Особливістю фільму є те, що, незважаючи на анімаційний формат, усіх персонажів у «Кріпачці» грають справжні актори. Кадри з реальних екшн-зйомок використовувалися художниками-аніматорами як матеріал для створення анімації. Близько 100 митців з чотирьох країн взяли участь у роботі над фільмом, виступаючи як ко-продюсери.
Головні герої фільму заговорили українською завдяки голосам зіркових акторів: Наталки Денисенко (Ягна), Наталі Сумської (матір Ягни) та Віталія Гордієнка (Матеуш). Режисеркою дубляжу виступила Людмила Петриченко. Глядачі також почують голоси Олександра Ігнатуші, Юлії Перинчук, Вʼячеслава Хостікоєва, Олени Узлюк та багатьох інших, загалом - долучилося близько 30 акторів дубляжу.
*Промо та дистрибуцію мальованого фільму здійснює команда FILM.UA Дистрибуція.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
YouTube
Кріпачка | Офіційний трейлер | з 11 липня в кіно
Від творців “З любовʼю, Вінсент”: з 11 липня у прокаті стартує мальований анімаційний фільм “Кріпачка” про роль жінки на межі 19-20 століть
Сотні художників з 4-х країн світу, унікальні робочі анімаційні станції, роман, що лежить в основі сюжету, відзначений…
Сотні художників з 4-х країн світу, унікальні робочі анімаційні станції, роман, що лежить в основі сюжету, відзначений…
❤12👍3🤔1
🏗 Пропонуємо пізнавальний канал Rauta про нові будівельні технології.
👍 Канал буде корисний всім, хто цікавиться сучасною архітектурою, технологіями швидкого будівництва, інноваційними конструктивними рішеннями, інформацією про вибір матеріалів та ін.
➡️ Переглянути канал
👍 Канал буде корисний всім, хто цікавиться сучасною архітектурою, технологіями швидкого будівництва, інноваційними конструктивними рішеннями, інформацією про вибір матеріалів та ін.
➡️ Переглянути канал
👍9❤1
У Києві на будівлі Центрального залізничного вокзалу з'явилась мініскульптуру проєкту “Шукай!” під назвою “Повернення додому”.
Скульптура являє собою два поїзди, які прибувають на першу платформу «залізних воріт» Києва. Один з поїздів — з військовими з Краматорська, інший — з-за кордону. Отже, залізничний вокзал стає локацією-символом українців, які прямують додому або повертаються з фронту.
У персонажів, зображених на скульптурці «Повернення додому», є прототипи: це і військовий зі своєю дружиною, яка приїхала в Краматорськ поїздом, щоб дізнатись із чоловіком стать їх майбутньої дитини; це і хлопчик із загубленою в поїзді, а потім повернутою залізничниками іграшкою; це і родина з Маріуполя. Проте це присвята не саме цим, а мільйонам подібних історій. З моменту відкриття скульптура слугуватиме нагадуванням про важливість повернення всіх українців додому.
Скульптура являє собою два поїзди, які прибувають на першу платформу «залізних воріт» Києва. Один з поїздів — з військовими з Краматорська, інший — з-за кордону. Отже, залізничний вокзал стає локацією-символом українців, які прямують додому або повертаються з фронту.
У персонажів, зображених на скульптурці «Повернення додому», є прототипи: це і військовий зі своєю дружиною, яка приїхала в Краматорськ поїздом, щоб дізнатись із чоловіком стать їх майбутньої дитини; це і хлопчик із загубленою в поїзді, а потім повернутою залізничниками іграшкою; це і родина з Маріуполя. Проте це присвята не саме цим, а мільйонам подібних історій. З моменту відкриття скульптура слугуватиме нагадуванням про важливість повернення всіх українців додому.
❤36👍3
В Ужгороді встановили мініскульптуру Миколі Леонтовичу до 105-й річниці "Щедрика".
Скульптурку розташували на стіні корпусу медичного факультету Ужгородського національного університету на Народній площі. Автор роботи – Роман Мурник.
Фото: Олександр Богданов
Скульптурку розташували на стіні корпусу медичного факультету Ужгородського національного університету на Народній площі. Автор роботи – Роман Мурник.
Фото: Олександр Богданов
🥰34❤25👍1👌1
Forwarded from kinotron | Олексій Радинський
Пам'ятаєте цю картинку? Коли почалося рейдерське захоплення "Летючої тарілки", всі учасники цього процесу відхрещувалися від неї навперебій. Та тепер достатньо подивитися на будівництво "Оушен Молла", щоб зрозуміти: мародери Кличка втілюють саме цей проект. Звісно, з деякими змінами - все ж таки то був лише рендер - та це нічого принципово не міняє
Змінилося лише одне: тепер будівля, яку нищать мародери, має статус пам'ятки, й з приводу її перебудови відкрито кримінальне провадження. Мародери нервують, і от уже їхній кишеньковий "департамент культурної спадщини КМДА" викатує пост, що все насправді норм
Тож зберігається дуже невеличкий шанс, що автор цього шедевру, консул РФ Вагіф Алієв, все-таки піде вслід за російським кораблем. Щоб цей шанс трохи збільшився, підпишіть цю петицію
Змінилося лише одне: тепер будівля, яку нищать мародери, має статус пам'ятки, й з приводу її перебудови відкрито кримінальне провадження. Мародери нервують, і от уже їхній кишеньковий "департамент культурної спадщини КМДА" викатує пост, що все насправді норм
Тож зберігається дуже невеличкий шанс, що автор цього шедевру, консул РФ Вагіф Алієв, все-таки піде вслід за російським кораблем. Щоб цей шанс трохи збільшився, підпишіть цю петицію
👍9💔1
Будинки шкіл зведені за проектами Опанаса Сластіона на Полтавщині на поч. ХХ ст.
Світлини 1980-х з фондів ДНАББ ім. В. Заболотного
Світлини 1980-х з фондів ДНАББ ім. В. Заболотного
❤37👍2