Поговоримо про труби?
Саме слово "труба" – питоме слов'янське, його відповідники є в усіх слов'янських мовах, а значить і було в праслов'ян раннього середньовіччя – в реконструйованій формі *trǫba. Від самого початку це була назва саме музичної, сигнальної, мисливської труби.
Є дві версії походження: або це слово звуконаслідувальне, споріднене з "трутнем". Або, як мені здається ймовірніше – це запозичення від франкського *trumba, від якого походить і англійське trumpet, і італійська trompeta, і навіть слово тромбон.

Треба сказати, шо в Карпатах є ше трембіта, вона ж трумпета чи тромпіта, по-румунськи тромбіца, по-угорськи тромбіта. Судячи з усього це ше середньовічне запозичення з італійської мови – італійська культура мала вплив на Угорське королівство.

На ілюстрації – бойко з Самбірщини з трембітою.

Взагалі, шо ми знаємо про музичний світ давніх слов'ян, з історичних і мовних даних?
Подивимось на музичні інструменти:
- є "струни" і є "гуслі", які греки назвали лірами і китарами – значить, це був багатострунний інструмент, скоріше всього типу тих, які зараз навколо Балтії – в литовців, латвійців, естонців, фінів.
- як звучать ці струни? Вони "гудуть", але можуть "звеніти" і "бряцати"
- далі є "труба", як вже говорили, і є "ріг"
- є різні духові, чий звук порівнюється з голосом і анатомічними звуками: "дуди", "перегудниці", "пищалі", "сопілі", "перділі"
- є ударні: "бубни" не дуже зрозумілої конструкції, але ясно, шо з глухим голосом, бо вони бубнять; є дерев'яні "била" і "клепала"
- є "дзвони" і "колоколи", часто досить невеликих розмірів

Звичайно, є спів, але це окрема тема.

Книжка 16 століття, вічні проблеми.