Іподияконом Української Православної Церкви Московського Патріархату, одеський нардеп-утікач Дмирук став членом проросійського «Клубу народної єдності». Керують клубом путініст Олександр Дугін та експрем'єр Микола Азаров, а своєю метою вони називають поширення російських інтересів за кордоном.

Пропагандистське угруповання діє під назвою «Клуб народного єдінства». Його очолюють втікач та колишній прем’єр Микола Азаров, ідеолог «русского мира» Олександр Дугін, ексрадник Путіна Сергій Глазьєв та Яна Лантратова, яка викрала з херсонського дитбудинку двох дітей і всиновила їх під зміненими іменами та прізвищами.

До складу «клубу» залучили також псевдоекспертів з оточення Віктора Медведчука, а ще іноземців, які тривалий час живуть у Росії чи на тимчасово окупованих територіях і працюють на кремлівську пропаганду. Завдання організації — просування російських інтересів за кордоном та розбудова мережі своїх осередків у стратегічних країнах і регіонах. Детальніше

​​17 вересня 2025 року Паризька єпархія Святого Володимира Великого оприлюднила офіційний комунікат у зв’язку з неодноразовими публікаціями та публічними висловлюваннями священника цієї єпархії о. Назарія Заторського.

"З огляду на неодноразові попередження та настанови, скеровані до о. Назарія, цим комунікатом повідомляємо, що карним наказом, який уважається останнім попередженням перед накладенням кари заборони священнослужіння (suspensio), забороняється о. Назарієві Заторському публічно висловлюватися у спосіб, що ставить під сумнів істини віровчення..."


Аби зрозуміти, за що отець Назарій Заторський отримав "останнє китайське попередження" від керівництва УГКЦ, треба розібратися з його останніми висловлюваннями.

Ми непогано ставилися до отця-історика Заторського, але транслювання блакитної зарази - це вже занадто.

Почитайте самі, тут все очевидно (розбирали на підставі інтерв'ю поки що отця Заторського Сергію Іваницькому):

Критика УКУ за "дволичність" та "несвободу": Основна претензія Заторського до УКУ полягає в тому, що університет, який позиціонує себе як простір свободи та відкритості, фактично змусив абітурієнтку Параску (доньку драматурга Наталки Ворожбит) з лгбт-прапором в інстаграмі прибрати символіку, щоб розглянути її заявку на проживання в колегіумі. Заторський вважає це спробою "натягнути маску" і прищепити дволичність, що суперечить християнським цінностям щирості та відкритості, особливо важливим для українського суспільства з його тоталітарним минулим.

Вимагання поваги до ЛГБТ-осіб: Заторський підкреслює, що Катехізис Католицької Церкви вимагає ставитися до людей з гомосексуальними нахилами з повагою, співчуттям і тактом, уникаючи будь-якої несправедливої дискримінації. Саме цієї поваги, на його думку, і не вистачає в українському церковному середовищі.

Гомосексуальність як "природне явище": Він посилається на "наукові дослідження", які нібито доводять, що гомосексуальність є частиною природного спектру поведінки не лише у людей, а й у тварин. Він наголошує, що саме по собі наявність гомосексуальних нахилів не є гріхом, оскільки гріх — це свідоме і добровільне порушення Божих заповідей.

Визнання наявної богословської дискусії: Заторський наполягає, що питання стосовно ЛГБТ мають бути предметом активної богословської дискусії всередині Католицької Церкви на глобальному рівні (згадуючи приклади з Європи та позиції окремих єпископів). Він критикує українські католицькі медіа за те, що вони ігнорують цю дискусію, створюючи "консервативну інформаційну бульбашку", що може призвести до шоку та розколів у майбутньому, коли офіційна позиція Церкви може змінитися.

Порівняння УГКЦ з московським патріархатом: Він висловлює глибоку стурбованість тим, що УГКЦ поступово перетворюється на інституцію, схожу на московський патріархат, де панує фанатизм, забороняється критичне мислення та інакомислення, а авторитети вважають себе володарями істини (на прикладі реакції Юрія Підлісного, який заявив, що Заторський "духовно помер").

Любов до Церкви: Незважаючи на різку критику, Заторський підкреслює, що говорить до УГКЦ з любов'ю, бо хоче, щоб вона залишалася живою, відкритою до діалогу та пошуку істини, а не перетворилася на догматичну структуру, яка пригнічує сумнів — рушій прогресу, зокрема, в богослов'ї.


Що тут сказати. Як писав Юрій Підлісний - отець Заторський помер. Принаймні як священник.

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

Дж. К. Роулінг тепер проти евтаназії та відчуває всередині порожнечу «розміром з Бога»

Дж. К. Роулінг, авторка серії про Гаррі Поттера, знову здивувала публіку відвертими зізнаннями про зміну своїх переконань. Відома своїми ліволіберальними поглядами письменниця заявила, що тепер відмовилася від підтримки евтаназії, легалізації марихуани та ідеї одностороннього ядерного роззброєння. Причиною стали особистий досвід і вплив її чоловіка-лікаря, який показав небезпеки зловживань у медицині.

Роулінг також зізналася у внутрішній боротьбі з релігійною вірою: «У мені є порожнеча розміром із Бога, але я не знаю, що з цим робити». Попри популярність її книжок, які критикували в церковних колах за «інше» розуміння надприродного, сама авторка дедалі відвертіше говорить про пошуки сенсу та межі віри.

@orthodox_news

нешановні московські канали розганяють наративи про те, що віце-президент Дж. Д. Венс на зустрічі в США, де Патріарха Варфоломія зустрічав Дональд Трамп, нібито обвинуватив Фанар в ситуації з церковними розколами і взагалі "Патріарх Варфоломій разом з Майком Помпео будували автокефалію, невідомо за які гроші". Ще й показують кишенькового "політолога Бондаренко", який відпрацьовує ті тези, які треба, розповідаючи, що в "Києві паніка".

Хотіли спитати, а де Бондаренко сидів в Овальному, що все так добре чув? Чи він перебував під час передачі грошей Константинопольському патріарху Майком Помпео? Те, що американський уряд підтримував заснування незалежної помісної церкви не свідчить про те то, що цю церкву засновували за гроші. Вже було багато розмов на цю тему, різноманітні "джерела" з ЦРУ та інших структур відмовилися від своїх заяв і тема нібито заспокоїлася. І тут знову її дістали. Цирк.

Водночас з тим пишуть, що глава Болгарської церкви, проросійський патріарх Даниїл заявив, що існує проблема із визнанням ПЦУ, мов 11 церков ПЦУ не визнають, а "церковне питання" пов'язане із геополітичними процесами. Крім того Болгарський патріарх Даниїл заявив, що планує й далі дотримуватися позиції діалогу з Константинополем і москвою, мов це посприяє діалогу і допоможе знайти компроміс.

Ось тут в нас вже питання до керівництва ПЦУ. Непогано було давати оцінку подібним заявам і дотримуватися принципів нашого президента, який всюди нагадує, що жодних перемовин на тему України без України. Треба нарощувати свою медіа-присутність і не боятися звертатися до подібних спікерів, не важливо якого рівня вони є. Зрозуміло, що це не стосується очільника рпz, але той же Болгарський патріарх - він нібито демонструє свою "нейтральність", наполягаючи на тому, що не розриває спілкування з Константинополем аби бути мостом між рпz і Фанаром. Так раз демонструє нейтральність, най і дасть відповідь на коментар Предстоятеля митр. Епіфанія. З РумПЦ не побоялися адже - назвали їхні зазіхання зовнішньою загрозою. Ну і ось і тут можна щось видавити.
Пропонуючи налагодити механізм відповідей і оперативного реагування також хочеться спитати, а що там з нормальним офіційним телеграм-каналом ПЦУ? Зовсім не потрібен?

До речі, ці фрази про міст між Фанаром і москвою нам нагадують слова Людмили Филипович. Вона теж говорила, що релігійне протистояння в Україні західними дослідниками сприймається яко глобальний конфлікт Константинополя з москвою. Цікаво - патріарх Болгарський хоче діалогу між двома патріархатами, Софійське братство разом з Филипович хочуть діалогу між ПЦУ і УПЦ МП. Один отримує гроші з москви, братство і Л. Филипович...(хочеться згадати католицький фонд Реновабіс, але образяться знову братчики, та й пані Людмила...).

Цікавий договорняк в нас тут готується.

Спостерігаємо.

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

Без "?". Так. І вас теж це не омине.

Ми з повагою ставимось до предстоятеля УПЦ КП, але варто розуміти, що його спадщина ризикує залишитися в ще більшій ізоляції, ніж вона є зараз. УПЦ КП майже не присутня у внутрішніх процесах (це факт, принаймні якщо порівнювати це з іншими церквами), УПЦ КП майже не присутня у процесах зовнішніх (ніхто не заперечує тому, що УПЦ КП має ієрарха в Америці, ніхто не заперечує тому, що закордонні парафії працюють краще за місії ПЦУ). Але, все ж таки, ані загальноукраїнського, ані світового рівня вже немає.

Це в тому числі заслуга тих паличок твікс, хто зараз користується тим, що виборював і будував вельмишановний старець, але факт залишається фактом. І та ж УГКЦ, яку ми критикує за абсолютно неадекватну поведінку ієрархату у відношенні до власних священників, має набагато більше ресурсів і впливу, ніж ваша любима, але все ж таки слабка церква. Про ПЦУ і говорити немає сенсу. Тре вже зрозуміти, що питання з МП вирішене. Так, воно поки що не оформлене, досі невідомо, куди все ж таки поведуть мільйони віруючих, до екзархату, або загонять у катакомби, але факт в тому, що ПЦУ не розпустять по домівках. Ну не так це працює...

Поєднають з УГКЦ, запхнуть до екзархату спільного з МП, або залишать все як є поки що, але точно не розпустять. Особливо якщо рокіровку зроблять і поставлять когось іншого, наприклад того ж Михаїла, який має теплі зв'язки і з вашим ієрархом в США і в принципі з вашою УПЦ КП. Він і потягне усіх до свого проекту. А там, якщо треба і до унії. І від цього в жоден спосіб, окрім зовсім маргінальних, не відійти. Тенденції такі, що поробиш. Або ще більше розколюватися.


CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

Син у семінарії, батько в криміналі: кривава спадщина Рудяків

Попросили запостити. Не маємо нічого проти.

Молилася жінка, молився син - префект і секретар Івано-Франківської духовної семінарії – блаженний брат Денис Тарасович Рудяк. Молилися так від серця, що Бог мав би змінити долю… Але молитви сина та побожної дружини не допомогли уникнути кримінальної відповідальності батьку – Тарасу Тарасовичу Рудяку.

Бо саме він, який повинен був бути прикладом у побожній родині, виявився… корупціонером, сином диявола, який заробляв на війні, на крові наших дітей, наших побратимів, чоловіків і синів. Як казав Ісус Христос, нічого гіршого за війну і кровопролиття не існує, а заробляти на цьому – злочин перед Богом і людьми.

Ми дізналися, що син Тараса Тарасовича навчається в духовній семінарії і 28 травня 2024 року був призначений префектом і секретарем семінарії. Але молитви навіть цього побожного сина і його дружини не змогли врятувати батька від правосуддя.

І майте на увазі, кожен, хто був дотичний до цього – лікарі Надвірнянської міської лікарні, районної лікарні, голова ВЛК та інших медичних комісій, які отримували частину від «заробітку» Тараса Тарасовича Рудяка, – скоро відчують, що таке гнів Бога і що таке справжній караючий удар за кровопролиття. Будьте прокляті до 10-го коліна!

СБУ вже скоро загляне в гості до всіх колег Тараса Тарасовича, до голови ТЦК та до всіх членів комісії, які отримували частину його злочинних доходів. От така-то комедія в Надвірній зараз.

А Зіновію Мирославовичу Андрійовичу – скільки б він не ходив до ворожок, скільки б бабів йому не привозили – все одно ніхто не допоможе йому уникнути СБУ, ДБР та інших органів, які зовсім скоро зловлять його на корупційних схемах.



CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

Літургію править капелан о. Іван Гриньох, на коліно встав Роман Шухевич

Як написав в одному з каналів головний редактор РІСУ Тарас Антошевський: "Знав особисто о. Івана. То ще той був націоналіст. То він проголосив у Римі вперше на Літургії за патріарха нашого Йосифа"

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

Слава Христу! Браття та сестри, ми шукаємо авторів до нового випуску нашого журналу, суть якого полягає в ознайомлені суспільства зокрема, молоді, з Істиним вченням Христової церкви!
Що нас цікавить:
- ще не видані українською переклади богословів різних віків
- академічне богословʼя та розбори тих чи інших питань (теодіцея, боротьба з єресями етс.)
- свідчення воїнів християн з зони бойових дій
- творчість, що пронизана християнськими мотивами.
- цікаві матеріали з історії церкви

Якщо Ви маєте талант до письменництва, навчетесь в семінаріі, або відчуваєте в собі покликання та жагу до місіонерства, дайте мені про це знати: @undogr

Звісно, Орбану і Сіярто пофіг. Але цікавий факт. 1956 року, після того як московські танки знищили угорську революцію, українські організації в Європі збирали кошти на допомогу біженцям. І таких збірок було чимало в ті місяці. Замітка з бандерівського "Шляху перемоги". ОУН і антикомуністичні угорські політики в еміграції доволі плідно співпрацювали.

Обговорив із Вселенським Патріархом Варфоломієм шляхи досягнення реального миру та подальший розвиток церкви в Україні.

Поінформував про захист релігійної свободи в Україні, поділився деталями нашої співпраці з американською командою та запросив Його Всесвятість приїхати до України.

Дякую Вселенському Патріарху за підтримку, солідарність, адвокацію інтересів України, постійні молитви за всіх українців та засудження дій РПЦ, яка благословила вбивства українців.

Приємно спостерігати за тим, як росія втрачає свої позиції в боротьбі за звання "захисника традиційних цінностей", і як намагаються підлаштуватися під нові тенденції представники моспатріархату.

Правий реакт в США, який в тому числі зараз прискориться після вбивства Чарлі Кірка, сприяє перерозподілу лідерських позицій консервативних захисників. США зараз (в контексті центру консерватизму) - це росія в своїх мріях, до яких вона ніколи не добереться. Навіть проросійська церква в Молдові - й та записує відеозвернення до віце-президента США Джей Д. Венса, аби він захистив її від "тиску з боку М. Санду", яка готується до парламентських виборів в своїй країні, нібито "просуваючи церкву", яка напряму має зв'язки з Румунською ПЦ. На Буковині правда за такі звернення МПшникам прилетіло, вибачалися.

Нас цікавить, куди цей правий реакт і перевзування тих, хто раніше критикував Трампа, призведе в контексті українського релігійного питання.

Зустріч президента Зеленського з Патріархом Варфоломієм, прямо кажучи, змушує замислитися про те, що фінал цієї історії з невпевненістю, яка вже всіх втомила, принаймні потенційно, наближається.

Якщо В. Зеленський зміг переконати главу Фанара і він приїде до Києва, ми впевнені, що найкращим рішенням в цьому випадку буде якраз таки опрацювання спільного рішення з майбутнім українських церков.

Останнім часом купа різних архієреїв МП роблять все, аби довести їхню прихильність ідеям автокефалії. Так ось цей візит Патріарха Варфоломія буде найкращою можливістю продемонструвати прихильність на ділі. Зрозуміло, що для цього теж треба мати рішення, які зможуть запропонувати функціонери Фанару українській державі і релігійному середовищу, але, здається, що якщо домовляться про візит, консультації таки розпочнуться, і Патріарх у випадку приїзду матиме не тільки прямі пропозиції, а ще й сценарій відповідей тих або інших персон на ці пропозиції.

Подивимося. Але того ж Феодосія Черкаського вже почало трусити. І це ще ніхто нікуди не збирається.

