Покращена антена навігації, GSM-зв’язок та 90 кг вибухового заряду: як Росія вдосконалює дрони-камікадзе Shahed, якими атакує Київ
Експерти експертної установи Мін’юсту, які досліджують уламки зброї після масованих атак армії РФ, зокрема, на Київ та Київщину, продемонстрували журналістам «Схем» (Радіо Свобода), з чого складаються сучасні БПЛА Shahed останніх модифікацій.
▪️Майже в кожному дроні вже є додаткова система навігації через GSM-зв’язок. Переважно модеми кріплять прямо на корпус БПЛА за допомогою армованого скотчу. Завдяки SIM-карткам, російські військові можуть відстежувати пересування дрона.
▪️На безпілотниках, які потрапили до експертів після атак на столицю, можна побачити нові, ще більш захищені 16-канальні антени, які забезпечують супутникову навігацію і ускладнюють роботу українських засобів РЕБ проти них. За словами експерта, з початку 2025-го року в деяких таких антенах використовуються китайські чіпи – виробника BMTI (Beijing Microelectronics Technology Institute).
▪️Раніше дрони мали менший заряд, зараз же бойова частина ще потужніша – до 90 кг, що, відповідно, спричиняє набагато більше руйнувань.
▪️Дослідження експертів КНДІСЕ показують, що Росія продовжує використувати імпортні компоненти і в останніх, модифікованих версіях Shahed. Зокрема, компаній з США та Нідерландів, хоча самі деталі іноді виготовлені в Китаї та Малайзії. Попри те, що в дронах зустрічаються російські компоненти, більшість електроніки – західні технології.
Детально про те, як змінюються Shahed – дивіться у спецрепортажі
Текстова версія
Експерти експертної установи Мін’юсту, які досліджують уламки зброї після масованих атак армії РФ, зокрема, на Київ та Київщину, продемонстрували журналістам «Схем» (Радіо Свобода), з чого складаються сучасні БПЛА Shahed останніх модифікацій.
▪️Майже в кожному дроні вже є додаткова система навігації через GSM-зв’язок. Переважно модеми кріплять прямо на корпус БПЛА за допомогою армованого скотчу. Завдяки SIM-карткам, російські військові можуть відстежувати пересування дрона.
▪️На безпілотниках, які потрапили до експертів після атак на столицю, можна побачити нові, ще більш захищені 16-канальні антени, які забезпечують супутникову навігацію і ускладнюють роботу українських засобів РЕБ проти них. За словами експерта, з початку 2025-го року в деяких таких антенах використовуються китайські чіпи – виробника BMTI (Beijing Microelectronics Technology Institute).
▪️Раніше дрони мали менший заряд, зараз же бойова частина ще потужніша – до 90 кг, що, відповідно, спричиняє набагато більше руйнувань.
▪️Дослідження експертів КНДІСЕ показують, що Росія продовжує використувати імпортні компоненти і в останніх, модифікованих версіях Shahed. Зокрема, компаній з США та Нідерландів, хоча самі деталі іноді виготовлені в Китаї та Малайзії. Попри те, що в дронах зустрічаються російські компоненти, більшість електроніки – західні технології.
Детально про те, як змінюються Shahed – дивіться у спецрепортажі
Текстова версія
Схеми
Покращена антена навігації, GSM-зв’язок та 90 кг вибухового заряду: як Росія вдосконалює дрони-камікадзе Shahed, якими атакує Київ Експерти експертної установи Мін’юсту, які досліджують уламки зброї після масованих атак армії РФ, зокрема, на Київ та Київщину…
У російському Іжевську дрони атакували військовий завод «Купол»
Про ураження підприємства повідомив голова Удмуртії Бречалов. За його словами, на місці атаки є потерпілі, а пожежники «усувають осередки загоряння».
