Forwarded from Радіо Свобода
ДБР підозрює одного з посадовців Міноборони в тому, що він «списав» майже 94 млн грн пені львівському бізнесмену Гринкевичу за прострочені контракти, повідомляє пресслужба бюро.
Ігор Гринкевич перебуває під вартою з кінця грудня 2023 року. Його затримали під час спроби дати хабар у 500 тисяч доларів одному із керівників головного слідчого управління ДБР. 17 січня йому також повідомили підозру у справі щодо закупівель одягу для ЗСУ. За даними слідства, сума закупівель сягала майже 1 мільярда гривень.
❤️ Радіо Свобода. Підписуйтесь
Ігор Гринкевич перебуває під вартою з кінця грудня 2023 року. Його затримали під час спроби дати хабар у 500 тисяч доларів одному із керівників головного слідчого управління ДБР. 17 січня йому також повідомили підозру у справі щодо закупівель одягу для ЗСУ. За даними слідства, сума закупівель сягала майже 1 мільярда гривень.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Родичі «слуги народу» з оборонного комітету Геннадія Касая під час повномасштабної війни скупили майна у Дубаї на 1 мільйон доларів. Це – донька нардепа та племінник, фірма якого постачала Міноборони ті самі скандальні турецькі куртки для армії
Елітні апартаменти у Еміратах донька політика Поліна та племінник Олександр купували у 2022-2023 роках, коли й розгортався скандал із постачанням форми для армії за завищеними утричі цінами та невідновідної стандартам якості.
Усього в родини нардепа Касая «Схеми» нарахували чотири обʼєкти нерухомості у Дубаї, загальна вартість яких перевищує мільйон доларів.
Офіційного пояснення походженню мільйона доларів на елітну нерухомість у Дубаї в родичів народного обранця Геннадія Касая «Схеми» не знайшли.
Поліна – копірайтерка та контент менеджерка. Олександр – донедавна гравець гандбольної команди «Мотор» та власник невеликих часток у бізнесі. Один з них, щоправда, виявився дуже успішним.
Це – турецька компанія Vector Avia, яка у 2022-му отримала державне замовлення від Міноборони України на 1 мільярд гривень на постачання одягу для ЗСУ. Однак, як згодом встановили слідчі, ці куртки державі продали за завищеними втричі цінами та невідповідної якості. Одним із співвласників фірми тоді був племінник народного депутата «Слуги народу» – Олександр Касай.
І він, і його двоюрідна сестра Поліна, відмовились пояснювати звідки в них гроші на квартири в Еміратах. Сам депутат сказав «Схемам», що не має стосунку до їхніх коштовних покупок.
Інформацію про дубайську нерухомість родини народного депутата Геннадія Касая журналісти знайшли у витоку з державних реєстрів Обʼєднаних Арабських Еміратів, отриманому та верифікованому у межах співпраці з Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP).
Повну версію розслідування дивіться тут
Елітні апартаменти у Еміратах донька політика Поліна та племінник Олександр купували у 2022-2023 роках, коли й розгортався скандал із постачанням форми для армії за завищеними утричі цінами та невідновідної стандартам якості.
Усього в родини нардепа Касая «Схеми» нарахували чотири обʼєкти нерухомості у Дубаї, загальна вартість яких перевищує мільйон доларів.
Офіційного пояснення походженню мільйона доларів на елітну нерухомість у Дубаї в родичів народного обранця Геннадія Касая «Схеми» не знайшли.
Поліна – копірайтерка та контент менеджерка. Олександр – донедавна гравець гандбольної команди «Мотор» та власник невеликих часток у бізнесі. Один з них, щоправда, виявився дуже успішним.
Це – турецька компанія Vector Avia, яка у 2022-му отримала державне замовлення від Міноборони України на 1 мільярд гривень на постачання одягу для ЗСУ. Однак, як згодом встановили слідчі, ці куртки державі продали за завищеними втричі цінами та невідповідної якості. Одним із співвласників фірми тоді був племінник народного депутата «Слуги народу» – Олександр Касай.
І він, і його двоюрідна сестра Поліна, відмовились пояснювати звідки в них гроші на квартири в Еміратах. Сам депутат сказав «Схемам», що не має стосунку до їхніх коштовних покупок.
Інформацію про дубайську нерухомість родини народного депутата Геннадія Касая журналісти знайшли у витоку з державних реєстрів Обʼєднаних Арабських Еміратів, отриманому та верифікованому у межах співпраці з Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP).
