📈⚡️Податкова звинувачує ритейлерів у штучному підвищенні цін на зарядні станції.

Подорожчання сягнуло 60% на окремі пристрої у жовтні рік до року, за даними Hotline. ДПС України звернулася до продавців техніки з закликом зупинити штучне підвищення цін на пристрої резервного живлення. Докладніше читайте про цю тему у Forbes.

Ось на цьому конкретному прикладі видно, що податковою керують екс-більшовики з нульовим розумінням як функціонує економіка і шукає "змови бариг".

Є така річ як еластичність попиту пропозиції. Коли зростає попит на конкретний вид товару, то цілком логічно зростає на нього ціна і тут не питання у бажанні нажитися.

Магазин / маркетплейс, що продає зарядні станції робить більше замовлення у дистриб'ютора чи виробника. По-перше, зростає ціна на доставку, бо щоб доставити замовлений товар треба запропонувати вищу ціну логістам, які посунуть інші товари по черзі. Також зростальний попит вимагатиме від продавця збільшити складські площі для зберігання товару: умовно у вас продавалося 1000 станцій на місяць, а зараз у вас замовлень на 2000 станцій, які вам треба водночас розмістити. Тобто треба збільшити складські площі. І так само супутні витрати на погрузку, розгрузку, менеджерів з оброблення замовлень тощо.

Виробник, який отримує підвищений рівень замовлень відповідно так само має розрахувати свої складські приміщення, замовити більше комплектуючих для виробництва продукції, переплачують постачальникам комплектуючих, щоб вони надали першість виробникам зарядних станцій, а не смартфонам, ноутбукам чи автовиробникам. Постачальники комплектуючих так само збільшують виробництво (закуповують сировину), складські приміщення і переплачують за сировину виробникам, щоб ті надали прерогативу ним, а не іншим виробникам технологічної продукції.

І таким чином це ланцюгова реакція зростання ціни. Але вона тимчасова, оскільки згадана еластичність призводить до того, що споживачі, які не готові платити підвищену ціну за конкретний товар (умовне Ecoflow), хоча є ті, хто готові, починають шукати альтернативи. Наприклад, серед тих самих зарядних станцій інших марок, або взагалі альтернативні рішення як інвертор + літій-залізо-фосфатні (LiFePO4) акумулятори. І ціна стабілізується - "риночек порішав".

☭ Але в цій ситуації є загроза, що винирне хунвейбін-більшовик в Уряді із геніальною ідеєю контролю цін, покарання бариг за надмірні заробітки. І тоді на ринку стає погано усім: легальні постачальники зазнають збитків і відмовляються від постачань; виникає чорний ринок; ціна на чорному ринку стрімко зростає і перевищує ту саму легальну "завищену баригами ціну".

✅ Який реальний важіль впливу на ціноутворення є у податкової? Це зменшення податків. При чому зменшення % (зокрема ПДВ та мита) не обов'язково призведе до падіння надходжень до бюджету. Завдяки збільшенню кількості покупок, як мінімум, втрати від зменшення податкового навантаження компенсуються, як максимум, бюджет навіть більше отримає.

Так свого часу ми порахували, що скасування вікового акцизу на імпорт вживаних авто дасть бюджету мінімум 1 млрд грн додаткових надходжень на рік.

Тобто те, що ми описали є азбучними істинами для людей, які вивчали в школі економіку, або ті, хто займався підприємництвом. Для вихідців з совка завжди підприємець буде потенційним злочинцем.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

❗️ЄС шукає «План Б» для фінансування України - Politico
Після гучної невдачі лідерів ЄС щодо ухвалення рішення про використання заморожених російських активів, Брюссель знову повертається до пошуку джерел фінансування для України. Як пише Politico, серед варіантів так званого «Плану Б» розглядається можливість випуску спільного боргового інструменту на десятки мільярдів євро, якщо Бельгія й надалі блокуватиме репараційний механізм.

🇪🇺Три сценарії, що опрацьовуються Єврокомісією:
🔹спільний борг ЄС;
🔹репараційний кредит за рахунок заморожених російських активів;
🔹радикальний варіант — припинення допомоги Україні (на який готова піти лише Угорщина).