Проаналізувавши фото і відео наслідків атаки, як стверджується, в Іжевську, журналісти «Схем» встановили, що пожежа сталась в районі заводу «Купол». Він виконує замовлення міністерства оборони РФ і, за даними ЗМІ, серед іншого випускає зенітно-ракетні комплекси «Тор-М2Е», мішенно-тренувальні комплекси «Саман-М1» та «Ад’ютант», а також ударні безпілотники «Гарпія-А1».
А ще – робить БПЛА «Шахед». Про це днями «Схеми» розповіли у матеріалі про те, як РФ модернізує безпілотники, якими атакує Україну. Зокрема, журналісти згадували, що серійні номери «Шахедів», зроблених в Іжевську, вже сягнули понад 9 тисяч, а маркують такі БПЛА білим кольором.
Про ураження підприємства повідомив голова Удмуртії Бречалов. За його словами, на місці атаки є потерпілі, а пожежники «усувають осередки загоряння».
Проаналізувавши фото і відео наслідків атаки, як стверджується, в Іжевську, журналісти «Схем» встановили, що пожежа сталась в районі заводу «Купол». Він виконує замовлення міністерства оборони РФ і, за даними ЗМІ, серед іншого випускає зенітно-ракетні комплекси «Тор-М2Е», мішенно-тренувальні комплекси «Саман-М1» та «Ад’ютант», а також ударні безпілотники «Гарпія-А1».
А ще – робить БПЛА «Шахед». Про це днями «Схеми» розповіли у матеріалі про те, як РФ модернізує безпілотники, якими атакує Україну. Зокрема, журналісти згадували, що серійні номери «Шахедів», зроблених в Іжевську, вже сягнули понад 9 тисяч, а маркують такі БПЛА білим кольором.
Колишнього кандидата на голову БЕБ, який вісім разів згадав Татарова в дисертації, планують призначити очільником Харківської облпрокуратури
Мова про Аміла Омарова – керівника Шевченківської окружної прокуратури Харкова. Ще донедавна він серед інших боровся за крісло директора Бюро економічної безпеки. Втім у конкурсі не переміг.
Але підвищення Омаров таки отримає – і вже з 2 липня має стати керівником Харківської обласної прокуратури. Про це «Схемам» повідомили три незалежних одне від одного джерела в правоохоронних органах.
Під час висвітлення перебігу конкурсу з обрання голови БЕБ, журналісти «Схем» звернули увагу, що Аміл Омаров у своїй науковій роботі вісім разів згадав прізвище науковця Олега Татарова. Шість із них – це було цитування в тексті дисертації і ще дві згадки – у списку використаної літератури.
Крім того, спираючись на досвід чужоземних держав, окремий блок присвятив Російській Федерації. Робота захищена у 2017 році, тема – про інститут підслідності у кримінальному провадженні.
Тоді Омаров пояснював, що писав дисертацію протягом багатьох років і цитував багато наукових праць, наголосивши «не осіб, а наукових праць, які написали ці особи». Щодо блоку, присвяченого РФ, він сказав: «Ми вийшли з однієї правової системи після 1991 року. Було дуже цікаво порівняти, як вона розвивається у РФ, у Молдові, на Кавказі, у середньоазіатських республіках. Без порівняння ми не зможемо зрозуміти, в якому напрямку ми йдемо».
У коментарі «Схемам» Аміл Омаров підтвердив своє призначення на посаду голови Харківської обласної прокуратури.
«Мене вже призначено, наказ підписаний, я буду приступати до виконання тих обов'язків та завдань, які стоять перед прокуратурою. Я наразі в Києві. Мені треба добратися до мого рідного міста, прийняти справи, оцінити стан справ в цілому по області. Тому що я до цього, як ви знаєте, керував окружною прокуратурою, тому, звісно, об'єм більший, роботи більше, а що найголовніше – відповідальності більше. Тому мені треба розібратися в цих питаннях. А щодо планів, перше – це воєнні злочини. Все, що стосується збройної агресії в будь-яких її формах. Починаючи від фіксації щоденних прильотів, катувань. Також бюджетні розкрадання, корупційні злочини».
