📍 Що ми встигли зранку:

✅ натиснути “відкласти” будильник 3 рази
✅ переглянути котиків
✅ майже відкрити робочі таски
Прогрес є! 😎

#codica_humor

TikTok | Instagram | Telegram

Як відповідати на питання на співбесіді?

#codica_interviews

❌ Швидко дати відповідь без підготовки – НЕ НАЙКРАЩА ІДЕЯ
✅ Пройти питання заздалегідь і почуватися впевнено – ПРАВИЛЬНИЙ ПІДХІД

📌 Розкажіть про життєвий цикл тестування ПЗ:
- Вивчення вимог
- Планування тесту
- Написання Test Cases
- Виконання Test Cases
- Логування помилок
- Закриття або перевідкриття помилок

📍 Очікувана відповідь:
🌀 Життєвий цикл тестування ПЗ (Software Testing Life Cycle – STLC) — це послідовний процес, що охоплює всі етапи планування, підготовки, виконання тестування та аналізу результатів. Далі про основні фази:

1. Вивчення вимог (Requirement Analysis)
На цьому етапі тестувальник знайомиться з документацією: вимогами (Business/Functional Requirements), технічними специфікаціями, прототипами.
🎯 Ціль: зрозуміти, що саме потрібно протестувати, виявити тестованість функцій, уточнити неясності з аналітиками/розробниками.

2. Планування тесту (Test Planning)
Формується стратегія тестування:
— обсяг (scope) і типи тестів
— ресурси (люди, інструменти)
— строки та дедлайни
— ризики
Результатом є Test Plan — основний документ, який визначає, як проходитиме тестування.

3. Написання Test Cases (Test Design)
Тестувальник створює тест-кейси — сценарії з чіткими кроками, очікуваним результатом, передумовами. Також можуть створюватися чеклісти, тестові дані.
Важливо забезпечити повне покриття функціоналу з фокусом на edge cases та негативні сценарії.

4. Виконання Test Cases (Test Execution)
Починається фактичне тестування. Виконуються всі тест-кейси, фіксується статус (Pass/Fail/Blocked), тестові результати порівнюються з очікуванням.
Використовуються як ручні, так і автоматизовані тести — залежно від проєкту.

5. Логування помилок (Bug Reporting)
У разі невідповідності фактичного результату — заводиться баг у трекінговій системі (Jira, YouTrack тощо).
Баг повинен мати чіткий опис, кроки для відтворення, приклади, логи, скріни/відео. Важливо грамотно виставити severity та priority.

6. Закриття або перевідкриття помилок (Bug Closure / Reopening)
Після фіксу помилки від розробника баг перевіряється повторно (retesting). Якщо помилка не відтворюється — вона закривається. Якщо ні — баг перевідкривається із зазначенням, що саме не виправлено.
Також можливе регресійне тестування — перевірка, чи не зламалося щось інше.

Усе це завершується аналізом якості та ефективності тестування: метрики, баг-репорти, lessons learned.

🔁 STLC — це не лінійний процес, а гнучкий цикл, що може повторюватися в межах кожного спринту або релізу (особливо в Agile/Scrum-підході).

#codica_interviews

TikTok | Instagram | Telegram

Що робити, коли 50% часу йде на дебаг і перемикання між інструментами?

Microsoft щойно представила новий PostgreSQL Extension для VS Code — і це справді може змінити гру.

📌 Якщо ти працюєш з Postgres у своїх проєктах, тепер можна:
✅ писати запити з автодоповненням, форматуванням і AI-допомогою прямо в редакторі;
✅ бачити структуру бази, редагувати схеми, таблиці й функції без окремого клієнта;
✅ підключатися до баз локально, у Docker чи в Azure — із централізованим входом через Entra ID;
✅ використовувати GitHub Copilot в режимі агенту для генерації та дебагу запитів на основі контексту проекту.

🔍 Що всередині:
— Visualize Schema — побудова схем бази в один клік.
— @pgsql Copilot — AI-помічник для запитів, оптимізації, аналізу продуктивності.
— Agent Mode — створення бази, зміни в схемі й налагодження запитів на основі діалогу.
— Query History + IntelliSense — зберігання запитів, підказки, автодоповнення.
— Браузинг Azure PostgreSQL та підтримка авторизації без пароля.
— Працює навіть з локальним Docker — все через VS Code.

📌 Чому це важливо:
1. Зменшує контекстне перемикання між редакторами, терміналом, клієнтами.
2. Дає змогу зосередитись на логіці, а не на рутині.
3. Різко пришвидшує onboarding нових девелоперів у проєкт.
4. Підходить для корпоративних команд: інтеграція з Entra ID, Azure, безпечне підключення.

Хочеш побачити приклади й спробувати сам?
👉 Повна стаття тут

#codica_advice

TikTok | Instagram | Telegram

Naming Best Practices — або як перестати страждати від data1, temp2, stuff_final_final.

Майже кожен девелопер має грішки в іменуванні. Але правда така: зрозумілий неймінг — це половина читабельності коду.
Давайте освіжимо в памʼяті кілька ключових принципів 👇

📌 Будьте конкретними
Погано: data, info, temp, obj
Добре: userProfile, emailTemplate, cartItems

📌 Імʼя повинно відповідати суті
Якщо функція повертає булеве значення, почніть з is/has/should:
isAdmin(), hasAccess(), shouldDisplayBanner()

📌 Уникайте скорочень, які зрозумілі тільки вам
Погано: cntUsr, cfgSet, inpFlg
Добре: userCount, configSettings, inputFlag

📌 Не повторюйте контекст
Погано:
class User {
getUserName() {}
}

Добре:
class User {
getName() {}
}

📌 Конвенції — ваші друзі
→ camelCase для змінних і функцій: getUserName()
→ PascalCase для класів: UserService
→ UPPER_CASE для констант: MAX_USERS

📌 Масив? Додай множину
user → це один
users → вже зрозуміло, що багато

💬 І памʼятай: код читають частіше, ніж пишуть. Добрий неймінг — це повага до себе в майбутньому (і до того, хто ревʼюватиме твій PR).

Шариш за хороші практики — кидай у коменти!
Хочеш ще таких шортгайдів? Напиши в коментарі або вподобай цей пост ❤️

#codica_advice

TikTok | Instagram | Telegram