Всі обговорюють ситуацію з поминанням глави рпц на Фанарі під час служби присвяченої Торжеству Православ'я, де з главою Константинопольського патріархату співслужив глава ПЦУ митрополит Епіфаній

КПшні ресурси (0:20 сек) (як і МПшні) кричать про те, що цей факт - це ганьба для ПЦУ, а Ігор Мосійчук взагалі пропонує заборонити діяльність ПЦУ в Україні, оскільки вона відтепер має духовний зв'язок з москвою, проводячи аналогії з МП.

Речник ПЦУ владика Євстратій у свою чергу викотив гнівний пост в якому доказував що митрополит Епіфаній не поминав главу рпц. Прикріпив відео, де глава ПЦУ молиться за український народ, воїнство, владу, фундаторів будівництва, жертводавців. Мов дивіться, тупі жертви пропаганди, де тут поминання глави рпц?

Що маємо на це все сказати.

Кожен з вас трішки перекручує. Ніхто забороняти ПЦУ не буде, бо митрополит Епіфаній з моменту вторгнення припинив поминання глави рпц - в Україні це ім'я на службах, очолюваних митр. Епіфанієм не звучить і сподіваємось не звучатиме.

Але. Владиці Євстратію ми аплодуємо за його вміння змішати тепле і м'яке, що правда авторитету не збільшує. Те, що Ви, владико, показали фрагмент, де митр. Епіфаній молитовно згадує вищевказаних людей, не скасовує факту, що митрополит Епіфаній співслужив патріарху Варфоломію, який згідно правилу 15-му Двократного Собору продовжує, попри всі розриви євхаристичного спілкування (яке ініціювалося в москві), поминати очільника рпц.

А оскільки співслужіння - це про єдність усіх хто бере участь у службі, а також про ієрархію - не можна комусь співслужити, не підтримуючи того, хто службу очолює, то виходить цікавий казус, який на наш погляд базується у першу чергу на залежності ПЦУ від Фанару. Дуже добре, що потім митрополиту Епіфанію надали можливість під час своєї промови у Тронній залі Вселенської Патріархії нагадати про те, що робить росія в Україні, але зрозуміло, що ці ситуації з поминанням глави рпц під час співслужінь на Фанарі будуть повторюватися і далі.

Що з цим робити? Ну напевно просто не звертати уваги. Навряд чи митрополит Епіфаній, навіть якщо і колись очолить Літургію в Стамбулі, наважиться не згадати там усіх предстоятелів згідно Диптиху. Що поробиш.

Але цікаво, як московити разом з УПЦ КП виступили проти ПЦУ. Спільний ворог об'єднує?

Обережніше.

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

Там в УПЦ КП не заспокоюються, пишуть:

❗️Звертаємо увагу релігійно-активної громадскості, що в минулу неділю Константинопольський патріарх Варфоломій Архондонис, керівник ПЦУ Єпіфаній Думенко та Євстратій Зоря у Стамбулі за Літургією молилися не просто за свого брата Московського патріарха Кирила Гундяєва, а за можливого кримінального злочинця, якого розшукує Служба безпеки України (Стаття звинувачення:
СТ.110 Ч.3 N4360203 СТ.437 Ч.2 ККУ)!

У звʼязку з цим звертаємося до СБУ з пропозицією допитати громадян України Сергія Петровича Думенка та Івана Володимировича Зорю за фактом молитовної публічної підтримки підозрюваного у кримінальному злочині Володимира Михайловича Гундяєва та їх можливої співучасті у злочині та на предмет зʼясування його місцезнаходження.

Ну це вже сюр якийсь, хоча й абсолютно зрозумілий, ця ситуація з поминанням очільника рпц поставила главу ПЦУ в дуже незручне становище, що трішки розв'язує руки представникам КП, які з радістю уколють невдячного учня їхнього предстоятеля патріарха Філарета. Треба б речнику ПЦУ владиці Євстратію це прокоментувати якось покраще, а то вийшло не дуже.