Мова про Аміла Омарова – керівника Шевченківської окружної прокуратури Харкова. Ще донедавна він серед інших боровся за крісло директора Бюро економічної безпеки. Втім у конкурсі не переміг.
Але підвищення Омаров таки отримає – і вже з 2 липня має стати керівником Харківської обласної прокуратури. Про це «Схемам» повідомили три незалежних одне від одного джерела в правоохоронних органах.
Під час висвітлення перебігу конкурсу з обрання голови БЕБ, журналісти «Схем» звернули увагу, що Аміл Омаров у своїй науковій роботі вісім разів згадав прізвище науковця Олега Татарова. Шість із них – це було цитування в тексті дисертації і ще дві згадки – у списку використаної літератури.
Крім того, спираючись на досвід чужоземних держав, окремий блок присвятив Російській Федерації. Робота захищена у 2017 році, тема – про інститут підслідності у кримінальному провадженні.
Тоді Омаров пояснював, що писав дисертацію протягом багатьох років і цитував багато наукових праць, наголосивши «не осіб, а наукових праць, які написали ці особи». Щодо блоку, присвяченого РФ, він сказав: «Ми вийшли з однієї правової системи після 1991 року. Було дуже цікаво порівняти, як вона розвивається у РФ, у Молдові, на Кавказі, у середньоазіатських республіках. Без порівняння ми не зможемо зрозуміти, в якому напрямку ми йдемо».
У коментарі «Схемам» Аміл Омаров підтвердив своє призначення на посаду голови Харківської обласної прокуратури.
«Мене вже призначено, наказ підписаний, я буду приступати до виконання тих обов'язків та завдань, які стоять перед прокуратурою. Я наразі в Києві. Мені треба добратися до мого рідного міста, прийняти справи, оцінити стан справ в цілому по області. Тому що я до цього, як ви знаєте, керував окружною прокуратурою, тому, звісно, об'єм більший, роботи більше, а що найголовніше – відповідальності більше. Тому мені треба розібратися в цих питаннях. А щодо планів, перше – це воєнні злочини. Все, що стосується збройної агресії в будь-яких її формах. Починаючи від фіксації щоденних прильотів, катувань. Також бюджетні розкрадання, корупційні злочини».
Forwarded from Радіо Свобода
❗️Суддя Вищого антикорупційного суду не задовольнив відсторонення з посади віцепрем’єра та міністра національної єдності Олексія Чернишова. Про це повідомляє кореспондентка Радіо Свобода із зали суду
Раніше про відсторонення клопотали прокурори. Чернишов повідомляв, що у відставку подавати не планує. Його підозрюють у зловживанні службовим становищем та отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.
27 червня суд обрав запобіжний захід віцепрем’єру – 120 млн грн застави, заборона виїзду за кордон без дозволу та зобов’язання з’являтися на виклики слідства
❤️ Радіо Свобода. Підписуйтесь
Раніше про відсторонення клопотали прокурори. Чернишов повідомляв, що у відставку подавати не планує. Його підозрюють у зловживанні службовим становищем та отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.
27 червня суд обрав запобіжний захід віцепрем’єру – 120 млн грн застави, заборона виїзду за кордон без дозволу та зобов’язання з’являтися на виклики слідства
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Завод, що виробляє «Шахеди», зазнав пошкоджень після українського удару: «Схеми» публікують супутникові знімки
Супутник Planet Labs 2 липня зафіксував наслідки української атаки на російський електромеханічний завод «Купол», що знаходиться в місті Іжевськ, та виробляє дрони-«камікадзе». Відповідно до супутникових знімків, доступ до яких проєкт Радіо Свобода «Схеми» отримав від естонського видання Delfi, – частина даху однієї з будівель військового заводу повністю зруйнована.