Повну версію розслідування дивіться тут
YouTube
Родина «слуги народу»: чотири квартири в Дубаї та бізнес на куртках для ЗСУ втридорога | Схеми
Геннадій Касай – депутат фракції «Слуга народу» і член оборонного комітету Верховної Ради. «Схеми» з'ясували, що його родичі – донька та племінник – придбали елітну нерухомість у Дубаї під час повномасштабної війни. Це – чотири квартири в ОАЕ, загальна вартість…
Forwarded from Радіо Свобода
Нардепа Одарченка, який пропонував хабар Найєму, визнали винним та засудили до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, йдеться в трансляції ВАКСу.
За версією обвинувачення, у серпні 2023-го він запропонував голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Найєму хабар у криптовалюті Bitcoin – в еквіваленті 50 тис. дол. США.
Раніше Одарченко заперечував, що давав хабар. Утім, згодом визнав це, але стверджував, що Найєм нібито «створив всі умови, змусивши мене запропонувати йому цю вигоду». Згодом у вересні Одарченко виїхав із України і сказав, що цечерез «загрозу життю та здоровʼю». Він оголошений у міжнародний розшук.
❤️ Радіо Свобода. Підписуйтесь
За версією обвинувачення, у серпні 2023-го він запропонував голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Найєму хабар у криптовалюті Bitcoin – в еквіваленті 50 тис. дол. США.
Раніше Одарченко заперечував, що давав хабар. Утім, згодом визнав це, але стверджував, що Найєм нібито «створив всі умови, змусивши мене запропонувати йому цю вигоду». Згодом у вересні Одарченко виїхав із України і сказав, що цечерез «загрозу життю та здоровʼю». Він оголошений у міжнародний розшук.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
З «Юнармії» – на фронт: як Росія готує українських дітей в окупації до війни проти власної країни
«Юнармія» – це російська молодіжна військово-патріотична організація, що формує у підлітків лояльність до російської армії та готує їх до участі у військових діях. З початку російсько-української війни в 2014 році Росія активно створює осередки «Юнармії» на окупованих територіях України – і залучає до них українських дітей.
Журналісти «Схем» та медіапартнери отримали доступ до витоку ексклюзивних документів з російських окупаційних адміністрацій, надані групою українських гакерів KibOrg. Завдяки цим даним вдалося дослідити, як «Юнармія» впроваджує мілітаристську ідеологію в Україні, використовуючи школи, літні табори та «патріотичні» заходи, та як молоді українці, потрапивши під вплив цієї організації, стають частиною російської військової машини та опиняються у лавах російської армії.
Зокрема, журналістам вдалось ідентифікувати кількох колишніх «юнармійців», які після вишколу пішли воювати проти України.
Наприклад, це – нині 23-річний Ілля Зозульський з кримського села Полтавка. Як повідомляли російські ЗМІ, Ілля «пройшов організацію та став у ній наставником», коли Росія окупувала Крим. Тепер він – російський артилерист, нагороджений медаллю Жукова.
У Криму «Юнармія» діє з 2016 року, та з окупацією нових територій – Росія заводить туди і свою військово-патріотичну організацію. На захоплених теренах Херсонської та Запорізької областей перші відділення російських таборів патріотичного виховання з’явились у листопаді 2022 року.
А маріупольський штаб «Юнармії» лише протягом літа 2024-го провів у дитячому таборі «Щирість», що у курортному селищі Мелекіне на березі Азовського моря, сім «юнармійських» змін. Зокрема, дітей вчили стріляти з автоматів.
Детально про те, як українських дітей в окупації відправляють в російські військово-патріотичні табори, вчать поводитися зі зброєю, агітуючи йти воювати проти своєї країни, а також, хто за це відповідальний – у новому розслідуванні Максима Савчука та медіапартнерів, створеному у межах проєкту Kyiv Media School.
«Юнармія» – це російська молодіжна військово-патріотична організація, що формує у підлітків лояльність до російської армії та готує їх до участі у військових діях. З початку російсько-української війни в 2014 році Росія активно створює осередки «Юнармії» на окупованих територіях України – і залучає до них українських дітей.
Журналісти «Схем» та медіапартнери отримали доступ до витоку ексклюзивних документів з російських окупаційних адміністрацій, надані групою українських гакерів KibOrg. Завдяки цим даним вдалося дослідити, як «Юнармія» впроваджує мілітаристську ідеологію в Україні, використовуючи школи, літні табори та «патріотичні» заходи, та як молоді українці, потрапивши під вплив цієї організації, стають частиною російської військової машини та опиняються у лавах російської армії.
