення, але без нього зафіксувати успіхи операції майже точно не вийде. А от для невеликого Ізраїлю…
Уточнення щодо можливого вступу США у війну.
Основна американська військова інфраструктура на Близькому Сході локалізована в радіусі дії іранських ракет малої дальності. Їх запаси вкрай великі, але вони не використовувалися в силу неможливості досягнути ними Ізраїлю. Додатково: іранські БпЛА зможуть діяти набагато більш ефективно на менших дистанціях й проти менш насиченого ППО.
Якщо США вступить у війну, то жодне ПРО не зможе суттєво зменшити можливу шкоду. Єдина надія для США - це колапс управління в Ірані та те, що військова інфраструктура Ірану вже достатньо деградувала. У зворотньому випадку це призведе до істотних втрат з боку США, руйнувань інфраструктури, зниження операційних можливостей, а також поставить під загрозу можливість судноплавства в Затоці (через запаси протикорабельних ракет Ірану) та присутності в Іраку (через значну кількість проіранських міліцій).
Основна американська військова інфраструктура на Близькому Сході локалізована в радіусі дії іранських ракет малої дальності. Їх запаси вкрай великі, але вони не використовувалися в силу неможливості досягнути ними Ізраїлю. Додатково: іранські БпЛА зможуть діяти набагато більш ефективно на менших дистанціях й проти менш насиченого ППО.
Якщо США вступить у війну, то жодне ПРО не зможе суттєво зменшити можливу шкоду. Єдина надія для США - це колапс управління в Ірані та те, що військова інфраструктура Ірану вже достатньо деградувала. У зворотньому випадку це призведе до істотних втрат з боку США, руйнувань інфраструктури, зниження операційних можливостей, а також поставить під загрозу можливість судноплавства в Затоці (через запаси протикорабельних ракет Ірану) та присутності в Іраку (через значну кількість проіранських міліцій).
Forwarded from РЕВАНШ: ТАКТИЧНА ГРУПА
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Звʼязок рятує, звʼязок вбиває!
Незалежно від зміни тактик та технологій війни, в основі управління бою залишається - комунікація. Коли небезпека на кожному кроці, від якісної передачі інформації залежить все.
Щоб наші спецоперації стали ще ефективнішими, нам потрібна ваша допомога.
Спецпідрозділ ГУР МО «Реванш» відкриває збір на 670 000 гривень задля забезпечення ефективної роботи наших звʼязківців.
Воїни розраховують на тебе!
Номер картки банки 4441111120440387
Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/7T9WH94Umi
@revanche_tactical
Незалежно від зміни тактик та технологій війни, в основі управління бою залишається - комунікація. Коли небезпека на кожному кроці, від якісної передачі інформації залежить все.
Щоб наші спецоперації стали ще ефективнішими, нам потрібна ваша допомога.
Спецпідрозділ ГУР МО «Реванш» відкриває збір на 670 000 гривень задля забезпечення ефективної роботи наших звʼязківців.
Воїни розраховують на тебе!
Номер картки банки 4441111120440387
Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/7T9WH94Umi
@revanche_tactical
Vae Victis 🇺🇦✙
Звʼязок рятує, звʼязок вбиває! Незалежно від зміни тактик та технологій війни, в основі управління бою залишається - комунікація. Коли небезпека на кожному кроці, від якісної передачі інформації залежить все. Щоб наші спецоперації стали ще ефективнішими…
Панове читачі, прошу підтримати цей збір.
Отже, американці та іранці вирішили не вступати у війну один з одним та обмежилися символічними ударами.
Американці не зачіпали загальну військову інфраструктуру Ірану, нанісши удар тільки по ядерних об'єктах й давши час іранцям на їх евакуацію. Тим самим просигналізували, що не зацікавлені у розширенні конфлікту.
Іран використав для атаки ту саму кількість ракет, що й американці, і вдарив переважно по евакуйованій базі в Катарі, демонструючи, що також не збирається вступати в активну конфронтацію, а наступні удари будуть тільки симетричною відповіддю на подальшу агресію. Скоріш за все США не будуть відповідати на таку обмежену атаку.
Таким чином, істотних змін в конфлікті не відбулося: він продовжив мати локальний характер між Ізраїлем та Іраном. Ізраїль не має можливості повалити режим в Ірані й самостійно нанести достатню шкоду, а Іран не може знищити Ізраїль та не буде відмовлятися від своїх ракетних та ядерних програм, проте, ймовірно, зробить висновки з цієї ітерації конфлікту та, можливо, зуміє покращити зенітну компоненту.
Що стосується нас, то поки що все дійсно виглядає як win-win: виробничі потужності Ірану ушкоджені, а запаси виснажені. Відповідно, йому буде не до експорту озброєнь. В той же час керівництво США переконалося в своїй непереможності, й, можливо, колись не побоїться нанести істотну шкоду вже по відношенню до РФ.
Американці не зачіпали загальну військову інфраструктуру Ірану, нанісши удар тільки по ядерних об'єктах й давши час іранцям на їх евакуацію. Тим самим просигналізували, що не зацікавлені у розширенні конфлікту.
Іран використав для атаки ту саму кількість ракет, що й американці, і вдарив переважно по евакуйованій базі в Катарі, демонструючи, що також не збирається вступати в активну конфронтацію, а наступні удари будуть тільки симетричною відповіддю на подальшу агресію. Скоріш за все США не будуть відповідати на таку обмежену атаку.
Таким чином, істотних змін в конфлікті не відбулося: він продовжив мати локальний характер між Ізраїлем та Іраном. Ізраїль не має можливості повалити режим в Ірані й самостійно нанести достатню шкоду, а Іран не може знищити Ізраїль та не буде відмовлятися від своїх ракетних та ядерних програм, проте, ймовірно, зробить висновки з цієї ітерації конфлікту та, можливо, зуміє покращити зенітну компоненту.
Що стосується нас, то поки що все дійсно виглядає як win-win: виробничі потужності Ірану ушкоджені, а запаси виснажені. Відповідно, йому буде не до експорту озброєнь. В той же час керівництво США переконалося в своїй непереможності, й, можливо, колись не побоїться нанести істотну шкоду вже по відношенню до РФ.