📋 «Сунути лавою» — іти, рухатися навально, великою масою, безперервним потоком.

Приклади вживання:

📖Сердюки [охоронці гетьмана] сунули лавою, виграючи на баских конях, усі в вельветах, усі в штанах з червоними китицями. (М. Лазорський)

📋 «Хліба й видовищ»

Історія походження:

Гасло римської юрби, плебсу, що постійно вимагав подачок від правлячої верхівки (латинською мовою — «Panem et circenses»). Цей вислів наводить римський поет Ювенал (бо — після 127 н. е.) у своїй VII сатирі.

Приклади вживання:

📖 — Вимагач, егоїст пробивається — ось що страшно… Прибіг, поїв, дай грошей — біжу в кіно. Бажання одне — хліба й видовищ… (О. Гончар, Бригантина)

📋 «Годувати обіцянками (жданиками, пожданиками)» кого — неодноразово обіцяти зробити що-небудь, але не виконувати обіцяного.

Приклади вживання:

📖 — Хіба ти не бачиш, що вони щодня швендяють до мене.. Все підождіть та підождіть [грошей] — пожданиками годують. (Панас Мирний)
📖 [Макар:] Ти й досі годуєш мене жданиками: жди та пожди… (М. Кропивницький)

📋 «Вовк в овечій шкурі» — лицемірна людина, яка під маскою доброзичливості приховує злі наміри.

Приклади вживання:

📖 [Юліан:] Ти [Кузьма] мусиш буть богобоязним, тихим і смирним, як ягня, щоб не довідавсь хто, що ми вовки в овечій шкурі. (І. Карпенко-Карий)

📋 «Пропадати (пропасти) пропадом» — терпіти страшні нестатки, злидні, жити тяжко, нужденно.

Приклади вживання:

📖 — Плакала я, плакала, гірко горювала, п'ять літ пропадом пропадала. (Грицько Григоренко)

📋 «Тьмариться (туманіє, мутиться) / потьмарився (помутився) розум» кому, у кого, чий — хто-небудь під впливом чогось втрачає ясність думки, мислення.

Приклади вживання:

📖 — Бий, мене! Карай мене, Романе. Мій злочин. Я заслужив. Сам не знаю, що зі мною робилося… Мабуть, розум помутивсь у мене. (А. Шиян)
📖 Стис мені серце холод льодовий, розум потьмарився, І від тяжкого жаху я прокинувсь. (Леся Українка)

📋 «Знову за рибу гроші» — уперто наполягати на чомусь, настирливо повторювати те саме; не вгавати.

Приклади вживання:

📖 — Оце тобі й раз! — розвів руками Заруба.— Я пожартував, а ти, Павле, знов за рибу гроші. Починаєш усе спочатку [не хочеш їхати на курси] (В. Кучер)
📖 Він ревниво заступав князя від своїх антропосів, найперше ж — од Сивоока, боявся, видно, що Сивоок знов почне за рибу гроші. (П. Загребельний)

📋 «Отрясти прах»

Історія походження:

Вислів, що зустрічається в Євангеліях від Матвія, Марка, Луки, а також у Діяннях апостолів. Наприклад: «І коли хтось не прийме вас, і не слухатиме вас, то, виходячи звідти, отрясіть прах від ніг ваших» (Марк, 6, 11).
В образному вживанні вислів означає рішучий та безповоротний розрив з чимось або з кимось.

Приклади вживання:

📖 Чи ж мене не відіпхнуло
Їх гордеє недовірство?
Чи я не отряс назавше
Пил їх із своїх чобіт?
(І. Франко, Іван Вишенський)

📋 «Прикусити язика» — утриматися від висловлювань; замовкнути..

Приклади вживання:

📖 Олена завжди вміла гостро відповісти Михасеві, і йому часто доводилось прикушувати язика. (О. Донченко)
📖 Вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика. (І. Нечуй-Левицький)

📋  «Сократівське чоло»

Історія походження:

Сократ — давньогрецький філософ, який жив у ІV ст. до н. е. Його усні діалоги в Афінах відзначалися гострою іронією, умінням вести полеміку і переконувати. Сократ мав широке чоло, яке круто виступало над обличчям. Сучасники і численні учні шанували його за невтомний дослідницький розум, мудрість, дотепність. Та можновладці визнали Сократові промови небезпечними і на суді ухвалили смертний вирок. Він помер, випивши отруту.

Ім’я філософа стало уособленням розуму, а фразеологізмом «сократівське чоло» характеризують розумних, освічених людей.

📋 «Душі не чути» — дуже любити, жаліти кого-небудь, бути ним дуже захопленим.