Незрозуміло тільки, а якесь офіційне звернення буде? Ну тобто демонстрація невдоволеності фактом молитви за кирила - це зрозуміло, публічні заклики, гнівні дописи... а далі що? Чи ви все ж таки розумієте, що немає у цієї ідеї більше вихлопу, ніж медійне загострення?

Так мабуть цейво... досить? Що тут розхитувати тоді?

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

Ось що про нього пишуть в коментарях під дописом сторінки парафії УГКЦ, членом якої він був у Вінніпезі:
....
Покійний пан Микола.
То був дуже веселий і життєрадісний чоловік, він був прикладом для нас усіх , як треба жити , любити , пробачати і дійсно радіти кожному дню, що Бог подарував. Я зустрів його вперше коли йому було ще тільки 93 і він в той час розказував про свою кавалєрку , про кохання і про то що кілька разів на день ще заходить до спортзалу і при тому наголошував, що серце на батарейці !
Нам би так вміти жити !
Пан Микола залишиться на завжди у наших серцях, він добре прожив своє життя і залишив добру згадку про себе.
Помолімося сьогодні за його безсмертну душу бо йому то найбільше потрібно, а більше вже нічого ми не можемо йому дати.
ВІЧНА ПАМʼЯТЬ ГЕРОЮ ЖИТТЯ ПАНУ МИКОЛІ!!!
А все-таки міг би ще хоч три роки пожити….
....
Пан Микола також був довголітнім членом Інституту Просвіта і місцевого відділу Ліги Українців Канади. Вічна йому памʼять, а родині й близьким друзям і подругам правдиві вислови співчуття!
....
Вічна Памʼять. Це була надзвичайна людина патріот України та Канади. Неодноразово мали за честь гостити пана Миколу в нашій домівці

Вічна пам'ять Герою, вічна Слава Воїнам Дивізії

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

Ви там що, побраталися з московитами? 😆
Давайте тримайте там стрій, а то від репостів до об'єднання редакцій як то кажуть...🤣

А з приводу ДЕСС - ну що тут сказати...вони й для підтримки нещасних ромів під час війни круглі столи організовують.

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

Патріарх УГКЦ привітав українських добровольців: «Віддаєте себе, щоб не віддати України»

«Сьогодні Україна відзначає День українських добровольців — тих, хто за покликом серця став на захист нашої Батьківщини. Від перших козацьких загонів і Січових стрільців до героїчних добровольчих батальйонів сучасності — українські воїни завжди були готові віддати себе, щоб не віддати України», — наголосив Глава УГКЦ.

Він зазначив, що «одинадцять років тому, у березні 2014 року, коли Росія анексувала Крим і розпочала агресію на Донбасі, саме добровольці першими взяли до рук зброю, щоб боронити рідну землю. Вони пішли без належного спорядження, але з вірою у справедливість і перемогу. Їхній приклад надихнув багатьох інших. Після 24 лютого 2022 року вся Україна перетворилася на добровольчий рух, коли тисячі людей — чоловіків і жінок — самовіддано стали на захист своєї держави».

«Доброволець — це справжній патріот, який „не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою й невтомною працею“ любить Україну. Доброволець виявляє свою любов до Батьківщини ділами, серед яких найблагородніше — захист свого народу ціною власного життя», — підкреслив Блаженніший Святослав.

Обмірковуючи це свято хочеться сказати одну просту річ, бо для нас доброволець - це не просто слово. Один адмін - інвалід, інший, на жаль загинув.

Війну зараз намагаються закінчити. І якщо це таки колись станеться, дуже не хотілося повертатися в ті часи, коли ветеранів АТО слали на .й в маршрутках і автобусах, якщо вони показували УБД і просили відвезти їх безкоштовно.
Можна по різному ставитися до мирних ініціатив, які зараз просуваються, але точно не можна змінювати ставлення до наших воїнів, які жертвують життям заради країни.

Зі Святом усіх побратимів і посестер.

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

​​Чи всюди Церква ефективна?