Зокрема, журналістам вдалось ідентифікувати кількох колишніх «юнармійців», які після вишколу пішли воювати проти України.
Наприклад, це – нині 23-річний Ілля Зозульський з кримського села Полтавка. Як повідомляли російські ЗМІ, Ілля «пройшов організацію та став у ній наставником», коли Росія окупувала Крим. Тепер він – російський артилерист, нагороджений медаллю Жукова.
У Криму «Юнармія» діє з 2016 року, та з окупацією нових територій – Росія заводить туди і свою військово-патріотичну організацію. На захоплених теренах Херсонської та Запорізької областей перші відділення російських таборів патріотичного виховання з’явились у листопаді 2022 року.
А маріупольський штаб «Юнармії» лише протягом літа 2024-го провів у дитячому таборі «Щирість», що у курортному селищі Мелекіне на березі Азовського моря, сім «юнармійських» змін. Зокрема, дітей вчили стріляти з автоматів.
Детально про те, як українських дітей в окупації відправляють в російські військово-патріотичні табори, вчать поводитися зі зброєю, агітуючи йти воювати проти своєї країни, а також, хто за це відповідальний – у новому розслідуванні Максима Савчука та медіапартнерів, створеному у межах проєкту Kyiv Media School.
Радіо Свобода
Із «Юнармії» – на фронт: як Росія готує українських дітей в окупації до війни проти власної країни
Колишні «юнармійці» з України, які дітьми пройшли російські вишколи, після досягнення повноліття воюють проти ЗСУ
Схеми
Столичний поліцейський живе у двоповерховій квартирі тещі на 220 квадратів, яка офіційно за життя заробила всього 100 гривень Мова про заступника начальника Головного управління Національної поліції Києва Тараса Полієнка. У березні 2022 року він переїхав…
⚡️Після розслідування «Схем» прокурори САП ініціювали конфіскацію майна родини столичного топполіцейського
Мова про заступника начальника ГУ Нацполіції Києва Тараса Полієнка, на тещу якого, як з'ясували «Схеми», були записані двоповерховий пентхаус та два паркомісця в ЖК бізнес-класу в Києві.
Прокурори просять суд визнати «необгрунтованими активами» квартиру площею 220 квадратних метрів та паркомісця, а також дохід від продажу зазначених апартаментів – і в подальшому стягнути це все в дохід держави.
«Аналізом доходів та видатків посадовця, членів його сім’ї і родичів встановлено неможливість набути ці об’єкти нерухомості за рахунок законних доходів. Після придбання цих активів їх використовували посадовець і його сім’я, а не родичка, що разом з іншими даними вказує на те, що вона набула їх у власність саме за дорученням посадовця», – повідомляє пресслужба антикорупційної прокуратури.
У НАЗК, на підставі матеріалів яких прокурори подали позов, додали, що після виходу розслідування «Схем» теща Полієнка продала апартаменти. І тому за рахунок доходів від продажу це збільшило суму позову.
Нагадаємо, у розслідуванні «Схеми» також розповіли, що теща Полієнка – Валентина Ткаченко – з 1998 року офіційно заробила 100 гривень. На пенсію вона вийшла у 2014 році, наразі отримує менш як три тисячі гривень на місяць. Таку ж пенсію отримує і її чоловік, тобто тесть Полієнка. Всі його офіційні доходи за три роки, без урахування пенсії, за даними від джерел «Схем», склали близько 350 тисяч гривень. Тобто сумарно їхніх офіційних коштів не вистачило б на придбання цього нерухомого майна в житловому комплексі. У коментарі журналістам Полієнко зазначив, що йому невідомі «обставини придбання» квартири, а його дружина пояснила, що її матір заробляла на вирощуванні квітів, і, крім того, в родині «була «Волга», яка прирівнювалась по вартості до житлової квартири в місті Києві».
Мова про заступника начальника ГУ Нацполіції Києва Тараса Полієнка, на тещу якого, як з'ясували «Схеми», були записані двоповерховий пентхаус та два паркомісця в ЖК бізнес-класу в Києві.
Прокурори просять суд визнати «необгрунтованими активами» квартиру площею 220 квадратних метрів та паркомісця, а також дохід від продажу зазначених апартаментів – і в подальшому стягнути це все в дохід держави.
«Аналізом доходів та видатків посадовця, членів його сім’ї і родичів встановлено неможливість набути ці об’єкти нерухомості за рахунок законних доходів. Після придбання цих активів їх використовували посадовець і його сім’я, а не родичка, що разом з іншими даними вказує на те, що вона набула їх у власність саме за дорученням посадовця», – повідомляє пресслужба антикорупційної прокуратури.
