12 березня 1863-го року народився Il Poeta Габріеле д‘Аннунціо.

conservatorjournal.com

Головного редактора американського журналу Teen Vogue Алексі Маккаммонд звинуватили в расизмі стосовно людей азіатського походження через пости в Twitter, які вона публікувала в 2011 році.

Незважаючи на те що Маккаммонд вибачилася за свої висловлювання ще в 2019 році, коли на них звернули увагу користувачі соцмереж, співробітники журналу звернулися до видавництва Condé Nast, яке володіє Teen Vogue, з протестом проти перебування її на посаді головного редактора.

Зараз журналістка знову вибачилася за свої висловлювання, назвавши їх «образливими і ідіотськими». «Я присвятила свою кар'єру тому, щоб дати право голосу тим, хто не має голосу, і останнє, чого я коли-небудь хотіла б, - це змусити кого-небудь, особливо наших азіатських братів і сестер, відчувати себе більш невидимими», - написала Маккаммонд.

conservatorjournal.com

Нині день поезії.

Історії відомі приклади політиків-поетів, серед яких були навіть посадові особи найвищого рангу, такі як "великий керманич" Мао Цзедун та диктатор Республіки Фіуме Габріеле д'Аннунціо. Останній навіть створив Конституцію Фіуме (Хартія Карнаро) у віршах.

Проте й наша, родюча на талановитих персонажів, земля не пасе задніх у цьому своєрідному змаганні політиків-поетів. З лона України вийшли такі люди, як Іван Мазепа, Володимир Винниченко, Дмитро Корчинський та інші, не менш цікаві особистості, що поєднали у собі політичне з поетичним. Деякі представники цього переліку вас точно здивують, а інші - відверто шокують.

Читайте за посиланням про топ-5 українських політиків-поетів:

conservatorjournal.com/poetry

МИ НЕ БАЧИМО ВАШОГО ФЕМІНІЗМУ

Серйозний лист до ліберального журналу

Шановна редакціє журналу «Люк». Ми вже зізналися одне одному у коханні й ненависті, але давайте все ж поговоримо предметніше. 8 березня минуло і тема для розмови напрошується сама-собою. Ми журнал з позицією. Ви – журнал з позицією.

Свою позицію ви нещодавно висловили. Давайте тепер ми спробуємо висловити свою і поставити ті питання, які ми вважаємо за необхідне обговорити.

https://conservatorjournal.com/feminism

💳Підтримати журнал - 5169360003188434

​​Презентуємо вам міні-документалку про жіночність, яка завжди поряд, і завжди разом з нами. Яскрава, неймовірна, екстравагантна.

Пані Віра - приклад органічного поєднання яскравої і живої жіночності зі звичним ритмом життя статечної пані з невеличкого містечка. Ви мабуть не звикли до такого? Своїм еклектичним образом пані Віра демонструє нам можливість зберегти життєствердну жіночу красу навіть в умовах, коли сам світ вимагає від нас сірості, буденності, посередньості.

Вітальній енергії пані Віри може позаздрити не одна молода дівчина, що мешкає у мегаполісі. Вона - приклад того, що звичайна українська тітонька може дати жару будь-якій модній тусовщиці!

Сама Іванка говорить, що фільм про пані Віру зняла на карантині, який проводила вдома.
"Жінка-фейєрверк, празнік, енергоджайзер"- пишуть під її фотографіями у фейсбучній групі "Підслухано в Бердичеві", бо вона сміливо і вперто вже 20 років диктує моду цьому місту. Подейкують, що навіть десять ясновидців не зможуть передбачити її образ на завтра, бо рішення завжди неочікувані та дуже екстравагантні. Я вирішила зафіксувати свою землячку і провела їй більше ніж 2 десятки фотозйомок під час карантину. Кожен, хто живе або жив у Бердичеві, колись бачив, чув і говорив про пані Віру" - так Іванка описала свою роботу.

Тож - раді вітати на нашій невеличкій прем'єрі!

https://conservatorjournal.com/panivira

💳Підтримати журнал - 5169360003188434

В Інстаграмі чи у Фейсбук часто трапляються пости з проханням взяти на утримання якогось котика чи цуценя. Ми просимо взяти на утримання нас — редакцію «Conservator Journal».

Можливо ми не настільки милі, як домашні улюбленці, це правда. Проте ми завдаємо значно менше клопоту: нас не потрібно вигулювати чи водити до ветеринара. Все що нам від вас потрібно — це зробитися патроном нашого журналу, у якому ми пишемо про красиве і вічне (у тому числі й про котиків).

www.patreon.com/cjournal

«МИ - НАЦІОНАЛЬНИЙ ГЕРОЙ»

У кожного народу є власний неповторний архетип. Так званий «генетичний код». Цей набір унікальних характеристик часто намагаються зафіксувати, наприклад, за допомогою кіноплівки та «проявити» у виді кінокартини. У кожного народу є стрічки, які творилися у різний час та з різною метою, проте їх об‘єднує єдине спільне — у всіх них зображений «концентрований» національний архетип якогось із народів.

Кого з москалів можна назвати «русским национальным героем»? А американським? А українським? Вирушаємо на пошуки разом із головним редактором.

https://conservatorjournal.com/hero

💳Підтримати журнал - 5169360003188434
🤝Наш Patreon - www.patreon.com/cjournal

ПОЛІТИКА ТА ВІДЕОІГРИ

Не знаю, як у вас, але в дитинстві автора відеоігри були просто розвагою. Нікого особливо не цікавили закладені там ідеї. Всі катсцени (ролики, в яких пояснювався сюжет) пропускались, аби перейти безпосередньо до гри. Пізніше такі люди як я почали цікавитись політикою та споживати "політичне" мистецтво. Проте відповідні відеоігри були втрачені.

Ця стаття — короткий перелік найбільш популярних ігор з політичним підтекстом. Звичайно він неповний та банальний, можете не писати про це в коментарях. Крім цього, ми не будемо писати про будь-яку відеогру, де хоч якось зачіпаються політичні теми. Торкнемось тільки тих, які намагались донести біль-менш цікаву думку з політичної філософії.

https://conservatorjournal.com/games

💳Підтримати журнал - 5169360003188434
🤝Наш Patreon - www.patreon.com/cjournal

БАБОЧКИ У ВУХАХ

Червона дівчинка на вашому екрані – головна героїня неймовірного відеоесе «Бабочки у вухах», яке ми би хотіли вам сьогодні презентувати. «Люди постоянно іщуть. труси. ключі. смисл жизні. останнє даже найти невозможно. навіть якщо мама подивиться після тебе» - наговорює дівчина таким конченим і бідолашним голосом, ніби вона усю ніч плакала – або цілувалась.

Богдана вловила це терпке відчуття, коли у вас «Лайф», а ви у Карпатах, коли абонент не абонент, коли на вулиці гроза вибила вишку. Все її відеоесе – про втрату зв'язку. Ну знаєте, такого глобального зв'язку, такої пуповини, яку не варто перерізати. Богдана іде до щастя, як і всі ми. Але на відміну від багатьох з нас, вона розуміє, що щастя передається нам у спадок. Його не можна просто так знайти.

Але у Богдани достатньо хоробрості не тільки аби питати. Вона також і постулює. Про ці сміливі постулати ми вирішили поспілкуватися безпосередньо з нею. Авторську орфографію і лексику збережено.

https://conservatorjournal.com/babochky

#болото_моє

І ще, хто там не бачив. У нас тут РОЗІГРАШ ЗІНІВ!

Ребяткі, буквально за місяць ми розпродали більшу частину тиражу наших поетичних зінів. Тож хочемо повідомити вам кілька новин.

По-перше, на честь цієї події ми хочемо влаштувати для вас невеличкий розіграш. Для участі у ньому, запостіть цей запис до себе в сторіз, відмічайте @trsh.fctn і напишіть, чому ви хотіли б отримати наш зін. Ми випадковим чином оберемо переможця, який отримає екземпляр поетичного зіну "Нічого вже хорошого в жизні не буде". А потім ми передивимося усі-усі ваші історії, і оберемо найкращу. Її автор отримає зін і фотосесію від нашого чудового фотографа @serppokryl.

По-друге, ми переформатовуємося у повноцінне видавництво зінів, альбомів, журналів і іншого неймовірного самопалу. Ми вже зараз працюємо над кількома проектами і плануємо в найближчий час здивувати вас крутючим продуктом. Якість - гарантуємо!

Наша мрія - дати молодим митцям можливістю спробувати себе, краще відчути свою аудиторію і проявити себе. Ми хочемо єднати маленькі гуртки талановитих і божевільних ребяток - таких як ви, любі підписники.

Залишайтеся з "Trash-fiction" - попереду найцікавіше!

«Метою Пласту є сприяти всебічному, патріотичному вихованню та самовихованню української молоді. Пласт виховує молодь як свідомих, відповідальних і повновартісних громадян місцевої, національної та світової спільноти, провідників суспільства», — таке пише на офіційному сайті Пласту.

Але наразі дійсність розходиться з деклараціями. Легендарний скаутський рух вже давно та наполегливо дрейфує у ліво. А точніше — його туди дрейфують. Незабаром ми опублікуємо матеріал, у якому детально розкажемо і покажемо, як замість «патріотизму і християнських цінностей» у Пласті впроваджують ліву повістку.

А поки тримайте фото з нинішнім протестом пластунів проти нав‘язування їм лівацтва.

Висунута Данією стрічка режисера Томаса Вінтенберга «Ще по одній» (Druk, 2020) отримала премію «Оскар» в номінації «Кращий іноземний художній фільм». Про це було оголошено в неділю на 93-й церемонії вручення нагород Американської академії кіномистецтв, трансляцію веде телеканал ABC.

Раніше Олександра Ходаковська у чудовому тексті для нашого журналу розповідала, про що це кіно?

https://conservatorjournal.com/another_round