Напевно ви помічали як в інтернеті пишуть про Rebel Moon "сценарій до цього фільму написала нейронка". Не те щоб попередні фільми режисера сильно заперечували цю тезу, — Снайдеру і справді не завжди цікавий сценарій, який так сильно хочуть для його фільмів. Йому цікаві видовищні моменти та сильні образи.
Але особливість ситуації з Rebel Moon якраз у тому, що в нинішньому монтажі буквально немає цілої години хронометражу, тож сценарій тут ні до чого.
На мою думку Нетфлікс хоче монетизувати колись величезний феномен "розширеної версії Зака Снайдера", який реально працює. Порівняйте кінотеатральні версії його фільмів із розширеними — найчастіше це просто два дуже несхожих твори, а в ідеалі це нова версія Justice League.
У всіх прес релізах, Rebel Moon описувався як майже шестигодинний космічний епос із рейтингом R, розділений на два фільми. Ось тільки та версія, яка зараз лежить на стрімінгу, це сильно скорочена версія в PG-13 у якій просто дуже мало емоційних зв'язків між сцен. Навіть у плані екшену і стилізованого насильства це інший фільм — якщо придивитися то можна помітити, як змінюється крупність деяких кадрів, тим самим прикриваючи який-небудь потенційно кривавий шот.
З великими сегментами історії рівно така ж ситуація — іноді у фільмі є повноцінний інтродакшен нового героя через екшен сцену з демонстрацією здібностей і прагнень. І це навіть з урахуванням скорочень може занурювати глядача у події. Але іноді фільм начебто втомлюється від цього і зрештою використовує тільки один невеличкий діалог. І навіть екшен сцени вже не потрібно, тому що "все вже мається на увазі, і взагалі, раптом глядач задрімає".
Для мене все виглядає наступним чином — Нетфлікс сподівається, що шалені фанати Снайдера після виходу скорочених варіантів фільму, повернуться на сервіс для перегляду "справжньої версії" і принесуть ще більше активності. Причому це буде після виходу другої частини у квітні 2024 року.
І вся ця гонитва за активністю і цифрами тільки культивує ставлення до кіно як контенту.
Але особливість ситуації з Rebel Moon якраз у тому, що в нинішньому монтажі буквально немає цілої години хронометражу, тож сценарій тут ні до чого.
На мою думку Нетфлікс хоче монетизувати колись величезний феномен "розширеної версії Зака Снайдера", який реально працює. Порівняйте кінотеатральні версії його фільмів із розширеними — найчастіше це просто два дуже несхожих твори, а в ідеалі це нова версія Justice League.
У всіх прес релізах, Rebel Moon описувався як майже шестигодинний космічний епос із рейтингом R, розділений на два фільми. Ось тільки та версія, яка зараз лежить на стрімінгу, це сильно скорочена версія в PG-13 у якій просто дуже мало емоційних зв'язків між сцен. Навіть у плані екшену і стилізованого насильства це інший фільм — якщо придивитися то можна помітити, як змінюється крупність деяких кадрів, тим самим прикриваючи який-небудь потенційно кривавий шот.
З великими сегментами історії рівно така ж ситуація — іноді у фільмі є повноцінний інтродакшен нового героя через екшен сцену з демонстрацією здібностей і прагнень. І це навіть з урахуванням скорочень може занурювати глядача у події. Але іноді фільм начебто втомлюється від цього і зрештою використовує тільки один невеличкий діалог. І навіть екшен сцени вже не потрібно, тому що "все вже мається на увазі, і взагалі, раптом глядач задрімає".
Для мене все виглядає наступним чином — Нетфлікс сподівається, що шалені фанати Снайдера після виходу скорочених варіантів фільму, повернуться на сервіс для перегляду "справжньої версії" і принесуть ще більше активності. Причому це буде після виходу другої частини у квітні 2024 року.
І вся ця гонитва за активністю і цифрами тільки культивує ставлення до кіно як контенту.
Давайте ось про що нагадаю — кінотеатральні версії попередніх фільмів Снайдера (наприклад, Watchmen, Sucker Punch або Batman v Superman) було скорочено через те, що йому як режисерові часто доводилося силою відстоювати улюблені його серцю креативні рішення. За які одні його звеличують, а інші щонайменше насміхаються. Знову ж таки, апогеєм такої боротьби стала його версія Justice League.
Але у випадку з Нетфлікс ніякої боротьби проти студії не було. Все якраз навпаки — у Снайдера була повна творча свобода для реалізації свого проекту мрії, до якого він йшов десятки років. Тому усі спроби Нетфлікс відтворити цей величезний хайп навколо фільму, причому двічі, мною відчуваються неймовірно штучними.
Люди це не метрики і не статистика. Спроба симулювати культурний феномен може і не буде особливо помітна через деякий час, але це точно щось говорить про стан нинішньої індустрії. З урахуванням нещодавніх новин про те, як зі стримінгів зникають навіть ексклюзивні шоу і фільми, просто через те що вони не виправдали очікувань сервісу; або праця багатьох людей зникає заради скорочень витрат... у мене від такого ставлення до навіть комерційного мистецтва всередині залишається тільки порожнеча.
Уяви, працюєш не покладаючи рук місяцями над якимось серіалом, вкладаєш у нього серце, хочеш, щоб твою роботу помітило якомога більше людей, а за кілька місяців проект з тих чи інших причин не просто не продовжують на другий сезон, а взагалі видаляють із сервісу. Так, Willow? І жодної фізичної копії у таких шоу та фільмів часто просто немає.
Ах, так... ще ж і фізичні копії фільмів тепер більше не продаються в супер доступному Best Buy, і скоро DVD та Bluray можуть розділити долю вінілу. Але це вже зовсім інша історія.
Для стрімінгу немає великої різниці — на серверах фільм умовного Скорсезе або відео з котом. Для них це просто контент. Знову ж таки, Патрік Вільямс багато сказав на цю тему, обов'язково подивіться його відео, якщо ще не встигли.
Але у випадку з Нетфлікс ніякої боротьби проти студії не було. Все якраз навпаки — у Снайдера була повна творча свобода для реалізації свого проекту мрії, до якого він йшов десятки років. Тому усі спроби Нетфлікс відтворити цей величезний хайп навколо фільму, причому двічі, мною відчуваються неймовірно штучними.
Люди це не метрики і не статистика. Спроба симулювати культурний феномен може і не буде особливо помітна через деякий час, але це точно щось говорить про стан нинішньої індустрії. З урахуванням нещодавніх новин про те, як зі стримінгів зникають навіть ексклюзивні шоу і фільми, просто через те що вони не виправдали очікувань сервісу; або праця багатьох людей зникає заради скорочень витрат... у мене від такого ставлення до навіть комерційного мистецтва всередині залишається тільки порожнеча.
Уяви, працюєш не покладаючи рук місяцями над якимось серіалом, вкладаєш у нього серце, хочеш, щоб твою роботу помітило якомога більше людей, а за кілька місяців проект з тих чи інших причин не просто не продовжують на другий сезон, а взагалі видаляють із сервісу. Так, Willow? І жодної фізичної копії у таких шоу та фільмів часто просто немає.
Ах, так... ще ж і фізичні копії фільмів тепер більше не продаються в супер доступному Best Buy, і скоро DVD та Bluray можуть розділити долю вінілу. Але це вже зовсім інша історія.
Для стрімінгу немає великої різниці — на серверах фільм умовного Скорсезе або відео з котом. Для них це просто контент. Знову ж таки, Патрік Вільямс багато сказав на цю тему, обов'язково подивіться його відео, якщо ще не встигли.
ezgif-5-ff256fc1fd.gif
19.1 MB
А тепер трохи наївності під час хвороби: чи є гарантії, що повні версії Rebel Moon стануть кращими? Я б навіть не став мислити категоріями гарантій, на них тільки студії чекають, але я справді вірю, що фільми вийдуть значно кращими.
Звісно з поправкою на навіженість Зака Снайдера як режисера і його любові до грандіозного міфу. Тут потрібно розуміти, що Rebel Moon — це B-movie з великим бюджетом. Такий гонзо-блокбастер, якому подобається бути дивно-привабливим. І в цьому багато шарму.
А зараз, у скороченій версії A Child of Fire, крім слоу мо, я впізнаю режисера тільки в одній сцені — в ній Кора, головна героїня, дуже пафосно і поетично торкається грифона, що пролітає над її головою. У той час як інші персонажі ховаються.
Для мене Снайдер якраз ось у цьому — йому не потрібно нічого пояснювати про героїню, йому достатньо просто показати її стосунки зі світом навколо.
Звісно з поправкою на навіженість Зака Снайдера як режисера і його любові до грандіозного міфу. Тут потрібно розуміти, що Rebel Moon — це B-movie з великим бюджетом. Такий гонзо-блокбастер, якому подобається бути дивно-привабливим. І в цьому багато шарму.
А зараз, у скороченій версії A Child of Fire, крім слоу мо, я впізнаю режисера тільки в одній сцені — в ній Кора, головна героїня, дуже пафосно і поетично торкається грифона, що пролітає над її головою. У той час як інші персонажі ховаються.
Для мене Снайдер якраз ось у цьому — йому не потрібно нічого пояснювати про героїню, йому достатньо просто показати її стосунки зі світом навколо.
Такаші Ямадзакі, режисер чудової Godzilla Minus One, носить із собою фігурку Ґодзілли, куди б він не пішов. My man! Нагадує Гільєрмо дель Торо на прем'єрі Піноккіо.
Мені б хотілося щоб більше фільммейкерів так пишалися своєю роботою і могли це показати.
У мене є фігурка МехаҐодзілли ери Міленіуму, але, на жаль, я не зняв жодного фільму з МехаҐодзіллою.
Мені б хотілося щоб більше фільммейкерів так пишалися своєю роботою і могли це показати.
Зупиніться на хвилинку і подивіться це абсолютно прекрасне відео з тим, як люди з команди Godzilla Minus One (та маленькі Ґодзілли) радіють номінації Оскар за Найкращі візуальні ефекти.
Мені, як і раніше, байдуже на Оскара, але я розумію наскільки він може бути важливим для деяких авторів — це все ж таки відчутний рівень визнання.
Ба більше, це величезна планка в історії франшизи та індустрії — люди за межами Японії у Сполучених Штатах щиро радіють за фільм про Ґодзіллу (зверніть увагу на овації у залі на другому відео). Коли таке було востаннє? Правильно, ніколи (вибач Shin Godzilla).
Чого тільки варті божевільні збори в Америці та постійне продовження прокатного вікна від кількох днів до кількох місяців!
Це фільм на якому було трохи більше ніж 30 VFX артистів. І за бюджет у 10 млн. доларів Godzilla Minus One має феноменальний вигляд (дивився в IMAX, тому підтверджую).
Не так часто японські фільми за межами своєї країни отримують стільки визнання і любові. Особливо коли розумієш, що цей не тільки про кайдзю екшен і найвідомішого монстра в історії. Він більше походить на жорстоку соціальну драму і показує неймовірну боротьбу головного героя з внутрішньою порожнечею. А Ґодзілла, в якомусь сенсі, символ.
Хто б міг подумати, що ось ЦЕЙ фільм стане таким популярним за межами Японії.
Тож мій внутрішній фанат термоядерної ящірки неймовірно радий за команду Minus One ✨
Мені, як і раніше, байдуже на Оскара, але я розумію наскільки він може бути важливим для деяких авторів — це все ж таки відчутний рівень визнання.
Ба більше, це величезна планка в історії франшизи та індустрії — люди за межами Японії у Сполучених Штатах щиро радіють за фільм про Ґодзіллу (зверніть увагу на овації у залі на другому відео). Коли таке було востаннє? Правильно, ніколи (вибач Shin Godzilla).
Чого тільки варті божевільні збори в Америці та постійне продовження прокатного вікна від кількох днів до кількох місяців!
Це фільм на якому було трохи більше ніж 30 VFX артистів. І за бюджет у 10 млн. доларів Godzilla Minus One має феноменальний вигляд (дивився в IMAX, тому підтверджую).
Не так часто японські фільми за межами своєї країни отримують стільки визнання і любові. Особливо коли розумієш, що цей не тільки про кайдзю екшен і найвідомішого монстра в історії. Він більше походить на жорстоку соціальну драму і показує неймовірну боротьбу головного героя з внутрішньою порожнечею. А Ґодзілла, в якомусь сенсі, символ.
Хто б міг подумати, що ось ЦЕЙ фільм стане таким популярним за межами Японії.
Тож мій внутрішній фанат термоядерної ящірки неймовірно радий за команду Minus One ✨
Стартували зйомки TRON 3, але допис більше про Legacy та те, що зараз навколо триквела. Простіше кажучи — я занепокоєний і справа у дрібницях.
Нещодавно анонсували новітній 4К трансфер із перевиданням попередньої частини — TRON Legacy. Це буде кінокопія з новим мастерингом звуку в Dolby Atmos (уявляєте Daft Punk в Atmos?) і, як я дуже сподіваюся, з новим мастерингом зображення. Сиквел переважно знімали на Sony CineAlta F35, а для прем'єри мастерили у 2К.
Чи може Disney просто зробити апскейл з fake HDR? Так, цілком. Але оскільки новим трансфером займався сам Косінскі, про що він говорив ось тут, є надія що нова копія може враховувати особливості Sony CineAlta F35, у котрій розмір сенсора насправді не 2К, а цілих 5,8K.
Уявіть, це камера 2008 року, але в неї досі вражаючі характеристики, зокрема 12-стопів динамічного діапазону та цікава технологія створення надчіткого зображення шляхом бінірування пікселів (тут можна прочитати про це трохи докладніше).
У теорії для створення нового трансферу з оригінальних матеріалів можна "витягнути" набагато більше деталізації та глибини кольору, ніж зараз у виданні на Bluray у 1080р та навіть деяких кінокопій.
Косінскі на одному з Q&A, після показу фільму у лазерному IMAX у 2017 році, сказав, що він ніколи не бачив фільм у такій якості з моменту прем'єри — завдяки дивовижній глибині чорного лазерної проекції фільм ніколи не мав кращого вигляду.
Напевно кінокопія для IMAX використовувала повний потенціал "сенсора основної камери", хоча TRON Legacy ніколи не призначався для екрана і проекції таких масштабів.
Це я все до чого? Це все дуже суб'єктивно, але на мою думку навіть із такою технічно передовою франшизою, сучасна Disney не має жодного інтересу до неї і формує ставлення як до дешевих сиквелів своїх класичних мультфільмів. Тобто direct to DVD ставлення 😭
(1/2)
Нещодавно анонсували новітній 4К трансфер із перевиданням попередньої частини — TRON Legacy. Це буде кінокопія з новим мастерингом звуку в Dolby Atmos (уявляєте Daft Punk в Atmos?) і, як я дуже сподіваюся, з новим мастерингом зображення. Сиквел переважно знімали на Sony CineAlta F35, а для прем'єри мастерили у 2К.
Чи може Disney просто зробити апскейл з fake HDR? Так, цілком. Але оскільки новим трансфером займався сам Косінскі, про що він говорив ось тут, є надія що нова копія може враховувати особливості Sony CineAlta F35, у котрій розмір сенсора насправді не 2К, а цілих 5,8K.
Уявіть, це камера 2008 року, але в неї досі вражаючі характеристики, зокрема 12-стопів динамічного діапазону та цікава технологія створення надчіткого зображення шляхом бінірування пікселів (тут можна прочитати про це трохи докладніше).
У теорії для створення нового трансферу з оригінальних матеріалів можна "витягнути" набагато більше деталізації та глибини кольору, ніж зараз у виданні на Bluray у 1080р та навіть деяких кінокопій.
Косінскі на одному з Q&A, після показу фільму у лазерному IMAX у 2017 році, сказав, що він ніколи не бачив фільм у такій якості з моменту прем'єри — завдяки дивовижній глибині чорного лазерної проекції фільм ніколи не мав кращого вигляду.
Напевно кінокопія для IMAX використовувала повний потенціал "сенсора основної камери", хоча TRON Legacy ніколи не призначався для екрана і проекції таких масштабів.
Це я все до чого? Це все дуже суб'єктивно, але на мою думку навіть із такою технічно передовою франшизою, сучасна Disney не має жодного інтересу до неї і формує ставлення як до дешевих сиквелів своїх класичних мультфільмів. Тобто direct to DVD ставлення 😭
(1/2)
Я вже писав про те, чому ми ніколи не побачимо триквел від Джозефа Косінскі. А у нещодавньому інтерв'ю режисер поділився подробицями виробництва і з'ясувалося, що лише деякі його ідеї зможуть увійти в новий фільм.
Але мене скоріше хвилює не сам фільм і не його режисер, який переважно відомий п'ятими "Піратами" і сиквелом "Маліфісенти" (так, я розумію ЯКІ це фільми) і тим, що в його бекграунді немає такого яскравого досвіду іншої індустрії, який був у Лісбергера і Косінскі. Найбільше непокоїть Disney.
Мені багато чого не до душі в сучасній політиці студії, але щоб не зупинятися на описі кожного пункту я позначу лише один, який релевантний для цього поста. Як я писав вище, у TRON Legacy буде перевидання в 4К — чудова новина для всіх оскаженілих фанатів, включаючи мене. Ось тільки ця новина існує в контексті іншої — скоріше за все Disney більше не планує випускати кіно на фізичних носіях.