На тлі розширення УПЦ КП в США, де вони знову відкрили парафію в Нью-Йорку, на яку поставили настоятелем ще одного Згобу (клановість прямо як у Зінкевичей в ПЦУ), хочеться згадати про садибу Рея, яку ані УПЦ КП, ані ПЦУ, ані місцева влада так і не відновили.

В нас туди з'їздив товариш, наш підписник і ось що про це розповів:

Нещодавно мав нагоду завітати в село Приозерне (колишні Псари), де ще стоїть в руїні палац графа Рея. Чудовий замковий стиль, великий парк, але знову ж таки - руїна. Я поїхав туди після сюжету івано-франківського Суспільного, де показали стан споруди, розказали про втручання прокуратури в долю палацу і кілька коментарів від інших чиновників. Поряд з цим, я згадав одну історію.

Цей палац після 1939-го був і казармою Вермахта, і використовувався РСЧА, був свинарником, потім гуртожитком для студентів технікуму в Рогатині, психлікарнею...чим не хочеш. А ось в 90-х, його передали УПЦ КП під монастир.

Що цікаво, монастир тут і справді був, бо на брамі ще досі є наш типовий православний хрест. 2008 р. криза в економіці по всьому світу і що собі думаєте? Монастир продали за ... 70 тис. доларів якомусь англійцю Джону, який згодом хотів зробити тут готель під Євро-2012. Чому затія не вийшла? Незрозуміло.

Потім тут був якийсь мутняк через те, що різні люди хотіли викупити садибу, але англієць не вступався. Чи правильно поступила прокуратура? Так. Але чи щось зробила церква за майже 15-16 років, поки тут була? Ні.

Мій висновок - церква не завжди повинна брати на себе те, що потім не виконує. Не хочу гнати бочку на КП, бо в тих краях в неї є певний вплив як ПЦУ в нашім часі, але...треба завжди пам'ятати, що коли щось береш, то доводи справу до кінця. Чому я сумніваюсь в державі? Бо коли чуєш у лютому 2025-го, що ОТГ нічого не зробили для розвитку туризму на Опіллі (це сказав В. Передерко), то нічому дивуватись. Прокуратура то в державу поверне, але чи зробить висновок держава?

Від нас хочемо додати, що в Україні на жаль таких палаців багато і ані місцева влада, ані Церква їхньою долею не переймається. Почитайте про той же скандал з Червоногородським замком, який досі розгрібає архієпископ Тернопільський і Бучацький ПЦУ Тихон Петранюк.

Продовжуємо спостерігати. Кожного разу, коли про такі речі пишемо, на душі трішечки сумно, але водночас з тим думається, що краще написати, ніж промовчати.

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

Папа Римський Франциск попри госпіталізацію затвердив новий трирічний процес реформ у католицькій церкві. Це сигнал понтифіка про намір залишитися на посаді. Про це повідомляють Vatican News та CNN. 88-річний Франциск підписав відповідні документи з лікарні «Джемеллі» ще на початку тижня, передає CNN. Нові зміни будуть впроваджуватися в межах роботи Синоду єпископів — головного інструменту реалізації пастирської програми Папи. До синодальних рішень залучатимуть…

https://df.news/2025/03/17/papa-rymskyj-popry-hospitalizatsiiu-zatverdyv-novyj-plan-reform-u-katolytskij-tserkvi/

Реформи стосуватимуться також розширення ролі жінок у церкві, зокрема можливості їхнього висвячення в диякони, а також більшої участі мирян у церковному управлінні та ухваленні рішень.

Як зазначає CNN, рішення Франциска є відповіддю на спротив консервативної частини католицької ієрархії, яка обережно або відкрито виступає проти його реформ.

Попри госпіталізацію, Франциск продовжує виконувати свої обов’язки: підписує документи, зустрічається із ключовими радниками та призначає єпископів.

Католицький світ потребує змін, але щось нам підказує, що зовсім не тих, на яких зараз наполягає цей Папа.

Усі ліберальні реформи, боротьба з консерваторами - це все призведе до занепаду Церкви, яка зараз з одного боку грається у ЛГБТ пропаганду, а з іншого розповідає про бажання спільного Святкування Великодня.

