Бабай. Нічний сеанс.

Свіжа збірка від Бабая - це п'ятнадцять оповідань, п'ятнадцять пульсуючих шматів плоті, шо гострими пазурями вирвані з різних частин одного й того самого тіла, кривава картина, намальована п'ятнадцяттю найсхибленішими маніяками й маніячками чорного пера та лячного сторітейлінгу. Так як більшість авторів доволі відома серед читацької аудиторії, а оповідання різнопланові, варто жбурнути по два слова за кожне з них. Звісно ж без спойлерів.

Відкриває збірку ПАВЛО ДЕРЕВ'ЯНКО з "Допоки морок не поглинув його", але на жаль не вражає. Побутовий сплаттерпанк, в якому перша частина добре прописує персонажів, а друга якось кострубато просідає.
"Медоїди" від ОКСАНИ КОВАЛЬЧУК значно кращі, фолк-горор з цікаво прописаною міфологією Полісся і вайбом "Сонцестояння" Арі Астера.
МАКС КІДРУК з "Ближче всіх до полюса" в цьому невеличкому оповіданні мені сподобався більше, ніж три романи, шо я в нього читав. Хоч воно і не горорне, а науково-фантастичне.
Не знаю яка СВІТЛАНА ТАРАТОРІНА в романах, але в оповіданнях (от вже вдруге помічаю) вона вигадливо створює різноманітні постапокаліптичні чи антиутопічні світи, лиш через невеликий об'єм схематично їх прописує. "Дім у степу" крута історія, але мені не вистачило деталізації.
Історія МИКИТИ КІЛЯРОВА "Між кошмарами блукач" сповнена химерними, поетичними образами, які наче симфонізують з "Жовтим королем" Роберта Чемберса, лиш в самій оповідці мені чогось не вистачило, наче вона сирувата.
Від АНДРІЯ ЛОЗІНСЬКОГО багато чекав, адже в минулому Бабаї його оповідання "Клоп" було бомбезним, хворим, кривавим і доволі оригінальним. На цей раз  його "Auger" не такий крутий, це більш стандартний слешер, але написаний дуже драйвово і кінематографічно.
А далі починається самий цимес. НАТА ГРИЦЕНКО і її "Зоя" дарують вам шикарну побутову сімейну драму схибленого розуму з ароматом гниття.
ДІМКА УЖАСНИЙ продовжує цю тему в новелі "Юність прекрасна" , лиш в іншому напрямку і ще вправніше, приправляючи історію похоронними співами, сирою землею і тілами мертвих птахів.
ВОЛОДИМИР МІНІН в "Забороненій зоні" довершеним, образним стилем оповів неоднозначну історію від імені ненадійного слухача.
ДМИТРО ДЕРЕВЯНКО в історії про відьму "Колискова за стіною" виводить побутовий горор на новий рівень та ідеально нагнітає саспенс.
В  неймовірному "Пацюку" ОЛЕКСІЯ ЖУПАНСЬКОГО (чи просто Жуп, як його шанобливо називають в читацьких колах), кафкіанський абсурд і дрібка чорного гумору плавно перетікає в химерні чорні тріпи Томаса Ліґотті.
"ВОЛОДИМИР КУЗНЄЦОВ побудував шикарне "Місто", деталізоване, брутальне темне фентезі, з ретельно продуманим світом і міфологією.
"Інтер'єрні ляльки Естер" ЕВГЕНІЇ КУЖАВСЬКОЇ не раз змінять напрямок оповіді і враження про персонажів, а інтрига нагадує шось детективне.
Закриваючий збірку "Табір" ЄВГЕНА ТОВСТОНОГА проллє світло на одну з найболючіших сторінок історії українського народу, та вправно зміксує його з чимось невідомим і загрозливим.
Бонусом йде вампірська повість ірландського класика ШЕРІДАНА ЛЕ ФАНЮ "Кармілла", яка була написана за 25 років до "Дракули" Стокера. При всій повазі до класика і історичного значення цього твору, на фоні наших сучасників він виглядає занадто наївно. Але коли відкидаєш логіку, то сприймається як вишукано написана, абсурдна гумористична історія. Я моментами щиро ржав як кінь.

Класна збірка, якісна і різноманітна. Шось сподобалось більше (Жуп, Кузнєцов, Ужасний, Гриценко, Деревянко), шось менше (Кіляров, Дерев'янко), але гімна нема взагалі. Ще одне підтвердження, шо український горор розвивається, жахає і кусається. Мрію, аби Бабай щороку під Геловін видавав нам такий потойбічний подарунок.

🐝Всього місяць не дожив до свого 70-річчя Тонні Тодд - американський актор, сценарист і режисер.
Найбільш відомий за ролями у фільмах жахів ("Кендімен", "Пункт призначення", "Ворон", "Виконавець бажань" тощо).

🥀Містер Тодд помер 6 листопада у власному будинку через важку хворобу.

Отримали! Починаємо складати ваші замовлення.

Замовити