У НАЗК, на підставі матеріалів яких прокурори подали позов, додали, що після виходу розслідування «Схем» теща Полієнка продала апартаменти. І тому за рахунок доходів від продажу це збільшило суму позову.
Нагадаємо, у розслідуванні «Схеми» також розповіли, що теща Полієнка – Валентина Ткаченко – з 1998 року офіційно заробила 100 гривень. На пенсію вона вийшла у 2014 році, наразі отримує менш як три тисячі гривень на місяць. Таку ж пенсію отримує і її чоловік, тобто тесть Полієнка. Всі його офіційні доходи за три роки, без урахування пенсії, за даними від джерел «Схем», склали близько 350 тисяч гривень. Тобто сумарно їхніх офіційних коштів не вистачило б на придбання цього нерухомого майна в житловому комплексі. У коментарі журналістам Полієнко зазначив, що йому невідомі «обставини придбання» квартири, а його дружина пояснила, що її матір заробляла на вирощуванні квітів, і, крім того, в родині «була «Волга», яка прирівнювалась по вартості до житлової квартири в місті Києві».
Мінфін США запровадив санкції проти російського «Газпромбанку». Про його співпрацю з армією РФ раніше розповідали «Схеми»
Управління контролю за іноземними активами визначило Акціонерне товариство «Газпромбанк» разом з його шістьма іноземними дочірніми компаніями каналом, через який Росія закуповує військову техніку для ведення війни проти України.
Російський уряд також використовує «Газпромбанк» для виплат своїм солдатам, у тому числі бойових премій, а також для виплати компенсацій сімʼям російських солдатів, які загинули під час війни проти України, йдеться у повідомленні.
Крім «Газпромбанку» під санкції потрапили понад 50 російських банків, повʼязаних з міжнародною фінансовою системою, понад 40 російських реєстраторів цінних паперів та 15 російських фінансових чиновників.
Раніше «Схеми» у розслідуванні розповіли, що через «Газпромбанк» Міністерство оборони Російської Федерації виплачує зарплатню та «бойові доплати» російським військовим, які ведуть агресивну війну проти України.
У другому матеріалі про «Газпромбанк» журналісти «Схем» оприлюднили докази про виплату грошей через цей банк солдатам 64-тої окремої мотострілецької бригади Сухопутних військ РФ, більше відомої як «бучанські різники».
Управління контролю за іноземними активами визначило Акціонерне товариство «Газпромбанк» разом з його шістьма іноземними дочірніми компаніями каналом, через який Росія закуповує військову техніку для ведення війни проти України.
Російський уряд також використовує «Газпромбанк» для виплат своїм солдатам, у тому числі бойових премій, а також для виплати компенсацій сімʼям російських солдатів, які загинули під час війни проти України, йдеться у повідомленні.
Крім «Газпромбанку» під санкції потрапили понад 50 російських банків, повʼязаних з міжнародною фінансовою системою, понад 40 російських реєстраторів цінних паперів та 15 російських фінансових чиновників.
Раніше «Схеми» у розслідуванні розповіли, що через «Газпромбанк» Міністерство оборони Російської Федерації виплачує зарплатню та «бойові доплати» російським військовим, які ведуть агресивну війну проти України.
У другому матеріалі про «Газпромбанк» журналісти «Схем» оприлюднили докази про виплату грошей через цей банк солдатам 64-тої окремої мотострілецької бригади Сухопутних військ РФ, більше відомої як «бучанські різники».
На початку тижня ми розповідали, що після розслідування «Схем» прокурори САП ініціювали конфіскацію майна родини столичного топполіцейського. А тепер ВАКС арештував активи його родичів
Мова про заступника начальника ГУ Нацполіції Києва Тараса Полієнка, на тещу якого, як з'ясували «Схеми», були записані двоповерхові апартаменти та два паркомісця в ЖК бізнес-класу в Києві. При цьому родина не мала достатніх офіційних доходів, щоб придбати це майно.
Суд наклав арешт на майно самого Полієнка, його тещі і тестя, повідомило видання «Слово і діло», а також підтвердили джерела «Схем» в правоохоронних органах:
▪️двоповерхову квартиру на 220 квадратів в Києві
▪️два паркомісця в цьому ж ЖК
▪️земельну ділянку в Броварському районі Київщини та будинок площею 134 квадрати
В межах провадження про конфіскацію САП також просить стягнути дохід від необґрунтованих активів, адже після виходу розслідування «Схем» теща Полієнка продала апартаменти.
