Вони страшенно любили разом залазити на моє ліжко та валятися в ньому вдвох.
Певна річ, це зовсім неправильно з погляду кінології.
Та я переконаний, що собаки мають бути щасливими, і лишень тоді вони не матимуть агресії.
…
А ще вони дуже любили сидіти біля вікна та дивитися удвох кудись вдалечінь
…
А ще…
…
Тепер, на жаль, це все в минулому.
Бо мені довелося їх розлучити…
:(((
…
І справа навіть не в тому, що двоє домінантних альфа-самців, вагою під 100 кілограмів кожен, ніколи між собою не ладнатимуть.
Конкуренція за увагу господаря (читай – ватажка зграї) тут теж не є основною.
…
Усе через різні програми поведінки, що закладені в цих породах.
Не вірте, мовляв, алабаї агресивні до людей.
ПРАВИЛЬНИХ, справжніх, вихованих та розумних алабаїв люди НЕ цікавлять.
Бо ж алабаїв розводили, аби ті охороняли отари овець.
Підсвідомо вони сприймають як загрозу інших істот на чотирьох кінцівках.
А от двоногих – ні.
Тож ви ніколи не навчите алабая любити інших собак.
І навіть котикі.
Усім котикам, коли алабай їх бачить, краще сидіти на деревах.
Радше навіть на дахах.
…
А от англійським мастифам котики нецікаві взагалі.
Утім як інші собаки.
Лишень до людей вони ставляться із помітною недовірою.
Адже мастифів розводили як тілоохоронців.
Ні, ні, мій милий хлопчик ніколи ні на кого не кидається.
Він лишень наче стіна стає між мною та іншою людиною ( навіть дуже близькою ) і ... просто дивиться.
Кровавими очима.
А ще.
Ще він охороняє… холодильник.
І не приведи Господи комусь чужому спробувати його відкрити…
…
І як колись писав Редьярд Кіплінг: «Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох,
Допоки Землю і Небеса на Суд не покличе Бог».
Тож як не прикро, але англійський мастиф та азіат-алабай ніколи не будуть разом.
…
Тепер вони живуть у мене за різними адресами (добре, що є можливості).
Проте точно почуваються щасливими.
А я розриваюся між ними.
Бо ж серце не поділиш…
Певна річ, це зовсім неправильно з погляду кінології.
Та я переконаний, що собаки мають бути щасливими, і лишень тоді вони не матимуть агресії.
…
А ще вони дуже любили сидіти біля вікна та дивитися удвох кудись вдалечінь
…
А ще…
…
Тепер, на жаль, це все в минулому.
Бо мені довелося їх розлучити…
:(((
…
І справа навіть не в тому, що двоє домінантних альфа-самців, вагою під 100 кілограмів кожен, ніколи між собою не ладнатимуть.
Конкуренція за увагу господаря (читай – ватажка зграї) тут теж не є основною.
…
Усе через різні програми поведінки, що закладені в цих породах.
Не вірте, мовляв, алабаї агресивні до людей.
ПРАВИЛЬНИХ, справжніх, вихованих та розумних алабаїв люди НЕ цікавлять.
Бо ж алабаїв розводили, аби ті охороняли отари овець.
Підсвідомо вони сприймають як загрозу інших істот на чотирьох кінцівках.
А от двоногих – ні.
Тож ви ніколи не навчите алабая любити інших собак.
І навіть котикі.
Усім котикам, коли алабай їх бачить, краще сидіти на деревах.
Радше навіть на дахах.
…
А от англійським мастифам котики нецікаві взагалі.
Утім як інші собаки.
Лишень до людей вони ставляться із помітною недовірою.
Адже мастифів розводили як тілоохоронців.
Ні, ні, мій милий хлопчик ніколи ні на кого не кидається.
Він лишень наче стіна стає між мною та іншою людиною ( навіть дуже близькою ) і ... просто дивиться.
Кровавими очима.
А ще.
Ще він охороняє… холодильник.
І не приведи Господи комусь чужому спробувати його відкрити…
…
І як колись писав Редьярд Кіплінг: «Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох,
Допоки Землю і Небеса на Суд не покличе Бог».
Тож як не прикро, але англійський мастиф та азіат-алабай ніколи не будуть разом.
…
Тепер вони живуть у мене за різними адресами (добре, що є можливості).
Проте точно почуваються щасливими.
А я розриваюся між ними.
Бо ж серце не поділиш…
❤1.37K👍167🙏62😢25🤔11😱5
Я завжди казав, що це Місто - сильних чоловіків та красивих жінок.
Місто зі своїм характером.
Місто, що завжди конкурувало з Дніпром.
Місто, яке фактично ніколи не хотіло підпорядковуватися обласному центру.