Ви можете думати що стримінгу на Disney+ і його 4К буде достатньо, але в реальності така якість не зрівняється з мастерингом для того ж Bluray, і вся потенційно величезна робота над зображенням і звуком нового видання може бути просто непомітною в контексті онлайн-кінотеатру.
Не кажучи вже про те що деякі фільми, які не мають фізичних копій, можуть просто зникнути зі стримінгу через бюджетні скорочення. Не такого ставлення до мистецтва я б хотів.
Я абсолютно не розумію, що там буде в третій частині TRON і чи є режисерові щось додати від себе в цю франшизу. Ще дуже рано говорити щось про сам фільм, але контекст навколо поки що дивний (до касту я поки що теж не зрозумів що відчуваю). Тому цей пост скоріше існує тільки для того, щоб висловити занепокоєння.
Та й до того ж, коли ще в сучасній культурі ми мали трилогію, яка не приносить реального доходу студії та залишається одним із небагатьох нішевих блокбастерів для обраних? Ось і я такого не пригадаю.
(2/2)
Але мене скоріше хвилює не сам фільм і не його режисер, який переважно відомий п'ятими "Піратами" і сиквелом "Маліфісенти" (так, я розумію ЯКІ це фільми) і тим, що в його бекграунді немає такого яскравого досвіду іншої індустрії, який був у Лісбергера і Косінскі. Найбільше непокоїть Disney.
Мені багато чого не до душі в сучасній політиці студії, але щоб не зупинятися на описі кожного пункту я позначу лише один, який релевантний для цього поста. Як я писав вище, у TRON Legacy буде перевидання в 4К — чудова новина для всіх оскаженілих фанатів, включаючи мене. Ось тільки ця новина існує в контексті іншої — скоріше за все Disney більше не планує випускати кіно на фізичних носіях.
Ви можете думати що стримінгу на Disney+ і його 4К буде достатньо, але в реальності така якість не зрівняється з мастерингом для того ж Bluray, і вся потенційно величезна робота над зображенням і звуком нового видання може бути просто непомітною в контексті онлайн-кінотеатру.
Не кажучи вже про те що деякі фільми, які не мають фізичних копій, можуть просто зникнути зі стримінгу через бюджетні скорочення. Не такого ставлення до мистецтва я б хотів.
Я абсолютно не розумію, що там буде в третій частині TRON і чи є режисерові щось додати від себе в цю франшизу. Ще дуже рано говорити щось про сам фільм, але контекст навколо поки що дивний (до касту я поки що теж не зрозумів що відчуваю). Тому цей пост скоріше існує тільки для того, щоб висловити занепокоєння.
Та й до того ж, коли ще в сучасній культурі ми мали трилогію, яка не приносить реального доходу студії та залишається одним із небагатьох нішевих блокбастерів для обраних? Ось і я такого не пригадаю.
(2/2)
Писати в канал про те, що нещодавно подивився, ділитися з аудиторією емоціями та досвідом від переглянутого і постити красиві скріншоти? Ні, я краще напишу про TRON у сотий раз і про якусь нішеву специфічну деталь яка відноситься до фільму 🫠
Як зроблено відеоесе про Зака Снайдера? 👀
UPD: Запис майже тригодинного стріму вже доступний.
1 лютого о 17:30 (за київським часом) у прямому ефірі на Патреоні розберу монтаж та весь цикл продакшену свого відео. Також розповім про справді швидке відео про «Сам Удома» і трохи про майбутні випуски.
Взагалі відео за Снайдером це якраз той матеріал, якому я віддався без залишку і згорів. Після нього мені було потрібно досить довго відновлювати сили (часто я не розумів як). Сподіваюсь розбір монтажу дасть зрозуміти чому відеоесе було важким і чому такі відео насправді все ще може бути весело робити.
Знайти посилання на трансляцію та підтримати вихід нових відео можна на Патреоні: https://www.patreon.com/posts/97584218
UPD: Запис майже тригодинного стріму вже доступний.
1 лютого о 17:30 (за київським часом) у прямому ефірі на Патреоні розберу монтаж та весь цикл продакшену свого відео. Також розповім про справді швидке відео про «Сам Удома» і трохи про майбутні випуски.
Взагалі відео за Снайдером це якраз той матеріал, якому я віддався без залишку і згорів. Після нього мені було потрібно досить довго відновлювати сили (часто я не розумів як). Сподіваюсь розбір монтажу дасть зрозуміти чому відеоесе було важким і чому такі відео насправді все ще може бути весело робити.
Знайти посилання на трансляцію та підтримати вихід нових відео можна на Патреоні: https://www.patreon.com/posts/97584218
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Ніщо так не налаштовує на фільм як цей шедевр, який звучить як величезна та щира обіцянка перед переглядом.
Це живе виконання класичних фанфар студії Universal за авторством Джеймса Хорнера (Braveheart, Titanic, Jumanji, The Land Before Time).
Зрозумів, що це мої найулюбленіші фанфари для логотипу студії, бо майже жодне інше лого не обіцяє мені більшої пригоди, ніж ці.
Відчуття, що в цих кількох секундах закарбовані всі дев'яності, і прикро, що Universal зараз відмовилися від такого далекого і мерехтливого звучання в сучасному логотипі.
До речі, у кадрі композитор Девід Ньюман, а Джеймса Хорнера з нами немає вже майже дев'ять років, адже композитор помер у 2015 під час авіакатастрофи. Однак його музика назавжди з нами, навіть у фанфарах студійного лого.
Це живе виконання класичних фанфар студії Universal за авторством Джеймса Хорнера (Braveheart, Titanic, Jumanji, The Land Before Time).
Зрозумів, що це мої найулюбленіші фанфари для логотипу студії, бо майже жодне інше лого не обіцяє мені більшої пригоди, ніж ці.
Відчуття, що в цих кількох секундах закарбовані всі дев'яності, і прикро, що Universal зараз відмовилися від такого далекого і мерехтливого звучання в сучасному логотипі.
До речі, у кадрі композитор Девід Ньюман, а Джеймса Хорнера з нами немає вже майже дев'ять років, адже композитор помер у 2015 під час авіакатастрофи. Однак його музика назавжди з нами, навіть у фанфарах студійного лого.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Джон Вільямс і Стівен Спілберг під час створення музики до E.T.
Насправді я не дуже часто бачу режисерів, які так тісно взаємодіють із композиторами. З монтажерами чи операторами так, але композитори зазвичай нібито "вирушають у свою власну подорож" окремо від режисера.
Один з моїх улюблених прикладів — це музика для Interstellar, коли Крістофер Нолан дав повну свободу Гансу Циммеру і той створив абсолютно рівноправний за силою твір, порівняно з фільмом. Без сильного втручання самого Нолана. Але якщо музика Циммера прекрасно існує окремо від фільму, то Interstellar без його музики... я не впевнений.
Насправді якщо послухати те, що каже сам Циммер, то можна зрозуміти, що саме його музика надихнула Нолана на події в Interstellar — на все космологічне і далеке, що є в цьому фільмі. А не навпаки.
Так, це теж важлива частина колаборації та творчого процесу — довіряти іншому автору. Однак коли Вільямс працює зі Спілбергом я відчуваю більше близькості саме з їхнім процесом — це той момент коли інтуїтивний, а головне спільний процес поєднується з приголомшливим контролем над емоцією в партитурі. Плюс є така абсолютно щира, майже дитяча радість від пошуку нових рішень. І цей процес навряд чи можна повторити.
Можливо я якось надто романтизую написання скору, але така маленька вирізка з величезного творчого процесу, а в ній вже стільки всього відбувається.
Насправді я не дуже часто бачу режисерів, які так тісно взаємодіють із композиторами. З монтажерами чи операторами так, але композитори зазвичай нібито "вирушають у свою власну подорож" окремо від режисера.
Один з моїх улюблених прикладів — це музика для Interstellar, коли Крістофер Нолан дав повну свободу Гансу Циммеру і той створив абсолютно рівноправний за силою твір, порівняно з фільмом. Без сильного втручання самого Нолана. Але якщо музика Циммера прекрасно існує окремо від фільму, то Interstellar без його музики... я не впевнений.
Насправді якщо послухати те, що каже сам Циммер, то можна зрозуміти, що саме його музика надихнула Нолана на події в Interstellar — на все космологічне і далеке, що є в цьому фільмі. А не навпаки.
Так, це теж важлива частина колаборації та творчого процесу — довіряти іншому автору. Однак коли Вільямс працює зі Спілбергом я відчуваю більше близькості саме з їхнім процесом — це той момент коли інтуїтивний, а головне спільний процес поєднується з приголомшливим контролем над емоцією в партитурі. Плюс є така абсолютно щира, майже дитяча радість від пошуку нових рішень. І цей процес навряд чи можна повторити.
Можливо я якось надто романтизую написання скору, але така маленька вирізка з величезного творчого процесу, а в ній вже стільки всього відбувається.