Нагадаємо, у розслідуванні «Схеми» також розповіли, що теща Полієнка – Валентина Ткаченко – з 1998 року офіційно заробила 100 гривень. На пенсію вона вийшла у 2014 році, наразі отримує менш як три тисячі гривень на місяць. Таку ж пенсію отримує і її чоловік, тобто тесть Полієнка. Всі його офіційні доходи за три роки, без урахування пенсії, за даними від джерел «Схем», склали близько 350 тисяч гривень. Тобто сумарно їхніх офіційних коштів не вистачило б на придбання цього нерухомого майна в житловому комплексі. У коментарі журналістам Полієнко зазначив, що йому невідомі «обставини придбання» квартири, а його дружина пояснила, що її матір заробляла на вирощуванні квітів, і, крім того, в родині «була «Волга», яка прирівнювалась по вартості до житлової квартири в місті Києві».
Після виходу розслідування САП на підставі матеріалів НАЗК подала до Вищого антикорупційного суду позов про «визнання необґрунтованими» активів на майже 8,7 мільйона гривень родини столичного топполіцейського, а також їхнього подальшого «стягнення в дохід держави».
Мова про заступника начальника ГУ Нацполіції Києва Тараса Полієнка, на тещу якого, як з'ясували «Схеми», були записані двоповерхові апартаменти та два паркомісця в ЖК бізнес-класу в Києві. При цьому родина не мала достатніх офіційних доходів, щоб придбати це майно.
Суд наклав арешт на майно самого Полієнка, його тещі і тестя, повідомило видання «Слово і діло», а також підтвердили джерела «Схем» в правоохоронних органах:
▪️двоповерхову квартиру на 220 квадратів в Києві
▪️два паркомісця в цьому ж ЖК
▪️земельну ділянку в Броварському районі Київщини та будинок площею 134 квадрати
В межах провадження про конфіскацію САП також просить стягнути дохід від необґрунтованих активів, адже після виходу розслідування «Схем» теща Полієнка продала апартаменти.
Нагадаємо, у розслідуванні «Схеми» також розповіли, що теща Полієнка – Валентина Ткаченко – з 1998 року офіційно заробила 100 гривень. На пенсію вона вийшла у 2014 році, наразі отримує менш як три тисячі гривень на місяць. Таку ж пенсію отримує і її чоловік, тобто тесть Полієнка. Всі його офіційні доходи за три роки, без урахування пенсії, за даними від джерел «Схем», склали близько 350 тисяч гривень. Тобто сумарно їхніх офіційних коштів не вистачило б на придбання цього нерухомого майна в житловому комплексі. У коментарі журналістам Полієнко зазначив, що йому невідомі «обставини придбання» квартири, а його дружина пояснила, що її матір заробляла на вирощуванні квітів, і, крім того, в родині «була «Волга», яка прирівнювалась по вартості до житлової квартири в місті Києві».
Після виходу розслідування САП на підставі матеріалів НАЗК подала до Вищого антикорупційного суду позов про «визнання необґрунтованими» активів на майже 8,7 мільйона гривень родини столичного топполіцейського, а також їхнього подальшого «стягнення в дохід держави».
Росія використовує стратегічні бомбардувальники, які Україна віддала їй 25 років тому
Передача Ту-160 та Ту-95МС Росії відбулася після підписання угоди між Кабміном і урядом РФ в 1999 році, в обмін на погашення заборгованості за спожитий російський газ. «Схеми» розшукали в архіві цю угоду з номерами бомбардувальників, проаналізували їх за допомогою міжнародного авіареєстру і співставили з номерами бортів, які, за даними ГУР, використовує армія РФ.
Таким чином журналісти з'ясували: щонайменше шість літаків, які раніше належали Україні, нині – у бойовому складі авіації РФ.
Крім літаків, ще передали понад півтисячі ракет (якими РФ цілить по Україні нині, як ми розповідали раніше) і обладнання – все це за 275 мільйонів доларів для списання газових боргів. Майже через 20 років спецкомісія дійде висновку – Україна втратила від цієї угоди близько 2,5 мільярдів доларів.
Хто з українських високопосадовців був причетним до передачі бортів? І як спроби залишити частину літаків в Україні зрештою закінчились оголошенням про продаж на американському аукціоні Ebay?
Дивіться у новому розслідуванні «Схем»
Текстова версія
Передача Ту-160 та Ту-95МС Росії відбулася після підписання угоди між Кабміном і урядом РФ в 1999 році, в обмін на погашення заборгованості за спожитий російський газ. «Схеми» розшукали в архіві цю угоду з номерами бомбардувальників, проаналізували їх за допомогою міжнародного авіареєстру і співставили з номерами бортів, які, за даними ГУР, використовує армія РФ.