За даними дипломатів, саме під час саміту минулого четверга низка лідерів знову порушила питання про спільний борг, оскільки стало очевидно: Бельгія не зніме свої заперечення щодо використання активів, які зберігаються в Euroclear.

📆Часу майже не лишилося
Якщо ЄС до кінця року не знайде стабільне фінансове рішення, Київ може зіткнутися з гострим дефіцитом коштів уже наприкінці першого кварталу 2026 року. США наразі не беруть участі у прямому бюджетному фінансуванні України, тож Європа фактично залишається єдиним реальним донором.

Єврокомісія має представити пакет варіантів уже в найближчі тижні, а остаточне рішення лідери мають ухвалити не пізніше саміту 18 грудня.

🅱️«План Б» як важіль тиску

Попри обговорення спільного боргу, більшість столиць ЄС як і раніше вважають репараційний механізм — використання російських активів — найкращим (та найсправедливішим) варіантом. За словами дипломатів, ідея зі спільним боргом навіть розглядається як «пугало», щоб підштовхнути Бельгію до згоди.

Одне з джерел прямо заявило:
«Який сенс обговорювати альтернативи? Реальний і єдиний дієвий інструмент — репараційний кредит».

❌Чому рішення провалилося
Недостатня підготовка та поганий тайминг: бельгійський прем’єр Барт де Вевер отримав останню юридичну версію документа лише вранці в день саміту. У розпал складних бюджетних переговорів у власній країні він не захотів брати на себе додаткові ризики.

Схожа ситуація вже траплялася: у 2023-му Угорщина також блокувала фінансування України, але врешті зняла вето, і в лютому 2024 року ЄС погодив 50-мільярдний пакет. Однак тоді у Європи ще була підтримка США. Тепер — немає.

📈Ставки зростають
ЄС уже доводив, що може виконувати обіцянки щодо підтримки України. Але нинішня ситуація складніша: великі європейські економіки самі входять у зону фіскальної турбулентності, а юридичний механізм репараційного кредиту ще не опрацьований до кінця.

Тим часом Кремль намагається скористатися цією паузою: Росія заявила про «успішне випробування» ядерного крилатого ракетоносія «Буревестник» — ще один сигнал тиску на Захід.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

🇦🇷The Economist: Мілей отримав новий мандат на «перезбирання» економіки Аргентини

Перемога в проміжних виборах стала для чинного президента Хав’єра Мілея фактично тріумфальною: його політична сила La Libertad Avanza («Свобода вперед», LLA) здобула майже 41% голосів. Пероністська опозиція відстала майже на 9 пунктів. Навіть у провінції Буенос-Айрес, де Мілей місяць тому програв із різницею у 14 пунктів, LLA тепер отримала першість. Соціологи прогнозували максимум «нічию», проте результат виявився набагато потужнішим. «Сьогодні ми перетнули точку неповернення. Сьогодні починається будівництво великої Аргентини», — заявив Мілей під час виступу.

Політичний ефект: більше простору для реформ

Успіх на виборах повернув президенту політичну вагу та відкрив шанс просунути його лібертарианську програму, яка буксувала майже рік. Тепер в Офісі президента розраховують зберегти контроль над вето та блокувати популістські ініціативи лівої опозиції, що посилює довіру до курсу жорсткої фіскальної дисципліни.

Але — не без застережень
🟡 Явка становила лише 68% — найнижча з часу повернення демократії у 1983 році, попри обов’язковість голосування. Це свідчить: електорат Мілея мобілізований, але частина суспільства залишається байдужою або розчарованою.

🟡 Економічні виклики зберігаються: хоча песо тимчасово зміцнюється, воно може знову опинитися під тиском найближчими місяцями. Для структурних реформ у сфері податків або пенсій Мілею все ще бракує голосів, тож доведеться збирати ситуативні коаліції.

Як адміністрація Мілея дійшла до цієї точки
Від кінця 2023 року президент — колишній позасистемний політик і радикальний прихильник «мінімальної держави» — стрімко знизив інфляцію завдяки масштабним бюджетним скороченням, що вплинуло навіть на рівень бідності. Але напередодні виборів його позиції похитнули корупційні скандали, падіння темпів відновлення економіки та новий тиск на курс песо.

Криза виглядала неминучою, але США втрутилися, фактично врятувавши валюту: адміністрація Дональда Трампа надала своп-лінію на $20 млрд і викупила песо щонайменше на $1,5 млрд.

Що означає перемога
LLA отримала високі показники в провінціях, а в Буенос-Айресі Мілей переконав виборців, що альтернатива — повернення до пероністського популізму та безконтрольних витрат. Ринки відреагували миттєво: аргентинські акції та облігації зросли в ціні, а шанси Мілея на переобрання у 2027 році — відчутно підвищились.

Наступні кроки: резерви, реформи та коаліції
Головний ризик — валютні резерви. До 2026 року Аргентина повинна погасити щонайменше $18 млрд боргів, а викуп валюти для резервів традиційно послаблює песо. Частина економістів вважає, що курс уже переоцінений.

Тепер найкращий момент для повного «плаваючого курсу» і переходу до класичної монетарної політики, але Мілей поки обмежується поступовим розширенням валютного коридору.

Американський чинник
Міністр фінансів США Скотт Бессент може вважати це перемогою власної стратегії: своп-лінію, ймовірно, збережуть, і Вашингтон може навіть отримати прибуток. Але ціна підтримки може з’явитися пізніше — у вигляді вимоги більш радикальних змін валютного режиму.

Чи вистачить сил для «другого етапу»?
Попереду — найскладніше:
🔹спрощення податкової системи;
🔹дерегуляція ринку праці;
🔹можлива пенсійна реформа.

Для цього потрібна більшість у Конгресі, якої Мілей поки не має. Однак масштабна перемога створює політичну інерцію, завдяки якій багато депутатів тепер волітимуть співпраці, а не конфронтації.

Висновок: Мілей виграв битву, але не війну. Ще ніколи за останні десятиліття Аргентина не була так близько до поворотного моменту — і водночас так вразлива до помилки. Тепер усе залежить від швидкості реформ.

Нагадаємо, у нас є відео 🇦🇷Мілей - спаситель Аргентини: підняти країну з дна

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

🇲🇩Ого, що спливло з наших архівів (27.10.2021):

FT пише, що Газпропом запропонував Молдові знижку на газ в обмін на відмову від євроінтеграції та вступ до Євразійського економічного союзу.

Дуже цікаво такі матеріали з часом перечитувати і аналізувати якість прийнятих рішень.

Молдовани молодці: не продалися за сочевичну юшку.

@costukraine

🐸Угорщина хоче збудувати в ЄС «антиукраїнську вісь» разом зі Словаччиною та Чехією - Politico

Джабба Гатт ніяк не заспокоїться.

Будапешт планує об’єднати свої зусилля з Братиславою та Прагою, аби сформувати всередині Євросоюзу блок, критично налаштований щодо підтримки України. Про це заявив Балаж Орбан — головний політичний радник прем’єра Угорщини Віктора Орбана.

За його словами, угорський прем’єр розраховує на політичну координацію з чеським політиком Андреєм Бабішем, який нещодавно здобув перемогу на парламентських виборах, а також зі словацьким прем’єром Робертом Фіцо. Ідеться передусім про попереднє узгодження позицій перед самітами ЄС та спільний виступ як єдиного блоку.

«Переконаний, що така співпраця відбудеться — і стане дедалі помітнішою», — заявив Балаж Орбан.

Радник також нагадав, що подібна модель уже працювала у 2015 році під час міграційної кризи, коли так звана Вишеградська четвірка (Польща, Чехія, Угорщина і Словаччина) виступала за посилення охорони кордонів ЄС та заперечувала обов’язкове розміщення мігрантів між державами-членами. Тоді успіх забезпечували постійні контакти на всіх рівнях — від зустрічей лідерів до співпраці дипломатів та експертних кіл.

Однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну цей формат фактично припинив існування: Польща зайняла іншу позицію щодо війни, що зруйнувало єдність попереднього союзу.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

❗️ДБР затримало ексглаву "Укренерго" Кудрицького - УП
Державне бюро розслідувань оголосило ще одну підозру бізнесмену Ігору Гринкевичу, який перебуває в СІЗО, та затримало на Львівщині колишнього керівника "Укренерго" Володимира Кудрицького.

Кудрицькому готують повідомлення про підозру. За попередньою кваліфікацією, ідеться про шахрайство в особливо великих розмірах та відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом.

Слідство вважає, що Кудрицький і Гринкевич могли заволодіти коштами державної компанії під час тендерів на реконструкцію об'єктів енергосистеми ще у 2018 році.

Для необізнаних ця новина може виглядати як справжня боротьба з корупцією і виявлення чергових схем, що нанесли шкоду державі.

А тепер трохи контексту до справи Володимира Кудрицького:
🔹2 вересня 2024 року після одного з наймасованіших обстрілів енергетики та під час підготовки до зими наглядова рада національної компанії "Укренерго" ухвалила рішення про звільнення Володимира Кудрицького з посади голови правління

🔹З цим рішенням непогодились два незалежні члени - Данієль Доббені та Педер Андреасен - і заявили про свою дострокову відставку через звільнення Кудрицького.

🔹Володимир Кудрицький очолював "Укренерго" з 2020 року. На час його керівництва припав початок конфлікту із Міненерго - ще у 2021 році, коли компанія завдяки реформі корпоративного управління здобула певну незалежність від уряду. Попри те, що належить державі.

🔹На час керівництва Кудрицького припало також і від’єднання від російської та приєднання України до європейської енергосистеми, яке відбулося одразу після початку масштабного вторгнення в Україну.

🔹 Досить одностайно критики рішення про усунення Кудрицького говорять про його справжню причину – бажання "контролювати потоки" грошей, що заробляє сама компанія, а також отримує від міжнародних партнерів для відбудови енергетики.

"Реальна причина це тваринне бажання сісти на всі фінансові потоки: 100 млрд грн щорічно і 1,5 млрд євро кредитних ліній", - вважає член парламентського фінансового комітету Ярослав Железняк, який попередив про негативну реакцію з боку міжнародних партнерів.

Не кожна новина про затримання та підозру є новиною про боротьбу з корупцією. Нагадаємо, що так само у підозрюваних ходили екс-міністр інфраструктури Володимир Омелян (за те що наніс державі шкоду - знизив портові збори для суден, щоб українські порти вигравали конкуренцію в румунських та російських) та Андрій Коболєв (за неправомірний бонус за виграний Стокгольмський арбітраж, що примусив "Газпром" виплатили "Нафтогазу" $2,56 млрд).

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

🛢🇮🇳НПЗ Індії призупиняють нові замовлення російської нафти, чекаючи на ясність ситуації - Reuters

Багато індійських нафтопереробних заводів призупинили нові замовлення на російську нафту після того, як минулого тижня США ввели санкції проти двох найбільших експортерів нафти з Москви, очікуючи на ясність від уряду та постачальників, а деякі з них звернулися до спотового ринку в пошуках альтернатив, повідомили джерела в галузі.

Однак державна компанія Indian Oil (IOC.NS) у вівторок заявила, що не припинятиме купівлю російської нафти, доки вона відповідає санкціям.

«Російська нафта не підпадає під санкції. Санкції накладені на юридичні особи та судноплавні компанії», — заявив фінансовий директор Indian Oil Анудж Джайн під час телефонної конференції після оприлюднення фінансових результатів.

«Якщо сьогодні до мене звернеться хтось із юридичною особою, яка не підпадає під санкції, і ліміт дотримується, а доставка не викликає заперечень, я продовжуватиму її купувати», — додав він.

Індія стала найбільшим покупцем російської нафти, що транспортується морем, після вторгнення Москви в Україну в 2022 році, закуповуючи 1,9 мільйона барелів на день протягом перших дев'яти місяців 2025 року, або 40% від загального експорту Росії, за даними Міжнародного енергетичного агентства.

Indian Oil оголосила тендер на поставки нафти, а Reliance Industries (RELI.NS) збільшила обсяги закупівель на спотовому ринку.

Mangalore Refinery and Petrochemicals Ltd (MRPL.NS) також планує закупити від 1 до 2 мільйонів барелів нафти, згідно з тендерною документацією, опублікованою у вівторок.

Інша державна нафтова компанія, Bharat Petroleum Corp (BPCL.NS) також планує оголосити спотовий тендер через 7-10 днів на купівлю вантажів з відвантаженням у грудні, щоб замінити російську нафту. Компанія купуватиме російську нафту тільки у суб'єктів, на яких не накладено санкцій.

Європейський Союз, Велика Британія та США ввели низку санкцій проти Росії. Нові заходи США, вжиті минулого тижня проти російських виробників «Лукойл» (LKOH.MM) та «Роснефть» (ROSN.MM), спонукали індійські нафтопереробні заводи поспішити скоротити імпорт російської нафти.

BPCL щомісяця купує 2 мільйони метричних тонн (14,66 мільйона барелів) нафти на спотових ринках, більша частина якої є російською. Половину цього обсягу компанія сподівається продовжувати купувати у російських постачальників, які не підпадають під санкції, решта буде складатися з неросійської нафти, придбаної на спотових ринках.

Негайною заміною російської нафти є іракська Basrah Heavy і Basrah Medium, а також американська West Texas Intermediate. Вартість WTI з доставкою зараз на 3-3,50 долара за барель вища, ніж у конкурентних марок. BPCL забезпечена на листопад, зазначило джерело, додавши, що компанії потрібна нафта на грудень.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

Народні депутати зареєстрували сьогодні законопроект №14161 про «реєстр дропів», який сприятиме мінімізації "сірих схем"

Важливий проєкт, напрацьований спільно депутатами, Нацбанком, Податковим Комітетом та фахівцями ТСК з питань економічної безпеки.

На цей час через систему дропів проходить до 200 млрд грн і втрати для бюджету становлять десятки мільярдів. Це платіжний інструмент для обслуговування схем по реалізації нелегального алкоголі, тютюнових виробів, ігорки тощо..

Також «дропи» використовуються злочинцями: від колл-центрів до торгівлі наркотичними засобами.

Проектом №14161 передбачається:
- створення НБУ реєстру осіб операції яких підлягають посиленому контролю;
- ⁠ банки та інші надавачі платіжних послуг будуть вносити в цей реєстр виявлених "дропів" та підприємства, які використовували міскодінг;
- ⁠до таких осіб буде застосовано встановлені НБУ ліміти на проведення платіжних операцій та обмеження на кількість карток (тільки для фізосіб);
- ⁠банки та інші надавачі платіжних послуг будуть зобовʼязані перевіряти регулярно наявність своїх клієнтів в такому реєстрі.

via Олег Гетман, координатор Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

👨‍👩‍👦‍👦Чи спричиняє релігійний занепад у США падіння народжуваності?
У наших постах про демографічну кризу в Україні ми обережно писали, що якщо хочемо збільшення народжуваності, то не треба чекати соціальних програм (виплати при народженні). Вони не допоможуть.

А ось підвищення рівня релігійності у суспільстві безпосередньо вплине на фертильність. І ось побічне підтвердження цієї тези на прикладі США.

American Storylines присвятив окремий матеріал взаємозв'язку релігійності із дітонародженням:

Серед релігійних американців віком 18–39 років 57% жінок і 66% чоловіків говорять, що хочуть мати дітей у майбутньому, тоді як серед нерелігійних ровесників таких лише 33% жінок і 31% чоловіків.

Падіння рівня народжуваності, ймовірно, не можна пояснити якоюсь однією причиною, але у США воно тісно пов’язане з однією з ключових культурних тенденцій XXI століття — занепадом участі у релігійному житті.

У Сполучених Штатах зниження народжуваності супроводжує різке падіння рівня формальної релігійної участі. За останні 20 років частка американців, які щотижня відвідують богослужіння, зменшилася з 42% до 30%, згідно з останнім звітом Gallup.

Ці тенденції істотно змінили досвід підлітків і рівень їхнього контакту з релігійними цінностями. Дослідження Pew «Religious Landscape Study» за 2024 рік показує, що понад дві третини (68%) американців, яким зараз понад 75 років, відвідували богослужіння принаймні раз на тиждень у дитинстві, тоді як серед нинішніх 20-річних цей показник становить менше половини (48%). Розрив між поколіннями у формальній релігійній освіті ще більший.

Ще одне дослідження Pew Research Center показує, що рівень фертильності серед християн у США складає 2.2, у той час як серед нерелігійних - 1.8

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

📉📈Безграмотні мігранти - тягар для бюджету, грамотні - знахідка для країни
Слідом за American Enterprise Institute вийшло дослідження по міграції від іншого консервативного аналітичного центру Manhattan Institute "Фіскальний вплив імміграції (оновлення 2025 року)"

Висновки однакові, тільки розрахунки дещо різняться:
30-річний іммігрант без атестата про закінчення середньої школи створює для федерального бюджету чисті втрати у розмірі $20 тис. протягом 10 років і понад $130 тис. протягом 30 років, тоді як його ровесник із вищою освітою забезпечує чисті фіскальні надходження у $200 тис. за 10 років і $1,6 млн за 30 років.

Це оновлене дослідження враховує економічний вплив іммігрантів на валовий внутрішній продукт, сукупний капітал (загальна вартість усіх виробничих активів) та пов’язані з ними додаткові податкові надходження. Воно також включає оцінку фіскального та економічного ефекту дітей і онуків іммігрантів.

А далі MI робить рекомендації для уряду:

"Перенесення акценту на висококваліфіковані візові категорії, ранжування віз H-1B за рівнем заробітної плати та «повернення» невикористаних за минулі роки грінкарт за програмами працевлаштування можуть водночас скоротити дефіцит бюджету та підвищити ВВП".

🇦🇺🇨🇦Саме тому Австралія та Канада, наприклад, будують міграційну політику так, щоб залучати саме висококваліфіковані кадри вже зі знанням мов. Це ще більш відома система кредитів, коли тобі за кожен скіл, досвід, рівень освіти нараховуються бали, за якими ти можеш отримати дозвіл на імміграцію.

Нам в принципі теж треба будувати подібну (наскільки це можливо) політику. Хоча в нас наразі взагалі немає жодної міграційної політики, стратегії чи навіть тактики.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

🇱🇹🇧🇾 Наочний приклад того, що означає для країни інтеграція з ЄС та наявність демократії
Сьогодні Литва має ВВП на душу населення близько $32.98 тис., тоді як у Білорусі - лише $9.44 тис. При тому, що у 1995 році показники не сильно відрізнялися: Литва - $1.86 тис., Білорусь - $1.03 тис.

Ця різниця виникла не через ресурси чи географію, адже стартові умови на початку 1990-х були дуже схожими. Вирішальними стали політичні та економічні інституції.

Шляхи двох країн почали розходитись у момент, коли Литва обрала демократичний розвиток, верховенство права та європейську інтеграцію, тоді як Білорусь збудувала авторитарний режим, замкнутий на Москву. Литва поступово відкрила економіку, захистила приватну власність і запустила ринок, що привабив інвестиції. Вона інтегрувалася до ЄС та НАТО, отримала доступ до єдиного європейського ринку і почала розвивати бізнес із високою доданою вартістю — від фінтеху до логістики та IT.

Білорусь натомість зробила ставку на державні монополії і ручне управління економікою. Підприємництво там не стимулюють законом — його терплять лише за умови політичної лояльності. Спроби реформ ніколи не були системними, а російські кредити та дотації довгі роки лише відкладали момент зіткнення з реальністю. Результатом стали стагнація, відтік мізків, зростання залежності від Кремля та падіння конкурентоспроможності.

Саме тому сьогодні Литва демонструє зростання доходів, інвестицій і повернення фахівців додому, тоді як Білорусь — втрату людського капіталу, санкції та дедалі глибшу економічну ізоляцію. Демократія, інтеграція та верховенство права створили для литовців умови розвитку, тоді як диктатура та підпорядкування Москві стали для білорусів гальмом.

Отже, справа не в “удачі”, а в моделі: там, де є демократія, верховенство права та інтеграція з цивілізованими ринками — з’являється розвиток; там, де є диктатура та московське ярмо — застій і бідність.

Як завжди, у нас є відео про 🇱🇹Литва: від совка до fintech-лідера ЄС 🇪🇺
📩 Підписуйся на "Ціну держави"