23 серпня – День Державного прапора України

Символ України, її суверенітету та єдності, давньої державницької традиції та військової звитяги. Під синьо-жовтими стягами руські лицарі йшли на Грюнвальдську битву в XV столітті. Сині з жовтим прапори майоріли над козацькими містами від Суджі до Маріуполя у XVІІІ столітті. Ці кольори стали символом національого відродження в ХІХ столітті. Під ними йшли в бій українські січові стрільці під час І-ї Світової війни. Синьо-жовті знамена здіймалися над Києвом, Львовом, Бахмутом і Севастополем у 1918 році. Під ними билися українські націоналісти середини ХХ століття, здобуваючи незалежність. І, нарешті, з моменту відновлення незалежності, синьо-жовтий прапор замайорів над усією Україною.

Це символ України, який так пече очі російським окупантам. За цей прапор ув’язнюють і катують, його зривають і зафарбовують. Російських солдат відправляють на вірну смерть, аби тільки прибрати з якоїсь будівлі в зруйнованому місті український прапор і встановити там свій бодай на кілька годин. Та вся їхня скажена ненависть до наших символів не змусить українців відмовитися від свого прапору, від незалежності, свободи та ідеї.

Бійці з вільних Чернігова та Одеси, Луцька та Запоріжжя, разом із бійцями з тимчасово окупованих Луганська та Сімферополя, Енергодара та Маріуполя, сьогодні роблять усе, щоб над кожним українським містом і селом здіймався синьо-жовтий стяг. Його ми взяли від тих, хто був до нас, і його передамо тим, хто буде розвивати й відстоювати Україну в майбутньому. Символ нашої волі. Наш оберіг від темряви.

З Днем Державного прапора України!

Незалежність, яку ми виборюємо щодня


Кожного дня українці захищають свою Незалежність. Вона полита кров’ю героїв, які віддали свої життя та здоров’я за право нації йти своїм шляхом. Країна та народ, які вороги хочуть розірвати на шматки, незважаючи ні на що, об’єднуються та продовжують боротьбу.

Чоловіки й жінки на фронті разом із тими, хто тримає тил, щодня віддають усі сили, щоб зберегти нашу ідентичність і не дати імперії зла знищити нас. Ця боротьба триває століттями. Ми знали перемоги й поразки, але незламний стрижень нації завжди залишався, дозволяючи нам вистояти й берегти себе. Саме за це ми сьогодні воюємо.

Україна в бою за власну незалежність. Так було на початку минулого століття, так відбувається і зараз, коли щохвилини, незалежно від того, на фронті ти чи в тилу, кожен може втратити життя. Це і є ціна Незалежності – життя тих, хто її виборює. Незалежність — це не просто символ, а жертви й страждання. І кожен із нас своїми діями виборює для країни ще один день свободи.

Слава Україні!

Коли ці слова каже один – вони є мрією. Коли їх каже тисяча – вони стають ідеєю. Коли їх промовляє ціла нація, вона стає незалежною.

В світі існують тисячі народів, але далеко не всі з них на сьогодні змогли здобути власну незалежність. Це не лише про визнання наших кордонів з боку інших держав. Незалежність – це концентрована воля всього народу до самостійного визначення свого майбутнього. Незалежна держава – це найбільш ефективний інструмент для забезпечення цього майбутнього. Народи, які не мають незалежності, повинні купувати свої права високою ціною. Вони годують чужі армії та воюють у чужих війнах. Українці добре пам'ятають це, і тому впродовж століть найкращі сини й доньки боролися за здобуття незалежності.

Незалежність України виникла не в момент появи «Акту проголошення незалежності України» 24 серпня 1991-го року. Незалежність як смолоскип передавали мертві – живим, а живі – ненародженим. Вона спалахувала в Києві у 1918-му, в Хусті – в 1939-му, у Львові – в 1941-му, в Космачі – в 1944-му. Всюди, де українці могли згуртуватися та боротися за свої права. Незалежність десятиліттями зберігалася в таборах і на засланні, в еміграції та підпіллі, за неї проливали кров і піт. Нарешті в 1991-му році її було відновлено, а тисячолітня історія української державності знайшла своє довершення.

Проголосивши раз незалежність – не можна зупинятися в розвитку та боротьбі. З тридцяти чотирьох років існування незалежної Української держави – третина пройшла під знаменом боротьби проти окупанта.

Ми б'ємося з противником, що має багато ресурсів і не шкодує їх для нашого підкорення. І вже дванадцятий рік українці тримають стрій. Стільки тривали перша та друга Світові війни разом узяті. Але ми б'ємося за свою незалежність, за свою волю, за своє майбутнє, і поки українці єдині – нас не здолають. Перед нами приклад найкращих, і сьогодні найкращі – в наших лавах.

Героям Слава!

Держава починається з кожного з нас.

Коли ми усвідомлюємо власну відповідальність, народжується справжня сила.
Україна — це не лише кордони на мапі, а й наша мова, віра та цінності. Це люди, які, незважаючи на тяжкі випробування, спільною боротьбою продовжують творити її історію.
Ми платимо високу ціну за право бути українцями, та віримо, що гідно пройдемо цей шлях!

З Днем Незалежності України!

Instagram | Youtube | Facebook | TikTok | Twitter | Website | Допомогти фінансово |

🏍Новий символ "величних атак" другої армії Третього світу. Бійці «Червоної Калини» затрофеїли ворожий мотоцикл

Символом російських "банзай-атак" на українські позиції вже давно стали не танки та бронеавтомобілі, а звичайні мотоцикли та самокати. Десятки та сотні мотоциклів раніше були на спортивних телеканалах під час змагань із мотокросу. Сьогодні - на відео з російських штурмів вони палають як сірники.

Під час однієї із таких атак, окупанти змогли пробитись впритул до позицій «Червоної Калини». Завдяки діям аеророзвідки та блискавичній реакції піхоти, російських штурмовиків було розбито. Окрім цього, один із мотоциклів було захоплено. Ці моделі випускаються ексклюзивно для російського ринку.

Історію від піхотинців, які відбили російський штурм і захопили мотоцикл, очікуйте вже найближчими днями на наших сторінках.

|Долучитись до бригади|Facebook|Twitter|YouTube|Instagram|TikTok|Забустити канал|

Рекрутів в «Азові» вчать проводити зачистки ворожих позицій

Під час проходження базового курсу бойової підготовки інструктори 12-ї бригади «Азов», які неодноразово брали участь у штурмових діях, навчають рекрутів зачищати ворожі позиції.

Це надзвичайно важливі навички, адже на передовій постійно доводиться зачищати та штурмувати позиції, у яких закріпився ворог. Під час навчання відпрацьовується захід на позиції, просування по окопах, прикриття побратимів, знищення ворога, зайняття позицій.

Важливо не лише навчити рекрута зачищати ворожі позиції, а й налаштувати його морально до цього, адже це є дуже важливим аспектом підготовки.

Заповнити анкету на вступ в «Азов» | Фінансова підтримка | Telegram | Instagram