Telegram Web Link
​​Хочу трохи детальніше розповісти про два дні на фестивалі Folkemødet на острові Борнхольм у Данії. Це один із найяскравіших демократичних майданчиків Європи, де щороку збираються понад 50 тисяч людей — громадяни, бізнес, громадські й міжурядові організації та політики. Більше ніж 2000 подій, які відбуваються у найрізноманітніших форматах — просто неба, на кораблях, у великих і маленьких тентах, кафе та просто на вулицях — без пафосу, без трибун, але з бажанням поговорити, почути та зрозуміти.

Однією з головних моїх зустрічей стала розмова з Прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. Я подякувала за участь Данії в Міжнародній коаліції за повернення українських дітей та підтримку ініціативи Bring Kids Back UA.

Окреслила жахливі масштаби злочинів депортації, індоктринації, мілітаризації українських дітей. Окрім цього, ми передачу Україною початкового списку викрадених дітей у Стамбулі. Повернення дітей з цього списку стане перевіркою реальних намірів РФ щодо готовності діяти добросовісно у рамках гуманітарного треку.  
Виступила також на панелі "Civil Society in Change: Postcard from Ukraine & Georgia" про роль громадянського суспільства у поверненні українських дітей. Пояснила, що задачі Bring Kids Back UA безпрецедентними за масштабом і складністю. Саме громадянське суспільство в Україні — неурядові організації, волонтери, правозахисники, — з першого дня повномасштабної війни стоять поруч із державою, допомагаючи розслідувати, шукати, рятувати, а також супроводжувати наших дітей у процесі реінтеграції та реабілітації.
За ці два дні було дуже багато зустрічей — частину планували, деякі стали приємними несподіванками. І як завжди, найцінніше часто трапляється поза офіційними програмами. Повертаюсь із Борнхольму із відчуттям, що буде багато хороших результатів.

#BringKidsBack
ЗАРІВНА🇺🇦
Тема повернення українських дітей, яких викрала росія, зі світової повістки не зникне. Хоч росіяни зараз роблять все, щоб дискредитувати нашу роботу.
Окремо хочу розповісти про одну з найважливіших подій цих днів на Folkemødet — нашу спільну з Андерсом Фогом Расмуссеном, колишнім Генсеком НАТО, панельну дискусію “Bring Ukraine’s kids back: A call for justice”.
Говорили максимально чесно та відверто. Я розповіла про масовість викрадення українських дітей Росією, і про те, що це не випадкові поодинокі історії, а спланована стратегія Кремля зі знищення української ідентичності та виховання нового мобілізаційного резерву армії РФ. Дітей вивозять у віддалені регіони РФ, змінюють їм імена, видають російські документи, русифікують, індоктринують та мілітаризують. Я наголосила, що відсутність потужної відповіді світу на цей злочин створить дуже небезпечний прецедент безкарності.
Окремо я розповіла передачу українською делегацією початкового списку викрадених дітей РФ під час перемовин у Стамбулі. Наше повідомлення просте: якщо РФ добросовісно налаштоване вирішувати гуманітарні питання війни — поверніть хоча б частину дітей із цього списку.
Я вдячна пану Расмуссену за запрошення спільно провести цю панель та за його сильну позицію щодо необхідності повернення дітей як безумовної складової справедливого миру. Надзвичайно важливо, що Folkemødet став унікальним майданчиком, де складні речі можна обговорювати просто і по суті.

#BringKidsBack
Сьогодні маємо гарну новину - 15-річного хлопця з мамою вдалося врятувати з тимчасово окупованої території в межах ініціативи Президента Bring Kids Back UA.

Хлопець весь час навчався в українській школі онлайн, попри те, що окупанти намагалися змусити його ходити до російської школи. Він відмовлявся. Через свою проукраїнську позицію родина жила у страху, під постійним тиском та наглядом, з безкінечними обшуками, перевірками й погрозами.

Дякую Helping to Leave та іншим партнерам за організацію безпечної евакуацією.

Ми маємо повернути додому кожну українську дитину. І ми зробимо для цього все можливе.

#BringKidsBack
Таке враження, що просто легалізоване вбивство людей росіянами під пильним окоп Заходу.
Навмисний удар під час G7, навмисно по цивільних, путіну байдуже, він хоче все це зруйнувати.
​​​​У Відні мала важливу зустріч з представниками МЗС Австрії — з послом Ґергардом Зайлером (заступник політичного директора), посолкою Ульріке Бутшек (очільниця департаменту прав людини), послом Клаусом Кьогелером (голова підрозділу з питань Росії) та Моріцем Ерманном (голова підрозділу зі Східної Європи).

Найперше, обговорили актуальну ситуацію щодо українських дітей, яких викрала Росія. Йдеться про десятки тисяч дітей, з яких наразі вдалося повернути 1359. Росія не лише не визнає цих злочинів, а й блокує доступ до інформації, відмовляється співпрацювати з гуманітарними організаціями, змінює їхні документи та імена, розкидає їх по віддалених регіонах. І все це — цілеспрямована політика знищення української ідентичності.

Окремою темою зустрічі були початковий список викрадених дітей, переданий українською стороною представникам РФ під час перемовин в Стамбулі на початку червня. Повернення хоча б частини цих дітей могло б стати свідченням серйозності намірів щодо комплексного вирішення цього питання. Поки чекаємо відповіді.

Обговорили також підписане учора Спільне комюніке щодо захисту та повернення українських дітей, які постраждали від російської агресії. Австрія підтвердила підтримку ініціативи «Bring Kids Back UA» та висловила готовність досліджувати подальші можливості співпраці у рамках Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, зокрема щодо проєктів реінтеграції й реабілітації повернених дітей.

Вдячна представникам МЗС Австрії за змістовну розмову, готовність шукати рішення разом та усвідомлення того, що повернення дітей є запорукою справедливого миру.

#BringKidsBack
Мала зустріч з Надзвичайною і Повноважною Посолкою Литви в Україні Інгой Станіте-Толочкієне. Говорили в основному про посилення співпраці, щоб повернути всіх українських дітей, викрадених Росією. Поінформувала про ключові напрямки роботи ініціативи Bring Kids Back UA та її пріоритети на найближчий рік. Зокрема, розповіла про розвиток системи реінтеграції дітей, які повертаються в Україну. Адже повернення дитини додому — це лише перший крок. Дитина потребує не лише безпеки, а й турботи, підтримки та можливості зцілення.
Окрему увагу приділили питанню початкового списку викрадених дітей, який українська сторона передала представникам Російської Федерації під час перемовин у Стамбулі у червні. Якщо російська сторона хоче продемонструвати серйозність своїх намірів, вона має повернути цих дітей. Публічна підтримка з боку країн-партнерів може стати вирішальною. Також під час зустрічі обговорили реалізацію ініціативи Safe Pathways Home як частини Монреальського зобов’язання. Це було передбачено в межах реалізації домовленостей, досягнутих на Монреальській конференції восени 2024.
Литва є давнім і надійним партнером України. У питанні повернення наших дітей ми особливо відчуваємо цю підтримку. #BringKidsBack
Вдома.
Продовжуємо повертати додому наших людей.
Російська Федерація втретє поспіль потрапила до «Списку ганьби» — переліку  держав, які здійснюють грубі порушення прав дітей, а саме вбивства, каліцтва та викрадення, під час збройних конфліктів, згідно щорічної доповіді Генерального секретаря ООН «Діти та збройний конфлікт». Це єдина держава, яка є постійним членом Радбезу ООН, що системно вбиває й калічить дітей, і водночас намагається блокувати будь-які міжнародні механізми відповідальності.

У доповіді за 2024 рік наголошується на грубих порушеннях, скоєних рф проти українських дітей: убивствах, пораненнях, атаках на цивільну інфраструктуру, а саме школи та медзаклади. Окремо відзначено, що Росія суттєво обмежує гуманітарний доступ до дітей на тимчасово окупованих територіях і вдається до викрадення дітей.

Це не просто війна проти України, а спроба стерти майбутнє всієї української нації. І щорічна доповідь ООН — ще одне офіційне підтвердження того, що міжнародна спільнота має не лише визнавати ці злочини, а й послідовно реагувати: санкціями, тиском і підтримкою повернення дітей.

#BringKidsBack
Чудові новини. Журналіст Радіо Свобода (Крим.Реалії) Владислав Єсипенко після понад чотирьох років російського ув’язнення 20 червня був звільнений і залишив окупований росією Крим. Чотири роки в полоні. Його арештували 10 березня 2021-го за надуманими звинуваченнями в «шпигунстві» на користь спецслужб України, що він категорично заперечував.

Дуже багато зусиль для звільнення чоловіка втілила Катерини Єсипенко. Вона проводила неймовірно професійну адвокацію. Для мене було честю модерувати тематичну панель в межах Міністерської конференції з людського виміру Формули миру у Монреалі, де Катя розповідала історію свого чоловіка.

Захоплююсь Президентом і генеральним директором Радіо Свобода Стівеном Капусом, який займався адвокацією нон-стоп і 24/7 працював, щоб витягнути Єсипенка з полону.

Зараз той момент, коли як ніколи усвідомлюєш, що вся робота щодо повернення викрадених росією дітей і цивільних заручників має сенс. Треба продовжувати лупати сю скалу, не покладаючи рук, заради таких днів як сьогодні.

Сьогодні дякую усім причетним - Єсипенко нарешті на свободі.
Кількість загиблих у Києві зросла до 9 людей, серед них — 11-річна дівчинка, повідомили у прокуратурі.

Знову росіяни вбили дитину, вдаривши по житловому будинку в Києві, і все ок на Заході.
В межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA вдалося повернути додому 17-річного хлопця після тривалого перебування в окупації та вимушеного виїзду до росії. На початку повномасштабного вторгнення він опинився сам у селі, яке дуже швидко захопили окупанти. Його мама та молодша сестра залишалися на підконтрольній Україні території, і зв’язок із ними майже зник. В умовах постійної небезпеки хлопець був змушений виїхати до росії в пошуках способу повернутися додому.
Сьогодні він нарешті разом зі своєю родиною в Києві. Дякую Української мережі за права дитини за лідерство у поверненні. Зараз родина отримує юридичну, психологічну та побутову підтримку. Ми не зупинимось, поки кожна українська дитина не буде в безпеці. #BringKidsBack
З поверненням додому.
У межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA додому повернулися ще двоє українських підлітків, які тривалий час перебували під російською окупацією. Першому хлопцеві щойно виповнилося 18. Після того як окупанти майже повністю зруйнували його село, він був змушений виїхати до Росії. Там на нього всіляко тисли, щоб він отримав російські документи, але хлопець відмовлявся, бо мав єдину мету — повернутись в Україну. Його шлях додому був складним, але сьогодні він уже вдома та отримує всю необхідну підтримку. Іншому хлопцю — 22, і майже половину свого життя він провів в окупації. Його місто захопили ще у 2014 році, проте всі ці роки він прагнув виїхати на підконтрольну територію України. Його шлях тривав понад півтора місяця, і перші слова після перетину кордону були: «Нарешті — рідна Україна». Дякую Українській мережі за права дитини та іншим партнерам за сприяння у порятунку та поверненні підлітків. Ми не зупинимось, доки кожна дитина не повернеться додому. #BringKidsBack
2025/06/27 08:19:46
Back to Top
HTML Embed Code: