🛢📉 Ціна на нафту впаде до мінімуму за останні 5 років, а глобальні ціни на сировину впадуть до шестирічного мінімуму у 2026 - прогноз Світового банку

Надлишок нафти, слабке зростання економіки та політична невизначеність знижують ціни, але ризики залишаються.

📉 Світовий банк прогнозує подвійне зниження цін
Згідно з жовтневим звітом World Bank Commodity Markets Outlook (2025), у 2026 світові ціни на сировину впадуть до найнижчого рівня за останні шість років. Це буде четвертий рік поспіль падіння, із прогнозованим зниженням на 7% у 2025 та ще на 7% у 2026.

Основні причини:
- слабке глобальне економічне зростання,
- надлишок нафти,
- тривала політична й торговельна невизначеність.

Попри зниження, ціни залишаються вищими за доковідний рівень: у 2025 році – на 23%, у 2026 – на 14% вище, ніж у 2019.

🛢 Надлишок нафти зростає — Brent впаде до $60
Найбільший внесок у здешевлення зробив енергетичний сектор.
У 2025 надлишок нафти зріс на 65% порівняно з піковими рівнями 2020, а у 2026 очікується ще більше перевищення пропозиції над попитом.

Причини:
- повільне зростання споживання нафти через розширення ринку електромобілів і гібридів,
- стагнація попиту в Китаї.

✅ Прогноз цін:
Brent: зниження з $68 у 2025 році до $60 у 2026.
Енергоносії загалом: падіння на 12% у 2025 році та ще на 10% у 2026 році.

Це означає найнижчу середню ціну за п’ять років і потенційно менший тиск на глобальну інфляцію.

🌾 Продовольство дешевшає, але добрива дорожчають
Світові ціни на продукти харчування демонструють помірне зниження:
–6,1% у 2025,
–0,3% у 2026.

✅ Деталі за категоріями:
Соєві боби дешевшають через рекордний урожай та торговельні суперечки.

Пшениця та рис подешевшали, що покращило доступність продуктів у країнах, що розвиваються.

Кава і какао знизяться у 2026 через поліпшення пропозиції.

❌ Водночас ціни на добрива різко зростають — +21% у 2025 (через високі енерговитрати й торговельні обмеження), перш ніж знизитися на 5% у 2026.
Це скорочує рентабельність фермерів і створює ризики для врожайності майбутніх сезонів.

🪙 Золото та срібло — головні бенефіціари нестабільності
Попит на «тихі гавані» під час економічної турбулентності штовхає дорогоцінні метали до рекордів:
- золото подорожчало у 2025 на 42%,
- очікується ще +5% у 2026,
- його ціна стане вдвічі вищою, ніж середній рівень 2015–2019;
- срібло — +34% у 2025 і +8% у 2026.

Таке зростання підтримується масовими закупівлями центральних банків і страхом перед геополітичними конфліктами.

⚠️ Можливі сценарії: ризики з обох боків
Звіт Світового банку окреслює два можливих напрями розвитку подій:

🔻 Негативний сценарій:
- Продовження низького світового зростання та торговельних суперечок.
- Надлишок видобутку в ОПЕК+ може ще сильніше знизити нафтові ціни.
- Стрімке зростання продажів електромобілів до 2030 року зменшить попит на нафту.

🔺 Позитивний сценарій (для експортерів):
Геополітичні конфлікти, нові санкції або сильніша La Niña можуть спричинити сплеск цін:
- дефіцит продовольства,
- збільшення попиту на енергію для опалення та охолодження,
- підвищення цін на метали, особливо мідь і алюміній, потрібні для інфраструктури ШІ та дата-центрів.

🧭 Рекомендації Світового банку: час для реформ
Заступник головного економіста Світового банку Айхан Кьосе наголошує:

“Низькі ціни на нафту дають шанс країнам, що розвиваються, провести фіскальні реформи, спрямовані на зростання і створення робочих місць.”

Ключові пропозиції:
- поступово скасувати дорогі паливні субсидії,
- спрямувати заощаджені кошти на інфраструктуру та людський капітал,
- переорієнтувати державні витрати з споживання на інвестиції,
- відновити фіскальні резерви і створити стійкі робочі місця.

📊 Висновок
До 2026 світова сировинна економіка увійде у фазу найнижчих цін за шість років, але з потенціалом для стабільності у довгостроковій перспективі.
Країни, які скористаються цим періодом для структурних реформ, отримають шанс на оновлення економіки, тоді як ті, хто проґавить момент, залишаться заручниками чергових коливань глобальних цін.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

💶Середня зарплата у вересні зросла на 2,7% - до 26 623 грн (у порівнянні із серпнем) - Держстат
Найвища:
40 111 грн – у Києві;
32 952 – у Луганській обл.;
27 416 – у Дніпропетровській обл.

Найнижча:
18 841 грн – у Чернівецькій обл.;
19 065 – у Кіровоградській обл.;

Найвищий рівень заробітної плати – у сфері інформації та телекомунікацій: 64 330 грн
Найнижчий – в освіті: 16 901 грн

☝️Але треба пам'ятати, що Держстат подає (як і скрізь у світі) статистику брутто-зарплати (тобто до оподаткування). Тому треба від суми відняти 18% ПДФО та 5% військового збору (або помножити на 0,77).

Таким чином "чиста" середня зарплата складає 20 497 грн/міс.

Нижче вже розраховані чисті доходи після оподаткування:

💰 У середньому по економіці - 20 497
🌾 Сільське, лісове, рибне господарство - 19 809
🚜 з них сільське господарство -19 666
⚙️ Промисловість - 23 066
🏗 Будівництво - 18 829
🛒 Оптова та роздрібна торгівля; ремонт авто - 24 076
🚛 Транспорт, складське господарство, пошта - 21 400
🚂 наземний і трубопровідний транспорт - 19 732
🚢 водний транспорт - 19 713
✈️ авіаційний транспорт - 43 911
🏭 складське господарство та допоміжна діяльність у транспорті - 22 873
📦 поштова та кур’єрська діяльність - 14 383
🍽 Тимчасове розміщування й організація харчування - 14 463
💻 Інформація та телекомунікації - 49 534
🏦 Фінансова та страхова діяльність - 39 044
🏢 Операції з нерухомим майном - 17 718
🧠 Професійна, наукова та технічна діяльність - 27 078
🔬 з неї наукові дослідження та розробки - 20 735
🗂 Адміністративне та допоміжне обслуговування - 15 978
🛡 Державне управління й оборона; соцстрах - 25 312
🎓 Освіта - 13 014
🏥 Охорона здоров’я та соцдопомога - 14 150
💉 з них охорона здоров’я - 14 224
🎭 Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок - 14 874
🎨 діяльність у сфері мистецтва та розваг - 11 400
🏛 бібліотеки, музеї, заклади культури - 11 734
🧰 Надання інших видів послуг - 22 775

❗️Попри те, що найбільше зростання зафіксовано в освіти (на 17,1%), ця сфера продовжує входити до топ-3 найменш оплачуваних видів діяльності (разом із мистецтвом та бібліотеки, музеї, заклади культури). У порівнянні із вереснем 2024 року реально зарплата зросла на 1769 грн "чистими".

Нагадаємо про наше відео 🧑🏻‍🏫Чому українська школа деградує? Бідний учитель = слабка країна

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

💰За ексглаву "Укренерго" Кудрицького внесли заставу в 13,7 млн грн - Енергореформа

Про це повідомили джерела Енергореформи, знайомі з ситуацією.

"Заставу внесли, як і вимагалось судом. Поки що більше жодних подробиць", – сказав співрозмовник.
Як повідомляла Енергореформа, 29 жовтня суддя Печерського райсуду Києва обрав запобіжний захід колишньому голові НЕК "Укренерго" Володимиру Кудрицькому у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 13,7 млн грн до 26 грудня включно.

Рішення суду сам Кудрицький назвав політичним.

Під час судового засідання він зазначив, що підписав два договори за результатами процедури закупівель, які мав підписати за посадою, і це був "стандартний рутинний процес".

"Сторона обвинувачення навела тільки факт підписання договорів… Для "Укренерго" захист авансових платежів банківською гарантією – абсолютно стандартна практика… Фактично мене обвинувачують в тому, що "Укренерго" з недобросовісного підрядника стягнуло банківську гарантію", – сказав Кудрицький.
За його словами, справа розслідується вже сім років, і за цей час не було встановлено факту незаконної дій.

"Я – людина, яка має бездоганну ділову репутації в енергетичному секторі… Я не збираюся ні ухилятися, ті тікати, ні якимось чином перешкоджати слідству… Збираюся довести, що підзора абсурдна", – резюмував Кудрицький.
Сторона обвинувачення просила суд обрати Кудрицькому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави в 13,7 млн грн. Захист вважає підозру необґрунтованою.

За інформацією Бюро, у 2018 році під час проведення тендерів на реконструкцію зовнішнього огородження підстанцій Південної та Західної енергосистем посадовець вступив у змову з представниками приватної компанії. На той час, як уточнюють в ДБР, він обіймав посаду заступника директора з інвестицій ДП "НЕК "Укренерго".

"Між сторонами було укладено два договори на загальну суму понад 68 млн грн. Після цього держпідприємство перерахувало підряднику понад 13,7 млн грн авансових платежів, які зловмисники привласнили", – наголошують в Бюро.

В повідомленні ДБР не вказані імена фігурантів. Йдеться про ексголову "Укренерго" Кудрицького та львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича.

Повідомлялося, що п'ять народних депутатів висловили готовність взяти Кудрицького на поруки.

Кудрицький 29 жовтня в ході засідання Печерського райсуду Києва, який обирав йому запобіжний захід у зв'язку з висунутою ДБР підозрою, запевнив, що не збирається ухилятися від слідства чи тікати, оскільки має намір довести безпідставність підозри щодо нього.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

💸Україні знадобиться $389 млрд, щоб стримувати Путіна у найближчі чотири роки - The Economist

Україні доведеться залучити приблизно $389 млрд у вигляді фінансової допомоги та озброєнь у період із 2026 по 2029 роки, щоб продовжити оборону проти російської агресії. Про це йдеться у розрахунках британського видання The Economist. Ця сума майже вдвічі перевищує обсяг підтримки, яку Київ отримав від країн Європи від початку повномасштабного вторгнення.

💰 Бюджет і нинішні витрати
Щорічний військовий бюджет України зараз становить близько $65 млрд, ще приблизно $73 млрд витрачається на інші державні потреби. Водночас уряд збирає близько $90 млрд внутрішніх доходів, а дефіцит бюджету сягає $50 млрд.

Близько $40 млрд Київ отримує у вигляді безоплатної військової допомоги — саме стільки, за даними Міноборони України, передадуть партнери цього року.

Поки цих ресурсів достатньо для утримання оборони, зазначає The Economist. Але видатки зростають щорічно на приблизно 20%, і вже становлять дві третини російських військових витрат. За словами одного з високопосадовців, реальні витрати Москви можуть бути більш ніж удвічі більшими за офіційно оголошені.

⚙️ Прогнозовані потреби та структура витрат
Подальші потреби України залежать від майбутньої структури Збройних сил, наголошують у виданні. За базовим сценарієм, потреба в озброєнні зростатиме на 5% щороку, тоді як інші державні витрати залишаться стабільними.
Єдине істотне збільшення очікується у сфері відновлення інфраструктури — близько $5 млрд на рік.

Якщо скласти всі потреби на 2026–2029 роки — від поставок зброї й бюджетної підтримки до відновлення — вийде $389 млрд. З них $328 млрд припадатиме на країни ЄС, а $61 млрд — на Велику Британію.

У випадку, якщо США не братимуть участі у фінансуванні, це означатиме, що витрати європейських членів НАТО мають зрости з 0,2% до 0,4% ВВП.

🔫 Озброєння: рекордні потреби
На оборону та закупівлю зброї за чотири роки потрібно буде близько $181 млрд. Це значно більше, ніж нинішні обсяги допомоги.

Адміністрація Байдена раніше пообіцяла $75 млрд у вигляді зброї, але поставки наразі припинено (США продовжують підтримку у сфері розвідки та зв’язку).

Велика Британія щороку надає близько $4 млрд у вигляді озброєння, а Данія та інші партнери у 2022–2028 роках планують інвестувати $8 млрд у виробництво зброї безпосередньо в Україні.

Навіть після завершення війни Києву доведеться продовжувати фінансування армії — для відновлення запасів боєприпасів та підтримки постійної оборонної спроможності.

💶 Джерела фінансування для ЄС
The Economist називає два потенційні джерела покриття цих витрат:
🔹Бюджет ЄС. Хоча нинішній семирічний бюджет практично вичерпано, Єврокомісія планує виділити $117 млрд на підтримку України у наступному фінансовому циклі, який розпочнеться з 2028 року. Для цього доведеться скоротити фінансування інших програм приблизно на $30 млрд на рік у 2028–2029 роках.

🔹Заморожені російські активи. У ЄС заблоковано $163 млрд державних коштів РФ, які можуть бути спрямовані Україні через механізм спеціальних облігацій і репараційного кредиту.

🌍 Поточна підтримка
Від початку повномасштабного вторгнення Європа надала Києву близько $206 млрд у вигляді грошей та зброї, а США — приблизно $133 млрд.

На найближчі роки ЄС планує виділити $15 млрд до 2027 року. Інші неєвропейські партнери — по $2 млрд щороку, стільки ж Україна зможе залучити через позики. Ще $10 млрд планує надати МВФ.

🧭 Висновок
The Economist підсумовує: навіть якщо війна завершиться, стримування Путіна вимагатиме від України сталого фінансування та довгострокової підтримки Заходу. Водночас нинішнє «вікно можливостей» — шанс для ЄС переглянути власну економічну політику, знайти ефективні джерела фінансування та створити систему, здатну підтримувати Україну у тривалій боротьбі за безпеку Європи.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

🇳🇱 Вибори в Нідерландах 2025: хто переміг, а хто програв - Politico
Після двох років політичного паралічу й безкінечних суперечок, голландці намагалися перегорнути сторінку на історичних виборах 29 жовтня. Але результат показав: країна залишається глибоко розділеною.

Партії, що фінішували першими — центристсько-ліберальна D66 та крайня права Партія свободи (PVV) Ґерта Вілдерса — є ідеологічними антиподами.

🟢 Головний переможець — Роб Єттен і D66
Лідер D66 Роб Єттен, 38-річний політик, що став обличчям поміркованого лібералізму, може стати новим прем’єр-міністром Нідерландів. Його партія здобула 26 місць у парламенті — найкращий результат в історії D66 та майже утричі більше, ніж у 2023 році (тоді було лише 9).

Єттен побудував кампанію на ідеї, що «зміни можливі», зосередившись на реформах у сфері житла, освіти та зеленої енергетики. Його результат став справжнім переворотом: D66 не лише обійшла всіх конкурентів, а й довела, що поміркована лінія може перемагати популізм.

“Ми показали, що Нідерланди — і світ — здатні перемагати екстремізм”, — заявив Єттен у переможній промові в Лейдені.

🔵 Помірковані ліберали з VVD утримали позиції
Партія «Народ за свободу і демократію» (VVD), яка очолювала уряд, зазнала менших втрат, ніж очікувалося. Замість прогнозованих мінус десяти місць — лише мінус два, що дозволило залишитися третьою силою парламенту.

На тлі загального розчарування владою, такий результат — перемога помірності. VVD вдалося уникнути краху, який передрікали соціологи, й залишитися ключовим гравцем у переговорах про коаліцію.

🟤 “Порядна політика” повертає християнських демократів
Християнсько-демократична партія (CDA) під керівництвом Генрі Бонтенбала зробила неочікуваний прорив: із п’яти місць у 2023 році вона підскочила до 18, утричі збільшивши своє представництво.

Її гасло «порядна країна» влучило в настрій виборців, стомлених від скандалів і політичного хаосу. Бонтенбал підкреслив, що нідерландці прагнуть “поваги, стабільності та здорового глузду”.

🔴 Головний невдаха — Франс Тіммерманс і лівий табір
Колишній віцепрезидент Єврокомісії Франс Тіммерманс пішов із Брюсселя, щоб очолити об’єднаний список зелених і соціалістів (GroenLinks–PvdA). Його метою було стати обличчям «нових європейських лівих». Але — друга поразка поспіль.

Після року хаосу під владою правих партія Тіммерманса мала всі шанси стати головним опонентом ультраправих. Проте на виборах 2025 року альянс втратив місця і не досяг прогнозованих показників.

Після оприлюднення результатів Тіммерманс одразу подав у відставку, визнавши, що голландці «вибрали інший шлях».

Зелені та соціалісти планують остаточне злиття в одну партію 2026 року, але їхній шлях буде тернистим: зараз саме D66 Єттена вважається новим «обличчям прогресивного центру».

⚪️ Крах соціалістів
Соціалістична партія (SP) зазнала ще гіршої поразки: замість п’яти депутатів залишилося всього три. Навіть на тлі найправішого уряду в історії країни лівим не вдалося переконати виборців, що вони мають альтернативу.

⚫️ Ґерт Вілдерс — поразка, але не кінець
Лідер ультраправих Ґерт Вілдерс і його Партія свободи (PVV) втратили 11 місць — найбільше серед усіх партій. Проте Вілдерс залишився на політичному горизонті, заявивши, що це лише «тимчасовий удар».

Після того як саме він спричинив розпад попереднього уряду, його виборці могли відвернутися ще більше. Але цього не сталося — PVV залишилася серед лідерів парламенту.

Хоча жодна велика партія не хоче входити з ним у коаліцію, Вілдерс, очевидно, повертається до своєї звичної ролі — найгучнішого критика системи з опозиційних лав.

Наші відео про Нідерланди
1️⃣Як Нідерланди заробляють мільярди на митниці
2️⃣ Чому Нідерланди такі багаті?
3️⃣Нідерланди: як стати торгівельною імперією світу

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

😈ВАЖЛИВИЙ ЗБІР — ДРОН ДЛЯ 77 ОКРЕМОГО БАТАЛЬЙОНУ ТРО !
Друзі, приєдналися до збору для 77-го окремого територіального батальйону ТРО, який зараз працює на найскладніших ділянках. Для успішного виконання завдань підрозділу критично необхідний дрон DJI Mavic.

Щодня дрони виходять із ладу — від ворожого вогню, перевантаження, або просто через знос батарей. Без дрона — це «сліпа» зона. З дроном — це шанс побачити ворога першим, вчасно виявити загрозу і врятувати життя наших бійців.

📦 Ціль: 80 000 грн
🔗 Посилання на банку:
https://send.monobank.ua/jar/6T3W87MNUw
💳 Номер картки банки:
4874 1000 2158 4795 (дублюю в коментарях для зручності)
Разом сильніше 🇺🇦

💩Експорт нафтопродуктів з Росії обвалився до мінімуму з початку 2022 року - Bloomberg

У жовтні Росія зазнала найглибшого спаду експорту нафтопродуктів за останні три роки. Як повідомило агентство Bloomberg із посиланням на дані аналітичної компанії Vortexa, скорочення пов’язане одразу з двома чинниками — зупинкою роботи частини нафтопереробних заводів через українські атаки та посиленням західних санкцій.

📉 Найнижчі показники з початку війни
За даними Vortexa, у період з 1 по 26 жовтня Росія постачала морем у середньому 1,89 млн барелів нафтопродуктів на добу — це мінімальний рівень від початку 2022 року, тобто з моменту повномасштабного вторгнення в Україну.

Падіння торкнулося насамперед нафти та мазуту, обсяги експорту яких скоротилися на 3% і 10% відповідно. Натомість постачання дизельного пального та газойлю дещо зросли — приблизно на 2%.

⚙️ Дизель тримається, але ризики зростають
Як зазначає Bloomberg, експорт дизелю залишається порівняно стабільним, оскільки значна частина постачань іде на сусідні ринки — Туреччину та країни Африки. Це дозволяє Росії доправляти вантажі до місця призначення ще до того, як 21 листопада набудуть чинності санкції проти “Роснефти” та “Лукойлу” — двох найбільших експортерів російської нафти.

Водночас поставки нафти та мазуту є набагато вразливішими, адже вони орієнтовані на азійські ринки. Існує ризик, що частину вантажів просто не встигнуть доставити до початку дії обмежень.

🚫 Санкційний удар
США оголосили про запровадження санкцій проти “Роснефти”, “Лукойлу” та їхніх дочірніх компаній 22 жовтня. Після цього одразу кілька великих компаній у Китаї та Індії — ключових покупців російської нафти — призупинили закупівлі сировини з РФ.

Під тиском обмежень компанія “Лукойл” заявила, що має намір продати свої закордонні активи енергетичному трейдеру Gunvor.

🔥 Наслідки атак і енергетична криза
Крім санкцій, на ситуацію суттєво вплинули українські удари по нафтопереробних заводах Росії, які тривали з кінця літа до початку осені. Через пошкодження інфраструктури країна зіткнулася з гострим дефіцитом пального: ціни на внутрішньому ринку різко зросли, а частину експорту довелося скоротити, щоб покрити внутрішні потреби.

📊 У результаті:
- Морський експорт РФ впав до 1,89 млн барелів/день — мінімум із 2022 року;
- Постачання мазуту –10%, нафти –3%, дизелю +2%;
- Основні покупці — Туреччина, Африка, Китай, Індія — скорочують закупівлі;
- Санкції проти “Роснефти” і “Лукойлу” почнуть діяти 21 листопада;
- Через атаки українських дронів нафтопереробка в РФ частково паралізована, що посилює паливну кризу.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

🇮🇳 Найбільший нафтопереробник Індії відновив закупівлі російської нафти
Indian Oil Corporation (IOC), головна нафтопереробна компанія Індії, знову почала купувати нафту з Росії після короткої перерви. Як повідомляє агентство Reuters із посиланням на трейдерів, знайомих із ходом угод, компанія придбала п’ять партій російської нафти з поставкою у грудні від постачальників, які не підпадають під західні санкції.

⚖️ Санкції Вашингтона і пауза в закупівлях
Після того, як США запровадили обмеження проти “Роснефти” та “Лукойлу” — двох найбільших нафтовидобувних компаній Росії — низка індійських НПЗ призупинила закупівлі російської сировини. Серед них — Mangalore Refinery and Petrochemicals, HPCL-Mittal Energy та Reliance Industries.

Це призвело до тимчасового скорочення імпорту нафти з РФ, яка з початку війни стала одним із ключових джерел дешевої сировини для індійських нафтопереробників.

🛢 Обсяг і деталі нових угод
За словами одного з трейдерів, IOC придбала близько 3,5 млн барелів сорту ESPO, який традиційно експортується з Далекого Сходу Росії. Поставки мають прибути до одного з портів на сході Індії в грудні. Хто саме виступив продавцем у цих угодах — джерела Reuters не розкривають, ймовірно, щоб уникнути санкційних ризиків.

💬 Позиція компанії
Фінансовий директор Indian Oil Corp Ануй Джайн підтвердив, що компанія планує продовжити закупівлі російської нафти, але лише за умови, що такі операції не порушуватимуть санкційних правил.

«Ми будемо діяти виключно в межах міжнародних обмежень, — наголосив Джайн. — Якщо постачання відповідають вимогам санкційного режиму, ми їх не припинятимемо».

📈 Контекст
Індія залишається одним із найбільших покупців російської нафти після Китаю, забезпечуючи Москві ключовий канал збуту в умовах санкцій Заходу. Проте останні тижні викликали невизначеність: нові обмеження Вашингтона змусили деякі компанії тимчасово зупинити імпорт.

Відновлення закупівель Indian Oil Corp свідчить, що індійські компанії шукають способи адаптуватися до санкцій, співпрацюючи лише з тими російськими експортерами, які формально не внесені до чорних списків США чи ЄС.

Таким чином, Індія продовжує балансувати між прагматизмом і тиском Заходу, зберігаючи вигідні умови імпорту енергоносіїв, але уникаючи прямого порушення санкційного режиму.

❗️Тепер можна ігнорувати новини про те, що Індія припинила/відновила закупівлю сирої нафти в РФ, бо по суті нічого не змінюється і все як раніше.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

❌🇨🇳 Чому податкова пільга для китайських маркетплейсів – загроза для українського виробництва

Вона призводить до викривлення конкурентних умов. Країни ЄС скасували пільгу (у розмірі 22 євро) ще у 2021 році, США (800 доларів) – у серпні 2025 року

Мирослав Лаба, фахівець Економічної експертної платформи роз'яснив у статті для Ліги, чому треба припиняти пільги для китанських маркетплейсів.

Ключові тези зі статті:
📦 Стрімке зростання міжнародної онлайн-торгівлі
Українці активно збільшують покупки на закордонних маркетплейсах:
2023 р. – 51,9 млн міжнародних поштових відправлень.
2024 р. – 72,0 млн.
І півріччя 2025 р. – 37,7 млн.

Вартість неоподатковуваного імпорту через поштові відправлення:
2022 р. – 22,9 млрд грн.
2025 р. (очікувано) – щонайменше 89,2 млрд грн, тобто зростання майже у 4 рази.
99% усіх посилок не оподатковуються через пільгу до 150 євро.

⚖️ Вплив пільги у 150 євро
Звільнення від ПДВ для посилок до 150 євро стало інструментом ухилення від сплати податків.
У 2024 р. до України надійшло 71,4 млн посилок загальною вартістю 59,5 млрд грн, 82% із них — з китайських маркетплейсів.
Одна фізична особа може безоплатно ввозити товарів на 4,5 тис. євро на місяць, група з 10 осіб — десятки мільйонів гривень на рік.
Це створює неконкурентні умови для українських виробників, які змушені платити ПДВ.

🛒 Структура та обсяги імпорту
Найчастіше через міжнародні посилки українці купують одяг, взуття, електроніку, косметику, товари для дому, іграшки, канцтовари, матеріали для рукоділля.

Найбільші відправники у І півріччі 2025 р.:
Temu – 13,5 млрд грн.
AliExpress – 4,4 млрд грн.
Cainiao – 4,1 млрд грн.

Відправлення з Temu зросли у 8 разів за 2024 р. порівняно з 2023 р.

В Україні вже є 20 тис. виробників одягу і взуття, 200 виробників іграшок, сотні виробників товарів для дому — і саме вони страждають від безмитного імпорту.

Очікувані втрати бюджету від ненадходження ПДВ:
2025 р. – 17,9 млрд грн.
2026 р. – 27 млрд грн.

🇪🇺 Європейський досвід (Import One Stop Shop)
До 2021 р. у ЄС не оподатковувались посилки до 22 євро, але через зловживання (передусім китайських продавців) пільгу скасували.

Запровадили систему Import One Stop Shop (IOSS):

Продавець або маркетплейс реєструється в одній країні ЄС.

ПДВ сплачується під час купівлі та автоматично перераховується до бюджету країни покупця.

Покупець бачить кінцеву ціну одразу на сайті, а держава отримує податок без бюрократії.

США у 2025 р. також скасували поріг $800 (de minimis), щоб обмежити безподатковий імпорт з Китаю.

🇺🇦 Що потрібно зробити Україні
🔹Створити електронну платформу реєстрації продавців — аналог IOSS.
🔹Провести пілотні проєкти з маркетплейсами AliExpress, Temu, Amazon, eBay.
🔹Налагодити обмін даними між податковою, митницею та поштовими службами.
🔹Оснастити митницю цифровими інструментами для автоматичної обробки даних і платежів.
🔹Запустити модель IOSS для всього ринку.

💰 Очікуваний ефект
🔹Для бізнесу – справедливі конкурентні умови.
🔹Для бюджету – додаткові +27 млрд грн у 2026 році.
🔹Для держави – стимулювання виробництва, інтеграція в ЄС, економічний розвиток.

✅ Чому зміни потрібні вже зараз
Це не новий податок, а вирівнювання правил гри.

Рішення спрямоване на:
- захист українських виробників від імпортного демпінгу,
- збільшення податкових надходжень без підвищення фіскального тиску,
- запровадження європейських стандартів оподаткування.

Очікується, що Кабмін і парламент найближчим часом ухвалять зміни, які дадуть поштовх розвитку українського виробництва.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

🇪🇺 Польща, Угорщина та Словаччина зберігають заборону на імпорт українських товарів попри нової торговельної угоди ЄС з Україною - Politico

Новий етап у торговельних відносинах між ЄС і Україною, який мав би стабілізувати експорт української агропродукції, почався зі скандалу. Попри оновлену угоду, що набула чинності 30 жовтня, Польща, Угорщина та Словаччина відмовилися скасувати власні заборони на імпорт українських товарів.

🚫 Національні обмеження всупереч правилам ЄС
Ці три країни продовжують односторонні заборони на ввезення українського зерна та частини сільськогосподарської продукції. Такі дії суперечать правилам Єдиного ринку ЄС, які забороняють державам-членам встановлювати торговельні бар’єри всередині Союзу.

Європейська комісія офіційно заявила, що “не бачить жодних підстав для збереження цих національних заходів”, але поки що не вжила жорстких кроків. Прессекретар Єврокомісії Олаф Ґілл наголосив: «Ми посилюємо контакти з урядами, що не дотримуються правил, і не виключаємо жодних варіантів дій». Іншими словами — Брюссель залишає за собою право подати на ці держави до суду.

⚖️ Чому Єврокомісія вагається
Попри явне порушення принципів спільного ринку, Брюссель обережний. Справа не лише в юридичних тонкощах, а й у політиці. Польща сьогодні керується проєвропейським урядом Дональда Туска, і відкритий судовий конфлікт може зіпсувати політичний баланс у регіоні. Водночас вибіркове переслідування лише Угорщини чи Словаччини виглядало б як подвійні стандарти.

Тому замість судових позовів Єврокомісія поки робить ставку на дипломатію, сподіваючись, що сама логіка нової угоди зробить заборони зайвими.

🌾 Суть нової угоди з Україною
Оновлена торговельна угода, затверджена ЄС 13 жовтня 2025 року, замінила тимчасове “митне звільнення”, запроваджене після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році. Тоді Євросоюз відкрив свій ринок для українських товарів, щоб підтримати економіку України.

Нова версія документа створює довгострокову, передбачувану основу для українського експорту, але також містить “запобіжники” для європейських фермерів — тобто механізми швидкого реагування, якщо українські поставки суттєво тиснутимуть на внутрішні ринки ЄС.

Проте Польща, Угорщина та Словаччина заявили, що ці захисні механізми “недостатньо сильні”, аби захистити місцевих виробників.

🇵🇱 Польське міністерство сільського господарства вже оголосило, що “урядові обмеження не скасовуються автоматично” після набуття чинності нової угоди.
🇭🇺 Угорський міністр Іштван Надь звинуватив Брюссель у тому, що він “ставить інтереси України вище за інтереси фермерів ЄС”.
🇸🇰 Його слова підтримав словацький колега Ріхард Такач, заявивши, що національні бар’єри залишаться, поки “угода не буде доопрацьована”.

📊 Політичний ризик для ЄС
Такі кроки створюють небезпечний прецедент: країни-члени відкрито ігнорують європейське законодавство, прикриваючись “захистом аграріїв”. У Брюсселі визнають, що це підриває саму ідею Єдиного ринку, де вільний рух товарів є базовим принципом.

Якщо Єврокомісія не відреагує, інші країни можуть наслідувати приклад Польщі чи Угорщини. А це означає розмивання європейської єдності — саме тоді, коли ЄС готується до масштабного розширення й інтеграції України.

🔍 Що далі?
Єврокомісія має кілька сценаріїв — від переговорів до офіційного судового позову. В останньому випадку процедура може тривати роками, що фактично дозволить національним урядам утримувати заборони й надалі.

Для України це означає тимчасову втрату частини ринку збуту, насамперед зернового, який у 2023–2024 роках забезпечував понад 40% експорту країни до ЄС.

Водночас Єврокомісія прагне втримати баланс: з одного боку — не допустити торговельної війни всередині ЄС, з іншого — зберегти стратегічну підтримку України.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

🚗 В Україну імпортовано 61,7 тис. легкових електромобілів на $1,27 млрд за січень-серпень 2025 року. Бюджет України недоотримав приблизно $406,4 млн через скасування мита та ПДВ на імпорт електромобілів.

З січня по серпень 2025р. в Україну було імпортовано 61,7 тис. легкових електромобілів (BEV), повідомляє Укравтопром з посиланням на дані Держстату.

📈 Це на 52% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

💰 Загальна митна вартість цих авто склала майже $1млрд 270млн.

🚘 З цієї кількості новими були 14,1 тис. авто. (+26%), а 47,6 тис. – вживані (+62%).

💵 Загальна митна вартість нових електромобілів становила $363,5 млн.

💵 Імпорт вживаних електромобілів коштував – $906,3 млн.

🇨🇳 92% нових електромобілів завезено з Китаю.
🇯🇵 На другому місці Японія (3%).
🇩🇪 На третьому – Німеччина (2%).

🇺🇸 Лідером з поставок вживаних електромобілів були США (40%).
🇰🇷 Другий результат у Кореї – 16%.
🇩🇪 Третій у Німеччини – 15%.

Якщо порахувати від митної вартості, то бюджет України недоотримав приблизно $406,4 млн через скасування мита та ПДВ на імпорт електромобілів.

Супер, просубсидіювали імпорт нових авто з КНР - союзниці РФ у війні проти України. І загалом надали податкові пільги тим, хто має гроші купувати авто вартістю вище середнього.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"