Шановні колеги!
На ваші численні звернення ми організували обговорення проблематики переважних прав учасників товариства з обмеженою відповідальністю.
Практика доводить, що дійсно, проблеми є. Наприклад, чи вважати внесення вкладу в товариство правочином? Якщо вважати, то як це перетинається з переважними правами інших учасників? Здавалося б, ніяк. Але ні – насправді існують спори про визнання недійсним внесення вкладу учасника одного ТОВ до статутного капіталу іншого ТОВ, тому що є підозра, що це було здійснено в обход переважного права.
Нам здається, що ця тема варта для колективного обговорення. Висловляться адвокати, судді, аналітики.
Приєднуйтесь. Ви як правники завжди маєте що сказати – ваша практика різнобарвна і ми сподіваємось, що буде про що поговорити.
📅 14 березня 2025 року, 16:00
Формати участі:
📍Участь онлайн (+ запис та сертифікат) – 800 грн
📍Перегляд у записі (+ сертифікат) – 800 грн
На ваші численні звернення ми організували обговорення проблематики переважних прав учасників товариства з обмеженою відповідальністю.
Практика доводить, що дійсно, проблеми є. Наприклад, чи вважати внесення вкладу в товариство правочином? Якщо вважати, то як це перетинається з переважними правами інших учасників? Здавалося б, ніяк. Але ні – насправді існують спори про визнання недійсним внесення вкладу учасника одного ТОВ до статутного капіталу іншого ТОВ, тому що є підозра, що це було здійснено в обход переважного права.
Нам здається, що ця тема варта для колективного обговорення. Висловляться адвокати, судді, аналітики.
Приєднуйтесь. Ви як правники завжди маєте що сказати – ваша практика різнобарвна і ми сподіваємось, що буде про що поговорити.
📅 14 березня 2025 року, 16:00
Формати участі:
📍Участь онлайн (+ запис та сертифікат) – 800 грн
📍Перегляд у записі (+ сертифікат) – 800 грн
❤3🔥1
14 березня ми провели яскраву та глибоку професійну дискусію на тему:
💡 “Переважне право учасника ТОВ: види порушень та способи захисту”
Дискусія була динамічною, змістовною та практичною. Особливо хочемо подякувати всім учасникам за активність! Ви задавали багато запитань у режимі онлайн, і це було саме те, що ми прагнемо створити – жваве, багатостороннє обговорення, яке йшло не тільки від спікерів і модератора, а й від самих кваліфікованих і шанованих учасників. Це був справжній фаховий високий рівень – щиро дякуємо за це!
📌 Більше того, питання, які озвучили учасники, були настільки глибокими як з практичної, так і з наукової точки зору, що вони потребують подальшого розкриття та дослідження. І це саме те, чим ми займатимемося далі!
Наші круті спікери:
🔹 Інна Спасибо-Фатєєва – доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри цивільного права НЮУ ім. Ярослава Мудрого
🔹 Василь Крат – суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС
🔹 Шаді Саад – адвокат, керуючий партнер Saad Legal, експерт з корпоративного управління та права
🔹 Ірина Кондратова – суддя Касаційного господарського суду у складі ВС
🔹 Олеся Лукомська – начальник управління аналітичної та правової роботи КГС департаменту аналітичної та правової роботи Апарату ВС
Не встигли долучитися наживо? У нас є рішення!
🎥 Запис вебінару вже доступний для придбання!
💰 Вартість запису (+ сертифікат): 800 грн
📌 Отримати запис вебінару:
https://forms.gle/Y2zDa8G2iTL4XRhW7
#корпоративнеправо #юридичнийвебінар #право #ТОВ #експертнадискусія #переважнеправо #наукаіпрактика
💡 “Переважне право учасника ТОВ: види порушень та способи захисту”
Дискусія була динамічною, змістовною та практичною. Особливо хочемо подякувати всім учасникам за активність! Ви задавали багато запитань у режимі онлайн, і це було саме те, що ми прагнемо створити – жваве, багатостороннє обговорення, яке йшло не тільки від спікерів і модератора, а й від самих кваліфікованих і шанованих учасників. Це був справжній фаховий високий рівень – щиро дякуємо за це!
📌 Більше того, питання, які озвучили учасники, були настільки глибокими як з практичної, так і з наукової точки зору, що вони потребують подальшого розкриття та дослідження. І це саме те, чим ми займатимемося далі!
Наші круті спікери:
🔹 Інна Спасибо-Фатєєва – доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри цивільного права НЮУ ім. Ярослава Мудрого
🔹 Василь Крат – суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС
🔹 Шаді Саад – адвокат, керуючий партнер Saad Legal, експерт з корпоративного управління та права
🔹 Ірина Кондратова – суддя Касаційного господарського суду у складі ВС
🔹 Олеся Лукомська – начальник управління аналітичної та правової роботи КГС департаменту аналітичної та правової роботи Апарату ВС
Не встигли долучитися наживо? У нас є рішення!
🎥 Запис вебінару вже доступний для придбання!
💰 Вартість запису (+ сертифікат): 800 грн
📌 Отримати запис вебінару:
https://forms.gle/Y2zDa8G2iTL4XRhW7
#корпоративнеправо #юридичнийвебінар #право #ТОВ #експертнадискусія #переважнеправо #наукаіпрактика
👍5
Новий випуск наукового журналу "Цивілістична платформа" вже доступний!
🛰 Тема випуску №1 (4) 2025: «Право та технології»
Світ швидко змінюється під впливом цифрових інновацій, і юридична наука не стоїть осторонь. У цьому випуску ми зібрали 14 наукових робіт, які досліджують найактуальніші виклики взаємодії права та технологій.
🔍 Серед тем наукових робіт цього випуску:
- Авторське право v. штучний інтелект: чи є машинне навчання використанням?
- Цифрова річ як об’єкт цивільних прав: законодавча модель правового режиму та доктринальні тенденції
- Цифрова річ як майно та її оборотоздатність
- Правова природа онлайн-акаунтів: речово-правова, зобов’язально-правова чи щось інше?
- та багато інших.
📖 Весь випуск та окремі статті доступні безкоштовно на нашому сайті:
https://clp.org.ua/category/cp-journal-1-25-uk/
Запрошуємо до обговорення! Чекаємо на ваші думки та коментарі.
#ПравоТаТехнології #ЮридичнийЖурнал #ЦифровеПраво #Наука #ШтучнийІнтелект
🛰 Тема випуску №1 (4) 2025: «Право та технології»
Світ швидко змінюється під впливом цифрових інновацій, і юридична наука не стоїть осторонь. У цьому випуску ми зібрали 14 наукових робіт, які досліджують найактуальніші виклики взаємодії права та технологій.
🔍 Серед тем наукових робіт цього випуску:
- Авторське право v. штучний інтелект: чи є машинне навчання використанням?
- Цифрова річ як об’єкт цивільних прав: законодавча модель правового режиму та доктринальні тенденції
- Цифрова річ як майно та її оборотоздатність
- Правова природа онлайн-акаунтів: речово-правова, зобов’язально-правова чи щось інше?
- та багато інших.
📖 Весь випуск та окремі статті доступні безкоштовно на нашому сайті:
https://clp.org.ua/category/cp-journal-1-25-uk/
Запрошуємо до обговорення! Чекаємо на ваші думки та коментарі.
#ПравоТаТехнології #ЮридичнийЖурнал #ЦифровеПраво #Наука #ШтучнийІнтелект
🔥9
Шановні колеги!
П’ятнична дискусія була дійсно цікавою та продуктивною. Ми отримали ваші позитивні відгуки та пропозиції щодо тематик майбутніх дискусій. Щиро дякуємо за вашу участь та цінні ідеї! Звісно, ми будемо їх втілювати разом, поступово опановуючи корпоративну тематику в цьому форматі.
А тепер - деякі аспекти того, про що йшлося у п’ятницю:
1️⃣ Чи застосовується захист переважного права у разі міни частки в статутному капіталі ТОВ на майно?
Ми розмірковували, що це буде за майно – рухоме чи нерухоме, індивідуально визначене або визначене родовими ознаками. Ви можете подумати: "А яка різниця?" Та ні. Різниця є й аргументи доволі серйозні. Так що є до чого дослухатися.
2️⃣ Щодо способу захисту переважного права, то вже проблем немає – це є тільки вимога про переведення права. Але як бути у разі міни? Ми запропонували варіанти рішень, які можна дізнатися із запису вебінару.
А чи можна поєднувати вимоги про визнання недійсним правочину по відчуженню частки і переведення прав покупця? А про переведення прав покупця і про визнання права? Також є й такі позови.
3️⃣ Цікаві міркування навела суддя КГС ВС І.Д. Кондратова. До речі, у неї була класна презентація, яку також ви можете проаналізувати, якщо придбаєте запис нашого вебінару. Це стосується того, коли частку придбало ТОВ, а не його учасник і в разі продажу такої частки хто має право на її переважне придбання і в якому порядку.
4️⃣ Поговорили також про удавані правочини і як вони вписуються у схему захисту переважних прав.
5️⃣ Ще однією родзинкою було розмірковування про внесення особою вкладу до статутного капіталу ТОВ у вигляді своєї частки у статутному капіталі іншого ТОВ. Чи можна такий правочин (а внесення вкладу – це правочин?) визнавати удаваним і застосовувати переведення прав покупця? Дивно ж справді. Але цікаво можуть розгортатися обставини. Тож варто послухати і зробити свої висновки.
📌 Придбати запис вебінару (запис + сертифікат) можна за посиланням:
https://forms.gle/DX7jPaHpJNkP6ToQA
Щиро дякуємо за вашу увагу до наших заходів!
Всі кошти, що ми від вас отримуємо, направляються на розвиток нашої діяльності. А відтак – на користь вітчизняній цивілістиці.
Давайте її підтримувати разом!
П’ятнична дискусія була дійсно цікавою та продуктивною. Ми отримали ваші позитивні відгуки та пропозиції щодо тематик майбутніх дискусій. Щиро дякуємо за вашу участь та цінні ідеї! Звісно, ми будемо їх втілювати разом, поступово опановуючи корпоративну тематику в цьому форматі.
А тепер - деякі аспекти того, про що йшлося у п’ятницю:
1️⃣ Чи застосовується захист переважного права у разі міни частки в статутному капіталі ТОВ на майно?
Ми розмірковували, що це буде за майно – рухоме чи нерухоме, індивідуально визначене або визначене родовими ознаками. Ви можете подумати: "А яка різниця?" Та ні. Різниця є й аргументи доволі серйозні. Так що є до чого дослухатися.
2️⃣ Щодо способу захисту переважного права, то вже проблем немає – це є тільки вимога про переведення права. Але як бути у разі міни? Ми запропонували варіанти рішень, які можна дізнатися із запису вебінару.
А чи можна поєднувати вимоги про визнання недійсним правочину по відчуженню частки і переведення прав покупця? А про переведення прав покупця і про визнання права? Також є й такі позови.
3️⃣ Цікаві міркування навела суддя КГС ВС І.Д. Кондратова. До речі, у неї була класна презентація, яку також ви можете проаналізувати, якщо придбаєте запис нашого вебінару. Це стосується того, коли частку придбало ТОВ, а не його учасник і в разі продажу такої частки хто має право на її переважне придбання і в якому порядку.
4️⃣ Поговорили також про удавані правочини і як вони вписуються у схему захисту переважних прав.
5️⃣ Ще однією родзинкою було розмірковування про внесення особою вкладу до статутного капіталу ТОВ у вигляді своєї частки у статутному капіталі іншого ТОВ. Чи можна такий правочин (а внесення вкладу – це правочин?) визнавати удаваним і застосовувати переведення прав покупця? Дивно ж справді. Але цікаво можуть розгортатися обставини. Тож варто послухати і зробити свої висновки.
📌 Придбати запис вебінару (запис + сертифікат) можна за посиланням:
https://forms.gle/DX7jPaHpJNkP6ToQA
Щиро дякуємо за вашу увагу до наших заходів!
Всі кошти, що ми від вас отримуємо, направляються на розвиток нашої діяльності. А відтак – на користь вітчизняній цивілістиці.
Давайте її підтримувати разом!
👍6
📢 Запрошуємо на науково-практичний вебінар!
📖 Тема: Фраудаторні правочини у спадковому праві і суміжних сферах
🗓 1 квітня 2025 року о 16:00
💻 Формат: онлайн та в записі
🔍 Що розглянемо?
- Проблематика фраудаторних правочинів у цивільному праві
- Доктринальні аспекти фраудаторних правочинів
- Проблеми фраудаторних правочинів у спадкових спорах: позиція Верховного Суду
- Діяльність нотаріуса і фраудаторні правочини
Вартість участі:
📍 Онлайн-участь (+ запис + сертифікат) – 500 грн
📍 Доступ до запису (+ сертифікат) – 400 грн
📩 Реєстрація відкрита! Долучайтеся, щоб отримати глибокий аналіз та практичні кейси.
🔗 Реєстрація: https://forms.gle/Knb2xbbn1rPLsyd56
#спадковеправо #юридичнийвебінар #фраудаторніправочини #цивільнеправо #право #нотаріус #верховнийсуд
Деталі на нашому сайті: https://cutt.ly/rri6EqrP
📖 Тема: Фраудаторні правочини у спадковому праві і суміжних сферах
🗓 1 квітня 2025 року о 16:00
💻 Формат: онлайн та в записі
🔍 Що розглянемо?
- Проблематика фраудаторних правочинів у цивільному праві
- Доктринальні аспекти фраудаторних правочинів
- Проблеми фраудаторних правочинів у спадкових спорах: позиція Верховного Суду
- Діяльність нотаріуса і фраудаторні правочини
Вартість участі:
📍 Онлайн-участь (+ запис + сертифікат) – 500 грн
📍 Доступ до запису (+ сертифікат) – 400 грн
📩 Реєстрація відкрита! Долучайтеся, щоб отримати глибокий аналіз та практичні кейси.
🔗 Реєстрація: https://forms.gle/Knb2xbbn1rPLsyd56
#спадковеправо #юридичнийвебінар #фраудаторніправочини #цивільнеправо #право #нотаріус #верховнийсуд
Деталі на нашому сайті: https://cutt.ly/rri6EqrP
👍7❤1🤣1
Forwarded from Трохи про приватне право🧐
♻️Трохи про переважні права
🖍️Говорячи про сутність переважного права купівлі, Василь Крат зазначив, що це таке суб’єктивне цивільне право, яке надає його носієві можливість пріоритетно перед іншими особами набути інше суб’єктивне право. Він звернув увагу на ст. 362 ЦК України «Переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності», ст. 777 цього Кодексу «Переважні права наймача» і зазначив, що є також інші різновиди переважного права, зокрема й у сфері корпоративного права. Ці права подібні, але мають певні відмінності.
🖌️Доповідач навів постанову КЦС ВС від 29 травня 2019 року у справі № 362/3810/16-ц, в якій надається характеристика переважного права. Суд вказав, що тлумачення ст. 362 ЦК України свідчить, що переважне право є організаційним, відносним і вторинним.
📍Організаційний характер переважного права проявляється в тому, що завдяки цьому праву створюється передумова для набуття його носієм права на частку в праві спільної часткової власності внаслідок створення можливості для укладення договору купівлі-продажу. Саме по собі переважне право учасника спільної власності не надає його суб’єктові будь-яких майнових прав (речових, зобов’язальних та ін.), які зумовлювали б виникнення або перехід права власності. Суддя акцентував, що для розуміння сутності переважного права в контексті застосування способів захисту слід розуміти, що таке право не є майновим. Хоча в інших правопорядках існує відмінне регулювання. Наприклад, у Німеччині переважне право є різновидом речового права, до того ж воно реєструється у відповідному реєстрі як обтяження.
📌Відносність переважного права (а не абсолютність) полягає в тому, що воно реалізується в організаційних відносинах, учасники яких є персоніфікованими. Тобто в будь-якому разі чітко визначеними є суб’єкти правовідносин спільної власності. Водночас переважне право не позбавлене й певних абсолютних властивостей, які полягають в абсолютності захисту переважного права.
❗️Вторинність переважного права проявляється в тому, що його виникнення зумовлене «перебуванням» у відносинах спільної власності, завдяки чому особа має статус учасника спільної часткової власності. Тобто переважне право є вторинним до права учасника на частку. За умови припинення права на частку або правовідносин спільної часткової власності припиняється й переважне право.
‼️Василь Крат зазначив, що ВС неодноразово робив висновки про те, на які випадки відчуження не поширюється переважне право купівлі частки в спільній частковій власності у контексті ч. 4 ст. 362 ЦК України (визначає, що через порушення переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця). У постанові від 17 травня 2022 року у справі № 520/2224/19-ц КЦС ВС зробив висновок, що наведена норма може застосовуватися виключно в разі укладення договору купівлі-продажу. Вона не може застосовуватися у випадку укладення договорів міни, дарування, ренти, довічного утримання, спадкового договору або складання заповіту тощо.
❇️Учасники заходу обговорили, яким має бути спосіб захисту, якщо відчуження частки оформлено як подарунок, щоб обійти переважне право, а насправді частка продана. Чи слід визнавати недійсним договір дарування?
💢Василь Крат зазначив, що в такому разі варто розглядати питання щодо удаваності правочину та його перекваліфікації, а потім до відповідних відносин застосовувати правила, які передбачені для договору купівлі-продажу.
🖍️Говорячи про сутність переважного права купівлі, Василь Крат зазначив, що це таке суб’єктивне цивільне право, яке надає його носієві можливість пріоритетно перед іншими особами набути інше суб’єктивне право. Він звернув увагу на ст. 362 ЦК України «Переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності», ст. 777 цього Кодексу «Переважні права наймача» і зазначив, що є також інші різновиди переважного права, зокрема й у сфері корпоративного права. Ці права подібні, але мають певні відмінності.
🖌️Доповідач навів постанову КЦС ВС від 29 травня 2019 року у справі № 362/3810/16-ц, в якій надається характеристика переважного права. Суд вказав, що тлумачення ст. 362 ЦК України свідчить, що переважне право є організаційним, відносним і вторинним.
📍Організаційний характер переважного права проявляється в тому, що завдяки цьому праву створюється передумова для набуття його носієм права на частку в праві спільної часткової власності внаслідок створення можливості для укладення договору купівлі-продажу. Саме по собі переважне право учасника спільної власності не надає його суб’єктові будь-яких майнових прав (речових, зобов’язальних та ін.), які зумовлювали б виникнення або перехід права власності. Суддя акцентував, що для розуміння сутності переважного права в контексті застосування способів захисту слід розуміти, що таке право не є майновим. Хоча в інших правопорядках існує відмінне регулювання. Наприклад, у Німеччині переважне право є різновидом речового права, до того ж воно реєструється у відповідному реєстрі як обтяження.
📌Відносність переважного права (а не абсолютність) полягає в тому, що воно реалізується в організаційних відносинах, учасники яких є персоніфікованими. Тобто в будь-якому разі чітко визначеними є суб’єкти правовідносин спільної власності. Водночас переважне право не позбавлене й певних абсолютних властивостей, які полягають в абсолютності захисту переважного права.
❗️Вторинність переважного права проявляється в тому, що його виникнення зумовлене «перебуванням» у відносинах спільної власності, завдяки чому особа має статус учасника спільної часткової власності. Тобто переважне право є вторинним до права учасника на частку. За умови припинення права на частку або правовідносин спільної часткової власності припиняється й переважне право.
‼️Василь Крат зазначив, що ВС неодноразово робив висновки про те, на які випадки відчуження не поширюється переважне право купівлі частки в спільній частковій власності у контексті ч. 4 ст. 362 ЦК України (визначає, що через порушення переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця). У постанові від 17 травня 2022 року у справі № 520/2224/19-ц КЦС ВС зробив висновок, що наведена норма може застосовуватися виключно в разі укладення договору купівлі-продажу. Вона не може застосовуватися у випадку укладення договорів міни, дарування, ренти, довічного утримання, спадкового договору або складання заповіту тощо.
❇️Учасники заходу обговорили, яким має бути спосіб захисту, якщо відчуження частки оформлено як подарунок, щоб обійти переважне право, а насправді частка продана. Чи слід визнавати недійсним договір дарування?
💢Василь Крат зазначив, що в такому разі варто розглядати питання щодо удаваності правочину та його перекваліфікації, а потім до відповідних відносин застосовувати правила, які передбачені для договору купівлі-продажу.
Supreme Observer
Порушення переважного права учасника ТОВ і способи захисту цього права обговорили представники ВС на тематичному заході
👍5❤1
👆Вище розміщений огляд тематик нашого дискусійного клубу на тему:
“Переважне право учасника ТОВ: види порушень та способи захисту”
Нагадуємо, що якщо ви не змогли долучитися до обговорення ключових питань переважного права учасника ТОВ, у вас є чудова можливість переглянути запис заходу та отримати сертифікат учасника.
📩 Деталі та замовлення запису тут:
https://forms.gle/DX7jPaHpJNkP6ToQA
“Переважне право учасника ТОВ: види порушень та способи захисту”
Нагадуємо, що якщо ви не змогли долучитися до обговорення ключових питань переважного права учасника ТОВ, у вас є чудова можливість переглянути запис заходу та отримати сертифікат учасника.
📩 Деталі та замовлення запису тут:
https://forms.gle/DX7jPaHpJNkP6ToQA
❤3👍2
🔍 Фраудаторні правочини у спадковому праві – не просто цікава теорія, а реальні виклики, з якими стикаються практики.
Запрошуємо до участі в науково-практичному вебінарі:
"Фраудаторні правочини у спадковому праві і суміжних сферах"
🗓 1 квітня 2025 року о 16:00
💻 Онлайн або в записі
Спікери – фахівці, які вміють говорити про складне практично:
📍 Олена Чуєва - приватний нотаріус з 30-річним стажем, заступник голови Харківського відділення Нотаріальної палати України
📍 Ольга Ступак - суддя Великої Палати Верховного Суду, постійний доповідач вебінарів
📍 Олег Печений - кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член Науково-консультаційної ради при Верховному Суді
📩 Реєструйтесь сьогодні — і долучайтесь до фахової спільноти, яка мислить на кілька кроків уперед.
🔗 Реєстрація: https://forms.gle/Knb2xbbn1rPLsyd56
#нотаріус #спадковеправо #фраудаторність #вебінардляпрактиків #цивільнеправо
Запрошуємо до участі в науково-практичному вебінарі:
"Фраудаторні правочини у спадковому праві і суміжних сферах"
🗓 1 квітня 2025 року о 16:00
💻 Онлайн або в записі
Спікери – фахівці, які вміють говорити про складне практично:
📍 Олена Чуєва - приватний нотаріус з 30-річним стажем, заступник голови Харківського відділення Нотаріальної палати України
📍 Ольга Ступак - суддя Великої Палати Верховного Суду, постійний доповідач вебінарів
📍 Олег Печений - кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член Науково-консультаційної ради при Верховному Суді
📩 Реєструйтесь сьогодні — і долучайтесь до фахової спільноти, яка мислить на кілька кроків уперед.
🔗 Реєстрація: https://forms.gle/Knb2xbbn1rPLsyd56
#нотаріус #спадковеправо #фраудаторність #вебінардляпрактиків #цивільнеправо
👍4❤2🙈1
Шановні колеги!
працюючи над томом 5 коментаря ЦК "Загальні положення про зобов'язання", знов повертаюся до теми володіння і тієї плутанини, що її привніс Верховний Суд зі своїм "книжковим володінням", яке розуміє доволі своєрідно. Так от ще один аргумент, який доводить, що навіть запис в реєстрі (тобто показник книжкового володіння за версією Верховного Суду) не свідчить про володіння особою майном.
Про що я?
Володіння класично всіма, починаючи з римських давнин, являє собою фактичне тримання речі, перебування її в доступі для користування нею, хоча останнє, тобто користування, не зажди супроводжує володіння, але користування неможливе без володіння.
Натомість:
- книжкове володіння зводить володіння до запису в реєстрі, хоча тримати річ, мати доступ до неї може інша особа
- навпаки, в інших законах законодавець додержується загальноприйнятого розуміння володіння, хоча й право на річ підлягає державній реєстрації, наприклад, при іпотеці. Так, у ст. 587 ЦК йдеться про утримання й збереження заставленого майна як обов’язки володільця застави. Тобто попри те, що право застави зареєстроване як обмеження права власності за іпотекодержателем іпотекодавець зберігає право володіння предметом іпотеки і несе відповідні обов’язки
Що скажете?
працюючи над томом 5 коментаря ЦК "Загальні положення про зобов'язання", знов повертаюся до теми володіння і тієї плутанини, що її привніс Верховний Суд зі своїм "книжковим володінням", яке розуміє доволі своєрідно. Так от ще один аргумент, який доводить, що навіть запис в реєстрі (тобто показник книжкового володіння за версією Верховного Суду) не свідчить про володіння особою майном.
Про що я?
Володіння класично всіма, починаючи з римських давнин, являє собою фактичне тримання речі, перебування її в доступі для користування нею, хоча останнє, тобто користування, не зажди супроводжує володіння, але користування неможливе без володіння.
Натомість:
- книжкове володіння зводить володіння до запису в реєстрі, хоча тримати річ, мати доступ до неї може інша особа
- навпаки, в інших законах законодавець додержується загальноприйнятого розуміння володіння, хоча й право на річ підлягає державній реєстрації, наприклад, при іпотеці. Так, у ст. 587 ЦК йдеться про утримання й збереження заставленого майна як обов’язки володільця застави. Тобто попри те, що право застави зареєстроване як обмеження права власності за іпотекодержателем іпотекодавець зберігає право володіння предметом іпотеки і несе відповідні обов’язки
Що скажете?
👍14
📢 Новинка!
Вже доступний друкований примірник журналу "Цивілістична платформа" №1 (4) за 2025 р.
У випуску – актуальна тема "Право і технології" та глибокий аналіз повʼязаних питань.
📗 Вартість: 870 грн
🛒 Також нагадуємо: ще можна придбати попередні три випуски журналу!
Не пропустіть можливість зібрати повну колекцію.
Для замовлення – заповнюйте форму нижче.
Вже доступний друкований примірник журналу "Цивілістична платформа" №1 (4) за 2025 р.
У випуску – актуальна тема "Право і технології" та глибокий аналіз повʼязаних питань.
📗 Вартість: 870 грн
🛒 Також нагадуємо: ще можна придбати попередні три випуски журналу!
Не пропустіть можливість зібрати повну колекцію.
Для замовлення – заповнюйте форму нижче.
👍2❤1
Вже завтра!
📘 Науково-практичний вебінар:
"Фраудаторні правочини у спадковому праві і суміжних сферах"
🗓 1 квітня 2025 року о 16:00
💻 Онлайн або в записі
🔹 Глибока аналітика
🔹 Жива дискусія
🔹 Практика VS теорія
🔹 Суддя, нотаріус, науковець – в одному просторі
🎟 Участь:
- онлайн (ефір + запис + сертифікат) – 500 грн
- запис (+ сертифікат) – 400 грн
⏳ Ще можна зареєструватися!
🔗 https://forms.gle/Knb2xbbn1rPLsyd56
#вебінар #спадковеправо #фраудаторніправочини #цивільнеправо #юристам
📘 Науково-практичний вебінар:
"Фраудаторні правочини у спадковому праві і суміжних сферах"
🗓 1 квітня 2025 року о 16:00
💻 Онлайн або в записі
🔹 Глибока аналітика
🔹 Жива дискусія
🔹 Практика VS теорія
🔹 Суддя, нотаріус, науковець – в одному просторі
🎟 Участь:
- онлайн (ефір + запис + сертифікат) – 500 грн
- запис (+ сертифікат) – 400 грн
⏳ Ще можна зареєструватися!
🔗 https://forms.gle/Knb2xbbn1rPLsyd56
#вебінар #спадковеправо #фраудаторніправочини #цивільнеправо #юристам
👍7
Шановні колеги!
Президент підписав Закон 4292-IX про внесення змін до статей ЦК про захист права власності – 388, 390, 391, а також до ст. 261 ЦК.
З приводу цього можу висловити декілька думок.
1. Головне – причина появи цього закону: всім стало очевидно, що ситуації, коли в добросовісних набувачів відбирають нерухомість, є кричуще неправильними і несправедливими. А те, що за допомогою негаторних позовів обходилася позовна давність всупереч ЦК, де абсолютно немає такої підстави і комусь спало на думку використати цей позов для безстрокового захисту права державної власності – це дійсно треш. І скільки разів ми закликали задуматися над помилковістю такого підходу!🤔 Реакції ніякої.🤷
Тому те, що законодавець втрутився в цей процес, який вже наробив стільки шкоди, це може розцінюватися як критична необхідність виправити у такий спосіб цю ситуацію.
Якщо ж поглянути на все це узагальненим поглядом, то ми маємо таку картину: законодавча влада вплинула на захист прав добросовісних набувачів всупереч судовій владі, яка рухалася в зворотному напряму.
Таке бувало й раніш, хоча й не часто. Прикладом є й вкрай заплутаний підхід, який генерував Верховний Суд щодо 6-місячного строку як звернення до суду з позовом до поручителя. Скільки було висловлено аргументів проти того, що це не так, але ВС наполягав на своєму, допоки законодавець не вніс зміни до ч. 4 ст. 559 ЦК, які допомогли вирішити це питання!
Тож подібні ситуації демонструють, що коли судова влада поводиться так, що є гостра потреба виправити її позицію, це можливо лише за допомогою закону. Адже жодних аргументів з боку науковців не було почуто. Ми неодноразово звертали увагу на це в своїх постах і вебінарах. Я власне дуже шкодую з цього приводу, тому що багато часу і нервів покладено на те, щоб допомогти у вирішенні проблеми, а вона не тільки не вирішується, а й затягується. Бувало й таке, що майже всі цивілісти в НКР висловлювалися однозначно, а ВС нехтував їх порадами і йшов своїм шляхом. І лише справа часу у тому, щоб стало очевидним тупиковість цього шляху. Але за цим же стоять людські долі, майнові проблеми і не тільки – а імідж вищої судової влади!☝️🧑🏻🎓
Тобто з прийняття Закону 4292-IX слідують два висновки:
1) одна гілка влади (законодавча) впливає на підходи іншої гілки влади (судової), оскільки інших шляхів виправлення явно помилкової позиції не вбачає;
2) існують такі кричущі приклади невірних правових позицій ВС, на яких він наполягає, що виникають сумніви у тому, чи можна наразі покладатися на те, що українська вища судова влада здатна впоратися з вирішенням проблемних спорів. Якщо для європейських судів буває достатнім гасла про добросовісність, справедливість, мирне володіння майном, то у нас, як виявляється, потребується закон, який чітко визначить те, що не можна робити державній владі. Тож виходить, що попри посилання на ці принципові засади в судових рішеннях сутність цих рішень не свідчить про те, що суд саме цими засадами керується.
Починаючи з 2018 року, практика Верховного Суду демонструє глибинні позитивні зміни в опрацюванні підходів до вирішення чимало яких проблем і в цілому всі вони позитивні, але на превеликий жаль є й такі, що заслуговують протилежної оцінки. І от один із прикладів – це те, що послугувало підставою прийняття Закону 4292-IX..
Президент підписав Закон 4292-IX про внесення змін до статей ЦК про захист права власності – 388, 390, 391, а також до ст. 261 ЦК.
З приводу цього можу висловити декілька думок.
1. Головне – причина появи цього закону: всім стало очевидно, що ситуації, коли в добросовісних набувачів відбирають нерухомість, є кричуще неправильними і несправедливими. А те, що за допомогою негаторних позовів обходилася позовна давність всупереч ЦК, де абсолютно немає такої підстави і комусь спало на думку використати цей позов для безстрокового захисту права державної власності – це дійсно треш. І скільки разів ми закликали задуматися над помилковістю такого підходу!🤔 Реакції ніякої.🤷
Тому те, що законодавець втрутився в цей процес, який вже наробив стільки шкоди, це може розцінюватися як критична необхідність виправити у такий спосіб цю ситуацію.
Якщо ж поглянути на все це узагальненим поглядом, то ми маємо таку картину: законодавча влада вплинула на захист прав добросовісних набувачів всупереч судовій владі, яка рухалася в зворотному напряму.
Таке бувало й раніш, хоча й не часто. Прикладом є й вкрай заплутаний підхід, який генерував Верховний Суд щодо 6-місячного строку як звернення до суду з позовом до поручителя. Скільки було висловлено аргументів проти того, що це не так, але ВС наполягав на своєму, допоки законодавець не вніс зміни до ч. 4 ст. 559 ЦК, які допомогли вирішити це питання!
Тож подібні ситуації демонструють, що коли судова влада поводиться так, що є гостра потреба виправити її позицію, це можливо лише за допомогою закону. Адже жодних аргументів з боку науковців не було почуто. Ми неодноразово звертали увагу на це в своїх постах і вебінарах. Я власне дуже шкодую з цього приводу, тому що багато часу і нервів покладено на те, щоб допомогти у вирішенні проблеми, а вона не тільки не вирішується, а й затягується. Бувало й таке, що майже всі цивілісти в НКР висловлювалися однозначно, а ВС нехтував їх порадами і йшов своїм шляхом. І лише справа часу у тому, щоб стало очевидним тупиковість цього шляху. Але за цим же стоять людські долі, майнові проблеми і не тільки – а імідж вищої судової влади!☝️🧑🏻🎓
Тобто з прийняття Закону 4292-IX слідують два висновки:
1) одна гілка влади (законодавча) впливає на підходи іншої гілки влади (судової), оскільки інших шляхів виправлення явно помилкової позиції не вбачає;
2) існують такі кричущі приклади невірних правових позицій ВС, на яких він наполягає, що виникають сумніви у тому, чи можна наразі покладатися на те, що українська вища судова влада здатна впоратися з вирішенням проблемних спорів. Якщо для європейських судів буває достатнім гасла про добросовісність, справедливість, мирне володіння майном, то у нас, як виявляється, потребується закон, який чітко визначить те, що не можна робити державній владі. Тож виходить, що попри посилання на ці принципові засади в судових рішеннях сутність цих рішень не свідчить про те, що суд саме цими засадами керується.
Починаючи з 2018 року, практика Верховного Суду демонструє глибинні позитивні зміни в опрацюванні підходів до вирішення чимало яких проблем і в цілому всі вони позитивні, але на превеликий жаль є й такі, що заслуговують протилежної оцінки. І от один із прикладів – це те, що послугувало підставою прийняття Закону 4292-IX..
👍18👎3🥰2
2. По змісту Закону 4292-IX.
Треба сказати, що багато з тих зауважень, які висловлювалися мною при підготовці законопроекту, були враховані. Це важливо (для мене, в першу чергу).
Тим не менш звертають на себе увагу деякі моменти.
По-перше, Закон 4292-IX справляє враження латки, які накладається на правову сукню. Нехай ця сукня трохи занепала, але вона продумано пошита і з добротного матеріалу. Тобто про що я? Про те, що правова тканина Цивільного кодексу науково-аналітично виважена. А Закон є чужерідним для цієї тканини. Він явно не вписується в цивілістичний «клімат». Вибачте за вираз «як більмо на оці». Наче ЦК писали професіонали, а Закон 4292-IX дилетанти, яких не хвилює те, як слід зробити, щоб не порушити єдину продуману канву ЦК.
По-друге, з Закону 4292-IX не ясно, яка природа 10-річного строку – чи то позовна давність (як це наче слідує зі ст. 261 ЦК, куди внесені зміни), чи набувальна давність. Цей строк нагадує гермафродита. Якщо це позовна давність, то чому не були внесені зміни до ст.258 ЦК? Чому законодавець визначив початок перебігу цього строку, а сам строк в главі 19 ЦК не визначив? А якщо це набувальна давність, то чому в ч.3 ст. 388 ЦК в новій редакції вживається вираз про те, що держава, територіальна громада «не може витребувати майно»?
Крім того, якщо вона не може його витребувати, то коли воно стає власністю і кого? Застосовувати ст. 330 ЦК? І яким чином (чи ніяким) тут буде ст. 344 ЦК?
По-третє, як ставитися до виключень, які містяться у абз.5 з його пунктами ч.3 ст. 388 ЦК в новій редакції? Тобто в цих випадках держава/тер гром може чи не може витребувати майно? І знов той самий пріснозвісний негаторний позов? 😳🤷
Обговорювалося ж, що може варто піти шляхом, що таке майно необоротоздатне і взагалі зміна «власника» не має ніякого значення. Як з цим бути?
Тобто цілий пласт проблем законодавець залишив. Чи то нове випробування для Верховного Суду, чи щось інше? Чим керувався законодавець при цьому – не ясно. 😏Адже якщо вже законодавець взявся вирішувати проблему, то вона має бути однозначно вирішена, а не наполовину.
Треба сказати, що багато з тих зауважень, які висловлювалися мною при підготовці законопроекту, були враховані. Це важливо (для мене, в першу чергу).
Тим не менш звертають на себе увагу деякі моменти.
По-перше, Закон 4292-IX справляє враження латки, які накладається на правову сукню. Нехай ця сукня трохи занепала, але вона продумано пошита і з добротного матеріалу. Тобто про що я? Про те, що правова тканина Цивільного кодексу науково-аналітично виважена. А Закон є чужерідним для цієї тканини. Він явно не вписується в цивілістичний «клімат». Вибачте за вираз «як більмо на оці». Наче ЦК писали професіонали, а Закон 4292-IX дилетанти, яких не хвилює те, як слід зробити, щоб не порушити єдину продуману канву ЦК.
По-друге, з Закону 4292-IX не ясно, яка природа 10-річного строку – чи то позовна давність (як це наче слідує зі ст. 261 ЦК, куди внесені зміни), чи набувальна давність. Цей строк нагадує гермафродита. Якщо це позовна давність, то чому не були внесені зміни до ст.258 ЦК? Чому законодавець визначив початок перебігу цього строку, а сам строк в главі 19 ЦК не визначив? А якщо це набувальна давність, то чому в ч.3 ст. 388 ЦК в новій редакції вживається вираз про те, що держава, територіальна громада «не може витребувати майно»?
Крім того, якщо вона не може його витребувати, то коли воно стає власністю і кого? Застосовувати ст. 330 ЦК? І яким чином (чи ніяким) тут буде ст. 344 ЦК?
По-третє, як ставитися до виключень, які містяться у абз.5 з його пунктами ч.3 ст. 388 ЦК в новій редакції? Тобто в цих випадках держава/тер гром може чи не може витребувати майно? І знов той самий пріснозвісний негаторний позов? 😳🤷
Обговорювалося ж, що може варто піти шляхом, що таке майно необоротоздатне і взагалі зміна «власника» не має ніякого значення. Як з цим бути?
Тобто цілий пласт проблем законодавець залишив. Чи то нове випробування для Верховного Суду, чи щось інше? Чим керувався законодавець при цьому – не ясно. 😏Адже якщо вже законодавець взявся вирішувати проблему, то вона має бути однозначно вирішена, а не наполовину.
👍17
Тож, колеги, в мене враження від Закону 4292-IX неоднозначне. Начебто законодавець хотів зробити краще, а, як кажуть «сталося як завжди». Й все це демонструє такі негаразди - і в законодавчій, і в судовій сферах, що навіть не хочеться про них писати!
👍17👎1
📘 Науково-практичний вебінар
«Гострі кути шлюбного контракту: проблемні аспекти доктрини, нотаріальної і судової практики»
🗓 Дата: 29 квітня о 16:00
💻 Формат: онлайн / у записі
🔍 У програмі – аналіз найактуальніших викликів, повʼязаних зі шлюбними договорами:
▪ шлюбний договір і спадкові правовідносини
▪ зміст і порядок посвідчення шлюбного договору
▪ динаміка судової практики щодо шлюбних договорів
▪ правовий режим власності подружжя і шлюбний договір
🎟 Формати участі:
▪ Онлайн (ефір + запис + сертифікат) – 500 грн
▪ Запис (+ сертифікат) – 400 грн
📩 Реєстрація відкрита за посиланням:
https://forms.gle/5rnrTYQ1vn4RpaC17
#сімейнеправо #шлюбнийдоговір #цивільнеправо #юридичнийвебінар #ЦивілістичнаПлатформа
«Гострі кути шлюбного контракту: проблемні аспекти доктрини, нотаріальної і судової практики»
🗓 Дата: 29 квітня о 16:00
💻 Формат: онлайн / у записі
🔍 У програмі – аналіз найактуальніших викликів, повʼязаних зі шлюбними договорами:
▪ шлюбний договір і спадкові правовідносини
▪ зміст і порядок посвідчення шлюбного договору
▪ динаміка судової практики щодо шлюбних договорів
▪ правовий режим власності подружжя і шлюбний договір
🎟 Формати участі:
▪ Онлайн (ефір + запис + сертифікат) – 500 грн
▪ Запис (+ сертифікат) – 400 грн
📩 Реєстрація відкрита за посиланням:
https://forms.gle/5rnrTYQ1vn4RpaC17
#сімейнеправо #шлюбнийдоговір #цивільнеправо #юридичнийвебінар #ЦивілістичнаПлатформа
👍4❤1
Запрошуємо до участі у науково-практичному вебінарі
"Гострі кути шлюбного контракту: проблемні аспекти доктрини, нотаріальної і судової практики"
🗓 29 квітня 2025 року о 16:00
💻 Формат: онлайн або перегляд у записі
📄 Сертифікат учасника для кожного
🔎 Про що говоритимемо:
▪ динаміка судової практики щодо шлюбних договорі
▪ правовий режим власності подружжя і шлюбний договір
▪ шлюбний контракт і інші види шлюбних договорів
▪ шлюбний договір і фраудаторність
▪ та багато інших питань
🎟 Участь:
▪ Онлайн + запис + сертифікат — 500 грн
▪ Запис + сертифікат — 400 грн
📩 Реєстрація: https://forms.gle/5rnrTYQ1vn4RpaC17
#шлюбнийдоговір #цивільнеправо #сімейнеправо #нотаріуси #юрист #вебінардляюристів
"Гострі кути шлюбного контракту: проблемні аспекти доктрини, нотаріальної і судової практики"
🗓 29 квітня 2025 року о 16:00
💻 Формат: онлайн або перегляд у записі
📄 Сертифікат учасника для кожного
🔎 Про що говоритимемо:
▪ динаміка судової практики щодо шлюбних договорі
▪ правовий режим власності подружжя і шлюбний договір
▪ шлюбний контракт і інші види шлюбних договорів
▪ шлюбний договір і фраудаторність
▪ та багато інших питань
🎟 Участь:
▪ Онлайн + запис + сертифікат — 500 грн
▪ Запис + сертифікат — 400 грн
📩 Реєстрація: https://forms.gle/5rnrTYQ1vn4RpaC17
#шлюбнийдоговір #цивільнеправо #сімейнеправо #нотаріуси #юрист #вебінардляюристів
👍6
Шановні колеги!
Запрошуємо на круглий стіл по корпоративному праву, присвячений проблематиці корпоративного договору. Навряд чи в когось є сумнів, що питань із уведенням до українського права цього договору доволі немало. Тому ми вирішити поговорити на цю тему, торкнувшись як фундаментальних аспектів і проблем, так і прикладних, що постають на практиці.
Учасниками круглого столу є обізнані в цій тематиці правники – доктор юридичних наук Ліна Дорошенко, яка захистила докторську дисертацію на цю тему, і адвокат Богдан Шишковський, який має безцінний досвід у цій сфері і поділиться ним.
Як завжди, модератором і спікером виступатиме проф. Інна Спасибо-Фатєєва, яка завжди демонструє вдале поєднання теоретичного і практичного ракурсів для вирішення нагальних проблем.
Тому ми сподіваємося, що наш круглий стіл приверне увагу і буде корисним для різних правників, що спеціалізуються в сфері корпоративного права.
🗓 Чекаємо на вас 14 травня 2025 року о 16:00
📩 Реєстрація:
https://forms.gle/zmPMEE8fiahaCZtu8
Запрошуємо на круглий стіл по корпоративному праву, присвячений проблематиці корпоративного договору. Навряд чи в когось є сумнів, що питань із уведенням до українського права цього договору доволі немало. Тому ми вирішити поговорити на цю тему, торкнувшись як фундаментальних аспектів і проблем, так і прикладних, що постають на практиці.
Учасниками круглого столу є обізнані в цій тематиці правники – доктор юридичних наук Ліна Дорошенко, яка захистила докторську дисертацію на цю тему, і адвокат Богдан Шишковський, який має безцінний досвід у цій сфері і поділиться ним.
Як завжди, модератором і спікером виступатиме проф. Інна Спасибо-Фатєєва, яка завжди демонструє вдале поєднання теоретичного і практичного ракурсів для вирішення нагальних проблем.
Тому ми сподіваємося, що наш круглий стіл приверне увагу і буде корисним для різних правників, що спеціалізуються в сфері корпоративного права.
🗓 Чекаємо на вас 14 травня 2025 року о 16:00
📩 Реєстрація:
https://forms.gle/zmPMEE8fiahaCZtu8
❤10👍3
Шановні колеги!
Цікаве питання поставив суддя КЦС ВС В. Крат на своєму телеграмканалі: «Чи є опікун над майном законним представником?»
Оскільки постановці цього питання передувала інформація на цьому ж каналі про участь Його Честі у заході, організованому Нотаріальною палатою, а також враховуючи те, що відповідно до ст.44 ЦКУ опіку над майном встановлює опікун, неважко здогадатися, що постановці такого питання ми зобов’язані нотаріусам. Наші колеги по цеху – нотаріуси – завжди підперчать прісні норми права, нададуть гостроти і навіть спровокують проблему. Але це класно, бо інакше ми б запліснівили у своїх роками відомих правових конструкціях. Отже, маю намір поговорити на цю тему.
Що для цього потрібно? Всього кілька статей ЦКУ з їх порівняльним аналізом та тлумаченням. Всього нічого.
Оскільки питання таке: «Чи є опікун над майном законним представником?», то логічно почати з того, що таке представництво та його види.
Цікаве питання поставив суддя КЦС ВС В. Крат на своєму телеграмканалі: «Чи є опікун над майном законним представником?»
Оскільки постановці цього питання передувала інформація на цьому ж каналі про участь Його Честі у заході, організованому Нотаріальною палатою, а також враховуючи те, що відповідно до ст.44 ЦКУ опіку над майном встановлює опікун, неважко здогадатися, що постановці такого питання ми зобов’язані нотаріусам. Наші колеги по цеху – нотаріуси – завжди підперчать прісні норми права, нададуть гостроти і навіть спровокують проблему. Але це класно, бо інакше ми б запліснівили у своїх роками відомих правових конструкціях. Отже, маю намір поговорити на цю тему.
Що для цього потрібно? Всього кілька статей ЦКУ з їх порівняльним аналізом та тлумаченням. Всього нічого.
Оскільки питання таке: «Чи є опікун над майном законним представником?», то логічно почати з того, що таке представництво та його види.
❤8
Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (ч.1 ст. 237 ЦКУ), щ чого слідує: 1) представництво розраховано на вчинення правочинів; 2) представництво «заміщує» дієздатність особи, від імені якої діє представник. Тобто представництво стосується компенсації дій одних осіб іншими особами.
Види представництва (ч.3 ст. 237 ЦКУ), серед яких – представництво за законом (ст. 242 ЦКУ). Крім батьків та опікунів, ч.3 ст. 242 передбачає й можливість іншої особи бути представником у випадках, встановлених законом. З цього начебто слідує, що можна ув’язати цю норму зі ст. 44 ЦКУ. Де йдеться про опіку над майном і, як наслідок, заявляти, що опікун над майном є законним представником. Цікавий пасаж.
Варто ще відмітити, що сам ЦКУ дає привід для фантазій на тему представництва й опіки, бо інколи в одній нормі стверджується одне, а в іншій – друге. Так, в ч.1 ст. 237 ЦКУ вказується, що представництво є правовідношенням, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин… і більше ні про що тут не йдеться. А от у ст. 245 йдеться про довіреність суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу та про довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо). І все це зовсім не правочини.
А крім того, ЦКУ містить навіть два види опіки над майном – якщо призначений опікун над особою, але в неї є майно в іншій місцевості (ст. 74 ЦКУ) і якщо особа визнана безвісно відсутньою (ст. 44 ЦКУ).
Види представництва (ч.3 ст. 237 ЦКУ), серед яких – представництво за законом (ст. 242 ЦКУ). Крім батьків та опікунів, ч.3 ст. 242 передбачає й можливість іншої особи бути представником у випадках, встановлених законом. З цього начебто слідує, що можна ув’язати цю норму зі ст. 44 ЦКУ. Де йдеться про опіку над майном і, як наслідок, заявляти, що опікун над майном є законним представником. Цікавий пасаж.
Варто ще відмітити, що сам ЦКУ дає привід для фантазій на тему представництва й опіки, бо інколи в одній нормі стверджується одне, а в іншій – друге. Так, в ч.1 ст. 237 ЦКУ вказується, що представництво є правовідношенням, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин… і більше ні про що тут не йдеться. А от у ст. 245 йдеться про довіреність суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу та про довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо). І все це зовсім не правочини.
А крім того, ЦКУ містить навіть два види опіки над майном – якщо призначений опікун над особою, але в неї є майно в іншій місцевості (ст. 74 ЦКУ) і якщо особа визнана безвісно відсутньою (ст. 44 ЦКУ).
❤6🔥1
Хто встановлює опіку?
Три варіанти – суд, орган опіки та піклування (ООтП) та нотаріус. При чому нотаріус встановлює опіку над майном. А суд та орган опіки та піклування – над особою. Це можна пояснити тим, що суд і ООтП виважено ставляться до вибору особи, яка призначається опікуном, бо вона «поповнює дієздатність» особи, над якою встановлюється опіка. А от для нотаріуса подібних пересторог закон не містить. Та й взагалі цим «дрібницям» уваги не приділяє. Чому? Начебто ж в усіх випадках представництва опікун може вчиняти правочини з чужим майном. Але у випадку, коли це опікун особи, то він діє від імені особи, а якщо це опікун над майном, то чи діє він від імені особи, то чи це також так само? Принаймні, в ст. 44 ЦКУ про це не йдеться.
Напевно, саме тому нотаріуси й порушують питання про те, що такий опікун (опікун над майном) також є представником. Однак тоді він діятиме від імені особи, визнаної безвісті відсутньою. Проте, по-перше, ця особа дієздатна і не виказувала свого наміру, щоб хтось діяв від її імені. По-друге, інших підстав діяти від імені особи, крім «поповнення її дієздатності» або по волі цієї особи закон не знає. Тому принциповим питанням буде те, чи варто передбачати зовсім інший підхід, аніж той, що складався протягом всього часу існування інституту представництва і наділяти особу, яка нотаріусом призначена опікуном, правами представника? Думається, що це буде принципово ламати інститут представництва.
Щоправда, цей інститут вже давно зазнав доволі істотних змін, перетворившись на міжгалузевий і норми про представництво містяться не лише в цивільному праві, а в процесуальному, корпоративному та ін. Тому унормування представництва давно потребує змін, але я, власне, проти статусу опікуна над майном як представника.
Три варіанти – суд, орган опіки та піклування (ООтП) та нотаріус. При чому нотаріус встановлює опіку над майном. А суд та орган опіки та піклування – над особою. Це можна пояснити тим, що суд і ООтП виважено ставляться до вибору особи, яка призначається опікуном, бо вона «поповнює дієздатність» особи, над якою встановлюється опіка. А от для нотаріуса подібних пересторог закон не містить. Та й взагалі цим «дрібницям» уваги не приділяє. Чому? Начебто ж в усіх випадках представництва опікун може вчиняти правочини з чужим майном. Але у випадку, коли це опікун особи, то він діє від імені особи, а якщо це опікун над майном, то чи діє він від імені особи, то чи це також так само? Принаймні, в ст. 44 ЦКУ про це не йдеться.
Напевно, саме тому нотаріуси й порушують питання про те, що такий опікун (опікун над майном) також є представником. Однак тоді він діятиме від імені особи, визнаної безвісті відсутньою. Проте, по-перше, ця особа дієздатна і не виказувала свого наміру, щоб хтось діяв від її імені. По-друге, інших підстав діяти від імені особи, крім «поповнення її дієздатності» або по волі цієї особи закон не знає. Тому принциповим питанням буде те, чи варто передбачати зовсім інший підхід, аніж той, що складався протягом всього часу існування інституту представництва і наділяти особу, яка нотаріусом призначена опікуном, правами представника? Думається, що це буде принципово ламати інститут представництва.
Щоправда, цей інститут вже давно зазнав доволі істотних змін, перетворившись на міжгалузевий і норми про представництво містяться не лише в цивільному праві, а в процесуальному, корпоративному та ін. Тому унормування представництва давно потребує змін, але я, власне, проти статусу опікуна над майном як представника.
❤9👍2🔥1