1 липня, в Генеральному штабі ЗСУ повідомили, що Служба безпеки України, разом із іншими підрозділами Сил оборони, завдали удару по іжевському заводу «в рамках зниження спроможностей протиповітряної оборони противника». У Генштабі заявили, що українські оборонці влучили у корпус №1 на майданчику №1, що спричинило пожежу. Це підтверджує і російське видання ASTRA з посиланням на джерела в російських екстрених службах – там зазначили, що у пошкодженій будівлі 1-го корпусу заводу, виготовляли дрони-«камікадзе».
Зокрема, підприємство виробляє БпЛА «Шахед». Про те, як РФ модернізує безпілотники, якими атакує Україну, у своєму матеріалі вже розповідали «Схеми» (Радіо Свобода). Зокрема, журналісти згадували, що серійні номери «Шахедів», зроблених в Іжевську, вже сягнули понад дев’яти тисяч, а маркують такі БпЛА білим кольором.
«Купол» також виробляє й інші ударні безпілотники – «Гарпія-А1». Цей завод виконує замовлення Міністерства оборони РФ і, за даними ЗМІ, серед іншого випускає й зенітно-ракетні комплекси «Тор-М2Е» та мішенно-тренувальні комплекси «Саман-М1» й «Ад’ютант».
Увечері 1 липня голова російського регіону Удмуртія, столицею якого є Іжевськ, Олександр Бречалов визнав, що пошкоджень зазнало місцеве «оборонне підприємство». Російський чиновник також зазначив, що внаслідок атаки на завод постраждало 45 людей, троє з них – загинули.
Супутник Planet Labs 2 липня зафіксував наслідки української атаки на російський електромеханічний завод «Купол», що знаходиться в місті Іжевськ, та виробляє дрони-«камікадзе». Відповідно до супутникових знімків, доступ до яких проєкт Радіо Свобода «Схеми» отримав від естонського видання Delfi, – частина даху однієї з будівель військового заводу повністю зруйнована.
1 липня, в Генеральному штабі ЗСУ повідомили, що Служба безпеки України, разом із іншими підрозділами Сил оборони, завдали удару по іжевському заводу «в рамках зниження спроможностей протиповітряної оборони противника». У Генштабі заявили, що українські оборонці влучили у корпус №1 на майданчику №1, що спричинило пожежу. Це підтверджує і російське видання ASTRA з посиланням на джерела в російських екстрених службах – там зазначили, що у пошкодженій будівлі 1-го корпусу заводу, виготовляли дрони-«камікадзе».
Зокрема, підприємство виробляє БпЛА «Шахед». Про те, як РФ модернізує безпілотники, якими атакує Україну, у своєму матеріалі вже розповідали «Схеми» (Радіо Свобода). Зокрема, журналісти згадували, що серійні номери «Шахедів», зроблених в Іжевську, вже сягнули понад дев’яти тисяч, а маркують такі БпЛА білим кольором.
«Купол» також виробляє й інші ударні безпілотники – «Гарпія-А1». Цей завод виконує замовлення Міністерства оборони РФ і, за даними ЗМІ, серед іншого випускає й зенітно-ракетні комплекси «Тор-М2Е» та мішенно-тренувальні комплекси «Саман-М1» й «Ад’ютант».
Увечері 1 липня голова російського регіону Удмуртія, столицею якого є Іжевськ, Олександр Бречалов визнав, що пошкоджень зазнало місцеве «оборонне підприємство». Російський чиновник також зазначив, що внаслідок атаки на завод постраждало 45 людей, троє з них – загинули.
