Схеми
Нелегальні російські ліки для українців: «Схеми» викрили мережу аптек, де продають контрабандні препарати Щонайменше шість років у Києві діє мережа аптек «Ел’Фарм», в якій торгують російськими та, виробленими для ринку РФ, західними препаратами. Попри заборону…
Нацполіція повідомила про підозри власникам та співробітникам київської мережі аптек «Ел’Фарм», яку журналісти «Схем» у серпні 2024 року викрили у торгівлі російськими та західними препаратами, виробленими спеціально для ринку РФ, попри заборону та під час повномасштабної війни.
Власників «Ел’Фарм» – громадян Азербайджану Елвіна та Ешгіна Багірових, а також двох провізорів, імена яких поліція не розкриває, підозрюють у «колабораційній діяльності» (ч. 4 ст.111-1 КК України). Максимальне покарання за це – до 5 років увʼязнення з конфіскацією майна. 26 та 27 лютого Печерський суд Києва має обрати запобіжні заходи для усіх чотирьох підозрюваних.
Напередодні, згідно з повідомленням Нацполу, слідчі провели серію обшуків в аптеках «Ел’Фарм» та у квартирах власників мережі у Києві та «вилучили мобільні телефони та компʼютери з доказами вчинених злочинів та понад ста найменувань іноземних ліків, серед яких понад три десятки — російські».
Наразі жодна із аптек мережі не працює. Після звернення поліції до Державної лікарської служби, восени 2024 року орган контролю позбавив їх ліцензій.
Згідно з даними слідства, спершу ліки передавали з Росії до Молдови рейсовими автобусами, а звідти брати Багірови особисто їх забирали та ввозили в Україну у ручній поклажі, контрабандою. Потім ці російські ліки бізнесмени продавали у своїх аптеках «Ел’Фарм» у Києві за цінами у 3-10 разів вищими від вартості цих препаратів. Заробляли користуючись дефіцитом.
Правоохоронці встановили, що лише з жовтня 2022 року по квітень 2024 року Багірови перерахували на рахунки російських аптек понад 1,5 мільйона гривень.
Якість ввезених до України нелегально російських препаратів, якими торгували в аптеці «Ел’Фарм» – неконтрольована, а отже ці ліки могли становити небезпеку для тих, хто їх вживав.
Власників «Ел’Фарм» – громадян Азербайджану Елвіна та Ешгіна Багірових, а також двох провізорів, імена яких поліція не розкриває, підозрюють у «колабораційній діяльності» (ч. 4 ст.111-1 КК України). Максимальне покарання за це – до 5 років увʼязнення з конфіскацією майна. 26 та 27 лютого Печерський суд Києва має обрати запобіжні заходи для усіх чотирьох підозрюваних.
Напередодні, згідно з повідомленням Нацполу, слідчі провели серію обшуків в аптеках «Ел’Фарм» та у квартирах власників мережі у Києві та «вилучили мобільні телефони та компʼютери з доказами вчинених злочинів та понад ста найменувань іноземних ліків, серед яких понад три десятки — російські».
Наразі жодна із аптек мережі не працює. Після звернення поліції до Державної лікарської служби, восени 2024 року орган контролю позбавив їх ліцензій.
Згідно з даними слідства, спершу ліки передавали з Росії до Молдови рейсовими автобусами, а звідти брати Багірови особисто їх забирали та ввозили в Україну у ручній поклажі, контрабандою. Потім ці російські ліки бізнесмени продавали у своїх аптеках «Ел’Фарм» у Києві за цінами у 3-10 разів вищими від вартості цих препаратів. Заробляли користуючись дефіцитом.
Правоохоронці встановили, що лише з жовтня 2022 року по квітень 2024 року Багірови перерахували на рахунки російських аптек понад 1,5 мільйона гривень.
Якість ввезених до України нелегально російських препаратів, якими торгували в аптеці «Ел’Фарм» – неконтрольована, а отже ці ліки могли становити небезпеку для тих, хто їх вживав.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
«Давно не бачив вас. Скучили?»
Так голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко відреагував на запитання нашого журналіста Георгія Шабаєва, який зустрів його біля НАБУ.
Що ж, можливо, наші підписники таки «скучили» за матеріалами про Кириленка?
Який і досі при посаді попри підозру в незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації. Який і досі з'являється на публічних заходах за участі президента Зеленського.
НАБУ та САП повідомили Кириленку про підозру ще у серпні 2024-го – після розслідування «Схем» про те, як родина Кириленка, не маючи для цього достатніх офіційних доходів, «обросла» нерухомістю і автівками на 70 мільйонів гривень у 2020-2023 роках – період, коли він очолював Донецьку обласну адміністрацію і до його переведення у Київ на посаду голови АМКУ у 2023-му.
Сьогодні розповімо, хто саме «підставив плече» Павлу Кириленку і вніс 30 мільйонів гривень на його заставу.
Дивіться розслідування сьогодні, 26 лютого, о 19:00 на ютуб-каналі Радіо Свобода.
Так голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко відреагував на запитання нашого журналіста Георгія Шабаєва, який зустрів його біля НАБУ.
Що ж, можливо, наші підписники таки «скучили» за матеріалами про Кириленка?
Який і досі при посаді попри підозру в незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації. Який і досі з'являється на публічних заходах за участі президента Зеленського.