Приклади вживання:

📖 Дай, Боже, аби той наймолодший і всі вчились так, як той найстарший, Андрусь, що мама за ним душі в собі не чує. (О. Маковей)
📖 Товариші душі в ньому не чули. (Панас Мирний)

📋 «Стояти горою» — невідступно, всіма силами захищати, відстоювати кого-, що-небудь.

Приклади вживання:

📖 — Вислужується, — буркнув Ґалаґан, — а ми за нього горою стояли. (А. Крижанівський)
📖 — Євгене Панасовичу! — полум'яніючи, стиха озвалася вона.— Не журіться! Все буде гаразд. От побачите! Ми всі за вас горою станемо… (В. Речмедін)

📋 «Камінь спотикання» — велика перешкода, перепона, зайвий тягар для когось.

Приклади вживання:

📖 [Валент:] Ми в тебе в домі тільки бути смієм, а жити нам не можна, щоб не стати для тебе каменем спотикання на трудному шляху. (Леся Українка)

📋 «Попасти на слизьке» — потрапити в дуже погане, скрутне становище.

Приклади вживання:

📖 Приснилось дещо тільки вранці, Та й то непевне та страшне:. .Що я боюся вийти з хати, Щоб не загнатись на слизьке. (В. Самійленко)
📖 — А мені здалось, що ти, Андроне Потаповичу, попав на слизьке, а признатися не хотів,— засміявся Броварник (М. Стельмах);— Треба довідатися, куди ті гроші йдуть. Старшина побачив, що наскочив на слизьке, і зараз звернув у бік: — Гроші всі цілі. (Б. Грінченко)

📋 «Блискавки метати»

Історія походження:

Предки українців відчували благоговійний страх перед природними стихіями, вважаючи їх утіленням божественних сил. Повелителем грому і блискавки, за їх віруваннями, був Перун — верховний над усіма богами. У мить свого гніву він спалахом блискавиці відчиняє оселю небожителів, що є грізним застереженням для людей, аби не грішили. У народі форму блискавки порівнювали з батогом, ударами якого бог-громовик карає злих демонів хмар.
З поширенням християнства люди почали вважати, що це святий Ілля з неба кидає вогняні стріли, щоб вразити слуг, яких залишив сатана на землі. У народі кажуть, що коли настане кінець світу, Ілля так вдарить громами, що земля розсиплеться.

Отже, блискавку завжди пов’язували з гнівом і карою. Вираз «блискавки метати» висловлюють на позначення роздратування, крайнього невдоволення, сердитості, готовності карати.

📋 «Кадити фіміам» — дуже вихваляти кого-небудь, лестити комусь.

Приклади вживання:

📖 Вони всіма силами курили йому [М. К. Садовському] фіміам. (Минуле укр. театру)
📖 Раби і підніжки всякої влади палять фіміам навіть земським начальникам. (М. Коцюбинський)

📋 «На вербі груші» — неправда, брехня; нісенітниці, дурниці; щось нездійсненне, нереальне.

Приклади вживання:

📖 Ти розкажеш такого, що на вербі груші, а на сосні яблука ростуть! (М. Вовчок)
📖 А може то така правда, Як на вербі груші. (Т. Шевченко)
📖 Нема ніде нічого, а вона якогось дуба смаленого править та обіцяє груші на вербі! (Леся Українка)

📋 «Руки опускаються» — хто-небудь впадає в апатію, стає байдужим, пасивним, бездіяльним; не хоче робити чогось.

Приклади вживання:

📖 Скарга робить своє діло. Один, другий такий випадок, і в критика опускаються руки. (З газети)
📖 — Ой, Панасе, Панасе, як тепер будемо жити? — зовсім опустилися руки в матері. (М. Стельмах)

📋 «Як горохом об стіну» — дарма, безрезультатно.

Приклади вживання:

📖 — Ет, з тобою говорити, то однако горохом о стіну кидати, — буркнув Мошко. (І. Франко)
📖 — Я не раз говорила Михайлові, але до нього говорити, — однаково, що горохом об стіну кидати. (Ірина Вільде)

📋 «Як у воду дивився»

Історія походження:

З водою пов’язано багато українських приказок, прислів’їв та фразеологічних зворотів. З давніх-давен чаклуни, дивлячись на непочату воду, дізнавались, хто винен у зуроченні. Наші предки, вдивляючись у нечітке відображення на водяному плесі, вгадували свою долю, передбачали небезпеку, визначали правильність рішень. У слов’ян є чимало варіантів ворожінь на воді: звичай ставити посуд з водою на ніч під ліжко, пускання вінків у купальську ніч, заглядання в криницю та ін.
Вислів «як у воду дивився» вживають тоді, коли виникає ситуація, яку можна передбачити.

Приклади вживання:

📖 — Правильно написано, — озвалася тітка, — писав чоловік, як у воду дивився (І. Муратов)