🤔 Після 21 квітня 2019-го. Що ми маємо обговорити чесно?

Найважливіша подія після зміни влади у 2019 році – не вибори. Це повномасштабне вторгнення росії у 2022-му.

Останнім часом шириться теза: «путін би все одно напав». Та це — маніпуляція. Бо напав він ще у 2014. У 2022-му він не "вирішив почати", а наважився на ескалацію — зважаючи на стан української оборони.

А от тут і постає головне питання: чи була влада готова до повномасштабної війни❓І що зробила (чи не зробила), щоб країна була готова❓

Цитата Ростислава Павленка влучно підсумовує суть:

«Хто такий путін — зрозуміло. Чому не готувались?»

Бо різниця між героїчним спротивом мотивованих сил, мінними полями і ударами у відповідь — і повною неготовністю — визначається діями влади.

Відведення військ, зупинка ракетних програм, заморожене держоборонзамовлення, відмова від підготовки резерву, параліч оборонної сфери через політичні переслідування — це не «збіги». Це рішення.

Підсумки шести років мають бути чесними. І якщо агресор незмінний, то відповідальність за стан оборони країни — завжди на тих, хто при владі❗️

Новини про «позов дружини проти Порошенка» і «можливе розлучення», які женуть провладні канали – це продовження спроб політичної боротьби Президента Зеленського проти його попередника і спроб його дискредитації на тому ж самому низькому моральному рівні як і всі попередні її прояви.

Те, що цього разу інформаційна атака направлена на сім’ю, не може надто дивувати.

Петру і Марині Порошенкам відомо, що за їхніми переміщеннями і розмовами постійно стежать, прослуховують і доповідають в Офіс Президента. Тож цей позов не є і не був секретом, а Зеленський в курсі, що в родині Порошенків насправді нема і не було конфліктів.

У найважчі дні в лютому-березні 2022 року Марину Порошенко всі бачили поруч з її чоловіком в напівоточеному Києві – що, як відомо, можна сказати не про всі сім’ї з кола політичної еліти України.

Позов про розподіл майна – спільна тактика захисту родини Порошенків від спроб Зеленського заблокувати Петру Порошенку можливість фінансувати допомогу ЗСУ і політичну діяльність. Оскільки Зеленський своїм указом про санкції заборонив Петру Порошенку вчинення будь-яких правочинів, навіть сплату податків, розблокувати фінансування Благодійного Фонду Порошенка можна лише через відповідне рішення суду.

Петро і Марина Порошенки повідомили суд, що спір про умови розподілу між ними відсутній, тож у суду нема підстав не задовольнити позов вже на наступному тижні.

Петро і Марина Порошенки просять передати всім, кого це цікавить: їхній шлюб залишається міцним і наповненим любов’ю, взаємопідтримкою і повагою вже 40 років, чого вони бажають і подружжю Зеленських👩‍❤️‍💋‍👨

Коментар пресслужби партії «ЄС»☝️

❗️Вчора НБУ, виконуючи завдання Зеленського, поклав до його ніг черговий трофей з полювання на Порошенка

Насправді розгляд питання про «небездоганну репутацію» свідчить про серйозні проблеми з репутацією самого Нацбанку, який за Конституцією має бути суто незалежним регулятором, а по суті став виконавцем політичного замовлення.

«Рівень абсурду зашкалює», — заявив Порошенко. «Це означає — жодних порушень не було, але санкції є, а значить і з репутацією можна не церемонитись».

На думку Порошенка, дії НБУ мають ознаки політичного тиску: «Чинуші з НБУ, як щурі, ховалися від народних депутатів». Він наголошує, що Нацбанк, замість бути незалежним регулятором, «став виконавцем політичного замовлення».

Особливу увагу політик звернув на зв'язки голови НБУ Андрія Пишного з головою ОП Андрієм Єрмаком. «Це — черговий етап зачистки політичного поля і створення проблем для опозиції», — сказав він.

Порошенко вважає, що такі дії шкодять не лише опозиції, а й міжнародному іміджу України: «Це вже не про мою репутацію — а про репутацію НБУ, про репутацію цілої держави».

«Усе це свідчить про активну підготовку до виборів, яку провадить влада. Хоча я вкотре застерігаю: в умовах зовнішньої агресії росії це обʼєктивно лише послаблює країну», — додав він.

Політик також заявив, що не боїться політичного тиску і має досвід протидії подібним кампаніям: «Я це вже проходив — за часів Медведчука 2003–2004, і за часів Януковича 2013–2014. Вони теж вважали себе володарями світу. А чим це завершилося, ви знаєте».