Цікаво, скільки ще шкоди принесе Церкві політика лібералів? Скільки ще часу має цей Папа? Чи може наступним його рішенням буде спільне святкування іфтару? Наш президент ось вже святкував. Що далі?

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

​​Ватикан, УГКЦ, Андрій Юраш

#вартопрочитати #угкц

Шановні, любі наші друзі, давно з вами не чулися. Ось виходимо з анабіозу, про який напишемо трішки пізніше...

Що ми побачили у Ватикані останніми часами? А побачили ми цікаву ситуацію, яка наводить нас пару думок.

Ми сподіваємось, що новий Папа буде відрізнятися від Франциска принаймні у своїй політиці на українському напрямку. Той нам багато чого обіцяв, кілька разів ми думали, що ось-ось вже буде патріархат в УГКЦ, але... щось пішло не так.

У зв'язку з цим бачимо два питання, які треба розв'язати: патріархат і перстень для владики Святослава Шевчука. Нам дуже приємно, що владика Бичок репрезентує УГКЦ на рівні кардиналів, але все ж таки давайте відверто - ну не нормально те, коли підлеглий єпископ стоїть вище за свого Духовного Батька. Святослав Шевчук заслуговує на кардинальський титул, тому тут навіть немає сенсу обговорювати.

Щодо патріархату. Франциск, на нашу думку, кинув УГКЦ у 2019 році, але тут, сподіваємось, ситуація буде інша. І мабуть беатифікація Митрополита Андрея Шептицького у цьому допоможе. Не дарма ж тут і президент Зеленський особисто нагадав Папі про те, що непогано було б цей процес прискорити.

Плюс книга, яку Патріарх (так і тільки так) УГКЦ подарував Папі - Хроніки святотатської війни. Нам здається, що ця книга - це по суті презентація діяльності глави УГКЦ особисто для Папи і спрямована це презентація якраз таки на зміцнення позицій як України, так і УГКЦ в цілому. А що може зміцнити позиції церкви краще, ніж підвищення її статусу? Ось ось. Та й наскільки ми зрозуміли, книгу цю непогано піарять у ватиканських колах. І це добре. Бо російське лобі не спить. Тому ми маємо перемогти.

Тим більше, що Папа не є 100% прихильником Трампа: наприклад його позиція з біженцями - це повна протилежність тому, що робить президент США. А значить, існують певні шанси на те, що Папу можна перетягнути на бік України. Нам в цьому має допомогти конфлікт який нібито існує між Європою і республіканцями в США. Якщо Папу таки вдасться повністю перетягнути на бік України, демократи отримають непогані інструменти тиску на Держдеп та Міноборони США, які зараз балансує між Україною та Ізраїлем.

Єдине що нас в цьому лякає, що це все якось не в'яжеться з традицією, яку нам ну дуже не хотілося б втратити. Франциск надто забагато реверансував у бік ЛГБТ спільноти, тому не хотілося б, аби за підтримку України нам знову треба було відплачувати толерантністю....

Ну й так на останнє, якщо згадувати про Ватикан, неможливо не згадати й про посла України Андрія Юраша. Сподіваємось, що шлюб його сина Святослава (який в цьому разі одружився не з донецькою аніме-лгбт прихильницею сатанізму, а з американською католичкою) теж буде корисним для України. Чули, що її родина планує (планувала?) відкривати благодійний фонд в Україні, а сам пан Андрій Юраш (зі слів наших читачів) дискримінуючи православних, обирає УГКЦ в Італії. Так ось. Мабуть якось зможе посприяти розвитку церкви через родину невістки? Особливо якщо він ТЕОРЕТИЧНО може(планує?) поїхати у США...?

Дякуємо всім тим, хто залишився з нами... Бережіть себе.

P.S. Ми вже заплуталися, ось раніше Святослав Юраш вінчався на Фанарі, його сина особисто хрестив Патріарх Варфоломій, відтепер у греко-католицькому соборі, нова дружина нібито католичка....хтось може пояснити як там все влаштовано?

