Садопопуліст – це термін, який запропонував Тімоті Снайдер для характеристики Трампа та його політики. Якщо звичайний популіст пропонує політики, майже завжди нереальні та фантастичні, для покращення життя мас, то садопопуліст – реальні політики, але для погіршення життя цих самих мас. І в першу чергу саме тих, хто його обрав.
Ніхто так сильно не постраждав від Трампа як його прихильники та республіканська еліта, яка його висунула. Перші вмирали від коронавірусу, який Трамп заперечував, а тепер ще і сидітимуть в тюрмі за внутрішній тероризм, другі втратили більшість в Сенаті, штат Джорджія та зіткнулися з небезпекою розколу.
Садопопулістом можна назвати Зеленського. Його обрали ті, хто хотів швидкого припинення війни з Росією, зниження тарифів та посадки Порошенко. В результаті вже президент Зеленський цим людям пообіцяв масову мобілізацію у разі провалу політики «перестати стріляти», підвищив тарифи та допоміг Порошенкові та його партії підняти рейтинг по всій Україні.
Чому садопопулісти ведуть себе так зі своїми виборцями? Пояснення насправді цілком логічне. Люди, які вірять в казки та готові миритися з публічною брехнею, маніпуляціями та насміханнями з боку своїх кумирів, з точки зору цих лідерів не заслуговують ні на що, крім зневаги та ще більшого приниження. Противники садопопулістів мають силу чинити опір. Байден та Порошенко можуть відповісти в суді, в медіа чи на виборах на атаки садопопулістів, і тому для останніх є по – справжньому небезпечними. А прихильники садопопулста готові підкорятися навіть після того, як він принизить їх публічно (брехня про переїзд з Банкової, маніпуляції з тестом крові перед виборами з боку Зеленського, зневага до журналістів, відкрита співпраця з Кремлем та маніпуляції з податками з боку Трампа).
Ніхто так сильно не постраждав від Трампа як його прихильники та республіканська еліта, яка його висунула. Перші вмирали від коронавірусу, який Трамп заперечував, а тепер ще і сидітимуть в тюрмі за внутрішній тероризм, другі втратили більшість в Сенаті, штат Джорджія та зіткнулися з небезпекою розколу.
Садопопулістом можна назвати Зеленського. Його обрали ті, хто хотів швидкого припинення війни з Росією, зниження тарифів та посадки Порошенко. В результаті вже президент Зеленський цим людям пообіцяв масову мобілізацію у разі провалу політики «перестати стріляти», підвищив тарифи та допоміг Порошенкові та його партії підняти рейтинг по всій Україні.
Чому садопопулісти ведуть себе так зі своїми виборцями? Пояснення насправді цілком логічне. Люди, які вірять в казки та готові миритися з публічною брехнею, маніпуляціями та насміханнями з боку своїх кумирів, з точки зору цих лідерів не заслуговують ні на що, крім зневаги та ще більшого приниження. Противники садопопулістів мають силу чинити опір. Байден та Порошенко можуть відповісти в суді, в медіа чи на виборах на атаки садопопулістів, і тому для останніх є по – справжньому небезпечними. А прихильники садопопулста готові підкорятися навіть після того, як він принизить їх публічно (брехня про переїзд з Банкової, маніпуляції з тестом крові перед виборами з боку Зеленського, зневага до журналістів, відкрита співпраця з Кремлем та маніпуляції з податками з боку Трампа).
Садопопуліст доводить собі та іншим, що він - не лох тим, що виставляє лохами своїх прихильників. Робить це публічно та безапеляційно.
Нормалізувати ситуацію, стан, політику можна двома способами. Підлаштувати її під існуючу норму, або навпаки, підлаштувати норму під ситуацію.
Друге використовує Кремль. Він лікує хвору на корупцію, непотизм, релятивізм Росію через зараження інших. Якщо в ЄС, США, Україні буде панувати хаос, корупція, вседозволеність силовиків, тоді Росія з патології перетвориться на норму, навіть на втілення норми.
Друге використовує Кремль. Він лікує хвору на корупцію, непотизм, релятивізм Росію через зараження інших. Якщо в ЄС, США, Україні буде панувати хаос, корупція, вседозволеність силовиків, тоді Росія з патології перетвориться на норму, навіть на втілення норми.
Світом править не таємна ложа, а явна лажа.
«Бесіди майстра Хай Тао про стратегію». Валерій Пекар.
«Бесіди майстра Хай Тао про стратегію». Валерій Пекар.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Але у нас таких в 2014 році були тисячі.
Сьогодні в Київській області затримали членів «ІД». Судячи з відео це - громадяни росії. Лідер групи приїхав в Україну за підробленим паспортом у 2019 році. Тоді терористи «ІД» втратили останній опорний пункт в Сирії – селище Багуз. Можливо, що затриманий бойовик був серед них.
Що привертає увагу, так це нетипова для «ІД» в Україні поведінка даної групи. Судячи з відео, оприлюдненого СБУ, затримані зберігали вдома вибухівку, літературу та прапор «ІД». Більше того, як зазначено в офіційному повідомлені спецслужби, затримані «поширювали літературу екстремістського характеру серед потенційних прихильників». Тобто вони вели активну пропагандистську роботу. Це означає, що члени групи не хотіли просто «відсидітись», на відміну від того ж Цезаря Тохосашвілі, затриманого на Київщині у листопаді 2019 року. Той перебравшись в Україну, збрив бороду, відкрив власний бізнес і не зберігав вдома ні зброї, ні прапорів. Ці ж навпаки, не тільки ховали вдома вибухівку, літературу та прапор, але і активно пропагували свої ідеї. До речі прапор бойовики «ІД» часто використовують для відеозаписів напередодні терактів. А в терактах крім стрілецької зброї (атака у Відні – листопад 2020) використовують вибухівку.
Крім того привертає увагу масштаб групи. За даними СБУ було проведено «9 обшуків за адресами тимчасового проживання та переховування фігурантів справи». Тобто мова йде про мережу, члени якої озброєні, мають контакти з центром в Сирії, ведуть активну пропаганду.
Не хочу розводити паніку, але судячи з сьогоднішнього затримання, загроза «ІД» в Україні еволюціонувала на новий рівень. Якщо у 2015-2016 роках Україна для терористів була одним з логістичних пунктів на шляху до/з Сирії та Іраку, у 2017- 2019 роках вони тут намагалися пересидіти та підзаробити в кримінальному бізнесі (продаж зброї, рекет, підробка документів), то тепер вони тут створюють мережі, які ведуть пропаганду, зберігають вибухівку та символіку «ІД». https://youtu.be/03mlqc-8XpI
Що привертає увагу, так це нетипова для «ІД» в Україні поведінка даної групи. Судячи з відео, оприлюдненого СБУ, затримані зберігали вдома вибухівку, літературу та прапор «ІД». Більше того, як зазначено в офіційному повідомлені спецслужби, затримані «поширювали літературу екстремістського характеру серед потенційних прихильників». Тобто вони вели активну пропагандистську роботу. Це означає, що члени групи не хотіли просто «відсидітись», на відміну від того ж Цезаря Тохосашвілі, затриманого на Київщині у листопаді 2019 року. Той перебравшись в Україну, збрив бороду, відкрив власний бізнес і не зберігав вдома ні зброї, ні прапорів. Ці ж навпаки, не тільки ховали вдома вибухівку, літературу та прапор, але і активно пропагували свої ідеї. До речі прапор бойовики «ІД» часто використовують для відеозаписів напередодні терактів. А в терактах крім стрілецької зброї (атака у Відні – листопад 2020) використовують вибухівку.
Крім того привертає увагу масштаб групи. За даними СБУ було проведено «9 обшуків за адресами тимчасового проживання та переховування фігурантів справи». Тобто мова йде про мережу, члени якої озброєні, мають контакти з центром в Сирії, ведуть активну пропаганду.
Не хочу розводити паніку, але судячи з сьогоднішнього затримання, загроза «ІД» в Україні еволюціонувала на новий рівень. Якщо у 2015-2016 роках Україна для терористів була одним з логістичних пунктів на шляху до/з Сирії та Іраку, у 2017- 2019 роках вони тут намагалися пересидіти та підзаробити в кримінальному бізнесі (продаж зброї, рекет, підробка документів), то тепер вони тут створюють мережі, які ведуть пропаганду, зберігають вибухівку та символіку «ІД». https://youtu.be/03mlqc-8XpI
YouTube
СБУ викрила на Київщині осередок міжнародної терористичної організації «Ісламська держава»
На Київщині Служба безпеки України викрила осередок міжнародної терористичної організації «Ісламська держава». Його лідером є бойовик, що перебуває у розшуку...
Поки в Кремлі готуються боронитися від атаки ліхтариків 14 лютого, справжня революція зріє в далекому запіллі. Аналітики з CSIS | Center for Strategic & International Studies дійшли до висновку, що через кліматичні зміни на росію чекають величезні проблеми (https://www.csis.org/.../climate-change-will-reshape-russia).
Температура в росії зростає у 2,5 рази швидше, ніж в середньому на планеті. Кількість викидів парникових газів на душу населення тут вища, ніж в Китаї (на 53%) та ЄС (на 79%). Як наслідок – масштабні лісові пожежі у Сибіру (у 2019 році загальна площа пожеж - 3 млн гектарів), зневоднення степових районів на Ставропіллі, повені в Іркутській області.
Ще у 2019 році у The Washington Post (https://www.washingtonpost.com/.../climate-change-siberia/) писали про те, що через потепління більше 5,4 млн росіян, які живуть в зоні вічної мерзлоти найближчим часом зіткнуться з масштабними проблемами. Родючі ґрунти перетворюються на болота (станом на 2017 році загальна площа родючого ґрунту зменшилась вдвічі). В Якутії поголів'я великої рогатої худоби та північного оленя скоротилося на 20 відсотків. І це лише північні райони. На півдні інша проблема – посуха. Через нестачу води врожайність в житниці росії – Ставропольському краї впала на 40%. Рівень води в річці Урал (третьої за довжиною в Європі) впав в три рази (https://youtu.be/H79SMefz5js), від чого страждає місцеве населення.
Для економіки країни глобальне потепління (яке російські пропагандисти дуже довго називали вигадками) призведе до щорічного зниження ВВП в середньому на 3%. Пошкодження будинків і інфраструктури через стихійні лиха коштуватиме бюджету 9 трильйонів рублів (99 мільярдів доларів) до 2050 року. Для порівняння - бюджет міноборони росії на 2021 – 1,87 трильйонів рублів.
Але найголовніше не це.
Як показала практика, саме навколо екологічних проблем в росії формується найбільш активна, організована та агресивна опозиція. Наприклад, протести проти сміттєзвалища в Шиєсі тривали два роки (https://youtu.be/vW1CLjKfVAE). Там було все, пікети, бійки, перекриття доріг. В результаті влада пішла на поступки, у відставку подали губернатор та глава республіки. Інший приклад – Башкірія. Там місцеві мешканці протестували проти розробки содовою компанією місцевої гори Куштау, яку мешканці вважають священною (https://youtu.be/1aohpj1FE20). Місцеві створили наметовий табір на горі, загони самооборони. В результаті влада знову пішла на поступки, а проти керівництва содової кампанії навіть відкрили справу. Нарешті в Єкатеринбурзі місцеві змусили УПЦ відмовитися від будівництва в парку церкви. Після масових протестів на бік «хіпстерів», як протестувальників називали федеральні пропагандисти, стала місцева влада, а попи змушені були посунутися. А ще є протести проти сміттєзвалища в Ростовській області (https://youtu.be/rx0wFGu_4iw), боротьба за воду на хуторах тієї ж Ростовської області (https://youtu.be/fgmCwEbTDLs).
В цих протестах люди створюють дієві структури, збирають гроші, створюють та модерують власні медіа ресурси, формують загони самооборони. І з кожним новим таким протестом риторика людей стає більш політичною, антикремлівською.
Я звичайно не прихильник стратегії «варто зачекати, вона сама розвалиться». Без систематичної роботи зі знищення нашого головного ворога не обійдеться, однак з кожним днем, з кожним роком у кремлівської терористичної організації буде все більше проблем всередині, і все менше ресурсів на війну з нами.
Температура в росії зростає у 2,5 рази швидше, ніж в середньому на планеті. Кількість викидів парникових газів на душу населення тут вища, ніж в Китаї (на 53%) та ЄС (на 79%). Як наслідок – масштабні лісові пожежі у Сибіру (у 2019 році загальна площа пожеж - 3 млн гектарів), зневоднення степових районів на Ставропіллі, повені в Іркутській області.
Ще у 2019 році у The Washington Post (https://www.washingtonpost.com/.../climate-change-siberia/) писали про те, що через потепління більше 5,4 млн росіян, які живуть в зоні вічної мерзлоти найближчим часом зіткнуться з масштабними проблемами. Родючі ґрунти перетворюються на болота (станом на 2017 році загальна площа родючого ґрунту зменшилась вдвічі). В Якутії поголів'я великої рогатої худоби та північного оленя скоротилося на 20 відсотків. І це лише північні райони. На півдні інша проблема – посуха. Через нестачу води врожайність в житниці росії – Ставропольському краї впала на 40%. Рівень води в річці Урал (третьої за довжиною в Європі) впав в три рази (https://youtu.be/H79SMefz5js), від чого страждає місцеве населення.
Для економіки країни глобальне потепління (яке російські пропагандисти дуже довго називали вигадками) призведе до щорічного зниження ВВП в середньому на 3%. Пошкодження будинків і інфраструктури через стихійні лиха коштуватиме бюджету 9 трильйонів рублів (99 мільярдів доларів) до 2050 року. Для порівняння - бюджет міноборони росії на 2021 – 1,87 трильйонів рублів.
Але найголовніше не це.
Як показала практика, саме навколо екологічних проблем в росії формується найбільш активна, організована та агресивна опозиція. Наприклад, протести проти сміттєзвалища в Шиєсі тривали два роки (https://youtu.be/vW1CLjKfVAE). Там було все, пікети, бійки, перекриття доріг. В результаті влада пішла на поступки, у відставку подали губернатор та глава республіки. Інший приклад – Башкірія. Там місцеві мешканці протестували проти розробки содовою компанією місцевої гори Куштау, яку мешканці вважають священною (https://youtu.be/1aohpj1FE20). Місцеві створили наметовий табір на горі, загони самооборони. В результаті влада знову пішла на поступки, а проти керівництва содової кампанії навіть відкрили справу. Нарешті в Єкатеринбурзі місцеві змусили УПЦ відмовитися від будівництва в парку церкви. Після масових протестів на бік «хіпстерів», як протестувальників називали федеральні пропагандисти, стала місцева влада, а попи змушені були посунутися. А ще є протести проти сміттєзвалища в Ростовській області (https://youtu.be/rx0wFGu_4iw), боротьба за воду на хуторах тієї ж Ростовської області (https://youtu.be/fgmCwEbTDLs).
В цих протестах люди створюють дієві структури, збирають гроші, створюють та модерують власні медіа ресурси, формують загони самооборони. І з кожним новим таким протестом риторика людей стає більш політичною, антикремлівською.
Я звичайно не прихильник стратегії «варто зачекати, вона сама розвалиться». Без систематичної роботи зі знищення нашого головного ворога не обійдеться, однак з кожним днем, з кожним роком у кремлівської терористичної організації буде все більше проблем всередині, і все менше ресурсів на війну з нами.
Європа, яку ми втратили
Одна з останніх книжок, які мене дуже вразили, це робота «Праведний кат» Джоеля Харрінгтона. Книга розповідає про ката Франца Шмідта, який багато років пропрацював в Нюрнберзі. За 45 років своєї кар’єри (1573 – 1618 роки) він стратив 394 особи. Всі свої старти він ретельно фіксував у щоденнику, який і взяв за основу автор цієї книги. Однак найбільше, що мене вразило, це не те, що кат не тільки страчував, але і лікував людей. І навіть не те, що тоді страта відрубуванням голови вважалася милосердям по відношенню до злочинця. Найбільше мене вразило те, що в Європі кінця 16 початку 17 сторіччя вважалося, що мертве людське тіло має цілющі властивості і кати робили непогані гроші, торгуючі частинами страчених злочинців.
«Фактично жоден цілитель, незалежно від того, мав він формальну освіту чи ні, не заперечував загальновизнаний факт, що свіжий людський труп є джерелом безлічі лікарських засобів», - з тексту книги.
Наприклад, вважалося, що вживання свіжої людської крові запобігає судомам, кашлю та депресії. Люди, які страждали від нападів епілепсії, часто шикувалися в черги поблизу ешафоту, аби отримати свіжої крові від страченого злодія.
Вагітні жінки і люди, які страждають від набряків суглобів або судом, носили на тілі спеціально оброблені смужки людської шкіри, відомі як «жир бідних грішників». В тодішніх аптеках спокійно можна були купити в якості ліків людські черепи, перемолоті кістки, прах перемішаний з сіллю, витяжку з кісток.
Коротше всім, хто хоче поринути в цікавий світ Європи раннього Нового часу, раджу цю чудову книгу для прочитання.
Одна з останніх книжок, які мене дуже вразили, це робота «Праведний кат» Джоеля Харрінгтона. Книга розповідає про ката Франца Шмідта, який багато років пропрацював в Нюрнберзі. За 45 років своєї кар’єри (1573 – 1618 роки) він стратив 394 особи. Всі свої старти він ретельно фіксував у щоденнику, який і взяв за основу автор цієї книги. Однак найбільше, що мене вразило, це не те, що кат не тільки страчував, але і лікував людей. І навіть не те, що тоді страта відрубуванням голови вважалася милосердям по відношенню до злочинця. Найбільше мене вразило те, що в Європі кінця 16 початку 17 сторіччя вважалося, що мертве людське тіло має цілющі властивості і кати робили непогані гроші, торгуючі частинами страчених злочинців.