Місто сили. Місто волі.
Місто, що вписало в український спротив чимало славетних сторінок.
Місто - друг. Місто - товариш. Місто - брат.
Славетний Кривий Ріг сьогодні святкує ювілей.
250 років.
…
Найкращі вітання від Дніпра!
Люблю.
Місто зі своїм характером.
Місто, що завжди конкурувало з Дніпром.
Місто, яке фактично ніколи не хотіло підпорядковуватися обласному центру.
Місто сили. Місто волі.
Місто, що вписало в український спротив чимало славетних сторінок.
Місто - друг. Місто - товариш. Місто - брат.
Славетний Кривий Ріг сьогодні святкує ювілей.
250 років.
…
Найкращі вітання від Дніпра!
Люблю.
❤2.36K👍377💯81🙏53🤝15🤔10😱2
Офіційно
Продовжуємо розбудовувати медичний простір, щоб лікарні Дніпра, які у повномасштабній війні приймають на себе найбільше навантаження, залишалися стійкими до атак рф.
На випадок надзвичайних ситуацій, що можуть бути спричинені ворожим терором, в укриттях лікарень будують підземні операційні, реанімації та палати.
Це дуже важливо, адже ситуації можуть бути різними. Тож, щоб лікувальний процес був цілодобовим та безперервним, ці умови створюються в максимально безпечному середовищі. І на це ми також виділяємо кошти.
Продовжуємо розбудовувати медичний простір, щоб лікарні Дніпра, які у повномасштабній війні приймають на себе найбільше навантаження, залишалися стійкими до атак рф.
На випадок надзвичайних ситуацій, що можуть бути спричинені ворожим терором, в укриттях лікарень будують підземні операційні, реанімації та палати.
Це дуже важливо, адже ситуації можуть бути різними. Тож, щоб лікувальний процес був цілодобовим та безперервним, ці умови створюються в максимально безпечному середовищі. І на це ми також виділяємо кошти.
❤1.33K👍310🙏106💯11🤔8😢2
Минуло два роки. Рівно два роки.
Проте, на жаль, нічого не змінилося.
…
Рівно два роки тому мене публічно оббрехали, нібито, під час війни я купую собі люксові автомобілі.
Два роки судової тяганини та безперервної огидної брехні.
Спочатку: «це наші оціночні судження».
Потім: «ми такого не говорили».
Зустрічні позови, клопотання, затягування процесу. Усе, що тільки можна, аби лишень не спростовувати очевидного наклепу.
…
Брехня, брехня, брехня.
Боягузливі судді, які не хочуть зв'язуватися з шантажистами.
Усе, як я писав два роки тому.
Виродки, які роблять собі кар'єру на брехнях і обмовляннях.
Тупі ідіоти, що мріють про справедливість, але при цьому смокчуть гній інтернету, репостять лайно і повторюють як мантру: «Ми – гегемон, усі чиновники живуть за наші податки».
Відповідальні товариші, які завзято не помічають негідників та аферистів, але, ніби собаки по «команді», кидаються на кого вкажуть, порушуючи замовні кримінальні справи.
…
Минуло два роки.
Через два роки (!!!) суд нарешті встановив, що мене оббрехали та вимагає спростування.
А у відповідь ...
А у відповідь - тиша.
…
Нічого не змінюється.
Крім того, що найкращих людей, на жаль, меншає. Але падаль – вся на своїх місцях.
І я так само хочу звільнитися та поїхати мотоциклом.
…
Але завтра я все ж прокинуся та піду на роботу.
Проте, на жаль, нічого не змінилося.
…
Рівно два роки тому мене публічно оббрехали, нібито, під час війни я купую собі люксові автомобілі.
Два роки судової тяганини та безперервної огидної брехні.
Спочатку: «це наші оціночні судження».
Потім: «ми такого не говорили».
Зустрічні позови, клопотання, затягування процесу. Усе, що тільки можна, аби лишень не спростовувати очевидного наклепу.
…
Брехня, брехня, брехня.
Боягузливі судді, які не хочуть зв'язуватися з шантажистами.
Усе, як я писав два роки тому.
Виродки, які роблять собі кар'єру на брехнях і обмовляннях.
Тупі ідіоти, що мріють про справедливість, але при цьому смокчуть гній інтернету, репостять лайно і повторюють як мантру: «Ми – гегемон, усі чиновники живуть за наші податки».
Відповідальні товариші, які завзято не помічають негідників та аферистів, але, ніби собаки по «команді», кидаються на кого вкажуть, порушуючи замовні кримінальні справи.
…
Минуло два роки.
Через два роки (!!!) суд нарешті встановив, що мене оббрехали та вимагає спростування.
А у відповідь ...
А у відповідь - тиша.
…
Нічого не змінюється.
Крім того, що найкращих людей, на жаль, меншає. Але падаль – вся на своїх місцях.
І я так само хочу звільнитися та поїхати мотоциклом.
…
Але завтра я все ж прокинуся та піду на роботу.
❤1.32K👍297💯79🙏37😢35🫡15🤔7🤝3
Новини про вбитих у цій війні дітей — найстрашніше, з чим усім нам доводиться стикатися, на жаль, ледь не щотижня.
Навіть коли здається, що за роки усього жаху, що принесла росія, ми загрубіли і емоцій вже не лишилося, це щоразу проходить крізь серце.
Імена, чорно-білі світлини та вік, що подекуди вимірювався лише місяцями.
Жодні слова співчуття не зарадять цьому болю.
Тож, щоб не сподіватися, що покарання дістане російських вбивць хоча б на іншому світі, маємо далі підтримувати тих, хто втілить його ще в цьому житті — наші Сили оборони, усіх захисників, у чиїх руках справедлива помста за кожне вкрадене дитяче життя.
Навіть коли здається, що за роки усього жаху, що принесла росія, ми загрубіли і емоцій вже не лишилося, це щоразу проходить крізь серце.
Імена, чорно-білі світлини та вік, що подекуди вимірювався лише місяцями.
Жодні слова співчуття не зарадять цьому болю.
Тож, щоб не сподіватися, що покарання дістане російських вбивць хоча б на іншому світі, маємо далі підтримувати тих, хто втілить його ще в цьому житті — наші Сили оборони, усіх захисників, у чиїх руках справедлива помста за кожне вкрадене дитяче життя.
😢1.34K🙏305❤117👍20😱3
Офіційно
Реальність, в якій ми живемо, така, що в ній співіснують, здавалося б, непоєднувані речі. Коли зранку ти схиляєш голову у вшануванні памʼяті дітей, яких вбила росія під час цієї війни, а вже вдень їдеш вітати малечу, яка розпочинає перші заняття в оновленій школі шахів.
Бо життя триває і воно — непереборне.
…
Я щиро пишаюся тим, що навіть в умовах повномасштабної війни Дніпро продовжує розбудовувати спортивний простір для дітей.
Торік ми відкрили збудовану фактично з нуля батутну школу — одну з найкращих не лише в Україні, а й в Європі.
Зараз зробили цей Шаховий клуб.
Перебуваючи тут, вкрай цікаво згадувати брехні злостивців, котрі декілька років тому розповідали, мовляв, це приміщення у самісінькому центрі місто хоче «віддати під комерцію» чи «під ресторан».
Утім, як і у випадку із новітнім Планетарієм та іншими обʼєктами, які були реконструйовані та зараз працюють для дітей, усе сталося геть інакше.
…
Принагідно хочу подякувати всім, хто допоміг місту втілити цей проєкт — Федерації шахів Дніпра, приватним інвесторам.
Сподіваюся, що ми так само продовжимо співпрацювати з відповідальним бізнесом, меценатами, людьми, які під час війни дивляться у майбутнє.
Аби і надалі робити все, що потрібно для наших дітей.
Реальність, в якій ми живемо, така, що в ній співіснують, здавалося б, непоєднувані речі. Коли зранку ти схиляєш голову у вшануванні памʼяті дітей, яких вбила росія під час цієї війни, а вже вдень їдеш вітати малечу, яка розпочинає перші заняття в оновленій школі шахів.
Бо життя триває і воно — непереборне.
…
Я щиро пишаюся тим, що навіть в умовах повномасштабної війни Дніпро продовжує розбудовувати спортивний простір для дітей.
Торік ми відкрили збудовану фактично з нуля батутну школу — одну з найкращих не лише в Україні, а й в Європі.
Зараз зробили цей Шаховий клуб.
Перебуваючи тут, вкрай цікаво згадувати брехні злостивців, котрі декілька років тому розповідали, мовляв, це приміщення у самісінькому центрі місто хоче «віддати під комерцію» чи «під ресторан».
Утім, як і у випадку із новітнім Планетарієм та іншими обʼєктами, які були реконструйовані та зараз працюють для дітей, усе сталося геть інакше.
…
Принагідно хочу подякувати всім, хто допоміг місту втілити цей проєкт — Федерації шахів Дніпра, приватним інвесторам.
Сподіваюся, що ми так само продовжимо співпрацювати з відповідальним бізнесом, меценатами, людьми, які під час війни дивляться у майбутнє.
Аби і надалі робити все, що потрібно для наших дітей.
❤751👍159🙏32🤝12🤔4😱3