#книжко_новини критикиня Богдана Романцова про цьогорічного Нобелівського лауреата з літератури. Читайте за лінком.

#власна_думка У сусідній Польщі виходить новинка про польські книжкові обкладинки та людей, які над ними працюють — дослівно перекладається як «Книжка за обкладинкою. Про сучасний польський дизайн книжкових обкладинок».
Було б круто зустріти таку книжку в українських книгарнях. Нехай би це була книжка для книговидавничої бульбашки (тут це б простилося) чи так звана coffee table book для всіх. Або ж у вигляді ширшої роботи, наприклад, починаючи з нашого історичного базису. Це може бути серйозна книжка про проблеми та виклики, а може – іронічний погляд із середини від артдиректора/ки одного із видавництв. А може за це взявся б Книжковий арсенал підсумовуючи свою премію? Короче, класна ж тема.
Для мене такі проєкти є показником готовності спільноти говорити про книжковий ринок, рефлексувати, але й заявляти, що ось ми тут робимо книжки, бувають круті й не дуже. І мені дуже хочеться побачити щось схоже в нас, тим паче є велика кількість професіоналів/ок, які в змозі це зробити, для себе я їх точно бачу.

​Як реагує Міжнародний ПЕН на порушення свободи слова?

Міжнародний ПЕН – об’єднання поетів, драматургів, редакторів, есеїстів, романістів з усього світу. Серед трьох головних цілей організації – «захист літератури від загроз», а в структурі ПЕН є окремі сектори, які займаються винятково правозахистом.

Але яка ситуація наразі? Скільки авторів і з яких країн стають несправедливо ув’язненими чи затриманими у зв’язку з їхнім письмом? Хто і як міряє рівень свободи слова в країнах?

Відповіді на ці та інші запитання можна знайти в матеріалі.

#книжко_новини

Одна з найочікуваніших книжкових премій в нашій країні "Книга року ВВС 2021" оприлюднила довгі списки.

Як думаєте, які книжки претендують на перемогу?

https://www.bbc.com/ukrainian/news-58872153

#книжко_новини Книжки «Реактори не вибухають» Катерини Міхаліциної та Станіслава Дворницького від видавництва «Портал», а також «Куди і Звідси» арт студії «Аґрафка» від «Видавництва Старого Лева» потрапили до престижного каталогу «Білі круки» (The White Ravens) за 2021 рік. Увесь каталог за лінком.

Небагато є журналів в Україні, які виходять понад сто років. Однією із цікавих для історію українського дизайну речей є дослідити, як змінювалися обкладинки для таких часописів, бо вони стають відбитком історії, поглядом на те, що ставалося із нами упродовж століття.

Читомо зробило такий матеріал, прошерстило всі обкладинки журналу "Всесвіт" і це нереально складна, ґрунтовна і кльова робота. Сподіваюся, що і ви, прочитавши та передивившись цей матеріал, отримаєте неймовірну купу задоволення від цього.

Там багато робіт Олександра Довженка (а їх не так просто вичепити і відокремити), Анатоля Петрицького, Івана Падалки, а ще там є приклади газетних повідомлень того часу.

Словом це те, що я безмірно люблю в нас із вами, українських дизайнерах – різноманітність і тяглість.

Гляньте ж, нумо!))

#книжко_цікавинки
Учора робила репост на матеріал Оксани Гаджій про літературний журнал «Всесвіт». Але варто зазначити, що це лише одне із періодичних видань, які взялося досліджувати Читомо зі своїми партнерами в проєкті «Екземпляри ХХ».

На сайті можна зачитатися про історію різних знакових видань для української культури, чого вартує журнал «ВАПЛІТЕ» чи сатиричний «Перець».

Я собі розпочинаю з критичних нотаток запрошених експертів/ок, а потім в електронній бібліотеці «Культура України» гортаю оцифровані примірники видань, якщо вони там є, або ж просто гуглю і знаходжу. Цікаво, але може з'їсти пару годин часу абсолютно непомітно.

Якщо сходите на виставку про футуризм в Мистецькому арсеналі, ФУТУРОМАРЕННЯ, і захочете дізнатись більше, зануритись в наші 20-ті або навпаки хочете підготуватись до виставки, тримайте список, що почитати:

💥 «Нова генерація», Мирослава Мудрак, Родовід. Найповніша книга про футуризм, митців, їх ідеї, тусовки, і власне культовий журнал «Нова генерація». Можна побачити обкладинки на виставці і багато творів вживу, які є в книзі.

💥 «Український художній авангард», упорядник Дмитро Горбачов. Дух і літера. Маніфести, публіцистика, бесіди, спогади, листи того періоду для кращого розуміння ідей. Тут мій відгук.

💥 «Українська авангардна поезія. 1910-1930», Смолоскип. Тут все зрозуміло, але почитайте окремо всього Михайля Семенка від Темпори, бо це любов.

💥 «Казимир Малевич. Київський аспект», упорядниця Тетяна Філевська, Родовід. Малевич у Києві, академія мистецтв, 18 текстів про релігію в творчості Малевича, театральні декорації й нові ідеї. Тут мій відгук.

💥 «Бойчукізм», каталог дуже потужної виставки Мистецького арсеналу 2017 року. Тоді, здається, нарешті всім відкрився забутий на довгий час стиль. Чекаю і мрію про каталог з Футуромарення.

💥 «Авангардне мистецтво в Україні, 1910–1930: пам’ять, за яку варто боротися», Мирослав Шкандрій, Фабула. Якраз вступна книга для тих, кому це все зовсім незнайоме. Тут мій відгук

💥 «ВУФКУ. Lost&Found», Довженко-Центр. Дослідницький проєкт про кіно 20-х, експерименти, авангард і кіновиробництво. На виставці теж можна переглянути декілька фрагментів з ВУФКУ.

💥 «Борис Косарев. 1920ті роки. Від малярства до теа-кіно-фото», упорядники Тетяна Павлоа та Валентина Чечик. Родовід. Великий і неймовірно красивий альбом, де є роботи не тільки Косарева, але й його колег. На виставці вживу можна побачити фото зі зйомок «Землі» Довженка та інші роботи.

💥 «Дмитро Горбачов. Случаї», упорядниця Тетяна Філевська. Спогади мистецтвознавця та колекціонера, в яких можна побачити ставлення до мистецтва 20-х в радянський період. (спойлер: не дуже, щастя, що все це вижило якимось дивом).

💥 «Розстріляне відродження. Антологія 1917-1938», Смолоскип. Поезія, драма, есеї, проза та історії того, що сталось у 30-х.

💥 Дуже чекаю на «Авангард Олександри Екстер: київський період», Георгій Коваленко, Родовід. Ось-ось вийде у Родовід.

#книжко_цікавинки

В Україні дперманентно точиться дискусія щодо стану бібілотек та способів їх трансформації. От, до прикладу, на Читомо вийшов матеріал про бібліотеки у Франції. Чи можливо імплементувати іноземний досвід в Україні, питання відкрите, але матеріал цікавий

https://chytomo.com/knyhozbirni-dlia-liudej-3-napriamky-bibliotechnykh-innovatsij-u-frantsii/?fbclid=IwAR0-XfPveznhbQXdJV905J33slE7mg0zU1HYNpySGYYaYfNgrPCjlZBm3MQ

#книжко_новини в NYT опублікували рецензію на англомовний переклад книжки Романи Романишин та Андрія Лесіва «Війна, що змінила Рондо». Перекладом опікувалася письменниця Оксана Лущевська. Гарна рецензія, круто, що з‘являються англомовні переклади, ну і книжка чудова.

Тут нам нагадали, що у нас же чудові соціальні мальописи є, скачуйте і читайте!
https://vydavnytstvo.com/shop/4malyopysy

https://twitter.com/marywhiteplace/status/1457928944464838656

​Дорогі друзі! Скоро у нас виходить нова книга — «Ким ми є? Національні спільноти та корінні народи України», що описує різноманіття культур, які співіснують на території України.

Матеріал для видання команда Ukraїner збирала протягом кількох останніх років, дослідивши понад 30 національних спільнот, що мешкають на території України.
Серед них: гагаузи, австрійці, роми, євреї, чехи, кубинці, нігерійці та інші, а також корінні народи України: українці, кримські татари, кримчаки та караїми. Наші історії різні, але історія — спільна.

— Що святкують гагаузи Бессарабії та австрійці Закарпаття?
— Які давні традиції та історичну пам’ять зберігають греки Приазов’я чи поляки на Поділлі?

Книга має назву «Ким ми є?» і саме на це запитання Ukrainer спробує пошукати відповіді на її сторінках.

Перший наклад книги видано за підтримки Українського культурного фонду та розповсюджується серед національних спільнот, наших волонтерів, донейторів, до бібліотек та міжнародних установ.

Наступний наклад книги вийде у січні 2022 року. Ви можете вже передзамовити собі примірник у нашій крамничці та отримати його першим!

🐢 На Spotify з’являться аудіокниги

Spotify заявила про запуск аудіокниг на своїй платформі після купівлі дистриб’ютора цифрових аудіокниг Findaway.

Spotify уже тестувала можливість завантаженння аудіокниг на свою платформу, почавши в січні 2021 року з класичних творів, як-от “Франкенштейн”, “Джейн Ейр”, “Переконання” тощо, їх начитали знаменитості.

​​Усім привіт!

Ми, Оленка та Надійка, вирішили папаммм… закрити наш канал. Приводів трошки назбиралося. Наразі ми зайшли в глухий кут нашого формату й хочемо рухатися вперед природно та якісно, а це вимагає більше часу та власного ресурсу, ніж просто ділитися новинами/факапами та іншими дивами нашого книжкового ринку.

Ми не полишаємо читати книжки, писати про книжки, ділитися цікавим контентом довкола книжкового ринку, але на своїх особистих сторінках у соцмережах, де можемо вести з вами діалог, обмінюватися думками, ідеями та вести дискусію. У каналі зворотного зв’язку нам бракувало. Ми не хочемо просто розповідати щось, ми хочемо обговорювати. І так, ми не посварилися, не лишаємо книжкову сферу, навпаки, розвиваємося далі та думаємо про нові формати.

Дякую, що читали та були з нами весь цей час.

Усім книжки та любов! Далі буде…

Якщо хочете триматися на зв’язку додавайтесь у друзі в соціальних мережах. Лінки додаємо.
Ілюстрація: Tom Gauld