«Фактично жоден цілитель, незалежно від того, мав він формальну освіту чи ні, не заперечував загальновизнаний факт, що свіжий людський труп є джерелом безлічі лікарських засобів», - з тексту книги.
Наприклад, вважалося, що вживання свіжої людської крові запобігає судомам, кашлю та депресії. Люди, які страждали від нападів епілепсії, часто шикувалися в черги поблизу ешафоту, аби отримати свіжої крові від страченого злодія.
Вагітні жінки і люди, які страждають від набряків суглобів або судом, носили на тілі спеціально оброблені смужки людської шкіри, відомі як «жир бідних грішників». В тодішніх аптеках спокійно можна були купити в якості ліків людські черепи, перемолоті кістки, прах перемішаний з сіллю, витяжку з кісток.
Коротше всім, хто хоче поринути в цікавий світ Європи раннього Нового часу, раджу цю чудову книгу для прочитання.
Подивися круте відео на каналі Братів Капранових про російський бунт. Щодо тези про те, що повстати на російщині можуть лише підкорені народи, вона доволі спірна. Звичайно, якщо спиратися лише на історичний досвід, то можна її використовувати, але знову ж таки, даних про етнічний склад загонів Пугачова та Разіна у нас немає (або я просто таких не бачив). Натомість у нас є інші дані. Якщо наприклад порівняти дані про пошукові запити з відсотком русских серед населення, то картина протилежна.
Я взяв дані з Google Trends за останні 90 днів про частоту пошукових запитів «Коктейль Молотова» (змінна – КМ) та «путин – вор» (змінна – ПВ) по всій території російщини. І ось що я побачив. Найактивніше про коктейль гуглили у Псковський області (91,5% етнічних русских станом на 2010), в Забайкальському краї (88,3% русских) та Удмуртії (60% русских). Натомість запит «путин – вор» найпопулярніший у Пермському краю (83,2% русских), Новосибірській області (88,7% русских) та Калінінградській області (82%). Так само існує позитивна кореляція між відсотком русских та цими двома пошуковими запитами.
Звичайно, тут не вистачає ще даних про кількість протестних акцій на російщині, але таку базу ми ще маємо створити.
Але навіть таке поверхневе дослідження демонструє, що протестність на російщині має не стільки етнічний, скільки регіональний характер. Спостерігаючи за кволими протестами в москві та пітері ми не помічаємо, що поза цими агломіраціями існують осередки протесту. Вони поки що локальні та здебільшого мають екологічну природу. Однак вони є і все більше політизуються. Тож навіть якщо суто «русский бунт» і є беззмістовним, то бунт регіональний може ще нас порадувати.
Візуалізація даних за посиланням
Загальні дані - https://public.tableau.com/shared/ZYQN6FMBS?:display_count=y&:origin=viz_share_link
Кореляція –
https://public.tableau.com/views/Google_/Sheet2?:language=en&:display_count=y&publish=yes&:origin=viz_share_link
Я взяв дані з Google Trends за останні 90 днів про частоту пошукових запитів «Коктейль Молотова» (змінна – КМ) та «путин – вор» (змінна – ПВ) по всій території російщини. І ось що я побачив. Найактивніше про коктейль гуглили у Псковський області (91,5% етнічних русских станом на 2010), в Забайкальському краї (88,3% русских) та Удмуртії (60% русских). Натомість запит «путин – вор» найпопулярніший у Пермському краю (83,2% русских), Новосибірській області (88,7% русских) та Калінінградській області (82%). Так само існує позитивна кореляція між відсотком русских та цими двома пошуковими запитами.
Звичайно, тут не вистачає ще даних про кількість протестних акцій на російщині, але таку базу ми ще маємо створити.
Але навіть таке поверхневе дослідження демонструє, що протестність на російщині має не стільки етнічний, скільки регіональний характер. Спостерігаючи за кволими протестами в москві та пітері ми не помічаємо, що поза цими агломіраціями існують осередки протесту. Вони поки що локальні та здебільшого мають екологічну природу. Однак вони є і все більше політизуються. Тож навіть якщо суто «русский бунт» і є беззмістовним, то бунт регіональний може ще нас порадувати.
Візуалізація даних за посиланням
Загальні дані - https://public.tableau.com/shared/ZYQN6FMBS?:display_count=y&:origin=viz_share_link
Кореляція –
https://public.tableau.com/views/Google_/Sheet2?:language=en&:display_count=y&publish=yes&:origin=viz_share_link