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

Дорогенькі, якщо можете, зробіть репости. Ми за час нашої відсутності втратили набагато більше ніж ~200 підписників, і саме в телеграмному питанні Ваша допомога буде абсолютно не зайвою.

Треба якось повертатися до нормального життя...

Дякуємо❤️🖤

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

​​Зі Святом, друзі.

Боже, благослови наших воїнів-захисників, благослови весь українській народ. Допоможи подолати усі випробування, розбити всіх ворогів зовнішніх та внутрішніх. Допоможи врешті побудувати ту монолітну єдність, яка призведе нас до процвітання.

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

Замовна стаття на главкомі, "зразковий" архієрейський собор ПЦУ ч.1

#вартопрочитати #церковнаборотьба

Все, що далі буде написано - це, звичайно, чиста конспірологія, але навіть шалені конспірологічні теорії зазвичай ґрунтуються на реальних фактах...

У релігійних колах обговорюють статтю, яка вийшла на главкомі і в принципі стала напевно таким першим прямим свідоцтвом бажання чиновників і частини єпископату ПЦУ злити митрополита Епіфанія. Раніше це бажання демонструвалося або кулуарно, або завуальовано, наприклад у боротьбі на шпальтах релігійних інтернет-видань, де між собою боролися дві групи ієрархів: "ліквідатори УПЦ МП" (Епіфаній, Євстратій...) і "інтегратори УПЦ МП" (Олександр Драбинко, Михаїл Зінкевич...).

Зараз ситуація змінилася і у конкретних претензій до предстоятеля ПЦУ з'явилися конкретні персоналії.
Давайте трішки розберемо те, що написали на cайті, який в теорії щодня відвідує аж півмільйона читачів.

По-перше, треба зазначити, що цей матеріал грамотно розмазали на декілька. Вийшов великий, потім почали публікувати клаптики - прогрів аудиторії, він такий, сам себе не зробить, треба утримувати її фокус. За період 13-14 липня вийшло аж 5 публікацій. Висновки робіть самі, але главком - це не 5 копійок.

По-друге, треба розділити статтю на декілька основних тезисів (їх може бути більше, але ми пропонуємо Вам пошукати їх самостійно)

♦️Тезис перший. Вступні слова, які налаштовують читача на негативне сприйняття фігури митр. Епіфанія.
Історія ПЦУ як незалежної церкви розпочалася з гострої суперечки Епіфанія та його наставника, який і проклав йому дорогу до предстоятельства. Філарет доклав зусиль, аби церкву очолив саме керований ним Епіфаній, який би уособлював оновлення та прогрес, але при цьому реальний менеджмент здійснював би сам Філарет. Завдяки саме підтримці Філарета Епіфанію на Об’єднавчому соборі вдалося виграти конкуренцію з боку впливового митрополита Луцького і Волинського Михаїла (Тимофія Зінкевича), у якого була чимала підтримка. Причому перемога Епіфанія лишила у багатьох учасників собору гіркий присмак.
Епіфаній одразу став проявляти самостійність і це вилилося у відкриті конфлікти, які приголомшили навіть Вселенського патріарха Варфоломія.

♦️Тезис другий. Протиставлення митр. Епіфанія державним чиновникам, які роблять все, аби подолати московський вплив.
Голова СБУ Василь Малюк регулярно звітує про боротьбу з «агентами в рясах», водночас на місцевому рівні чиновники та представники спецслужб відверто нарікають: храми, які залишаються після УПЦ МП з моменту деокупації або викриття священнослужителів у роботі на ворога, часто лишаються просто безхазяйними. Яскравий приклад – Харківщина. Чому так? Пояснення – тривіальне: ПЦУ хронічно не вистачає священників.
«Епіфаній просто кліпає очима», – обурюється впливовий високопосадовець.

♦️Тезис третій. Легітимація сепаратистського руху всередині ПЦУ.
Водночас попри наявність цих об’єктивних обставин (йдеться про московські гроші на підтримку МП), всередині самої ПЦУ вже лунають претензії щодо менеджерських якостей митрополита Епіфанія. Головні з них: його пасивність у пошуку додаткових джерел фінансування, слабке залучення держави до розвитку церкви і консервативна стратегія розвитку ПЦУ.

♦️Тезис четвертий. Держава допомагає, ПЦУ (митр. Епіфаній) марнує.
Свого часу держава серйозно посприяла отриманню Томоса. «Репресії» проти Московської церкви – ніби на руку ПЦУ: під загрозою ліквідації парафії УПЦ МП мали б активніше приєднуватися до автокефальної церкви. Але парадокс: наразі цього майже не відбувається.Однією з головних проблем ПЦУ є дефіцит кадрів. Наразі розповсюдженою є така ситуація: громада голосує за перехід храму від УПЦ МП до ПЦУ, а далі він стоїть без постійного священника. Якщо ж держава змусить УПЦ МП масово звільняти храми, а священники відмовлятимуться переходити до ПЦУ, проблема нестачі кадрів тільки поглиблюватиметься.

ПРОДОВЖЕННЯ НИЖЧЕ👇🏻

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

Замовна стаття на главкомі, "зразковий" архієрейський собор ПЦУ ч.2 (ч.1 👉🏻тут)

#вартопрочитати #церковнаборотьба

♦️Тезис п'ятий. Епіфаній - не тільки поганий менеджер, він - совковий нарцис.
Епіфанію закидають надмірний консерватизм та тягу до «показушності», які були завжди притаманні якраз Московській церкві. Один з останніх прикладів – ПЦУ похвалилася тим, що її очільник… отримав звання Почесного професора Національного університету водного господарства та природокористування. І це не єдиний такий «титул» в колекції Епіфанія.

♦️Тезис шостий. Треба щось міняти. Або кого - заклики інтересантів або їхніх спікерів.
Колишній директор нацзаповідника КПЛ Максим Остапенко: "мені дуже шкода, що для тієї частини монахів УПЦ, які мають достатньо потужні українські позиції, ані держава, ані ПЦУ не змогли створити механізмів переходу до структур церкви".
У ПЦУ ж багато хто вважав (❗️), що треба замінити одного предстоятеля на іншого, залишити всі ці «схематози», нецільове використання об'єктів – і в цьому нема нічого поганого. Знаю, що дуже багато людей переживають, аби ПЦУ не стало УПЦ МП-2. На жаль, на рівні морально-етичних та якихось організаційних моментів ці церкви мають дуже багато спільного, і це багатьох відлякує. Тому пошук правильних цінностей, правильних механізмів взаємодії – дуже важлива задача. І тут ініціатива має бути за владою».

Не всюди переділ парафій між ПЦУ та Московською церквою відбувається з конфліктами. Колишній лідер проукраїнського крила в УПЦ МП, а нині митрополит Переяславський та Вишневський ПЦУ Олександр Драбинко запевняє: у нього в єпархії не виникало проблем з насильницькими переходами чи переведеннями.
Драбинко впевнений, що конфліктів, які подекуди виникали між вірними двох церков, можна було б уникнути, причому ще при створенні ПЦУ у 2018-му. На його думку, часто громадські активісти, які ініціюють перехід релігійних споруд до ПЦУ, не мають до церкви жодного стосунку (а іноді взагалі є атеїстами) і точно не збиратимуть парафіян до звільнених храмів. 
Згадує Драбинко і Києво-Печерську Лавру часів, коли там царювала УПЦ МП: «Раніше життя якесь бурлило: дев'ять літургій щодня служилося, паломники були...».

Архієпископ ПЦУ Володимир (Василь Шлапак) визнає, що через складний фінансовий стан Церкви священники мусять розриватися між духовною роботою та цивільною. Багато з них працюють вчителями, водіями, охоронцями в супермаркетах.