НАБУ та САП повідомили Кириленку про підозру ще у серпні 2024-го – після розслідування «Схем» про те, як родина Кириленка, не маючи для цього достатніх офіційних доходів, «обросла» нерухомістю і автівками на 70 мільйонів гривень у 2020-2023 роках – період, коли він очолював Донецьку обласну адміністрацію і до його переведення у Київ на посаду голови АМКУ у 2023-му.
Сьогодні розповімо, хто саме «підставив плече» Павлу Кириленку і вніс 30 мільйонів гривень на його заставу.
Дивіться розслідування сьогодні, 26 лютого, о 19:00 на ютуб-каналі Радіо Свобода.
Схеми
«Давно не бачив вас. Скучили?» Так голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко відреагував на запитання нашого журналіста Георгія Шабаєва, який зустрів його біля НАБУ. Що ж, можливо, наші підписники таки «скучили» за матеріалами про Кириленка? Який…
Хто вніс 30 мільйонів гривень застави за голову Антимонопольного комітету Павла Кириленка?
Новий випуск вже на каналі👇
Новий випуск вже на каналі👇
YouTube
Хто допоміг підозрюваному Кириленку і вніс за нього 30 мільйонів застави? | СХЕМИ
Ще у серпні 2024 року за голову Антимонопольного комітету Павла Кириленка внесли заставу у 30 мільйонів гривень. Але до цього не було відомо – хто саме це зробив. «Схемам» вдалося дізнатися, що це за компанія і як її бенефіціарний власник пов'язаний з головою…
«Схеми» дізнались, хто вніс 30 мільйонів гривень застави за голову Антимонопольного комітету Кириленка. Це була ініціатива підприємця, діяльність бізнес-структур якого – у полі зору АМКУ.
За Кириленка, якого підозрюють у незаконному збагаченні, гроші внесла львівська компанія «Керамет» – в той же день, коли Вищий антикорупційний суд обрав очільнику АМКУ запобіжний захід у вигляді застави та електронного браслету.
Бенефіціарним співвласником цієї фірми є бізнесмен Едуард Мкртчан. «Схеми» з’ясували, що ця та інші компанії Мкртчана, зокрема, беруть участь в державних закупівлях і аукціонах, дотримання конкуренції під час проведення яких контролює АМКУ. Зокрема, філія Антимонопольного комітету наразі розглядає справу щодо однієї з фірм Мкртчана через можливі «антиконкурентні дії».
Як це прокоментував Павло Кириленко?
Сказав, що назву компанії, яка внесла за нього 30 мільйонів гривень, «чує вперше», але підтвердив, що знайомий з самим бізнесменом. Запитання журналістів про те, чи просив він Мкртчана внести за нього заставу, Кириленко назвав «провокаційним» і залишив без відповіді.
Сам Едуард Мкртчан в коментарі «Схемам» сказав, що «передав всі бізнес-активи» і пішов служити, але розповів, що «підставити плече» посадовцю – було саме його ініціативою. Бо, каже, давно товаришує з Кириленком, поважає його і тому вирішив допомогти «близькій людині в скрутну годину». Переконує, що не просить у Кириленка допомоги у вирішенні бізнес-питань.
Повну версію нового матеріалу дивіться тут
І нагадаємо, Кириленку повідомили про підозру у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації після того, як НАБУ відкрило справу за фактами з розслідування «Схем». Тоді журналісти розповіли, що його родина у період 2020-2023 років – коли Кириленко очолював Донецьку обласну адміністрацію і до його переведення у Київ на посаду голови АМКУ у 2023-му – придбала автівки і низку об'єктів нерухомості у Києві й області, а також в Ужгороді, загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього достатніх офіційних доходів.
За Кириленка, якого підозрюють у незаконному збагаченні, гроші внесла львівська компанія «Керамет» – в той же день, коли Вищий антикорупційний суд обрав очільнику АМКУ запобіжний захід у вигляді застави та електронного браслету.
Бенефіціарним співвласником цієї фірми є бізнесмен Едуард Мкртчан. «Схеми» з’ясували, що ця та інші компанії Мкртчана, зокрема, беруть участь в державних закупівлях і аукціонах, дотримання конкуренції під час проведення яких контролює АМКУ. Зокрема, філія Антимонопольного комітету наразі розглядає справу щодо однієї з фірм Мкртчана через можливі «антиконкурентні дії».
Як це прокоментував Павло Кириленко?
Сказав, що назву компанії, яка внесла за нього 30 мільйонів гривень, «чує вперше», але підтвердив, що знайомий з самим бізнесменом. Запитання журналістів про те, чи просив він Мкртчана внести за нього заставу, Кириленко назвав «провокаційним» і залишив без відповіді.
Сам Едуард Мкртчан в коментарі «Схемам» сказав, що «передав всі бізнес-активи» і пішов служити, але розповів, що «підставити плече» посадовцю – було саме його ініціативою. Бо, каже, давно товаришує з Кириленком, поважає його і тому вирішив допомогти «близькій людині в скрутну годину». Переконує, що не просить у Кириленка допомоги у вирішенні бізнес-питань.
Повну версію нового матеріалу дивіться тут
І нагадаємо, Кириленку повідомили про підозру у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації після того, як НАБУ відкрило справу за фактами з розслідування «Схем». Тоді журналісти розповіли, що його родина у період 2020-2023 років – коли Кириленко очолював Донецьку обласну адміністрацію і до його переведення у Київ на посаду голови АМКУ у 2023-му – придбала автівки і низку об'єктів нерухомості у Києві й області, а також в Ужгороді, загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього достатніх офіційних доходів.
Схеми
Ще один крок до остаточного звільнення судді ОАСК з російським паспортом. Сьогодні, 28 січня, Вища рада правосуддя підтвердила попереднє рішення палати ВРП про звільнення судді Окружного адміністративного суду Києва Аріни Літвінової, в якої "Схеми" знайшли…
Звільнили суддю ОАСК Літвінову, в якої «Схеми» знайшли паспорт РФ
Вища рада правосуддя звільнила суддю нині вже ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Аріну Літвінову, в якої «Схеми» знайшли громадянство Російської Федерації. За таке рішення проголосували 15 членів ВРП.
Її звільнили на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України – вчинення істотного дисциплінарного проступку. Таким чином, Літвінова втратила статус судді.
Ще в грудні 2024 року дисциплінарна палата ВРП рекомендувала звільнити суддю за вчинення істотного дисциплінарного проступку, а саме – набуття російського громадянства. Скаргу на Літвінову подала Служба безпеки України, яка підтвердила знахідки «Схем» про її російський паспорт.
У липні 2024-го стало відомо, що суддя ліквідованого Окружного адмінсуду Києва Аріна Літвінова сама подала до ВРП заяву про відставку. Якби її затвердили, суддя з російським громадянством змогла б пожиттєво отримувати суддівські виплати з бюджету України. Та 23 липня ВРП зупинила розгляд цієї заяви Літвінової та розпочала дисциплінарне провадження, яке зрештою призвело до її звільнення. Таким чином, довічних виплат суддя отримувати не зможе.
Літвінова вже третя українська суддя з російським громадянством, яку звільняють після розслідування «Схем». Цьому передувало звільнення судді Донецького окружного адміністративного суду Людмили Арестової у грудні 2024 року та голови Касаційного господарського суду Богдана Львова у жовтні 2022 року.
Вища рада правосуддя звільнила суддю нині вже ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Аріну Літвінову, в якої «Схеми» знайшли громадянство Російської Федерації. За таке рішення проголосували 15 членів ВРП.
Її звільнили на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України – вчинення істотного дисциплінарного проступку. Таким чином, Літвінова втратила статус судді.
Ще в грудні 2024 року дисциплінарна палата ВРП рекомендувала звільнити суддю за вчинення істотного дисциплінарного проступку, а саме – набуття російського громадянства. Скаргу на Літвінову подала Служба безпеки України, яка підтвердила знахідки «Схем» про її російський паспорт.
У липні 2024-го стало відомо, що суддя ліквідованого Окружного адмінсуду Києва Аріна Літвінова сама подала до ВРП заяву про відставку. Якби її затвердили, суддя з російським громадянством змогла б пожиттєво отримувати суддівські виплати з бюджету України. Та 23 липня ВРП зупинила розгляд цієї заяви Літвінової та розпочала дисциплінарне провадження, яке зрештою призвело до її звільнення. Таким чином, довічних виплат суддя отримувати не зможе.
Літвінова вже третя українська суддя з російським громадянством, яку звільняють після розслідування «Схем». Цьому передувало звільнення судді Донецького окружного адміністративного суду Людмили Арестової у грудні 2024 року та голови Касаційного господарського суду Богдана Львова у жовтні 2022 року.
Схеми
Норвезькі запчастини для вантажівок потрапляють до Росії через Туреччину, обходячи санкції «Схеми» разом з колегами з NRK, суспільного мовника Норвегії, встановили, що велика норвезька компанія-виробник автомобільних запчастин Kongsberg Automotive з 2022…
Після розслідування «Схем» і NRK про постачання запчастин для вантажівок до РФ в обхід санкцій на виробника заявили в поліцію
До правоохоронців звернувся норвезький Гельсінський комітет щодо компанії-виробника автомобільних запчастин Kongsberg Automotive через ймовірне порушення нею санкцій Європейського Союзу.
Напередодні «Схеми» та норвезький суспільний мовник NRK опублікували спільне розслідування про те, як Kongsberg Automotive протягом 2022-2024 років продала підсанкційних деталей для вантажівок на 2,7 мільйона євро Hidirusta Otomotiv – турецькій компанії, яка, попри експортні обмеження ЄС, перепродала їх до Росії фірмам, повʼязаним з оборонним комплексом.
Генеральна секретарка Гельсінського комітету Беріт Ліндеман зауважила, що така велика компанія, як Kongsberg Automotive, яка має усі необхідні ресурси для проведення ретельних перевірок своїх контрагентів, мала б запобігти перепродажу своєї продукції до Росії.
Заява Гельсінського комітету до поліції країни з закликом розслідувати ймовірне порушення санкцій ЄС проти Росії – це перший випадок подібного звернення в Норвегії. Обов’язок контролювати дотримання європейських санкцій лягає на органи влади країн-членів ЄС.
До правоохоронців звернувся норвезький Гельсінський комітет щодо компанії-виробника автомобільних запчастин Kongsberg Automotive через ймовірне порушення нею санкцій Європейського Союзу.
Напередодні «Схеми» та норвезький суспільний мовник NRK опублікували спільне розслідування про те, як Kongsberg Automotive протягом 2022-2024 років продала підсанкційних деталей для вантажівок на 2,7 мільйона євро Hidirusta Otomotiv – турецькій компанії, яка, попри експортні обмеження ЄС, перепродала їх до Росії фірмам, повʼязаним з оборонним комплексом.
Генеральна секретарка Гельсінського комітету Беріт Ліндеман зауважила, що така велика компанія, як Kongsberg Automotive, яка має усі необхідні ресурси для проведення ретельних перевірок своїх контрагентів, мала б запобігти перепродажу своєї продукції до Росії.
Заява Гельсінського комітету до поліції країни з закликом розслідувати ймовірне порушення санкцій ЄС проти Росії – це перший випадок подібного звернення в Норвегії. Обов’язок контролювати дотримання європейських санкцій лягає на органи влади країн-членів ЄС.
Радіо Свобода
Після розслідування «Схем» і NRK про постачання запчастин для вантажівок до РФ в обхід санкцій на виробника заявили в поліцію
У Kongsberg Automotive на звернення журналістів повідомили, що зупинили всі прямі поставки до Росії ще у 2022 році, однак не контролюють подальший перепродаж
Схеми
Російський бізнес в Україні на 1 мільярд гривень попри санкції перейшов до приватного власника з оточення Кіпера Бізнес російського бізнесмена в Україні Ігоря Наумця вартістю 1 мільярд гривень, попри дію санкцій РНБО та арешти, перейшов до нового приватного…
Недостовірні відомості на 200 млн: НАЗК перевірило декларацію фігуранта «Схем» про виведення російських активів з-під санкцій
Мова про ексдепутата Броварської міської ради від партії «За майбутнє» та власника Броварського алюмінієвого заводу Сергія Шапрана. НАЗК проаналізувало його декларацію, подану за 2023 рік перед складанням мандату, і виявило недостовірні відомості на 193 мільйони гривень.
У таких його діях встановили «ознаки правопорушення за статтею декларування недостовірної інформації».
Про цього бізнесмена раніше «Схеми» розповіли у своєму розслідуванні – про те, як Сергій Шапран став новим власником активів російського підприємця в Україні Ігоря Наумця вартістю один мільярд гривень, попри дію санкцій РНБО та арешт майна. У своїй декларації Шапран зазначив свої частки у компаніях, за допомогою яких вдалось вивести активи Наумця, але занизив їхню вартість.
За даними НАЗК, Сергій Шапран не згадав у своїй звітності про один автомобіль BMW M760LI, який продав у 2023-му році та про інший – BMW X7, який його ж компанія «Шапран Груп» здавала в оренду його дружині. Також з’ясувалось, що Сергій Шапран поповнив свої банківські рахунки на суму 23 мільйони гривень, але перевірка встановила, що загальна сума, яку мала на той момент родина, щоб внести на рахунки, була на той момент приблизно на 10 мільйонів меншою.
За інформацією журналістів, висновок і матеріали перевірки НАЗК вже мали передати до Національної поліції.
Окремо «Схеми» звернули увагу на вказані Сергієм Шапраном у декларації частки в компаніях «Юні Сервіс», «Юні Люкс» та ТОВ «Юні Тул». Відповідно до даних перевірки НАЗК, він зазначив вартість – по 2,5 мільйони гривень у кожній фірмі, хоча, відповідно до даних з Єдиного державного реєстру йдеться про значно більші суми: в «Юні Сервіс» його частка оцінюється в 90 мільйонів гривень, в «Юні Люкс» – 75. Саме про ці компанії-посередники йшлося у розслідуванні «Схем»: вони допомогли Шапрану стати новим власником активів підсанкційного російського бізнесмена Ігоря Наумця.
Мова про ексдепутата Броварської міської ради від партії «За майбутнє» та власника Броварського алюмінієвого заводу Сергія Шапрана. НАЗК проаналізувало його декларацію, подану за 2023 рік перед складанням мандату, і виявило недостовірні відомості на 193 мільйони гривень.
У таких його діях встановили «ознаки правопорушення за статтею декларування недостовірної інформації».
Про цього бізнесмена раніше «Схеми» розповіли у своєму розслідуванні – про те, як Сергій Шапран став новим власником активів російського підприємця в Україні Ігоря Наумця вартістю один мільярд гривень, попри дію санкцій РНБО та арешт майна. У своїй декларації Шапран зазначив свої частки у компаніях, за допомогою яких вдалось вивести активи Наумця, але занизив їхню вартість.
За даними НАЗК, Сергій Шапран не згадав у своїй звітності про один автомобіль BMW M760LI, який продав у 2023-му році та про інший – BMW X7, який його ж компанія «Шапран Груп» здавала в оренду його дружині. Також з’ясувалось, що Сергій Шапран поповнив свої банківські рахунки на суму 23 мільйони гривень, але перевірка встановила, що загальна сума, яку мала на той момент родина, щоб внести на рахунки, була на той момент приблизно на 10 мільйонів меншою.
За інформацією журналістів, висновок і матеріали перевірки НАЗК вже мали передати до Національної поліції.
Окремо «Схеми» звернули увагу на вказані Сергієм Шапраном у декларації частки в компаніях «Юні Сервіс», «Юні Люкс» та ТОВ «Юні Тул». Відповідно до даних перевірки НАЗК, він зазначив вартість – по 2,5 мільйони гривень у кожній фірмі, хоча, відповідно до даних з Єдиного державного реєстру йдеться про значно більші суми: в «Юні Сервіс» його частка оцінюється в 90 мільйонів гривень, в «Юні Люкс» – 75. Саме про ці компанії-посередники йшлося у розслідуванні «Схем»: вони допомогли Шапрану стати новим власником активів підсанкційного російського бізнесмена Ігоря Наумця.
Схеми
Нацполіція повідомила про підозри власникам та співробітникам київської мережі аптек «Ел’Фарм», яку журналісти «Схем» у серпні 2024 року викрили у торгівлі російськими та західними препаратами, виробленими спеціально для ринку РФ, попри заборону та під час…
Власники мережі аптек, яких «Схеми» викрили у нелегальній торгівлі ліками з РФ, після вручення підозр втекли за кордон
Мова про громадян Азербайджану братів Елвіна та Ешгіна Багірових, які, як розповіли «Схеми» влітку 2024 року, нелегально торгували російськими ліками у їхній мережі аптек «Ел’Фарм» у Києві. Після отримання підозр Багірови виїхали з України. Це сталося напередодні судового засідання, де їм мали обрати запобіжний захід. Про це «Схемам» стало відомо від поінформованих джерел у правоохоронних органах.
Брати Багірови виїхали в Молдову в ніч на 1 березня через пункт пропуску «Могилів-Подільський – Отач» у Вінницькій області. На них як на громадян Азербайджану не поширюються обмеження на виїзд, які діють для чоловіків призовного віку під час воєнного стану в Україні. А суд ще не обрав для них запобіжного заходу.
Прокурори звернулися до Печерського суду Києва з клопотанням про взяття під варту власників мережі аптек «Ел’Фарм» ще наприкінці лютого, після того, як Нацполіція повідомила їм про підозри. Втім, це прохання суд тоді так і не розглянув через відсутність підозрюваних: адвокати братів Багірових стверджували, що їхні підзахисні хворіють.
Наступне засідання, на якому мали обирати запобіжний захід для Багірових, було заплановане на 4 березня. Під час судового засідання, на якому були журналісти «Схем», прокурор Олександр Платов повідомив: «Оперативним співробітникам Національної поліції було доручено виконання ухвали (на привід підозрюваних до зали суду – ред.), однак встановити місце перебування на даний час не було можливим».
Мова про громадян Азербайджану братів Елвіна та Ешгіна Багірових, які, як розповіли «Схеми» влітку 2024 року, нелегально торгували російськими ліками у їхній мережі аптек «Ел’Фарм» у Києві. Після отримання підозр Багірови виїхали з України. Це сталося напередодні судового засідання, де їм мали обрати запобіжний захід. Про це «Схемам» стало відомо від поінформованих джерел у правоохоронних органах.
Брати Багірови виїхали в Молдову в ніч на 1 березня через пункт пропуску «Могилів-Подільський – Отач» у Вінницькій області. На них як на громадян Азербайджану не поширюються обмеження на виїзд, які діють для чоловіків призовного віку під час воєнного стану в Україні. А суд ще не обрав для них запобіжного заходу.
Прокурори звернулися до Печерського суду Києва з клопотанням про взяття під варту власників мережі аптек «Ел’Фарм» ще наприкінці лютого, після того, як Нацполіція повідомила їм про підозри. Втім, це прохання суд тоді так і не розглянув через відсутність підозрюваних: адвокати братів Багірових стверджували, що їхні підзахисні хворіють.
Наступне засідання, на якому мали обирати запобіжний захід для Багірових, було заплановане на 4 березня. Під час судового засідання, на якому були журналісти «Схем», прокурор Олександр Платов повідомив: «Оперативним співробітникам Національної поліції було доручено виконання ухвали (на привід підозрюваних до зали суду – ред.), однак встановити місце перебування на даний час не було можливим».
Мережа криптошахраїв, яка виманила 240 млн доларів у людей з усього світу, працювала також і з України
Дві міжнародні мережі кол-центрів під виглядом інвестицій у криптовалюту упродовж чотирьох років, з 2021-го по 2025-й, виманили у більше ніж 30 тисяч людей по всьому світу понад 275 мільйонів доларів. Одна з цих мереж працювала, у тому числі, з України та мала щонайменше один офіс у Києві.
Це журналісти Радіо Свобода встановили в межах спільного журналістського розслідування під назвою «Імперія шахрайства», яке провели разом із міжнародною організацією Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP), шведським суспільним мовником (SVT) та ще 30-ма іншими медіа партнерами.
⏰Детально про те, як міжнародна мережа псево-продавців криптовалют працювала в Україні, читайте завтра, 6 березня, у розслідуванні на сайті Радіо Свобода.
▪Аналізуючи витік даних двох мереж кол-центрів, журналістам вдалося дізнатися, що одна група кібершахраїв працює у столиці Грузії Тбілісі та з 2022 року отримала понад 35 мільйонів доларів від близько шести тисяч людей, які вклали власні заощадження у криптовалюту або акції і сподівались на цьому заробити. Але на ділі їхні гроші потрапляли до шахраїв.
▪Інша кібермережа – це група афілійованих компаній та офісів в Україні, Болгарії та на Кіпрі. Розслідувачі з’ясували, що ймовірно керують цією структурою з Ізраїлю. Наразі не вдалося встановити кінцевих власників і офіційну назву цієї мережі. За підрахунками журналістів, з 2021 по 2024 рік ці криптоброкери могли ошукати 26 тисяч людей на 240 мільйонів доларів.
Журналісти Радіо Свобода дослідили структуру цієї ізраїльсько-європейської мережі кібершахраїв, яка працювала, в тому числі, з України, та встановили декілька компаній, які вони використовували у своїй діяльності, а також – ймовірне місце розташування одного з офісів у Києві. Розслідувачі також ідентифікували українців, які несвідомо стали частиною схеми, та поспілкувалися з деякими з них.
#ScamEmpire
Дві міжнародні мережі кол-центрів під виглядом інвестицій у криптовалюту упродовж чотирьох років, з 2021-го по 2025-й, виманили у більше ніж 30 тисяч людей по всьому світу понад 275 мільйонів доларів. Одна з цих мереж працювала, у тому числі, з України та мала щонайменше один офіс у Києві.
Це журналісти Радіо Свобода встановили в межах спільного журналістського розслідування під назвою «Імперія шахрайства», яке провели разом із міжнародною організацією Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP), шведським суспільним мовником (SVT) та ще 30-ма іншими медіа партнерами.
⏰Детально про те, як міжнародна мережа псево-продавців криптовалют працювала в Україні, читайте завтра, 6 березня, у розслідуванні на сайті Радіо Свобода.
▪Аналізуючи витік даних двох мереж кол-центрів, журналістам вдалося дізнатися, що одна група кібершахраїв працює у столиці Грузії Тбілісі та з 2022 року отримала понад 35 мільйонів доларів від близько шести тисяч людей, які вклали власні заощадження у криптовалюту або акції і сподівались на цьому заробити. Але на ділі їхні гроші потрапляли до шахраїв.
▪Інша кібермережа – це група афілійованих компаній та офісів в Україні, Болгарії та на Кіпрі. Розслідувачі з’ясували, що ймовірно керують цією структурою з Ізраїлю. Наразі не вдалося встановити кінцевих власників і офіційну назву цієї мережі. За підрахунками журналістів, з 2021 по 2024 рік ці криптоброкери могли ошукати 26 тисяч людей на 240 мільйонів доларів.
Журналісти Радіо Свобода дослідили структуру цієї ізраїльсько-європейської мережі кібершахраїв, яка працювала, в тому числі, з України, та встановили декілька компаній, які вони використовували у своїй діяльності, а також – ймовірне місце розташування одного з офісів у Києві. Розслідувачі також ідентифікували українців, які несвідомо стали частиною схеми, та поспілкувалися з деякими з них.
#ScamEmpire
Схеми
Мережа криптошахраїв, яка виманила 240 млн доларів у людей з усього світу, працювала також і з України Дві міжнародні мережі кол-центрів під виглядом інвестицій у криптовалюту упродовж чотирьох років, з 2021-го по 2025-й, виманили у більше ніж 30 тисяч людей…
«Імперія шахрайства»: як витік даних вивів журналістів на дві мережі кол-центрів, які ошукали тисячі людей по всьому світу на сотні мільйонів доларів. Працювали шахраї, зокрема, і з України
Журналісти міжнародної організації Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP), шведського суспільного мовника (SVT) та 30 інших медіа, зокрема Радіо Свобода, викрили дві міжнародні мережі кол-центрів, які під виглядом інвестицій у криптовалюту упродовж 2021-2025 років виманили у 33 тисяч людей по всьому світу понад $275 млн.
Шахраї знаходили «клієнтів» через рекламу в соцмережах, втиралися в довіру, обіцяючи захмарні прибутки за інвестиції у криптовалюту, а також переконували їх встановити на свій пристрій програмне забезпечення для віддаленого доступу.
Одна з цих міжнародних мереж кол-центрів мала офіс, зокрема, й у Києві.
Радіо Свобода в межах проєкту встановило його ймовірне місце розташування – він міг знаходитися в орендованому приміщенні, яким володіє дружина нардепа Антона Яценка. Журналісти також знайшли декілька зареєстрованих в Україні компаній, які використовували шахраї, та ідентифікували українців, які несвідомо стали частиною схеми. З деякими з них – вдалося поспілкуватися.
Однією з них є 23-річна киянка. Вона розповіла журналістам, що у 2021 році стала фіктивною власницею та директоркою «Естелла Юкрейн». За словами дівчини, вона ставила підписи на документах і отримувала за це дві тисячі гривень щомісяця. Про те, що її компанія може бути повʼязаною з міжнародною шахрайською криптомережею – вона дізналася від журналістів.
До «великої» війни ця міжнародна мережа активно залучала до своїх схем пересічних українців – їм платили за те, щоб ті реєстрували на себе компанії. Керували ними насправді кібершахраї, а фактичні власники часто не знали, чим займаються їхні фірми.
Крім України, ця мережа має представництва у Болгарії та на Кіпрі. Усі вони, схоже, працюють під керівництвом управлінської команди в Ізраїлі. З 2021 по 2024 рік ці криптоброкери могли ошукати 26 тисяч людей – переважно з Канади, Іспанії, Австралії, Великобританії та Південної Африки. Загалом за цей час постраждалі від дій цих псевдо-продавців криптовалют втратили щонайменше 240 мільйонів доларів.
Детально про те, як працювала ця мережа кібершахраїв – читайте у повному тексті
#ScamEmpire
Журналісти міжнародної організації Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP), шведського суспільного мовника (SVT) та 30 інших медіа, зокрема Радіо Свобода, викрили дві міжнародні мережі кол-центрів, які під виглядом інвестицій у криптовалюту упродовж 2021-2025 років виманили у 33 тисяч людей по всьому світу понад $275 млн.
Шахраї знаходили «клієнтів» через рекламу в соцмережах, втиралися в довіру, обіцяючи захмарні прибутки за інвестиції у криптовалюту, а також переконували їх встановити на свій пристрій програмне забезпечення для віддаленого доступу.
Одна з цих міжнародних мереж кол-центрів мала офіс, зокрема, й у Києві.
Радіо Свобода в межах проєкту встановило його ймовірне місце розташування – він міг знаходитися в орендованому приміщенні, яким володіє дружина нардепа Антона Яценка. Журналісти також знайшли декілька зареєстрованих в Україні компаній, які використовували шахраї, та ідентифікували українців, які несвідомо стали частиною схеми. З деякими з них – вдалося поспілкуватися.
Однією з них є 23-річна киянка. Вона розповіла журналістам, що у 2021 році стала фіктивною власницею та директоркою «Естелла Юкрейн». За словами дівчини, вона ставила підписи на документах і отримувала за це дві тисячі гривень щомісяця. Про те, що її компанія може бути повʼязаною з міжнародною шахрайською криптомережею – вона дізналася від журналістів.
До «великої» війни ця міжнародна мережа активно залучала до своїх схем пересічних українців – їм платили за те, щоб ті реєстрували на себе компанії. Керували ними насправді кібершахраї, а фактичні власники часто не знали, чим займаються їхні фірми.
Крім України, ця мережа має представництва у Болгарії та на Кіпрі. Усі вони, схоже, працюють під керівництвом управлінської команди в Ізраїлі. З 2021 по 2024 рік ці криптоброкери могли ошукати 26 тисяч людей – переважно з Канади, Іспанії, Австралії, Великобританії та Південної Африки. Загалом за цей час постраждалі від дій цих псевдо-продавців криптовалют втратили щонайменше 240 мільйонів доларів.
Детально про те, як працювала ця мережа кібершахраїв – читайте у повному тексті
#ScamEmpire
Радіо Свобода
Ошукали «інвесторів» на $275 млн: завдяки витоку даних журналісти викрили дві мережі криптошахраїв
Від діяльності двох мереж кібершахраїв постраждали десятки тисяч людей з усього світу, одна з них мала офіс в Україні
Схеми
Власники мережі аптек, яких «Схеми» викрили у нелегальній торгівлі ліками з РФ, після вручення підозр втекли за кордон Мова про громадян Азербайджану братів Елвіна та Ешгіна Багірових, які, як розповіли «Схеми» влітку 2024 року, нелегально торгували російськими…
Після втечі власників аптек, яких «Схеми» викрили у незаконному продажу ліків з РФ, під домашній арешт взяли провізорів
Двом провізорам аптечної мережі «Ел’Фарм», яку «Схеми» влітку викрили у нелегальній торгівлі російськими ліками, Печерський районний суд Києва 4 березня обрав запобіжний захід – нічний домашній арешт. Про це журналістам стало відомо від джерел у правоохоронних органах.
Провізорів, а також власників мережі аптек громадян Азербайджан Елвіна й Ешгіна Багірових Нацполіція підозрює у «колабораційній діяльності» (ч. 4 ст.111-1 КК України). Максимальне покарання за це – до 5 років увʼязнення з конфіскацією майна.
4 березня суд також мав обрати запобіжний захід і братам Багіровим – але на засідання вони не зʼявилися.
Один з братів Багірових, з яким вдалося поспілкуватися «Схемам», заперечив свою причетність до незаконної торгівлі російськими ліками в Україні. Провізори «Ел’Фарм» обвинувачення поліції не коментували.
Двом провізорам аптечної мережі «Ел’Фарм», яку «Схеми» влітку викрили у нелегальній торгівлі російськими ліками, Печерський районний суд Києва 4 березня обрав запобіжний захід – нічний домашній арешт. Про це журналістам стало відомо від джерел у правоохоронних органах.
Провізорів, а також власників мережі аптек громадян Азербайджан Елвіна й Ешгіна Багірових Нацполіція підозрює у «колабораційній діяльності» (ч. 4 ст.111-1 КК України). Максимальне покарання за це – до 5 років увʼязнення з конфіскацією майна.
4 березня суд також мав обрати запобіжний захід і братам Багіровим – але на засідання вони не зʼявилися.
Один з братів Багірових, з яким вдалося поспілкуватися «Схемам», заперечив свою причетність до незаконної торгівлі російськими ліками в Україні. Провізори «Ел’Фарм» обвинувачення поліції не коментували.
Підозрюваному голові АМКУ Кириленку продовжили строк дії обов’язків до 14 квітня
Таким чином суд задовольнив клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Голову Антимонопольного комітету Павла Кириленка підозрюють в незаконному збагаченні на понад 70 мільйонів гривень та декларуванні недостовірної інформації.
Кириленко зобов’язаний прибувати на першу вимогу до детективів НАБУ, прокурора, суду, не залишати Україну без їхнього дозволу, повідомляти про зміну місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками. Відповідно до ухвали слідчої судді ВАКС, оприлюдненої 6 березня, чинним залишається обов’язок здати на зберігання закордонний паспорт та інші документи для виїзду за кордон.
Захист Кириленка просив скасувати обов’язок не відлучатися за межі України без дозволу детектива, прокурора або суду та повернути паспорти, на що суддя відмовила, зазначивши, що це «посилить ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду».
Нагадаємо, 28 серпня 2024 року Вищий антикорупційний суд відмовив у задоволенні клопотання НАБУ та САП про взяття очільника АМКУ Павла Кириленка під варту і визначив запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 мільйонів гривень та зобов’язання носити електронний браслет.
Пізніше «Схеми» дізнались, що ці гроші за Кириленка внесла компанія ТОВ «Керамет», бенефіціарним співвласником якої є бізнесмен Едуард Мкртчан. Журналісти з’ясували, що ця та інші компанії Мкртчана, зокрема, беруть участь у державних закупівлях і аукціонах, дотримання правил конкуренції під час проведення яких контролює АМКУ.
НАБУ відкрило кримінальне провадження щодо Кириленка після того, як «Схеми» розповіли, що родина голови АМКУ у період 2020-2023 років придбала автівки і низку об’єктів нерухомості у Києві й області, а також в Ужгороді, загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього достатніх офіційних доходів.
Таким чином суд задовольнив клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Голову Антимонопольного комітету Павла Кириленка підозрюють в незаконному збагаченні на понад 70 мільйонів гривень та декларуванні недостовірної інформації.
Кириленко зобов’язаний прибувати на першу вимогу до детективів НАБУ, прокурора, суду, не залишати Україну без їхнього дозволу, повідомляти про зміну місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками. Відповідно до ухвали слідчої судді ВАКС, оприлюдненої 6 березня, чинним залишається обов’язок здати на зберігання закордонний паспорт та інші документи для виїзду за кордон.
Захист Кириленка просив скасувати обов’язок не відлучатися за межі України без дозволу детектива, прокурора або суду та повернути паспорти, на що суддя відмовила, зазначивши, що це «посилить ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду».
Нагадаємо, 28 серпня 2024 року Вищий антикорупційний суд відмовив у задоволенні клопотання НАБУ та САП про взяття очільника АМКУ Павла Кириленка під варту і визначив запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 мільйонів гривень та зобов’язання носити електронний браслет.
Пізніше «Схеми» дізнались, що ці гроші за Кириленка внесла компанія ТОВ «Керамет», бенефіціарним співвласником якої є бізнесмен Едуард Мкртчан. Журналісти з’ясували, що ця та інші компанії Мкртчана, зокрема, беруть участь у державних закупівлях і аукціонах, дотримання правил конкуренції під час проведення яких контролює АМКУ.
НАБУ відкрило кримінальне провадження щодо Кириленка після того, як «Схеми» розповіли, що родина голови АМКУ у період 2020-2023 років придбала автівки і низку об’єктів нерухомості у Києві й області, а також в Ужгороді, загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього достатніх офіційних доходів.
Forwarded from Радіо Свобода
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Наслідки атаки на нафтопереробний завод у Туапсе: супутникові фото
Після удару по підприємству вночі 14-го березня здійнялась пожежа, яка, відповідно до супутникових знімків сервісу Sentinel EO Hub Browser за 15 березня, триває і досі, вже понад добу.
За словами губернатора Краснодарського краю РФ Веніаміна Кондратьєва, пожежа, яка зайняла площу у понад тисячу квадратних метрів, почалась внаслідок атаки по нафтокомплексу українськими силами оборони. Кондратьєв також повідомив, що спалахнув один із резервуарів з бензином.
Офіційно в Україні це не коментували, однак раніше у Генштабі повідомляли про неодноразові удари українськими безпілотниками по Туапсинському НПЗ.
Українські військові зазначали, що цей завод здійснює переробку нафти заявленим об’ємом 12 мільйонів тонн на рік, з них експортується понад 90% вироблених нафтопродуктів . Крім того, повідомляли у Генштабі ЗСУ, це підприємство «активно задіяне» у забезпеченні російської армії.
Після удару по підприємству вночі 14-го березня здійнялась пожежа, яка, відповідно до супутникових знімків сервісу Sentinel EO Hub Browser за 15 березня, триває і досі, вже понад добу.
За словами губернатора Краснодарського краю РФ Веніаміна Кондратьєва, пожежа, яка зайняла площу у понад тисячу квадратних метрів, почалась внаслідок атаки по нафтокомплексу українськими силами оборони. Кондратьєв також повідомив, що спалахнув один із резервуарів з бензином.
Офіційно в Україні це не коментували, однак раніше у Генштабі повідомляли про неодноразові удари українськими безпілотниками по Туапсинському НПЗ.
Українські військові зазначали, що цей завод здійснює переробку нафти заявленим об’ємом 12 мільйонів тонн на рік, з них експортується понад 90% вироблених нафтопродуктів . Крім того, повідомляли у Генштабі ЗСУ, це підприємство «активно задіяне» у забезпеченні російської армії.
Forwarded from Радіо Свобода
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM