🇺🇦 Вечір пам’яті Лєшего, Купера й Чіа

Ми наближаємося до сумної дати — 19 квітня. Дня, коли в бою під Бахмутом загинули троє наших товаришів та воїнів-інтернаціоналістів — росіянин Дмитро “Лєший” Петров, ірландець Фінбар “Чіа” Кафферкі та громадянин США Купер “Гарріс” Ендрюс.

Кожен був видатним активістом і справжнім борцем за ідеї рівності та соціальної справедливості. Чіа боровся за збереження природи рідного краю та воював проти ісламістів ІДІЛ у Рожаві. Купер брав активну участь в антирасистському русі. А Лєший, окрім всього іншого, став співзасновником партизанського руху в Росії — організації БОАК.

Кожен з них — наш друг і товариш. Тому ми пропонуємо тим, хто знав Діму, Фінбара і Купера чи поділяє їхні переконання, зустрітися ввечері 19 квітня в Києві та вшанувати їхню пам’ять. Тож якщо ви хотіли б разом з нами віддати шану полеглим антиавторитаріям, пишіть Колективам Солідарності (@ContactCollectives) або у бот Комітетів Спротиву (@Rescomua_bot). Ми повідомимо місце й час.

Ми також вдячні нашим товаришам з інших країн, які цього дня проводитимуть акції пам’яті. Такі акції точно відбудуться в Дрездені, Берліні, Ляйпцигу та Відні. Але ми закликаємо й інші ініціативи 19 квітня також вшанувати пам’ять антиавторитаріїв, які загинули в бою проти імперіалізму.

💥 День Чорнобиля 🌱

⚛️ Зазвичай 26 квітня згадують як чергову річницю техногенної катастрофи на Чорнобильській АЕС, яка своїми наслідками забрала десятки тисяч життів. Річницю однієї з багатьох катастроф, які жертовно кладуть наші життя на вівтар електрифікації та зростання виробництва.
🕯 Проте, і так вдосталь сказано про ті жахи, що принесла нам ця аварія. Ми не любителі хвилин мовчання, бо про проблеми потрібно кричати якомога гучніше — але всі крики вже викричали задовго до нас.

🌱 Тому ми хочемо внести позитивну ноту!

🐮 26 квітня 2016 року у Зоні відчуження було створено найбільший заповідник України сьогодення — Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник! Його слоган — «Місце, де Природа може бути собою» — чудово передає те, чим зараз є ці території.

👉 Користуючись нагодою, закликаємо підписатися на канал Чорнобильського заповідника: @zapovidnyk. Дослідники постять цікаві матеріали та неймовірні фотографії тварин і рослин! 👈

🐮 У нашій статті про здичавіння ми багато посилалися на результати, які були отримані Заповідником у спостереженні за тамтешніми коровами, конями та іншими істотами, які були кинуті напризволяще колишніми власниками чи були підселені в дику Природу спеціально для здичавіння!
Так смерті десятків тисяч живих істот та наше усвідомлення трагедії дали шанс на вільне життя майбутнім поколінням.

🌀 Аварія на ЧАЕС та створення заповідника 30 років потому — чудовий приклад того, як техногенна трагедія змушує людей переглянути ставлення до Природи. Як небайдужі люди, які бачили красу відновлення дикості Полісся, добивалися признання Зони заповідником. І це історія із щасливим фіналом для всіх: для екологів Заповідника та, що найголовніше, для кожної дикої живої істоти, що тепер мирно живе на колись колонізованій людьми та машинами землі.

😍 Трохи нижче вас чекає добірка найкращих фоточок дикого Полісся за цей рік! 👇

P.S. У Києві до 16 травня проходить виставка «Довкілля і війна». Там ти можеш побачити фото дикості Заповідника та наслідки боїв лютого-березня '22-го у ньому.

ПЛЕМ’Я 🔥🐒

Наші бійці, Веган та Крот. З різних підрозділів, але одним шляхом. Після гарячої стрілянини якась граната Ф1 завжди зіпсує враження і змусить відпочити від війни довго-довго.

Дякуємо медикам евакуації за знеболення і швидку поїздку 🖤💚

Дуже неприємно прокинутись о п'ятій ранку з новини, що свої тіпи потрапили в оточення.
Зібрались, виїхали. Протягом всього дня ми тихо підповзали до кварталу, який зайняв ворог. Нестерпно було чекати на прорив. Одна справа штурмувати шмат поля, який особисто мені нічого не зробив і зовсім інша мотивація, коли треба допомогти крутим мужикам в поганій ситуації.

Ввечері нарешті активні дії. Зустрілись з своїми та відійшли з боєм і без втрат. Не вірилось, що всі вийдуть живими.

Іноземні журналісти зафільмували 14-годинний бій того дня безпосередньо з оточення, ви можете переглянути його тут.

Те що поведінка цих хлопців негідна й так очевидно, напад на волонтерку та діючих військових, один з яких пересувається на милицях після важкого поранення обох ніг, чудово демонструє що цим політичним тітушкам цікавіше воювати з низовими організаціями, а не на фронті, а зі спілкування стало ясно що цінності, яким вони слідують, відображаються зараз в російській федерації, зокрема те, що вони намагались придушити студентську низову ініціативу. Цілком очевидно, що їхня "патріотичність" - це фікція, і ворога вони бачать в студентах і військових-анархістах.

Час і дії розставляють все на свої місця, тому закликаємо не вестись на провокації ультраправих, котрі "тримають цивільний фронт", як вони самі кажуть. Подібні дії в час війни неприпустимі і відверто ворожі, прямо підіграють ворогу, який веде агресивну війну проти українського суспільства і свободи.