Таким чином журналісти з'ясували: щонайменше шість літаків, які раніше належали Україні, нині – у бойовому складі авіації РФ.
Крім літаків, ще передали понад півтисячі ракет (якими РФ цілить по Україні нині, як ми розповідали раніше) і обладнання – все це за 275 мільйонів доларів для списання газових боргів. Майже через 20 років спецкомісія дійде висновку – Україна втратила від цієї угоди близько 2,5 мільярдів доларів.
Хто з українських високопосадовців був причетним до передачі бортів? І як спроби залишити частину літаків в Україні зрештою закінчились оголошенням про продаж на американському аукціоні Ebay?
Дивіться у новому розслідуванні «Схем»
Текстова версія
Схеми
Росія використовує стратегічні бомбардувальники, які Україна віддала їй 25 років тому Передача Ту-160 та Ту-95МС Росії відбулася після підписання угоди між Кабміном і урядом РФ в 1999 році, в обмін на погашення заборгованості за спожитий російський газ.…
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
«До ранку не доживете». Журналісти визначили точну локацію фільтраційного табору в Білорусі, де військові РФ катували вивезених полонених українців – він розташовувався на території держпідприємства
Навесні 2022-го року, на початку повномасштабного вторгнення, російські військові влаштували на території білоруського міста Наровля фільтраційний табір, який став місцем незаконного утримання і тортур над українськими військовополоненими і цивільними – в тому числі дітьми. Деякі правозахисники називають цей табір одним із найжорстокіших у ставленні до полонених.
Затриманих допитували та били, а кадри з їхньою участю використовували у пропагандистських відео.
Журналісти «Схем» у співпраці з колегами з «Білоруського розслідувальницького центру», білоруської редакції Радіо Свобода та за підтримки проекту з документації воєнних злочинів The Reckoning Project і гакерської групи «Кіберпартизани» встановили його точну локацію.
Для цього журналісти проаналізували пропагандистські відео з полоненими, де видно місцевість, зокрема будівлю зі зруйнованим дахом, військові камАЗи та кілька великих армійських наметів. Ці ж кадри журналісти показали колишнім бранцям – вони підтвердили, що їх утримували саме там.
Порівнявши відео з супутниковими знімками, журналісти з'ясували, що «табір» був розміщений на базі однієї з будівель, що належала білоруському держпідприємству «Прип’ятський Альянс».
Чи стануть ці факти про роль влади Білорусі та Олександра Лукашенка у війні проти України предметом вивчення міжнародної системи кримінального правосуддя?
Дивіться розслідування тут
Текстова версія
Навесні 2022-го року, на початку повномасштабного вторгнення, російські військові влаштували на території білоруського міста Наровля фільтраційний табір, який став місцем незаконного утримання і тортур над українськими військовополоненими і цивільними – в тому числі дітьми. Деякі правозахисники називають цей табір одним із найжорстокіших у ставленні до полонених.
Затриманих допитували та били, а кадри з їхньою участю використовували у пропагандистських відео.
Журналісти «Схем» у співпраці з колегами з «Білоруського розслідувальницького центру», білоруської редакції Радіо Свобода та за підтримки проекту з документації воєнних злочинів The Reckoning Project і гакерської групи «Кіберпартизани» встановили його точну локацію.
Для цього журналісти проаналізували пропагандистські відео з полоненими, де видно місцевість, зокрема будівлю зі зруйнованим дахом, військові камАЗи та кілька великих армійських наметів. Ці ж кадри журналісти показали колишнім бранцям – вони підтвердили, що їх утримували саме там.
Порівнявши відео з супутниковими знімками, журналісти з'ясували, що «табір» був розміщений на базі однієї з будівель, що належала білоруському держпідприємству «Прип’ятський Альянс».
Чи стануть ці факти про роль влади Білорусі та Олександра Лукашенка у війні проти України предметом вивчення міжнародної системи кримінального правосуддя?
Дивіться розслідування тут
Текстова версія
⚡️У Вищій раді правосуддя рекомендують звільнити суддю Літвінову, в якої «Схеми» знайшли паспорт РФ
Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя рекомендувала звільнити суддю Окружного адміністративного суду Києва Аріну Літвінову, в якої журналісти «Схем» виявили російське громадянство. Про це стало відомо 4 грудня після розгляду палатою скарги Служби безпеки України на Літвінову. У ній СБУ підтвердила знахідки «Схем» про набуття суддею російського громадянства у 2002 році.
Згідно з законом, Літвінова має право оскаржити цю рекомендацію до свого звільнення, подавши скаргу до Вищої ради правосуддя, яка й ухвалює остаточне рішення у справі.
Напередодні засідання Літвінова намагалася закрити дисциплінарну справу проти себе. Подала відповідну заяву, зазначивши, що з Окружного адмінсуду її вже відрахували 31 жовтня за тією ж підставою – підтвердженою СБУ наявністю російського паспорта – а отже немає, що розглядати. Утім, у ВРП їй одноголосно відмовили. Повноваження звільняти суддів має саме ВРП.
У липні стало відомо, що суддя ліквідованого Окружного адмінсуду Києва Аріна Літвінова сама подала до ВРП заяву про відставку. Якби її затвердили, суддя з російським громадянством змогла б пожиттєво отримувати суддівські виплати з бюджету України. Та 23 липня ВРП зупинила розгляд цієї заяви Літвінової та розпочала дисциплінарне провадження, результатом якого може стати її звільнення. В цьому разі виплат суддя отримувати не зможе.
Нагадаємо, у квітні «Схеми» опублікували розслідування, в якому викрили Літвінову в отриманні російського громадянства в липні 2002 року в місті Єкатеринбург. Підтвердження цьому журналісти знайшли в автоматизованій системі «Роспаспорт». На той час Літвінова вже три роки працювала у Вищому арбітражному суді України. У відповідь на запит «Схем» суддя заперечила наявність громадянства Російської Федерації, назвавши інформацію журналістів «провокацією».
Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя рекомендувала звільнити суддю Окружного адміністративного суду Києва Аріну Літвінову, в якої журналісти «Схем» виявили російське громадянство. Про це стало відомо 4 грудня після розгляду палатою скарги Служби безпеки України на Літвінову. У ній СБУ підтвердила знахідки «Схем» про набуття суддею російського громадянства у 2002 році.
Згідно з законом, Літвінова має право оскаржити цю рекомендацію до свого звільнення, подавши скаргу до Вищої ради правосуддя, яка й ухвалює остаточне рішення у справі.
Напередодні засідання Літвінова намагалася закрити дисциплінарну справу проти себе. Подала відповідну заяву, зазначивши, що з Окружного адмінсуду її вже відрахували 31 жовтня за тією ж підставою – підтвердженою СБУ наявністю російського паспорта – а отже немає, що розглядати. Утім, у ВРП їй одноголосно відмовили. Повноваження звільняти суддів має саме ВРП.
У липні стало відомо, що суддя ліквідованого Окружного адмінсуду Києва Аріна Літвінова сама подала до ВРП заяву про відставку. Якби її затвердили, суддя з російським громадянством змогла б пожиттєво отримувати суддівські виплати з бюджету України. Та 23 липня ВРП зупинила розгляд цієї заяви Літвінової та розпочала дисциплінарне провадження, результатом якого може стати її звільнення. В цьому разі виплат суддя отримувати не зможе.
Нагадаємо, у квітні «Схеми» опублікували розслідування, в якому викрили Літвінову в отриманні російського громадянства в липні 2002 року в місті Єкатеринбург. Підтвердження цьому журналісти знайшли в автоматизованій системі «Роспаспорт». На той час Літвінова вже три роки працювала у Вищому арбітражному суді України. У відповідь на запит «Схем» суддя заперечила наявність громадянства Російської Федерації, назвавши інформацію журналістів «провокацією».
Близько півтора десятка впливових правоохоронців виявилися земляками Олега Татарова, які мають з ним давні звʼязки
Усі вони з Новоукраїнки, невеликого містечка на заході Кіровоградщини, де народився та виріс заступник голови Офісу президента України. Окрім географічного збігу місця народження, усі вони перетинались з Татаровим по життю – разом працювали, спільно писали наукові роботи, та кар’єрно зростали. З деким з них його поєднують і родинні звʼязки.
«Схеми» встановили, що ці земляки Татарова нині обіймають керівні посади в органах внутрішніх справ, Національної поліції та Держбюро розслідувань. Тобто, працюють в системі, наглядати за якою і є завданням Олега Татарова в Офісі президента.
Цю функцію він виконує вже понад чотири роки. Попри гучні скандали, його підтримує особисто Володимир Зеленський.
Незалежність правоохоронних органів від політичних впливів – це основа демократичного розвитку системи правопорядку. При цьому, нагляд чиновника ОП Татарова за правоохоронною системою України – публічно вписаний в його посадові обов’язки.
Дослідження цього феномену сучасної української політики і привело «Схеми» в Новоукраїнку – на малу батьківщину вливового соратника Володимира Зеленського.
Хто вони, правоохоронці – земляки Олега Татарова? Які посади обіймають? Який мають вплив? Та чи самі пов’язують розвиток своєї карʼєри із статусом Татарова в команді президента Зеленського?
Дивіться розслідування тут
Текстова версія
Усі вони з Новоукраїнки, невеликого містечка на заході Кіровоградщини, де народився та виріс заступник голови Офісу президента України. Окрім географічного збігу місця народження, усі вони перетинались з Татаровим по життю – разом працювали, спільно писали наукові роботи, та кар’єрно зростали. З деким з них його поєднують і родинні звʼязки.
«Схеми» встановили, що ці земляки Татарова нині обіймають керівні посади в органах внутрішніх справ, Національної поліції та Держбюро розслідувань. Тобто, працюють в системі, наглядати за якою і є завданням Олега Татарова в Офісі президента.
Цю функцію він виконує вже понад чотири роки. Попри гучні скандали, його підтримує особисто Володимир Зеленський.
Незалежність правоохоронних органів від політичних впливів – це основа демократичного розвитку системи правопорядку. При цьому, нагляд чиновника ОП Татарова за правоохоронною системою України – публічно вписаний в його посадові обов’язки.
Дослідження цього феномену сучасної української політики і привело «Схеми» в Новоукраїнку – на малу батьківщину вливового соратника Володимира Зеленського.
Хто вони, правоохоронці – земляки Олега Татарова? Які посади обіймають? Який мають вплив? Та чи самі пов’язують розвиток своєї карʼєри із статусом Татарова в команді президента Зеленського?
Дивіться розслідування тут
Текстова версія
⚡️Вища рада правосуддя звільнила суддю Донецького окружного адміністративного суду Людмилу Арестову, в якої «Схеми» знайшли російське громадянство
Ще у серпні дисциплінарна палата ВРП відсторонила Арестову від здійснення правосуддя та рекомендувала її звільнити. Скаргу на суддю Арестову до органу суддівського врядування подала громадська організація «Всеукраїнське обʼєднання «Автомайдан» після виходу розслідування «Схем». Знахідки журналістів про набуття Арестовою російського громадянства підтвердила й Служба безпеки України, про що повідомила ВРП.
21 листопада Вища рада правосуддя під час засідання одноголосно підтвердила рішення своєї дисциплінарної палати звільнити Арестову, але сьогодні, 10 грудня, за нього проголосували всі присутні 13 членів ВРП та затвердили це остаточно. Підстава звільнення – вчинення істотного дисциплінарного проступку (пункт 3 частини шостої статті 126 Конституції України), повідомив голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик на засіданні 10 грудня.
У липні 2023 року «Схеми» опублікували розслідування про те, що суддя Людмила Арестова, відповідно до витягу з автоматизованої системи «Роспаспорт», є громадянкою РФ. Документ вказує, що російський паспорт Арестова отримала на підставі так званого «договору про прийняття Криму до складу Росії» у 2014 році, згідно з яким громадян України й осіб без громадянства – які на той момент постійно проживали на півострові – визнавали громадянами Росії.
Ще у серпні дисциплінарна палата ВРП відсторонила Арестову від здійснення правосуддя та рекомендувала її звільнити. Скаргу на суддю Арестову до органу суддівського врядування подала громадська організація «Всеукраїнське обʼєднання «Автомайдан» після виходу розслідування «Схем». Знахідки журналістів про набуття Арестовою російського громадянства підтвердила й Служба безпеки України, про що повідомила ВРП.
21 листопада Вища рада правосуддя під час засідання одноголосно підтвердила рішення своєї дисциплінарної палати звільнити Арестову, але сьогодні, 10 грудня, за нього проголосували всі присутні 13 членів ВРП та затвердили це остаточно. Підстава звільнення – вчинення істотного дисциплінарного проступку (пункт 3 частини шостої статті 126 Конституції України), повідомив голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик на засіданні 10 грудня.
У липні 2023 року «Схеми» опублікували розслідування про те, що суддя Людмила Арестова, відповідно до витягу з автоматизованої системи «Роспаспорт», є громадянкою РФ. Документ вказує, що російський паспорт Арестова отримала на підставі так званого «договору про прийняття Криму до складу Росії» у 2014 році, згідно з яким громадян України й осіб без громадянства – які на той момент постійно проживали на півострові – визнавали громадянами Росії.