«Схеми» дізнались, хто вніс заставу у 120 млн гривень за Чернишова
Як з'ясували журналісти, заставу за віцепрем’єр-міністра, міністра національної єдності Олексія Чернишова, якого підозрюють у зловживанні службовим становищем та отриманні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, внесли частинами у різні дні:
▪його дружина (спочатку 10 мільйонів гривень, а згодом ще 2 668 гривень)
▪приватна фірма, яка була створена в квітні цього року і торгує деталями для автомобілів (66 мільйонів гривень)
▪менеджерка групи компаній DIM, співвласниками якої є забудовник Олександр Насіковський і, відповідно до даних у ЗМІ, бізнесмен та інвестор Максим Кріппа (44 мільйони гривень)
У коментарі «Схемам» Насіковський повідомив, що про внесення застави співробітницею йому «невідомо» і що від імені компанії її на це «ніхто не уповноважував».
Детально про це - у повному тексті
Як з'ясували журналісти, заставу за віцепрем’єр-міністра, міністра національної єдності Олексія Чернишова, якого підозрюють у зловживанні службовим становищем та отриманні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, внесли частинами у різні дні:
▪його дружина (спочатку 10 мільйонів гривень, а згодом ще 2 668 гривень)
▪приватна фірма, яка була створена в квітні цього року і торгує деталями для автомобілів (66 мільйонів гривень)
▪менеджерка групи компаній DIM, співвласниками якої є забудовник Олександр Насіковський і, відповідно до даних у ЗМІ, бізнесмен та інвестор Максим Кріппа (44 мільйони гривень)
У коментарі «Схемам» Насіковський повідомив, що про внесення застави співробітницею йому «невідомо» і що від імені компанії її на це «ніхто не уповноважував».
Детально про це - у повному тексті
Радіо Свобода
«Схеми» дізнались, хто вніс заставу у 120 млн гривень за віцепрем’єра Чернишова
Найбільшу частину застави в розмірі 66 мільйонів гривень 1 липня внесла ТОВ «Форавто тор» з Дніпра, зареєстрована у квітні 2025 року
Схеми
«Схеми» дізнались, хто вніс заставу у 120 млн гривень за Чернишова Як з'ясували журналісти, заставу за віцепрем’єр-міністра, міністра національної єдності Олексія Чернишова, якого підозрюють у зловживанні службовим становищем та отриманні неправомірної вигоди…
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Схеми
Застава у 9 млн гривень: дружині підозрюваного голови АМКУ Кириленка обрали запобіжний захід Вищий антикорупційний суд 6 червня обрав запобіжний захід дружині очільника Антимонопольного комітету України Павла Кириленка Аллі у вигляді застави у розмірі 9 мільйонів…
Суд зменшив заставу для дружини голови АМКУ Павла Кириленка у 37 разів
Сьогодні апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала ухвалу, якою для дружини очільника Антимонопольного комітету Алли Кириленко була визначена застава в розмірі 9 мільйонів гривень, що, відповідно до КПК, у 37 разів перевищувало максимальні межі застави, і зменшила її – до 242 тисяч гривень. Про це повідомляє громадська організація Transparency International Ukraine.
Апеляція частково задовольнила клопотання сторони захисту і при цьому відмовила у задоволенні клопотання прокурорки САП, яким та просила навпаки збільшити заставу до 11 мільйонів гривень.
Нагадаємо, Аллу Кириленко підозрюють у «пособництві в незаконному збагаченні». Її чоловік – голова АМКУ Павло Кириленко – має підозри в «незаконному збагаченні» та «недекларуванні майна».
Кримінальне провадження в НАБУ почали на підставі фактів з розслідування «Схем». У березні 2024 року «Схеми» опублікували матеріал про те, що родина Кириленка у період 2020-2023 років придбала автівки і низку об’єктів нерухомості у Києві й області, а також в Ужгороді, загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього достатніх офіційних доходів.
Сьогодні апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала ухвалу, якою для дружини очільника Антимонопольного комітету Алли Кириленко була визначена застава в розмірі 9 мільйонів гривень, що, відповідно до КПК, у 37 разів перевищувало максимальні межі застави, і зменшила її – до 242 тисяч гривень. Про це повідомляє громадська організація Transparency International Ukraine.
Апеляція частково задовольнила клопотання сторони захисту і при цьому відмовила у задоволенні клопотання прокурорки САП, яким та просила навпаки збільшити заставу до 11 мільйонів гривень.
Нагадаємо, Аллу Кириленко підозрюють у «пособництві в незаконному збагаченні». Її чоловік – голова АМКУ Павло Кириленко – має підозри в «незаконному збагаченні» та «недекларуванні майна».
Кримінальне провадження в НАБУ почали на підставі фактів з розслідування «Схем». У березні 2024 року «Схеми» опублікували матеріал про те, що родина Кириленка у період 2020-2023 років придбала автівки і низку об’єктів нерухомості у Києві й області, а також в Ужгороді, загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього достатніх офіційних доходів.
Пам’ятаєте фігуранта розслідування «Схем» – суддю з російським паспортом Богдана Львова? Нині він проходить в іншій справі: його підозрюють у пособництві заволодінню так званою «трубою Медведчука», що завдало збитків державі у понад 1,4 мільярда гривень.
Колишнього голову Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду підозрюють у сприянні передачі стратегічного нафтопродуктопроводу з власності держави у приватні руки.
Судячи з фабули так званої справи «труби Медведчука», яка є у судових рішеннях, мова про 2017 рік, коли ділянки нафтопроводу «Самара–Західний напрямок» опинились під контролем колишнього нардепа, обвинуваченого в держзраді, Віктора Медведчука. Тоді Богдан Львов очолював Вищий господарський суд України, а вже пізніше - Касаційний господарський суд у складі Верховного суду. Відповідно до даних у ЗМІ, слідство вважає, що він міг здійснювати вплив на суддів для ухвалення відповідних рішень у господарській справі про передачу нафтопроводу компанії, яку пов’язують з Медведчуком.
18 червня цього року Шевченківський райсуд застосував до Богдана Львова запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 300 мільйонів гривень.
Захист судді Львова вирішив оскаржити це рішення, апеляцію мали розглянути 3 липня. Однак суддя колегії Валерій Лашевич взяв самовідвід, пояснивши, що тривалий час працював з Львовом і «часто спілкувався з ним».
Розгляд справи перенесли на 6 серпня. До того часу Львов залишатиметься під вартою.
Публічно цю справу він не коментував. Після засідання «Схеми» намагалися отримати коментар адвоката Львова, але він не захотів говорити з журналістами.
Колишнього голову Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду підозрюють у сприянні передачі стратегічного нафтопродуктопроводу з власності держави у приватні руки.
Судячи з фабули так званої справи «труби Медведчука», яка є у судових рішеннях, мова про 2017 рік, коли ділянки нафтопроводу «Самара–Західний напрямок» опинились під контролем колишнього нардепа, обвинуваченого в держзраді, Віктора Медведчука. Тоді Богдан Львов очолював Вищий господарський суд України, а вже пізніше - Касаційний господарський суд у складі Верховного суду. Відповідно до даних у ЗМІ, слідство вважає, що він міг здійснювати вплив на суддів для ухвалення відповідних рішень у господарській справі про передачу нафтопроводу компанії, яку пов’язують з Медведчуком.
18 червня цього року Шевченківський райсуд застосував до Богдана Львова запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 300 мільйонів гривень.
Захист судді Львова вирішив оскаржити це рішення, апеляцію мали розглянути 3 липня. Однак суддя колегії Валерій Лашевич взяв самовідвід, пояснивши, що тривалий час працював з Львовом і «часто спілкувався з ним».
Розгляд справи перенесли на 6 серпня. До того часу Львов залишатиметься під вартою.
Публічно цю справу він не коментував. Після засідання «Схеми» намагалися отримати коментар адвоката Львова, але він не захотів говорити з журналістами.