Ізраїльська військова стратегія в Сирії (Частина 1)
Останні дні Ізраїль наносить повітряні удари та проводить частково наземні операції в Сирії, включаючи активні військові операції в Південній Сирії та авіаудари по об’єктах у районі Дамаска (Аль-Кісва) і Хомса. Це свідчить про перехід до нової фази ізраїльської регіональної стратегії.
Після падіння режиму Асада Сирія стала ареною боротьби за вплив між ключовими гравцями, зокрема Туреччиною, яка фактично контролює північні території та підтримує нову владу в Дамаску. Проводячи реалізацію інфраструктурних проектів, та поширюючи свою безпекову та фінансову політику, підвязуючи Сирію до себе економічно та геополітично.
Скориставшись втомою сирійського суспільства від війни та слабкістю центральної влади, Ізраїль розгортає комплексну стратегію, спрямовану на довгострокове закріплення своїх позицій у регіоні.
Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу чітко окреслив три ключові положення нової доктрини безпеки:
ЦАХАЛ залишиться на горі Хермон на невизначений термін.
Сирійським військам заборонено перебувати південніше Дамаска.
Ізраїль гарантуватиме безпеку друзів у регіоні.
Ці кроки фактично створюють автономну буферну зону під контролем друзських формувань, що підтверджується створенням Військової ради Сувейди. Водночас триваючі авіаудари спрямовані на знищення залишків військової інфраструктури колишнього режиму Асада. Тобто превентивні дії проти об’єктів, які можуть бути захоплені новими сирійськими силами (зокрема під впливом Туреччини). А також стримування воєнного зміцнення пост-асадівської Сирії.
Усе це вказує на системний підхід Ізраїлю до запобігання появі сильного військового актора в регіоні.
Сирія сьогодні – це дезінтегрований простір, де влада розподілена між фракціями, племенами та регіональними адміністраціями під впливом Туреччини, США, Ірану та інших. У таких умовах Ізраїль діє в ситуації підвищеної невизначеності, адже не завжди зрозуміло, хто саме контролює знищені об’єкти чи може використати їх у майбутньому.
Нова сирійська влада, підконтрольна Туреччині, реагуватиме на дії Ізраїлю лише в тій мірі, яку вважатиме доцільною Анкара. Її спротив залежатиме не від внутрішніх ресурсів Сирії, виснажених війною, а від рівня турецької підтримки. Якщо Туреччина вирішить посилити своїх союзників у Дамаску, це може змінити баланс сил і створити Ізраїлю нові виклики.
Друзи, у свою чергу, не мають самостійного стратегічного потенціалу і діятимуть у рамках угод з Ізраїлем, який наразі є єдиним гарантом їхньої безпеки.
У свою чергу ми маємо можливість зрозуміти, чому саме так діє зараз Ізраїль. Без кидання в емоційні барви та казки про людожерів. Аналіз дій Ізраїлю гарно можна побачити через призму книги Домініка Джонсона Strategic Instincts: The Adaptive Advantages of Cognitive Biases in International Politics. Вона дозволяє виділити кілька когнітивних факторів, які впливають на прийняття рішень.
Надмірна самовпевненість (Overconfidence Bias)
Успіх кампанії проти «Хезболли» в Лівані та відсутність значного опору з боку пост-асадівських сил створили у Ізраїлю відчуття здатності швидко й ефективно проектувати силу. Удари по Сирії відбуваються без суттєвої протидії, що може породжувати хибне відчуття безпеки. Однак динамічність ситуації в Сирії та потенційна реакція Туреччини чи інших гравців свідчать, що довгострокові наслідки можуть бути непередбачуваними.
Фундаментальна помилка атрибуції (Fundamental Attribution Error)
Ізраїль сприймає будь-які військові об’єкти чи структури в Сирії як потенційну загрозу, незалежно від їхнього фактичного контролю чи намірів. Це призводить до безкомпромісного підходу – відмови від тактичних угод чи дипломатичних маневрів на користь повного усунення ризиків. Така стратегія посилює конфронтацію, але ігнорує можливість використання внутрішніх суперечностей у Сирії на свою користь.
Останні дні Ізраїль наносить повітряні удари та проводить частково наземні операції в Сирії, включаючи активні військові операції в Південній Сирії та авіаудари по об’єктах у районі Дамаска (Аль-Кісва) і Хомса. Це свідчить про перехід до нової фази ізраїльської регіональної стратегії.
Після падіння режиму Асада Сирія стала ареною боротьби за вплив між ключовими гравцями, зокрема Туреччиною, яка фактично контролює північні території та підтримує нову владу в Дамаску. Проводячи реалізацію інфраструктурних проектів, та поширюючи свою безпекову та фінансову політику, підвязуючи Сирію до себе економічно та геополітично.
Скориставшись втомою сирійського суспільства від війни та слабкістю центральної влади, Ізраїль розгортає комплексну стратегію, спрямовану на довгострокове закріплення своїх позицій у регіоні.
Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу чітко окреслив три ключові положення нової доктрини безпеки:
ЦАХАЛ залишиться на горі Хермон на невизначений термін.
Сирійським військам заборонено перебувати південніше Дамаска.
Ізраїль гарантуватиме безпеку друзів у регіоні.
Ці кроки фактично створюють автономну буферну зону під контролем друзських формувань, що підтверджується створенням Військової ради Сувейди. Водночас триваючі авіаудари спрямовані на знищення залишків військової інфраструктури колишнього режиму Асада. Тобто превентивні дії проти об’єктів, які можуть бути захоплені новими сирійськими силами (зокрема під впливом Туреччини). А також стримування воєнного зміцнення пост-асадівської Сирії.
Усе це вказує на системний підхід Ізраїлю до запобігання появі сильного військового актора в регіоні.
Сирія сьогодні – це дезінтегрований простір, де влада розподілена між фракціями, племенами та регіональними адміністраціями під впливом Туреччини, США, Ірану та інших. У таких умовах Ізраїль діє в ситуації підвищеної невизначеності, адже не завжди зрозуміло, хто саме контролює знищені об’єкти чи може використати їх у майбутньому.
Нова сирійська влада, підконтрольна Туреччині, реагуватиме на дії Ізраїлю лише в тій мірі, яку вважатиме доцільною Анкара. Її спротив залежатиме не від внутрішніх ресурсів Сирії, виснажених війною, а від рівня турецької підтримки. Якщо Туреччина вирішить посилити своїх союзників у Дамаску, це може змінити баланс сил і створити Ізраїлю нові виклики.
Друзи, у свою чергу, не мають самостійного стратегічного потенціалу і діятимуть у рамках угод з Ізраїлем, який наразі є єдиним гарантом їхньої безпеки.
У свою чергу ми маємо можливість зрозуміти, чому саме так діє зараз Ізраїль. Без кидання в емоційні барви та казки про людожерів. Аналіз дій Ізраїлю гарно можна побачити через призму книги Домініка Джонсона Strategic Instincts: The Adaptive Advantages of Cognitive Biases in International Politics. Вона дозволяє виділити кілька когнітивних факторів, які впливають на прийняття рішень.
Надмірна самовпевненість (Overconfidence Bias)
Успіх кампанії проти «Хезболли» в Лівані та відсутність значного опору з боку пост-асадівських сил створили у Ізраїлю відчуття здатності швидко й ефективно проектувати силу. Удари по Сирії відбуваються без суттєвої протидії, що може породжувати хибне відчуття безпеки. Однак динамічність ситуації в Сирії та потенційна реакція Туреччини чи інших гравців свідчать, що довгострокові наслідки можуть бути непередбачуваними.
Фундаментальна помилка атрибуції (Fundamental Attribution Error)
Ізраїль сприймає будь-які військові об’єкти чи структури в Сирії як потенційну загрозу, незалежно від їхнього фактичного контролю чи намірів. Це призводить до безкомпромісного підходу – відмови від тактичних угод чи дипломатичних маневрів на користь повного усунення ризиків. Така стратегія посилює конфронтацію, але ігнорує можливість використання внутрішніх суперечностей у Сирії на свою користь.
Ізраїльська військова стратегія в Сирії (Частина 2)
Когнітивне звуження (Cognitive Narrowing)
Фокус на знищенні загроз у Південній Сирії та ширшій військовій інфраструктурі відволікає увагу від ширших ризиків: посилення Туреччини, потенційного повернення Ірану через непрямі канали чи мобілізації нових сирійських сил у разі зміни політичної кон’юнктури. Успішна наразі операція може перерости в затяжний конфлікт, якщо ці фактори не будуть враховані.
Ізраїльська стратегія в Сирії – це чіткий геополітичний розрахунок, який використовує слабкість центральної влади та регіональну фрагментацію для створення буферної зони та стримування потенційних противників.