♦️Тезис сьомий. Протиставлення "людини Епіфанія" критикам.
Митрополит Білоцерківський та Євстратій Зоря називає претензії щодо дефіциту священників дивними. Якщо ж казати про кількість меценатів, то хто хоче – допомагає і зараз, хто не хоче – ні, – каже соратник Епіфанія. – А залучати «політичних інвесторів», як робить МП, отримуючи кошти в обмін на виконання їхньої волі, ПЦУ не буде».
Коментуючи історії зі звільненими від УПЦ МП храмами, які стоять безхазяйними, митрополит припускає, що пустують не тільки храми, а й території, на яких вони розташовані: «Коли йдеться про прифронтові території, то, мабуть, очевидно, що там можуть бути не лише полишені храми, але і школи, дитячі садки, магазини і житло – бо люди бояться туди повертатися.

♦️Тезис восьмий. Фінальний заклик від редакції Главкому, якщо хтось не здогадався, що хотіли сказати.
Отже, небажання керівництва ПЦУ робити різкі рухи переважає досі.
Можливо, вже настав час вийти з зони комфорту?
___

Ось і думайте, що це все має значити...Але факт є фактом - в ПЦУ кризис, який треба розв'язувати.

P.S. Ну і звичайно. In public все гаразд. Архієрейський Собор затвердив усі рішення, ухвалені Священним Синодом УПЦ (ПЦУ) за період від попереднього засідання, схвалив діяльність Митрополита Київського і всієї України Епіфанія та Київської Митрополії УПЦ (ПЦУ) і засвідчив повну підтримку Предстоятелю.

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

Ви нам писали на [email protected], мов хочете знову бачити від нас аналітику, різні тексти, думки, а ми зникли і нічого не писали декілька місяців.

Зникли ми, бо знову зазнали певних втрат, але все ж таки повернулись.
Хотіли текстів - тримайте.

Але ми були б не ми, якщо б не знайшли, над чим пожартувати. І зараз йдеться не про "морального авторитета" блакитного друже Сашка Драбинка, який судячи зі статті на главкомі, чомусь вирішив, що він може претендувати на місце предстоятеля ПЦУ (невже досі вважає себе найканонічнішим?), бо якщо когось і ставити замість митрополита Епіфанія, то точно архієрея із мінімумом компромату.

А посміялися ми з ініціативи прихильників МП, яку вони організували заради підтримки предстоятеля УПЦ МП митр. Онуфрія. Вибачте, але це смішно. Ваші заклики позбавити вас громадянства ні до чого не призведуть, а ваша кількість лише дає зрозуміти, що влада затягнула із закриттям вашої організації, - маючи такий величезний ресурс, ви зняли аж 3 відео, де просить позбавити її громадянства жінка-бойовий медик, потім хтось...ну дуже дивний (ми спочатку подумали, що це кобіта), а потім аж ЦІЛА ГРОМАДА. І все.

Якщо ви такі сміливі, пишіть заяви на вихід з громадянства. У чому проблема? Ніхто вас звичайно його не позбавить, але хоча б зможете показати серйозність власних намірів.

Щодо ваших архієреїв. Те, що вони написали ніхто розглядати не буде. Проста формальність. Якщо вже вирішили "мочити", то повірте, замочать. І вашу організацію і тих, хто буде занадто активно кричати.

Ось і виходить, що ви нібито така міцна церква, ваші думки "мільйонів вірних" на щось там впливають, а по факту - ніц.

А ще нам дуже подобається, як ваші ініціативи розганяють російські канали. Оплатили там собі політологів, експертів і сидять вірять, що боротьба триває. Не триває. Досить вже боротися. Готуйтеся підписувати "акт злуки". Особливо якщо компромісні фігури поставлять як в ПЦУ, так і МП (статтю на главкомі, а також певні заходи не просто так же ж замовили?). Православ'я треба лікувати і лікувати якраз через тих, хто хоча б теоретично міг би подбати про єдність. Теоретично це міг бути митрополит Михаїл Зінкевич і хтось з тих, хто менше усього вибачте зашкварився у просуванні "руського миру" в МП. Точно не Агафангел, якого так пхають на цю роль інші канали.

Подивимось. Але зрозуміло одне. В сучасній Україні МП місця немає. І це добре. Настав час Єдиної Церкви. Тож, єднаємось.

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв