Telegram Web Link
Покращена антена навігації, GSM-зв’язок та 90 кг вибухового заряду: як Росія вдосконалює дрони-камікадзе Shahed, якими атакує Київ

Експерти експертної установи Мін’юсту, які досліджують уламки зброї після масованих атак армії РФ, зокрема, на Київ та Київщину, продемонстрували журналістам «Схем» (Радіо Свобода), з чого складаються сучасні БПЛА Shahed останніх модифікацій.

▪️Майже в кожному дроні вже є додаткова система навігації через GSM-зв’язок. Переважно модеми кріплять прямо на корпус БПЛА за допомогою армованого скотчу. Завдяки SIM-карткам, російські військові можуть відстежувати пересування дрона.

▪️На безпілотниках, які потрапили до експертів після атак на столицю, можна побачити нові, ще більш захищені 16-канальні антени, які забезпечують супутникову навігацію і ускладнюють роботу українських засобів РЕБ проти них. За словами експерта, з початку 2025-го року в деяких таких антенах використовуються китайські чіпи – виробника BMTI (Beijing Microelectronics Technology Institute).

▪️Раніше дрони мали менший заряд, зараз же бойова частина ще потужніша – до 90 кг, що, відповідно, спричиняє набагато більше руйнувань.

▪️Дослідження експертів КНДІСЕ показують, що Росія продовжує використувати імпортні компоненти і в останніх, модифікованих версіях Shahed. Зокрема, компаній з США та Нідерландів, хоча самі деталі іноді виготовлені в Китаї та Малайзії. Попри те, що в дронах зустрічаються російські компоненти, більшість електроніки – західні технології.

Детально про те, як змінюються Shahed – дивіться у спецрепортажі
Текстова версія
Схеми
Покращена антена навігації, GSM-зв’язок та 90 кг вибухового заряду: як Росія вдосконалює дрони-камікадзе Shahed, якими атакує Київ Експерти експертної установи Мін’юсту, які досліджують уламки зброї після масованих атак армії РФ, зокрема, на Київ та Київщину…
У російському Іжевську дрони атакували військовий завод «Купол»

Про ураження підприємства повідомив голова Удмуртії Бречалов. За його словами, на місці атаки є потерпілі, а пожежники «усувають осередки загоряння».

Проаналізувавши фото і відео наслідків атаки, як стверджується, в Іжевську, журналісти «Схем» встановили, що пожежа сталась в районі заводу «Купол». Він виконує замовлення міністерства оборони РФ і, за даними ЗМІ, серед іншого випускає зенітно-ракетні комплекси «Тор-М2Е», мішенно-тренувальні комплекси «Саман-М1» та «Ад’ютант», а також ударні безпілотники «Гарпія-А1».

А ще – робить БПЛА «Шахед». Про це днями «Схеми» розповіли у матеріалі про те, як РФ модернізує безпілотники, якими атакує Україну. Зокрема, журналісти згадували, що серійні номери «Шахедів», зроблених в Іжевську, вже сягнули понад 9 тисяч, а маркують такі БПЛА білим кольором.
Колишнього кандидата на голову БЕБ, який вісім разів згадав Татарова в дисертації, планують призначити очільником Харківської облпрокуратури

Мова про Аміла Омарова – керівника Шевченківської окружної прокуратури Харкова. Ще донедавна він серед інших боровся за крісло директора Бюро економічної безпеки. Втім у конкурсі не переміг.

Але підвищення Омаров таки отримає – і вже з 2 липня має стати керівником Харківської обласної прокуратури. Про це «Схемам» повідомили три незалежних одне від одного джерела в правоохоронних органах.

Під час висвітлення перебігу конкурсу з обрання голови БЕБ, журналісти «Схем» звернули увагу, що Аміл Омаров у своїй науковій роботі вісім разів згадав прізвище науковця Олега Татарова. Шість із них – це було цитування в тексті дисертації і ще дві згадки – у списку використаної літератури.

Крім того, спираючись на досвід чужоземних держав, окремий блок присвятив Російській Федерації. Робота захищена у 2017 році, тема – про інститут підслідності у кримінальному провадженні.

Тоді Омаров пояснював, що писав дисертацію протягом багатьох років і цитував багато наукових праць, наголосивши «не осіб, а наукових праць, які написали ці особи». Щодо блоку, присвяченого РФ, він сказав: «Ми вийшли з однієї правової системи після 1991 року. Було дуже цікаво порівняти, як вона розвивається у РФ, у Молдові, на Кавказі, у середньоазіатських республіках. Без порівняння ми не зможемо зрозуміти, в якому напрямку ми йдемо».

У коментарі «Схемам» Аміл Омаров підтвердив своє призначення на посаду голови Харківської обласної прокуратури.

«Мене вже призначено, наказ підписаний, я буду приступати до виконання тих обов'язків та завдань, які стоять перед прокуратурою. Я наразі в Києві. Мені треба добратися до мого рідного міста, прийняти справи, оцінити стан справ в цілому по області. Тому що я до цього, як ви знаєте, керував окружною прокуратурою, тому, звісно, об'єм більший, роботи більше, а що найголовніше – відповідальності більше. Тому мені треба розібратися в цих питаннях. А щодо планів, перше – це воєнні злочини. Все, що стосується збройної агресії в будь-яких її формах. Починаючи від фіксації щоденних прильотів, катувань. Також бюджетні розкрадання, корупційні злочини».
❗️Суддя Вищого антикорупційного суду не задовольнив відсторонення з посади віцепрем’єра та міністра національної єдності Олексія Чернишова. Про це повідомляє кореспондентка Радіо Свобода із зали суду

Раніше про відсторонення клопотали прокурори. Чернишов повідомляв, що у відставку подавати не планує. Його підозрюють у зловживанні службовим становищем та отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

27 червня суд обрав запобіжний захід віцепрем’єру – 120 млн грн застави, заборона виїзду за кордон без дозволу та зобов’язання з’являтися на виклики слідства

❤️ Радіо Свобода. Підписуйтесь
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Завод, що виробляє «Шахеди», зазнав пошкоджень після українського удару: «Схеми» публікують супутникові знімки

Супутник Planet Labs 2 липня зафіксував наслідки української атаки на російський електромеханічний завод «Купол», що знаходиться в місті Іжевськ, та виробляє дрони-«камікадзе». Відповідно до супутникових знімків, доступ до яких проєкт Радіо Свобода «Схеми» отримав від естонського видання Delfi, – частина даху однієї з будівель військового заводу повністю зруйнована.

1 липня, в Генеральному штабі ЗСУ повідомили, що Служба безпеки України, разом із іншими підрозділами Сил оборони, завдали удару по іжевському заводу «в рамках зниження спроможностей протиповітряної оборони противника». У Генштабі заявили, що українські оборонці влучили у корпус №1 на майданчику №1, що спричинило пожежу. Це підтверджує і російське видання ASTRA з посиланням на джерела в російських екстрених службах – там зазначили, що у пошкодженій будівлі 1-го корпусу заводу, виготовляли дрони-«камікадзе».

Зокрема, підприємство виробляє БпЛА «Шахед». Про те, як РФ модернізує безпілотники, якими атакує Україну, у своєму матеріалі вже розповідали «Схеми» (Радіо Свобода). Зокрема, журналісти згадували, що серійні номери «Шахедів», зроблених в Іжевську, вже сягнули понад дев’яти тисяч, а маркують такі БпЛА білим кольором.

«Купол» також виробляє й інші ударні безпілотники – «Гарпія-А1». Цей завод виконує замовлення Міністерства оборони РФ і, за даними ЗМІ, серед іншого випускає й зенітно-ракетні комплекси «Тор-М2Е» та мішенно-тренувальні комплекси «Саман-М1» й «Ад’ютант».

Увечері 1 липня голова російського регіону Удмуртія, столицею якого є Іжевськ, Олександр Бречалов визнав, що пошкоджень зазнало місцеве «оборонне підприємство». Російський чиновник також зазначив, що внаслідок атаки на завод постраждало 45 людей, троє з них – загинули.
«Схеми» дізнались, хто вніс заставу у 120 млн гривень за Чернишова

Як з'ясували журналісти, заставу за віцепрем’єр-міністра, міністра національної єдності Олексія Чернишова, якого підозрюють у зловживанні службовим становищем та отриманні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, внесли частинами у різні дні:

його дружина (спочатку 10 мільйонів гривень, а згодом ще 2 668 гривень)
приватна фірма, яка була створена в квітні цього року і торгує деталями для автомобілів (66 мільйонів гривень)
менеджерка групи компаній DIM, співвласниками якої є забудовник Олександр Насіковський і, відповідно до даних у ЗМІ, бізнесмен та інвестор Максим Кріппа (44 мільйони гривень)

У коментарі «Схемам» Насіковський повідомив, що про внесення застави співробітницею йому «невідомо» і що від імені компанії її на це «ніхто не уповноважував».

Детально про це - у повному тексті
Схеми
Застава у 9 млн гривень: дружині підозрюваного голови АМКУ Кириленка обрали запобіжний захід Вищий антикорупційний суд 6 червня обрав запобіжний захід дружині очільника Антимонопольного комітету України Павла Кириленка Аллі у вигляді застави у розмірі 9 мільйонів…
Суд зменшив заставу для дружини голови АМКУ Павла Кириленка у 37 разів

Сьогодні апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала ухвалу, якою для дружини очільника Антимонопольного комітету Алли Кириленко була визначена застава в розмірі 9 мільйонів гривень, що, відповідно до КПК, у 37 разів перевищувало максимальні межі застави, і зменшила її – до 242 тисяч гривень. Про це повідомляє громадська організація Transparency International Ukraine.

Апеляція частково задовольнила клопотання сторони захисту і при цьому відмовила у задоволенні клопотання прокурорки САП, яким та просила навпаки збільшити заставу до 11 мільйонів гривень.

Нагадаємо, Аллу Кириленко підозрюють у «пособництві в незаконному збагаченні». Її чоловік – голова АМКУ Павло Кириленко – має підозри в «незаконному збагаченні» та «недекларуванні майна».

Кримінальне провадження в НАБУ почали на підставі фактів з розслідування «Схем». У березні 2024 року «Схеми»
опублікували матеріал про те, що родина Кириленка у період 2020-2023 років придбала автівки і низку об’єктів нерухомості у Києві й області, а також в Ужгороді, загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього достатніх офіційних доходів.
Пам’ятаєте фігуранта розслідування «Схем» – суддю з російським паспортом Богдана Львова? Нині він проходить в іншій справі: його підозрюють у пособництві заволодінню так званою «трубою Медведчука», що завдало збитків державі у понад 1,4 мільярда гривень.

Колишнього голову Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду підозрюють у сприянні передачі стратегічного нафтопродуктопроводу з власності держави у приватні руки.

Судячи з фабули так званої справи «труби Медведчука», яка є у судових рішеннях, мова про 2017 рік, коли ділянки нафтопроводу «Самара–Західний напрямок» опинились під контролем колишнього нардепа, обвинуваченого в держзраді, Віктора Медведчука. Тоді Богдан Львов очолював Вищий господарський суд України, а вже пізніше - Касаційний господарський суд у складі Верховного суду. Відповідно до даних у ЗМІ, слідство вважає, що він міг здійснювати вплив на суддів для ухвалення відповідних рішень у господарській справі про передачу нафтопроводу компанії, яку пов’язують з Медведчуком.

18 червня цього року Шевченківський райсуд застосував до Богдана Львова запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 300 мільйонів гривень.

Захист судді Львова вирішив оскаржити це рішення, апеляцію мали розглянути 3 липня. Однак суддя колегії Валерій Лашевич взяв самовідвід, пояснивши, що тривалий час працював з Львовом і «часто спілкувався з ним».

Розгляд справи перенесли на 6 серпня. До того часу Львов залишатиметься під вартою.
Публічно цю справу він не коментував. Після засідання «Схеми» намагалися отримати коментар адвоката Львова, але він не захотів говорити з журналістами.
2025/07/05 18:42:02
Back to Top
HTML Embed Code: