Які напрямки інвестування та активи є перспективними сьогодні?
Ми більше радимо балансувати на стику фінансово стабільних — із високим рівнем генерації грошових потоків, рівнем ліквідності та низьким борговим навантаженням, — та технологічно привабливих компаній.

До такого списку можна віднести фармацевтичний сектор, зокрема, акції компанії Merck, AbbVie чи JNJ. Іншим гарним прикладом таких компаній може бути оборонний сектор, де такі компанії, як Raytheon, Northtrop Grumman чи Lockheed Martin, мають як фінансово привабливий профіль, так і високотехнологічну складову, яка знаходиться в сильному попиті сьогодення.

Протягом року ми рекомендуємо нашим клієнтам вкладатись в українські боргові папери. Вони досі на 50−70% нижче своєї вартості до повномасштабного вторгнення, за ними залишається великий потенціал цінового зростання.

Навіть в сценарії подальшого продовження війни, ми бачимо потенціал зростання інструментів за рахунок поступового відновлення динаміки ВВП, значної фінансової підтримки ЄС та США, відновлення міжнародних резервів і обсягів торгів облігаціями внутрішньої державної позики.

Нерухомість, сільськогосподарська земля та автомобілі. Машина ж виїхала з салону – це мінус 15 відсотків. Звісно, це пасив. Але є такі машини, які не будуть падати, вони зростатимуть в ціні. У мене є такі машини, які я спеціально купував. Є зростання вартості по таких авто, але я їх просто не продаю, вони є і є.

Також я інвестую у власний проєкт Ready to Fight, це вже працююча платформа, за допомогою якої боксерська спільнота просто і ефективно може вирішувати свої завдання в боксі. Проект оптимізує численні комунікації між боксерськими агентами, промоутерами, менеджерами та боксерами з різних куточках світу, а також узгоджує умови для кожного з них.

В мене є певні зароблені статки, певні активи, якими я зобовʼязаний керувати. Не можна сказати, що я активно займаюся бізнесом, але бізнес дозволяє мені та моїй родині відчувати фінансову незалежність і деяку впевненість у майбутньому.
Я пасивний інвестор. Є певні керуючі, які консультують, але остаточні бізнес-рішення завжди за мною.

Перш за все дивлюся на ризики і показники повернення інвестицій. Дивлюся на абсолютно різні напрямки інвестування. Іноді розглядаю невеликі інвестиції у технологічні стартапи, розміщуємося на фондовому ринку. Наприклад, у мене є акції AFC Energy, яка котирується на Лондонській біржі. Вона спеціалізується на виробництві паливних елементів на основі водню.
Також є інвестиції у Verso Biosense, Velocys, Play.со. На стадії вивчення стартапи Pipe і Anduril.

Серед рекламних проектів, є український контракт із торговою мережею «Епіцентр», італійський з виробником охоронних систем Ajax Systems і міжнародний з провайдером спортивних даних FeedConstruct.

Якщо у Вас є 50 тисяч гривень або менше, не рекомендується починати з Telegram-каналу, бо мінімальна сума інвестицій зараз становить 200 тисяч гривень. Можна починати й без інвестицій, розвивати канал через TikTok або Instagram, але 50 тисяч гривень - це дуже мало для розвитку.

Якщо є 200 тисяч гривень, можна шукати канали на біржі. Якщо будувати з нуля, то весь цей бюджет потрібно вкласти у розвиток: робити контент і оформлення самостійно. Кількість підписників, яку можна залучити на 200 тисяч гривень, залежить від ніші, в якій ви будете розвивати канал.

200 тисяч гривень - це мінімальна сума, якщо ви робите все самостійно. Якщо ж залучаєте агентство, цей бюджет буде недостатнім для старту через них і заробітку як на пасивній інвестиції.

Основний підводний камінь - це очікування, що робота займатиме 2-3 години на день, тоді як насправді потрібно працювати по 8-12 годин на добу, щоб досягти результату на початку. Згодом, звісно, це можна перетворити на пасивний бізнес, але на початку потрібно дуже сильно працювати.

У саму пекарню вклали трохи більше $200 тис. А щодо закладу, компанія отримала приміщення після кафе, тож інвестиції порівняно невеликі. Легкий ремонт, вивіска і так далі, багато чого було привезено з України. Це конкурентна перевага, бо є різниця в ціні і деякі речі можна виробляти в Україні.

Наприклад, та ж вивіска. Замовити її виготовлення за кресленням у компанії-виробника в Атланті - це $14 тис. А зробити її в Україні, відправити, враховуючи логістику, розмитнення тощо — до $5 тис. Економія $9 тис. Тож деяке обладнання, яке можна виробляти самостійно або за допомогою українських підрядників і відправляти в США, - це конкурентна перевага на майбутнє серед інших франшиз. Таким чином, можна зменшити інвестиції для франчайзі на вході. Крім того, бекофіс у Львові виконує значну кількість процесів - дизайн, IT, маркетинг та інше.

Якщо в Україні компанія декларує своєму франчайзі інвестиції на рівні від $1 тис. на квадратний метр, Європа - це від $1,5 тис., то США - це від $2,5−3 тис. на квадратний метр. Тобто для закладу площею 100-110 кв м потрібно від $250-300 тис. інвестицій.

На жаль, у мене нехороші передчуття, але я готовий аргументувати. Харків до війни — це майже 6,5% валового регіонального продукту всередині ВВП країни. Тобто вищими за нас за ВВП були тільки Дніпро і Київ. Харків, звісно, він торгово-купецьке місто, і знаменитий наш ринок Барабашова теж давав хорошу додану вартість і внесок у ВВП. Плюс без іноземного капіталу не обійтися, були потужні компанії, є і зараз.

Тепер беремо чистий аркуш паперу, умовно ділимо його на чотири частини і пишемо: де ризики, де переваги, які залишилися і залишаться.

1. Студентів іноземних не буде, тому що сусіда ми не відсунемо, і навіть якщо завтра буде наша перемога, або умовно зупинка вогню на якихось умовах, бо перемоги не буде ні в нас, ні в них, тож ось, студентів іноземних не буде

2. Ринку Барабашова не буде, тому що ринок Барабашова насичувала Москва, Бєлгородська, Курська область. Росія споживала, напевно, 70−80% цього ринку, тому цього ринку не буде.

3. Прямі іноземні інвестиції. Треба бути ідіотом, щоб прийти і поставити тут виробництво, новий завод. Ба більше, я знаю кілька десятків прикладів малого і середнього бізнесу, ну, скажімо так, люди, які заробляли $1 млн і більше. Два десятки виробництв, грубо кажучи, із болтами знято зі станин із фундаментів і перенесено все кудись вище Дніпра, Києва, Чернівецької, Вінницької, Хмельницької, Івано-Франківської, Львівської областей. Чи повернуться вони звідти? Малоймовірно.

Від Харкова до російського кордону всього 20 км — цей ризик із нами назавжди. Війна все одно повториться. І ми повинні навчитися з цим жити. Ми повинні стати другим Ізраїлем. Я товкмачу це два роки. У всіх є вдома зброя. Усі воюють.