Єдине, що треба тут враховувати, це фактор Трампа, для якого релігійний конфлікт в Україні - це насамперед можливість тиску на рф, і будь-які поступки на користь ПЦУ або держави вони будуть прораховувати і аналізувати, думаючи - треба або ні. Не стверджуємо, що рішення Патріарха Варфоломія на 100% залежатимуть від того, що йому передадуть американські функціонери/американські архонти Фанару, але така можливість є.

Чекаємо і спостерігаємо. І дуже хочемо, або Патріарх до нас завітав. Принаймні подивимось як у русні з цього погорить.

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній 23 вересня 2025 року провів у своїй резиденції зустріч з т.в.о. Міністра культури та стратегічних комунікацій України Тетяною Бережною.

У зустрічі також взяли участь митрополит Білоцерківський Євстратій та в.о. генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра» Світлана Котляревська.

Під час спілкування сторони обговорили роль духовності, культури й національної ідентичності у зміцненні українського суспільства, значення історичної пам’яті для сучасної протидії російській агресії та питання збереження і розвитку національної спадщини.

Також йшлося про повернення на батьківщину духовних і культурних цінностей, які нині перебувають за кордоном

Цікаво, про які культурно-духовні цінності йшлося. Невже про оригінал постанови Помісного собору УПЦ КП, на підставі якого пізніше побудували ПЦУ? Ми колись розповідали про те, що оригінал опинився в Стамбулі... і тодішній генконсул України навіть їздив його завіряти.

Ось тут можна подивитися, як він виглядає, наші джерела тоді люб'язно з нами 👉🏻поділилися.

В будь якому випадку, тиск на МП, до якого планує долучитися мінкульт і про який так скиглять в московських каналах - це добре. Тим більше, що у шостому апеляційному МП програла.

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

Авгієві стайні УГКЦ

#вартопрочитати

Після публікації на нашому каналі про труднощі переходів в УГКЦ дійшли чутки, що багато хто побоюється продовження історій. Ми почали отримувати від доброзичливців погрози, завуальовані і не дуже обіцянки зламати життя....Але що поробиш. Така виходить наша доля, адмінувати і не розкривати джерел, які певні особи так смішно і капарно вимагають від нас здати.

Водночас з тим, є й ті, хто дуже зручно прилаштувався і жодні публікації їх взагалі нібито не чіпають. Та й життя їхнє кардинально відрізняється від тих отців, які змушені вести його буквально біблійно 'покинувши дім, батьків, братів, сестер', і в результаті виживати на подачках. Прості священики змушені зібрати громаду, подбати про місце проживання та служіння, які часто виявляються 2 в 1, ще й про своїх рідних якось подбати...

УГКЦ (як в принципі і МП з ПЦУ) вже давно дивним чином розділилися на тих, хто чесно тягне священницьке життя, тих, хто заробляє, але їм це робити не можна (їх час від часу карають) і тих, хто заробляє і їм це не просто можна, а ще й треба, аби підтримувати свій статус наближених до перших осіб.

Прикладів багато. Племінники одного з греко-католицьких єпископів непогано почуваються: один в Італії, а інший в США. Заради одного з них навіть одного з кандидатів "притримали", поки місце не зайняв потрібний кандидат-племінник. Крім того, теж племінник, але вже іншого єпископа, емерита, має собі тепле "місце" в Польщі, куди отці без рекомендацій потрапити не можуть. Згадуючи Польщу, до речі, не можна не помітити, що одна з єпархій нещодавно отримала єпископа-помічника. І знову якось так вийшло, що "місцевого". Що непрямо, але все ж таки свідчить, що "чужі" (тобто українські отці) залишаються в УГКЦ (а закордонні єпархії - це ж те ж повнота УГКЦ) чужими.

Тре з тим щось таки робити, любі наші Отці і Владики. Люди втомилися.

P.S. Закликаємо різноманітних любителів скористатися безкоштовним зворотним зв'язком з нашим каналом, не витрачати свій час на погрози та жалюгідні спроби нас зачепити, а зайнятися наприклад вичищенням своїх авгієвих стаєнь. Або хоча б помолитися. Погрози нас не заткнуть, а молитва...молитва ніколи не буде зайвою.

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

📸 Будівництво собору Святого Володимира в Києві, 1890-ті роки

📰 Інстаграм минулого