Сьогодні з російського полону додому повернулася ще одна група українських оборонців. Це — продовження обмінного процесу згідно зі Стамбульськими домовленостями.

Серед звільнених — тяжкопоранені, важкохворі, а також військовослужбовці, молодші за 25 років. Наймолодшому визволеному лише 20 років.

Вітаю вдома! Вітаю родини, які дочекалися своїх близьких.

Обмінний процес триває. Працюємо над звільненням усіх українців.

Слава Україні!

Так як голова фракції «Слуги народу» Давід Арахамія як автор скандального законопроєкту #13423 мав необережність публічно розкрити рот в бік ГАР МО, яку я очолюю, то доведеться закривати цей рот публічно.

Пане Арахамія, я в курсі, що, цитуючи вас, «говорити і працювати — це різні речі». Саме тому в той час, коли ви командували парламентською фракцією, я командував саперним відділенням. Я – молодший сержант у відставці, кавалер ордену «За мужність» і двох Хрестів, колишній політвʼязень. Моя заступниця по ГАР МО – всім відома журналістка Тетяна Ніколаєнко, наш секретар ГАР МО Олег Чернов – старший сержант, який пройшов все пекло війни. У нас в Раді є ветерани, юристи, топ-менеджери, відомі волонтери. Деякі з них – з відповідним допуском до державної таємниці. І всім їм смішно, коли автор фрази про корабельну сосну розповідає їм про те, що треба не говорити, а працювати. Якщо ви, звісно, сприймаєте за роботу ваші привітання Компартії Китаю з ювілеем. Цю роботу ви, звичайно, робите краще за всіх. Тут ми вам не рівня.

Мені не соромно за жодного члена ГАР МО. А вам за ваших людей у вашій фракції?

В 2019 році ви мали звичку хвалитися тим, що отримали від суспільства найвищий кредит довіри за всю історію України. Я б хотів спитати, як справи, де кредит?

Скільки наразі депутатів у монобільшості, я так розумію, не зможете сказати навіть ви. Зате є інші цифри. За перші п’ять років каденції вашу фракцію залишив 41 депутат, включаючи Миколу Тищенко, який зараз під слідством, Олександра Дубінського, який зараз у СІЗО, Анатолія Гунько, затриманого на хабарі, Олександра Ковальова, виключенного з фракції за колабораціонізм. Це ваші підлеглі, як голови фракції. Приблизно кожен п’ятий народний депутат є фігурантом розслідувань. Ось результати вашої роботи.

Звичайно, після таких трудів праведних хочеться ще когось повчити, як правильно працювати. Чи не так?

Ваші розповіді про те, що ми боїмося отримати доступ до державної таємниці, щоб спокійно виїжджати за кордон, просто смішні. По-перше, нам вистачає членів ГАР МО з доступом до таємниці. По-друге, особисто я за кордон можу виїхати спокійно, бо я заплатив за це літрами крові і правою рукою, а не краденими доларами, як члени вашої фракції. Коли члени ГАР МО виїжджають за кордон, вони виїжджають за кордон. Коли ваші підлеглі виїжджають за кордон – вони біжуть за кордон і їх потім розшукують всією країною. Зараз би послухати ваші поради про те, як організовувати виїзд.

І останнє – ви коли публічно, як голова правлячої фракції кажете, що члени ГАР МО «тихенько собі в WhatsApp передають таємні документи», у мене є питання і уточнення.

Уточнення – документи, які ми передаємо і обговорюємо в WhatsApp, є точно не таємними відповідями Міністерства оборони на наші офіційні запити. А питання просте: а звідки ви, пане депутате, знаєте, де члени громадської ради обмінюються документами і яка спецслужба, на яких підставах вам це повідомила? Чи маємо ми розуміти вашу заяву, як зізнання у незаконному слідкуванні за громадськими активістами, чи маємо згадати, з ким маємо справу і вважати, що це просто притаманне вам бездумне ляпання язиком, яке ви сам собі, як звичайно, «вирвали з контексту»?

Коротше, пане Давіде. Слідкуйте за язиком, тут вам не парламент. А оце ваше «коли почнуть когось за це наздоганяти» з натяком на проблеми від силовіків, залиште собі. Я політвʼязнем був, ще коли у вас громадянства України не було.

Не дуже страшно.

Вдома 🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Без слів.

На 5 каналі обговорювали образу Трампа на Путіна, наші перспективи та чому перша відбита хвиля наступну на Півдні ще не зупинка спроби наступати росіянами.
Та окремо - про красу ударів дронів та їх наслідки на сьогодні

https://www.youtube.com/watch?v=DJ_sGJ5aRUA

Іноді варто обертатись задля "А я попереджав".
Іван Дорн. Гівно, яке було одним з пеших хедлайнерів МФесту в Маріуполі. Одразу після його зашквару навколо "Я тризуб одягнув, аби не пздєлі". Тоді я поперджав та ще кілька проукраїнських активістів закликали або саботувати МФест, або викинути Дорна.
Тоді більшість нам сказала "Та ладно, буває" і тіхесенько поперла на МФест.
Іван Дорн зараз. Тур від Варшави до Владівостока виключно російською.
Те, що воно лайно не новина. А от як почуваться зараз всі, хто тоді "какая разница". Тому, давайте пам'ятати, що не лише влада чи грьобане опзж з шаріями. Наше ліцемирство теж притягнуло сюди росіян. А тепер ми продовжуємо наново толерувати. Ну-ну

Росіяни навмисно роблять все, аби склалось враженн, що Маріуполь до окупації був як "российская глубинка". типу вони принесли на кінцівах ракет та бомб циілізацію.
Іноді, якщо не обертатись, то можна навіть повірити. Особливо, якщо ти не був в Маріуоплі приблизно ніколи.
Тому, саме на часі згадати, яким був Маруіполь в літо до вторгнення.
Таким. Живим. Чудовим. Нашим.
І порівняйте з зараз. Мертве чуже місто суцільних соціальних декорацій.
Тримайся рідненьки. Ми повернемовсь - все виправимо. Точно знаю