Редагую статтю про харківську мисткиню Катерину Антонович.

Буквально кожна фертильна жінка у свої 25-35 років:

Ми чи не ми.

Ситуація опівночі: весь вечір ганяла на велосипеді, а потім побачила вивіску «піца-кебаб» і все як в тумані.

Хіба може зруйнуватися світ, в якому є окрошка з «Буфєта», янтики з «Мусафіра» та піца-кєбаб з кіоска? 🤔

Once you develop a particular structure early in life, you are not “cured” by taking on another structure. Lacanian psychoanalysis, as I understand it, is a process of hearing yourself. Only by hearing your own unconscious, learning what is most crucial in your life—that which has guided all your choices and all the failures of your life—do you learn the savoir of your structure, its unique possibilities for creativity, and its most pressing ethical imperatives. It takes a long time to learn this, of course, but not an indefinite time; a Lacanian analysis comes to a close with the discovery of the objet petit a, or object a, the object that causes desire and directs how you listen as an analyst.

Annie Rogers, The Unsayable: The Hidden Language of Trauma

В контексті цього згадалась фраза Лакана: «Той, хто правильно трактує свої бажання, пройде всюди і отримає все».

Я найжахливіший друг на світі.

Такі справи.

Яйцеклітина — дуже велика клітина, найбільша в організмі людини. Коли вона запліднюється, ділення відбувається всередині мембрани клітини.

І коли ембріон доростає до стадії, що називається бластоциста, стається найважливіший і найкритичніший момент життя будь-якої людини. Для того, щоб причепитися до стінки матки і сформувати плацентарний диск (наступний етап розвитку ембріона), бластоциста має розірвати білкову оболонку клітини. Цей процес називається «хетчінг» і репродуктологи кажуть, що це найскладніше, що ми робили в житті.

Тому, коли нам здається, що життя складне і ми вже не вивозимо, хороша новина в тому, що ми вже робили набагато складніші речі. І найгірші випробування життя вже позаду.

Хвилинка ранкової селф-терапіі та любові до життя. 🤍

And this base.

Як відчувається доросле життя, якщо тебе систематично обманювали у дитинстві дорослі.

Зараз знову на вулиці шторм, і я зайшла додому за пʼять хвилин до дощу і тепер гріюся, їм смачненьке та дякую Богові за ще один прожитий день (він був важкий, довелося навіть посваритися і сильно переживати).

Важко, але все тимчасове. 🤍

«Тіні забутих предків», реж. Сергій Параджанов, 1964 р.