У короткостроковій перспективі це забезпечує Ізраїлю військову перевагу та контроль над ситуацією. Проте когнітивні упередження, які лежать в основі рішень, можуть зіграти подвійну роль. У довгостроковій перспективі успіх залежатиме від того, чи зможе Ізраїль вийти за межі вузького фокусу на сьогоденні та врахувати динаміку регіональних гравців, таких як Туреччина та потенційно Іран.
Когнітивне звуження (Cognitive Narrowing)
Фокус на знищенні загроз у Південній Сирії та ширшій військовій інфраструктурі відволікає увагу від ширших ризиків: посилення Туреччини, потенційного повернення Ірану через непрямі канали чи мобілізації нових сирійських сил у разі зміни політичної кон’юнктури. Успішна наразі операція може перерости в затяжний конфлікт, якщо ці фактори не будуть враховані.
Ізраїльська стратегія в Сирії – це чіткий геополітичний розрахунок, який використовує слабкість центральної влади та регіональну фрагментацію для створення буферної зони та стримування потенційних противників.
У короткостроковій перспективі це забезпечує Ізраїлю військову перевагу та контроль над ситуацією. Проте когнітивні упередження, які лежать в основі рішень, можуть зіграти подвійну роль. У довгостроковій перспективі успіх залежатиме від того, чи зможе Ізраїль вийти за межі вузького фокусу на сьогоденні та врахувати динаміку регіональних гравців, таких як Туреччина та потенційно Іран.
Forwarded from Nord Division
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
А как Вам такое превью к выходу нового альбома ?) 🎶😎🎶
Forwarded from RomPonomarenko (Roman Ponomarenko)
Кілка ремарок по вчорашнім подіям.
Головними бенефіціарами виявились Європа та РФ. Європейцям потрібно продовження війни в Україні – цим вони відтерміновують своє неминуче зіткнення з РФ. На саму Україну їм байдуже, нехай вас не вводять в оману гучні заяви європейських політиків, за якими крім пафосу нічого немає. В свою чергу росіяни тішаться крахом україно-американських стосунків, за якими неминуче настане або повне припинення, або істотне скорочення військової допомоги США Україні. Що неминуче відіб’ється на ситуації на фронті і в тилу (бо США є одним з основних постачальників систем ППО для нас).
Не зовсім зрозуміло, яких саме гарантій безпеки постійно вимагає Зеленський від партнерів. США та ЄС ніколи не сприймали нас рівними собі, тому шлях в ЄС і НАТО для нас і був і далі буде закритий. Воювати за нас вони також не будуть. Чого насправді вартують «реальні західні гарантії» всі українці добре знають на прикладі Будапештського меморандуму. Проте як на мене найкращим історичним прикладом є «гарантії» Великобританії і Франції надані Польщі в 1939 році. Коли Гітлер атакував поляків, то союзники чекали 2 доби, щоб оголосити війну Німеччині. Втім після цього активно не воювали, спокійно спостерігаючи з-за лінії Мажино, як німці знищують Польщу.
В свідомості західних еліт Україна не є членом «колективного Заходу». З цим давно вже пора змиритися, але у нас це чомусь вперто ігнорують. Найкращими гарантіями безпеки для України будуть мудра політика влади, потужна власна обороноздатність і суспільна єдність. Без цього жодні сторонні гарантії не вартують паперу, на яких вони написані.
Головними бенефіціарами виявились Європа та РФ. Європейцям потрібно продовження війни в Україні – цим вони відтерміновують своє неминуче зіткнення з РФ. На саму Україну їм байдуже, нехай вас не вводять в оману гучні заяви європейських політиків, за якими крім пафосу нічого немає. В свою чергу росіяни тішаться крахом україно-американських стосунків, за якими неминуче настане або повне припинення, або істотне скорочення військової допомоги США Україні. Що неминуче відіб’ється на ситуації на фронті і в тилу (бо США є одним з основних постачальників систем ППО для нас).
Не зовсім зрозуміло, яких саме гарантій безпеки постійно вимагає Зеленський від партнерів. США та ЄС ніколи не сприймали нас рівними собі, тому шлях в ЄС і НАТО для нас і був і далі буде закритий. Воювати за нас вони також не будуть. Чого насправді вартують «реальні західні гарантії» всі українці добре знають на прикладі Будапештського меморандуму. Проте як на мене найкращим історичним прикладом є «гарантії» Великобританії і Франції надані Польщі в 1939 році. Коли Гітлер атакував поляків, то союзники чекали 2 доби, щоб оголосити війну Німеччині. Втім після цього активно не воювали, спокійно спостерігаючи з-за лінії Мажино, як німці знищують Польщу.
В свідомості західних еліт Україна не є членом «колективного Заходу». З цим давно вже пора змиритися, але у нас це чомусь вперто ігнорують. Найкращими гарантіями безпеки для України будуть мудра політика влади, потужна власна обороноздатність і суспільна єдність. Без цього жодні сторонні гарантії не вартують паперу, на яких вони написані.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Пам'ятаєте, був збір на допомогу взводу НРК? Ось, як ми бачимо, результат.
Але, як співає гурт «Північна Дивізія», війна не зупиняється.
Тому постійно потрібні комплектуючі. Кошти підуть на закупівлю складових для збірки малогабаритних засобів РЕБ.
Це не серійне виробництво і ніколи не планувалось таким. Але в роботі такі речі потрібні, коли є виїзди в зони, де є ймовірність зустрітись з ворожими дронами. Так чи інакше, комплектуючі для таких речей потрібні, хоча б невелика кількість.
На запчастини
🎯 Ціль: 150 000 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/sTMU5NgeQ
💳Номер картки банки
Або paypal:
[email protected]
Але, як співає гурт «Північна Дивізія», війна не зупиняється.
Тому постійно потрібні комплектуючі. Кошти підуть на закупівлю складових для збірки малогабаритних засобів РЕБ.
Це не серійне виробництво і ніколи не планувалось таким. Але в роботі такі речі потрібні, коли є виїзди в зони, де є ймовірність зустрітись з ворожими дронами. Так чи інакше, комплектуючі для таких речей потрібні, хоча б невелика кількість.
На запчастини
🎯 Ціль: 150 000 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/sTMU5NgeQ
💳Номер картки банки
4441 1111 2267 0502Або paypal:
[email protected]
Туск выразил надежду, что единство участников саммита произведет впечатление на президента США Дональда Трампа и повлияет на его отношение к требованиям Украины.
YouTube
Артем Бонов - мы четвертый рейх
04-11-2016
Forwarded from ✙Над пропастью кринжи✙
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Пам'ятаєте був збір на допомогу взводу НРК? Ось як ми бачимо, результат.
Але як співається у пісня групи Північна Дивізія, війна не зупиняється.
Тому постійно потрібні комплектуючі. Кошти підуть на закупівлю складових для збірки малогабаритних засобів РЕБ. Це не серійне виробництво і ніколи не планувалось таким, але в роботі такі речі потрібні коли є виїзди в зони де є вірогідність зустрітись з ворожими дронами. І так чи інакше комплектуючі для таких речей потрібні, хоча б невелика кількість.
На запчастини
🎯 Ціль: 150 000 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/sTMU5NgeQ
💳Номер картки банки
Або paypal:
[email protected]
Але як співається у пісня групи Північна Дивізія, війна не зупиняється.
Тому постійно потрібні комплектуючі. Кошти підуть на закупівлю складових для збірки малогабаритних засобів РЕБ. Це не серійне виробництво і ніколи не планувалось таким, але в роботі такі речі потрібні коли є виїзди в зони де є вірогідність зустрітись з ворожими дронами. І так чи інакше комплектуючі для таких речей потрібні, хоча б невелика кількість.
На запчастини
🎯 Ціль: 150 000 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/sTMU5NgeQ
💳Номер картки банки
4441 1111 2267 0502
Або paypal:
[email protected]
✙Над пропастью кринжи✙
Кожен раз, коли незламний Макрон щось потужно говорить
Макрон там знову промову мовить. Стабільність – ознака майстерності. Як завжди, потужно і чуть-чуть незламно.
Литва вийшла з конвенцій про протипіхотні міни та касетні боєприпаси. Польща оголосила про наміри відносно цього ж та загальнонаціональну БЗВП, та й баварці з ХСС наголошують на поверненні призову до Бундесверу. Але чи не запізно це?
У своїй статті для Jamestown Foundation я наголошував на тому, як Москва намагається направляти людські потоки в потрібному їй руслі в економіці через зворотню індустріалізацію. Банально не допускає людей до вищої освіти, заганяє їх у рамки середнього спеціального та відправляє на завод. Чи в армію.
Думаю, всі знають про таке явище, як «військова кафедра» при вузі. Зазвичай там навчались лише заради того, щоб не служити в армії. Та й зараз на вже якому році війни є ті, хто з такою мотивацією йде на кафедру.
У Росії вони також є, як спадок радянської системи. За виключенням того, що після реформування системи військової підготовки (2019 рік) всі військові кафедри та факультети військового навчання були об'єднані у військові навчальні центри (ВУЦ). На початок 2024 року кількість ВУЦ вже досягла 137, а кількість студентів перевищила 60 тисяч. Це свідчить про динамічне розширення системи військової підготовки в Росії.
Якщо порівняти ці цифри з 2019-м (93 ВУЦ), можна побачити значне збільшення:
2019 – 93 ВУЦ
2022 – 109 ВУЦ
2023 – 137 ВУЦ
Це говорить про пріоритетність військової підготовки в російській освітній системі та підготовку значного резерву у рамках Системи військової підготовки студентів (СВПС).При всьому цьому підготовка йде не тільки офіцерів, а й рядового та сержантського складу. Це фактично посилює і без того сильну мобілізаційну спроможність РФ.
Чи мають подібну систему хтось в Європі? Відчутно – мабуть, лише поляки. А саме Legia Akademicka, де фактично так само готується резерв Війська Польского, але має значно менше охоплення. Програма резерву стартувала як пілотна у 2017 році, і з кожним роком демонструє розширення та адаптацію до нових реалій. За цей період програма пройшла кілька етапів розвитку, що відображають як зростання інтересу серед студентів, так і певні труднощі в процесі навчання та тренувань.
На початку програми близько 5000 студентів з різних університетів виявили інтерес. За даними звітів першого випуску, лише 3000–3500 студентів успішно завершили всі етапи навчання, отримавши статус рядового резерву. Відсіювання під час практичних тренувань стало основною причиною зниження числа завершених курсів. Це свідчить про високі вимоги до фізичної підготовки.
До 2019 року програма зазнала значного розширення. З’явились нові навчальні модулі: базовий, сержантський та офіцерський. Міністерство національної оборони повідомляло про щорічне залучення понад 10 000 студентів, що підтверджує зростаючий інтерес до програми.
Базовий модуль демонструє найвищий рівень завершення: приблизно 60–70% студентів успішно його проходять, що означає близько 6000–7000 студентів щороку.
Сержантський модуль виявився складнішим, і рівень завершення коливається на рівні 50%, що дає 1000–2000 нових капралів резерву на рік.
Офіцерський модуль, який був доданий в 2020 році, залишається висококонкурентним, з кількістю випускників, що не перевищує кількох сотень на рік.
Висновки зробіть самі. Навіщо Росії розширювати систему резерву та військових вузів (за останні півтора року тільки вищих командних училищ повернули п’ять штук)? Стає, звичайно, зрозуміло: ось чому заворушилась Європа. Шкода, що лише Східна. І ще більше шкода, що тільки зараз.
У своїй статті для Jamestown Foundation я наголошував на тому, як Москва намагається направляти людські потоки в потрібному їй руслі в економіці через зворотню індустріалізацію. Банально не допускає людей до вищої освіти, заганяє їх у рамки середнього спеціального та відправляє на завод. Чи в армію.
Думаю, всі знають про таке явище, як «військова кафедра» при вузі. Зазвичай там навчались лише заради того, щоб не служити в армії. Та й зараз на вже якому році війни є ті, хто з такою мотивацією йде на кафедру.
У Росії вони також є, як спадок радянської системи. За виключенням того, що після реформування системи військової підготовки (2019 рік) всі військові кафедри та факультети військового навчання були об'єднані у військові навчальні центри (ВУЦ). На початок 2024 року кількість ВУЦ вже досягла 137, а кількість студентів перевищила 60 тисяч. Це свідчить про динамічне розширення системи військової підготовки в Росії.
Якщо порівняти ці цифри з 2019-м (93 ВУЦ), можна побачити значне збільшення:
2019 – 93 ВУЦ
2022 – 109 ВУЦ
2023 – 137 ВУЦ
Це говорить про пріоритетність військової підготовки в російській освітній системі та підготовку значного резерву у рамках Системи військової підготовки студентів (СВПС).При всьому цьому підготовка йде не тільки офіцерів, а й рядового та сержантського складу. Це фактично посилює і без того сильну мобілізаційну спроможність РФ.
Чи мають подібну систему хтось в Європі? Відчутно – мабуть, лише поляки. А саме Legia Akademicka, де фактично так само готується резерв Війська Польского, але має значно менше охоплення. Програма резерву стартувала як пілотна у 2017 році, і з кожним роком демонструє розширення та адаптацію до нових реалій. За цей період програма пройшла кілька етапів розвитку, що відображають як зростання інтересу серед студентів, так і певні труднощі в процесі навчання та тренувань.
На початку програми близько 5000 студентів з різних університетів виявили інтерес. За даними звітів першого випуску, лише 3000–3500 студентів успішно завершили всі етапи навчання, отримавши статус рядового резерву. Відсіювання під час практичних тренувань стало основною причиною зниження числа завершених курсів. Це свідчить про високі вимоги до фізичної підготовки.
До 2019 року програма зазнала значного розширення. З’явились нові навчальні модулі: базовий, сержантський та офіцерський. Міністерство національної оборони повідомляло про щорічне залучення понад 10 000 студентів, що підтверджує зростаючий інтерес до програми.
Базовий модуль демонструє найвищий рівень завершення: приблизно 60–70% студентів успішно його проходять, що означає близько 6000–7000 студентів щороку.
Сержантський модуль виявився складнішим, і рівень завершення коливається на рівні 50%, що дає 1000–2000 нових капралів резерву на рік.
Офіцерський модуль, який був доданий в 2020 році, залишається висококонкурентним, з кількістю випускників, що не перевищує кількох сотень на рік.
Висновки зробіть самі. Навіщо Росії розширювати систему резерву та військових вузів (за останні півтора року тільки вищих командних училищ повернули п’ять штук)? Стає, звичайно, зрозуміло: ось чому заворушилась Європа. Шкода, що лише Східна. І ще більше шкода, що тільки зараз.
The Jamestown Foundation
Russia Experiences Reverse Industrialization as Economy Deteriorates
Executive Summary: The Russian economy appears to be experiencing “reverse industrialization,” shifting from the development of high-technology industries to labor-intensive sectors. This trend is negatively impacting Russia’s industrial output and economic…
✙Над пропастью кринжи✙
Згадуючи минуле літо
Мем з тих часів, коли побратим розповідав про Богоявленку
Верховна Рада України розгляне законопроєкт, який дасть змогу Нацгвардії застосовувати електрошокери, сітки для зв'язування, засоби примусової зупинки автомобіля та кайданки щодо водіїв, які не виконали законних вимог військовослужбовця, або намагаються уникнути контролю на КПП.
YouTube
Юность в сапогах (Gachi Version) | Гачимучи ремикс
Если вы хотите чтоб ваше имя попало в следующее гачи, или же просто поддержать автора то ваши 300$ тут https://www.donationalerts.com/r/razor_shot
Forwarded from ✙Над пропастью кринжи✙
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Пам'ятаєте був збір на допомогу взводу НРК? Ось як ми бачимо, результат.
Але як співається у пісня групи Північна Дивізія, війна не зупиняється.
Тому постійно потрібні комплектуючі. Кошти підуть на закупівлю складових для збірки малогабаритних засобів РЕБ. Це не серійне виробництво і ніколи не планувалось таким, але в роботі такі речі потрібні коли є виїзди в зони де є вірогідність зустрітись з ворожими дронами. І так чи інакше комплектуючі для таких речей потрібні, хоча б невелика кількість.
На запчастини
🎯 Ціль: 150 000 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/sTMU5NgeQ
💳Номер картки банки
Або paypal:
[email protected]
Але як співається у пісня групи Північна Дивізія, війна не зупиняється.
Тому постійно потрібні комплектуючі. Кошти підуть на закупівлю складових для збірки малогабаритних засобів РЕБ. Це не серійне виробництво і ніколи не планувалось таким, але в роботі такі речі потрібні коли є виїзди в зони де є вірогідність зустрітись з ворожими дронами. І так чи інакше комплектуючі для таких речей потрібні, хоча б невелика кількість.
На запчастини
🎯 Ціль: 150 000 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/sTMU5NgeQ
💳Номер картки банки
4441 1111 2267 0502
Або paypal:
[email protected]
Мы без конца ругаем товарища Трампа как политика, и, разумеется, за дело. И все же я хочу спросить — кто провалил военную помощь на саммите ЕС, обещав 40 млрд евро, на самом деле «обещая оказывать военную помощь Украине на добровольной основе»?
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Цей таймлайн
Ведучий телеканалу Al-Arabiya розповідає про Джорджа Флойда в рядах російської армії, який приймав участь в боях за Курщину.
Ведучий телеканалу Al-Arabiya розповідає про Джорджа Флойда в рядах російської армії, який приймав участь в боях за Курщину.