✅Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя
🔥Постанова КЦС ВС від 15.01.2025 № 748/3383/23 (61-9018св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124521927

✅Неможливо вважати самочинною зміною місця проживання дитини одним з батьків, якщо таке проживання не було встановлене рішенням суду або органом опіки
🔥Постанова КЦС ВС від 15.01.2025 № 760/2096/22 (61-8404св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124521144

✅За обставин справи, що переглядається, вбачається, що судове рішення про визначення місця проживання дитини не приймалось, орган опіки також не встановлював місце проживання малолітнього сина сторін. В справі встановлено та не заперечується сторонами, що дитина проживає разом із своїм батьком, за відсутності судового рішення про встановлення місця проживання дитини, немає підстав для висновку, що відповідач самочинно, без згоди матері, з якою на підставі закону або рішення суду проживала малолітня змінив її місце проживання, у тому числі способом її викрадення
🔥Постанова КЦС ВС від 15.01.2025 № 760/2096/22 (61-8404св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124521144

✅Приймаючи до уваги, що мати та батько (сторони у справі), які проживають окремо, дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивач не довів, що його права порушені, не визнані або оспорюються відповідачкою
🔥Постанова КЦС ВС від 15.01.2025 № 755/15383/23 (61-14116св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124521181

✅Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин. Стаття 6 Конвенції водночас не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або способів їх оцінки, що є предметом регулювання національного законодавства та оцінки національними судами (рішення у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010). Однак вимога справедливості судового розгляду включає дослідження способу, у який було отримано та представлено докази, тому завдання ЄСПЛ полягає, з-поміж іншого, в тому, щоб установити, чи було провадження в цілому, включно зі способом отримання і представлення доказів, справедливим у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції
🔥Постанова ВП ВС від 12.12.2024 № 990SCGC/16/24 (11-168сап24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/123949415

✅Підставою для поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду можуть бути визнані лише обставини, які становили об`єктивну непереборну перешкоду для звернення до суду
🔥Постанова ВП ВС від 19.12.2024 № 990/303/24 (11-251заі24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124522579

✅Відсутність у ч. 4 ст. 62 ЦПК України вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно з ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» одночасно і є тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги
🔥Постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.01.2025 № 761/5870/24 (61-5803сво24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124521927

✅Ордер вважається таким, що містить підпис адвоката за умови, що: він містить власноручний («фізичний») підпис, він підписаний електронним підписом, він є додатком до документа, який підписано електронним підписом у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається
🔥Постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.01.2025 № 761/5870/24 (61-5803сво24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124521927

✅За відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю, у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката
🔥Постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.01.2025 № 761/5870/24 (61-5803сво24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124521927

✅Що стосується поширення негативної інформації в мережі інтернет, то відповідачем у такій справі є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту/порталу. При цьому саме позивач (людина, яка захищає своє чесне ім`я) зобов`язаний знайти і встановити дані цих осіб, оскільки ця інформація повинна бути відображена в позовній заяві. Якщо ж автор поширеної інформації невідомий або його місце проживання/перебування встановити не вдається, якщо інформація має анонімний характер і доступ до сайту є вільним, то належним відповідачем у такій справі буде сам власник веб-сайту, на якому розміщувався інформаційний матеріал, оскільки саме цей власник ресурсу створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації
🔥Постанова КЦС ВС від 21.01.2025 № 755/1773/24 (61-8158св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124630066

✅Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Встановлення такого факту можливо лише у тому разі, коли особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома
🔥Постанова КЦС ВС від 21.01.2025 № 755/1773/24 (61-8158св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124630066

✅Загальні умови та підстави розірвання договору, які визначені у главі 53 ЦК України, зокрема, у разі істотного порушення договору другою стороною (ч. 2 ст. 651 ЦК України), як і загальні підстави припинення права користування земельною ділянкою, які визначені у ст. 141 ЗК України, не можуть застосовуватися для встановлення наявності підстав для припинення емфітевзису, як речового права, якщо інше прямо не передбачено законом для емфітевзису. Самостійність і незалежність емфітевзису від договору, яким він був встановлений, зумовлює ще одну особливість - існування емфітевзису як речового права може бути уражене лише недійсністю такого договору, розірвання ж його наслідків у вигляді припинення емфітевзису не матиме
🔥🔥Постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.01.2025 № 390/25/22 (61-6776 сво 23):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124596533

✅Належним способом захисту прав особи у зв`язку з несплатою за користування земельною ділянкою по договору про встановлення емфітевзису є стягнення боргу, тобто примусове виконання обов`язку в натурі (п. 5 ч.2 ст. 16 ЦК України)
🔥🔥Постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.01.2025 № 390/25/22 (61-6776 сво 23):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124596533

✅Нормами законодавства не передбачено такого способу захисту як звернення із позовною заявою з вимогами про відшкодування моральної шкоди, завданої поданням апеляційної скарги в іншій справі. Незгода позивачки із апеляційною скаргою повинна бути висловлена у процесуальний спосіб, тобто відповідно до норм процесуального законодавства під час розгляду судом безпосередньо тієї справи, у межах якої така апеляційна скарга подана. Тоді як, відсутність спору виключає можливість звернення до суду, адже відсутнє право, що підлягає судовому захисту
🔥🔥Постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.01.2025 № 296/12456/23 (61-2165сво24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124629926

✅Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи). Недопустимим з огляду на завдання цивільного судочинства є ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, неналежним або недопустимим. Такі позови не підлягають судовому розгляду
🔥🔥Постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.01.2025 № 296/12456/23 (61-2165сво24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124629926

✅До ознак, що характеризують правосуддя, відноситься, у тому числі, здійснення правосуддя тільки у передбаченому законом порядку (процесуальна форма). При цьому під правосуддям необхідно розуміти не лише діяльність суду щодо вирішення спору про право, але й обов`язкове дотримання процесуальної форми, в якій не просто передбачені порядок і послідовність вчинення процесуальних дій, а й відображено вимоги справедливих (належних) судових процедур
🔥Постанова КЦС ВС від 04.12.2024 № 227/3059/20 (4-с/227/2/2024, 61-8938св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/123840749

✅Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати встановлення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога про сплату судового збору є стримуючою мірою для потенційних заявників від пред`явлення необґрунтованих позовів, скарг
🔥Постанова КЦС ВС від 04.12.2024 № 227/3059/20 (4-с/227/2/2024, 61-8938св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/123840749

✅Незгода учасника справи з лексикою чи стилістикою викладення судом тексту судового рішення не є підставою для виправлення у судовому рішенні описки
🔥🔥Постанова ВП ВС від 28.11.2024 № 990/162/23 (11-240заі24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/123499014

✅Описка - це зроблена судом механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо). Не вважається опискою помилка, яка не викривляє зміст рішення, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування росіянізмів та діалектизмів тощо. Опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо
🔥🔥Постанова ВП ВС від 28.11.2024 № 990/162/23 (11-240заі24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/123499014

✅Вирішуючи питання про виправлення описок (очевидних арифметичних помилок), допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення
🔥🔥Постанова ВП ВС від 28.11.2024 № 990/162/23 (11-240заі24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/123499014